12.1. Санкції, що накладаються на роботодавців
Почнемо із Закону про охорону праці.
Юрособи, незалежно від форми власності, і фізособи, які використовують найману працю, за невиконання вимог, передбачених ч. 3 і 4 ст. 19 Закону про охорону праці, притягуються до відповідальності у вигляді штрафу (ст. 43 Закону про охорону праці).
Які вимоги висувають положення ч. 3 і 4 ст. 19 Закону про охорону праці?
Ідеться про обов’язковий мінімальний розмір витрат на ОП. Так, підприємства, незалежно від форми власності, або фізособи, які відповідно до законодавства використовують найману працю, повинні витратити на ОП не менше 0,5 % від фонду оплати праці за попередній рік. Якщо ми говоримо про бюджетників, то суми таких витрат у них установлюються в колективному договорі з урахуванням фінансових можливостей.
При цьому витрати на ОП визначаються за правилами податкового та бухгалтерського обліку. Їх розмір установлюється за період, що дорівнює календарному року (з 1 січня по 31 грудня). Показники фонду оплати праці «трудові» перевіряючі зможуть дізнатися із статзвітності, зокрема, з форми № 1-ПВ (квартальна) «Звіт з праці». Показники ж понесених витрат на ОП підприємство може підтвердити первинними документами на оплату відповідних заходів або придбання засобів з ОП.
Не виконали норматив? Штраф за це порушення становить 25 % різниці між розрахунковою мінімальною сумою витрат на ОП у звітному періоді та фактичною сумою таких витрат за той самий період. Проте
максимальний розмір стягнення не може перевищувати 5 % середньомісячного фонду заробітної плати за попередній рік
Крім того, за несплату або несвоєчасну сплату штрафу передбачено нарахування пені з розрахунку 120 % річних облікової ставки НБУ*, що діяла в період такої несплати, за кожен день прострочення. Виходить, якщо за час існування заборгованості облікова ставка НБУ зміниться, розрахунок пені необхідно буде робити частинами. При цьому потрібно виділити кількість днів, коли діяла кожна з облікових ставок НБУ.
* Нагадаємо: з 14.04.2017 р. облікову ставку НБУ встановлено в розмірі 13 % річних.
Зверніть увагу: Законом про охорону праці встановлено тільки мінімальну межу витрат на ОП. Її конкретний розмір за погодженням із трудовим колективом (в особі профспілки або іншого представника) необхідно закріпити в колективному договорі. Якщо ж договір не укладено — передбачити в положенні про ОП.
Не зайвим буде й застереження про те, що визначена таким чином сума спрямовується на фінансування заходів з ОП, що здійснюються протягом календарного року, згідно з Переліком № 994. За бажанням можна також конкретизувати періодичність виділення коштів для фінансування заходів з ОП (оптимальний варіант — щомісячно) або інший порядок їх виділення (наприклад, з ініціативи профспілки).
Підприємство в колдоговорі (у положенні про ОП) взяло на себе підвищені зобов’язання з фінансування ОП? Розмір штрафу в будь-якому разі повинен розраховуватися виходячи з мінімального показника, передбаченого законом, тобто 0,5 % фонду оплати праці.
Утім, ще Держгірпромнагляд стверджував, що
механізму стягнення з роботодавців зазначеного штрафу за порушення законодавства з ОП немає
Причина цьому — відсутність закону, що визначав би порядок нарахування, стягнення штрафу та пені на несплачену його суму (див. лист від 17.11.2011 р. № 1/02-9.1-9/8.2/8761). І це роз’яснення досі залишається актуальним.
Проте не варто забувати про штрафи, передбачені ст. 265 КЗпП. Зокрема, за порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим — сьомим ч. 2 ст. 265 КЗпП. А саме: штраф у розмірі 1 мінімальної заробітної плати (на сьогодні становить 3200 грн.).
Крім штрафів, до адміністративно-господарських санкцій також можна віднести заборони або обмеження:
1) експлуатації підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень;
2) випуску та експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів праці;
3) виконання певних робіт;
4) застосування нових небезпечних речовин;
5) реалізації продукції.
Перелічені вище санкції можуть запроваджуватися за результатами перевірки Держпраці і діяти до їх скасування. Підставою для припинення заборон є результати перевірки з приводу усунення госпсуб’єктом виявлених раніше порушень.
Крім того, згідно зі ст. 21 Закону про охорону праці порушення вимог нормативно-правових актів з ОП може потягнути за собою анулювання виданих раніше дозволів**.
** Держпраці видає дозволи на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки згідно з Порядком, затвердженим постановою КМУ від 26.10.2011 р. № 1107.
Далі поговоримо про санкції, що застосовуються до фізичних осіб, винних у порушенні правил ОП.
12.2. Адміністративні санкції
Посадові особи та інші працівники підприємств, а також фізособи-підприємці можуть притягуватися до адміністративної відповідальності згідно з КУпАП. Які адмінштрафи загрожують за порушення у сфері ОП, ви можете дізнатися з табл. 12.1.
Таблиця 12.1. Адмінштрафи за порушення вимог законодавства з ОП
| № з/п | Вид порушення | Особи, які притягуються до відповідальності | Санкція за порушення | Нормативний акт |
| 1 | Порушення строків проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення* | Посадові особи підприємств, установ, організацій та громадяни — суб’єкти підприємницької діяльності | Штраф у розмірі від 30 до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (далі — нмдг) (від 510 до 1700 грн.) | |
| * Про проведення атестації робочих місць див. у розділі 3 на с. 25. | ||||
| 2 | Повторне вчинення порушення, зазначеного в п. 1 цієї таблиці, особою, яка протягом року притягувалася до адміністративної відповідальності за ті самі дії | Посадові особи підприємств, установ, організацій та громадяни — суб’єкти підприємницької діяльності | Штраф у розмірі від 100 до 300 нмдг (від 1700 до 5100 грн.) | |
| 3 | Порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів про ОП | Працівники | Штраф у розмірі від 4 до 10 нмдг (від 68 до 170 грн.) | |
| Посадові особи підприємств, установ, організацій та громадяни — суб’єкти підприємницької діяльності | Штраф у розмірі від 20 до 40 нмдг (від 340 до 680 грн.) | |||
| 4 | Порушення встановленого порядку повідомлення (надання інформації) Держпраці* про нещасний випадок на виробництві | Посадові особи підприємств, установ, організацій і фізичні особи, які використовують найману працю | Штраф у розмірі від 20 до 50 нмдг (від 340 до 850 грн.) | |
| * Нагадаємо: таке повідомлення здійснюється через територіальні органи Держпраці. | ||||
| 5 | Порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів з безпечного ведення робіт у галузях промисловості та на об’єктах, підконтрольних Держпраці | Працівники | Штраф у розмірі від 4 до 10 нмдг (від 68 до 170 грн.) | |
| Посадові особи підприємств, установ, організацій | Штраф у розмірі від 20 до 40 нмдг (від 340 до 680 грн.) | |||
| 6 | Порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів про зберігання, використання та облік вибухових матеріалів у галузях промисловості та на об’єктах, підконтрольних Держпраці | Працівники | Штраф у розмірі від 4 до 10 нмдг (від 68 до 170 грн.) | |
| Посадові особи підприємств, установ, організацій | Штраф у розмірі від 30 до 100 нмдг (від 510 до 1700 грн.) | |||
| 7 | Невиконання законних вимог посадових осіб Держпраці про усунення порушень законодавства про ОП або створення перешкод для діяльності цього органу | Працівники | Штраф у розмірі від 6 до 10 нмдг (від 102 до 170 грн.) | |
| Посадові особи | Штраф у розмірі від 30 до 100 нмдг (від 510 до 1700 грн.) | |||
| 8 | Несвоєчасне інформування Фонду соціального страхування України про нещасні випадки, що сталися на виробництві, та профзахворювання, зміни технології робіт або виду діяльності | Посадові особи підприємств, установ та організацій, а також фізичні особи, які використовують найману працю | Штраф у розмірі від 8 до 15 нмдг (від 136 до 255 грн.) | |
| 9 | Повторне вчинення особою, яка протягом року притягувалася до адміністративної відповідальності, будь-якого з порушень, зазначених у п. 8 цієї таблиці | Штраф у розмірі від 10 до 20 нмдг (від 170 до 340 грн.) | ||
Штрафи, передбачені ч. 5 (крім порушень санітарних норм) і ч. 6 ст. 41, ст. 93, 94 і 1884 КУпАП, застосовують органи Держпраці. Від їх імені розглядати справи про адмінправопорушення у сфері ОП і накладати стягнення уповноважені ( ст. 231 КУпАП):
1) за адміністративні правопорушення, передбачені ч. 5 (крім порушень санітарних норм) і ч. 6 ст. 41, ст. 93 КУпАП:
— державні інспектори — штраф до 25 нмдг (до 425 грн.);
— головні державні інспектори, начальники інспекцій Держпраці та їх заступники — штраф до 30 нмдг (до 510 грн.);
— начальники управлінь і відділів Держпраці та їх заступники — штраф до 40 нмдг (до 680 грн.);
— керівник Держпраці та його заступники — штраф до 50 нмдг (до 850 грн.);
2) за адміністративні правопорушення, передбачені ст. 94 і 1884 КУпАП:
— державні інспектори — штраф до 35 нмдг (до 595 грн.);
— головні державні інспектори, начальники інспекцій Держпраці та їх заступники — штраф до 55 нмдг (до 935 грн.);
— начальники управлінь і відділів Держпраці та їх заступники — штраф до 65 нмдг (до 1105 грн.);
— керівник Держпраці та його заступники — штраф до 100 нмдг (до 1700 грн.).
Із порушеннями санітарних норм у межах ч. 5 ст. 41 КУпАП усе не так просто. Раніше це була сфера впливу СЕС. Однак система «наглядачів» за санітарним законодавством на сьогодні реформується. СЕС знаходиться у процесі ліквідації, а КУпАП під останні зміни не модернізували. Тому притягнути порушника до відповідальності за ч. 5 ст. 41 КУпАП достатньо проблематично.
Якщо ми говоримо про правопорушення, передбачені ч. 1 і 2 ст. 41 КУпАП, то право складати адмінпротоколи щодо них належить Держпраці та посадовим особам, уповноваженим виконкомами сільських, селищних або міськрад. А от розглядають подібні справи районні, районні в місті, міські або міськрайонні суди.
Згідно зі ст. 24410 КУпАП штрафи за порушення, передбачені ст. 1654 цього Кодексу, накладають органи Фонду соціального страхування України. Від його імені розглядати справи про адмінправопорушення і накладати санкції мають право керівник виконавчої дирекції Фонду, його заступники, керівники робочих органів виконавчої дирекції Фонду та їх заступники.
Нагадаємо, що згідно зі ст. 38 КУпАП за загальним правилом строк давності для притягнення до адміністративної відповідальності становить 2 місяці з дня виявлення порушення контролюючим органом, якщо порушення є триваючим, а якщо порушення на момент його виявлення вже припинилося — 2 місяці з дня вчинення.
Проте якщо санкції накладають суди (як у випадку із штрафами на підставі ч. 1 і 2 ст. 41 КУпАП), то строки давності інші. Щодо триваючих правопорушень вони становлять 3 місяці з дня виявлення, а щодо тих, які припинилися на момент виявлення, — 3 місяці з дня вчинення.
Адміністративні штрафи, які ми розглядаємо, необхідно сплатити протягом 15 днів з дня вручення постанови правопорушнику. Якщо він оскаржить цю постанову, то штраф слід сплатити не пізніше ніж через 15 днів з дня повідомлення такої особи про те, що подана нею скарга була залишена без задоволення ( ст. 307 КУпАП).
Згідно зі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу в зазначені вище строки відповідна постанова надсилається для примусового виконання органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, його роботи або місцезнаходженням майна.
Врахуйте: у такому разі з порушника стягується подвійний розмір штрафу.
Постанова про накладення адмінштрафу, яка не була звернена до виконання протягом 3 місяців з дня її винесення, втрачає свою юридичну силу.
І насамкінець розглянемо найбільш суворий вид відповідальності у сфері ОП.
12.3. Кримінальна відповідальність за порушення законодавства з охорони праці
Як уже зазначалося вище, за окремі порушення законодавства у сфері ОП фізичні особи, які допустили їх, можуть бути притягнені до кримінальної відповідальності. Перелічимо основні порушення у сфері ОП, за які передбачено кримінальне покарання, у табл. 12.2.
Таблиця 12.2. Кримінальна відповідальність за порушення у сфері ОП
| № з/п | Вид порушення | Санкція за порушення | Нормативний акт |
| 1 | Порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про ОП посадовою особою підприємства, установи, організації або громадянином — суб’єктом підприємницької діяльності, якщо це порушення заподіяло шкоду здоров’ю потерпілого | Штраф від 100 до 200 нмдг (від 1700 до 3400 грн.) або виправні роботи на строк до 2 років, або обмеження волі на строк до 2 років | |
| 2 | Вчинення дій, зазначених у п. 1 цієї таблиці, якщо вони спричинили загибель людей або інші тяжкі наслідки | Виправні роботи на строк до 2 років або обмеження волі на строк до 5 років, або позбавлення волі на строк до 7 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 2 років або без такого | |
| 3 | Порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою на виробництві або будь-якому підприємстві особою, яка зобов’язана їх дотримуватися, якщо це порушення створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду здоров’ю потерпілого | Штраф від 100 до 200 нмдг (від 1700 до 3400 грн.) або виправні роботи на строк до 2 років, або обмеження волі на строк до 3 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років або без такого | |
| 4 | Вчинення дій, зазначених у п. 3 цієї таблиці, якщо вони спричинили загибель людей або інші тяжкі наслідки | Обмеження волі на строк до 5 років або позбавлення волі на строк до 8 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років | |
| 5 | Порушення правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах особою, яка зобов’язана їх дотримуватися, якщо це порушення створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду здоров’ю потерпілого | Виправні роботи на строк до 2 років або обмеження волі на строк до 3 років, або позбавлення волі на строк до 3 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років або без такого | |
| 6 | Вчинення дій, зазначених у п. 5 цієї таблиці, якщо вони спричинили загибель людей або інші тяжкі наслідки | Обмеження волі на строк до 5 років або позбавлення волі на строк від 2 до 10 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 3 років | |
| 7 | Порушення на виробництві правил ядерної або радіаційної безпеки особою, яка зобов’язана їх дотримуватися, якщо таке порушення створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду здоров’ю потерпілого | Обмеження волі на строк до 4 років або позбавлення волі на той же строк з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років | |
| 8 | Дії, зазначені в п. 7 цієї таблиці, якщо вони призвели до загибелі людей або інших тяжких наслідків | Позбавлення волі на строк від 3 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до 3 років | |
| 9 | Порушення під час розроблення, конструювання, виготовлення чи зберігання промислової продукції правил, що стосуються безпечного її використання, а також порушення під час проектування чи будівництва правил, що стосуються безпечної експлуатації будівель і споруд, особою, яка зобов’язана дотримуватися цих правил, якщо таке порушення створило загрозу загибелі людей чи настання інших тяжких наслідків або заподіяло шкоду здоров’ю потерпілого | Штраф від 100 до 200 нмдг (від 1700 до 3400 грн.) або виправні роботи на строк до 2 років, або обмеження волі на строк до 3 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 2 років або без такого | |
| 10 | Вчинення дій, зазначених у п. 9 цієї таблиці, якщо вони спричинили загибель людей або інші тяжкі наслідки | Виправні роботи на строк до 2 років або обмеження волі на строк до 5 років, або позбавлення волі на строк від 2 до 5 років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років |
Відповідно до положень ст. 216 Кримінального процесуального кодексу України досудове розслідування у справах, порушених за зазначеними в табл. 12.2 статтями ККУ, здійснюється слідчими органів Національної поліції.
На цьому ми закінчуємо розгляд питань, пов’язаних з організацією охорони праці на підприємствах.
Впевнені, що цей спецвипуск допоможе вам створити якомога ефективну систему ОП.
На завершення ще раз нагадаємо: як роботодавці, так і працівники зобов’язані суворо виконувати вимоги нормативно-правових актів з ОП. Нехтувати ними собі ж дорожче. Адже це не просто формальність, а в буквальному розумінні питання життя та смерті.
висновки
- За порушення законодавства у сфері ОП несуть відповідальність як роботодавець, так і працівник.
- До госпсуб’єктів можуть застосовуватися адміністративно-господарські санкції, передбачені Законом про охорону праці та КЗпП.
- За окремі порушення у сфері ОП винні особи можуть притягуватися до дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності.
