висновок документа
При списанні втрат сільгосппродукції у межах норм природного убутку, якщо для її виробництва придбавались товари з сумами ПДВ, які були включені до складу податкового кредиту (ПК), податкові зобов’язання (ПЗ) з ПДВ не нараховуються за умови, що вартість таких товарів включається до вартості іншої готової продукції. Інакше ПЗ визначаються відповідно до п. 198.5 ПКУ
Листами, що коментуються, контролери роз’яснюють порядок застосування «компенсаційного» п. 198.5 ПКУ. Утім, водночас і напускають туману, цитуючи застарілі норми ПКУ.
Наразі контролери «б’ють» на втрати, що виникають при зберіганні і транспортуванні виробленої сільгосппродукції, розмежовуючи їх на дві частини: (1) в межах норм природного убутку та (2) понад такі норми.
Стосовно наднормативних втрат питань немає. Дійсно, така продукція не може бути використана у межах госпдіяльності підприємства. Цілком справедливо контролери вказують на необхідність нарахування «компенсаційних» ПЗ за п. 198.5 ПКУ (не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду, в якому відбувається її списання). Не погрішили проти істини вони й стверджуючи, що ПЗ нараховуються (1) у разі, якщо під час придбання товарів (сировини) для виробництва такої продукції суми ПДВ були включені до складу ПК (2) виходячи із вартості придбання таких товарів (сировини).
Щодо останнього позицію податківців можемо лише вітати. Справа в тому, що згідно з п. 189.1 ПКУ у разі нарахування «компенсуючих» ПЗ за п. 198.5 ПКУ база оподаткування щодо товарів/послуг прописана не зовсім однозначно. Питання в тому, що вартість придбаної (вирощеної) сільгосппродукції — це узагальнена вартість понесених витрат: як із «вхідним» ПДВ (наприклад, міндобрива, ППМ тощо), так і без ПДВ (наприклад, зарплата, соцвідрахування тощо). Скажемо більше: якщо сільгосппродукція при її первісному визнанні оцінювалась за справедливою вартістю, то в ній можуть бути враховані також і доходи (витрати) від первісного визнання.
Приємно відзначити, що податківці говорять про нарахування «компенсуючих» ПЗ не на всю вартість готової сільгосппродукції, а лише на вартість використаних при її виробництві ТМЦ із «вхідним» ПДВ, придбаних на стороні.
Від себе додамо: розраховувати «компенсаційні» ПЗ на всю вартість сільгосппродукції ні в якому разі не слід, такий підхід прогнозовано потягне негативні наслідки.
На жаль, на цьому здоровий глузд контролерів закінчився. Щодо втрат сільгосппродукції в межах норм її природного убутку свою фіскальну позицію з надуманою обмежувальною умовою вони декларують здавна і послідовно (див. БЗ 101.24 (діяла до 01.07.2012 р.), 101.14 та 101.02).
З такою позицією фіскалів не згодні. Вважаємо, що втрати сільгосппродукції у межах норм природного убутку на ПДВ-облік жодним чином не впливають. За підприємством зберігається право на ПК, при цьому «компенсуючі» ПЗ не повинні нараховуватися незалежно від того, уключають вартість списаних ТМЦ до собівартості готової продукції чи до складу витрат періоду (детальніше — в «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 76, с. 71).
До речі, постановою КМУ від 23.11.2016 р. № 1066 було скасовано низку радянських норм природного убутку окремих видів сільгосппродукції (див. с. 33). За відсутності норм будь-які втрати, як ви розумієте, будуть вважатись наднормативними.
