Безумовно, для «квартальника» не відображати прибуток за результатами І кварталу — це помилка. Виправити цю помилку можна двома шляхами, що їх пропонує п. 50.1 ПКУ:
(1) або подати уточнюючий розрахунок (вірніше, уточнюючу декларацію — УД) до декларації з податку на прибуток за І квартал як самостійний документ;
(2) або виправити помилки, допущені у декларації з податку на прибуток за І квартал, у «прибутковій» декларації за півріччя.
За яких умов доцільно обирати перший варіант, а за яких другий? Які ризики містяться в кожному з варіантів? Давайте подивимося.
Самовиправлення через УД
Коли доцільно обирати цей варіант? У тому випадку, якщо підприємство знає, що найближчим часом на нього чекає перевірка, або побоюється такої перевірки. Чому? Та тому що
під час документальних перевірок (планових чи позапланових) уточнювати раніше подану звітність заборонено (п. 50.2 ПКУ)
А якщо податківці під час перевірки виявлять недоплату податкового зобов’язання, то це загрожуватиме для підприємства штрафами згідно зі ст. 123 і 126 ПКУ.
Тож якщо вам згідно з п. 77.4 ПКУ надіслали повідомлення, що через 10 календарних днів до вас прийдуть із плановою перевіркою — мерщій подавайте УД. За таких умов це єдиний спосіб уникнути штрафних санкцій за недоплату, яка виникла у результаті помилки (не відображено прибуток за І квартал). На нашу думку, у податківців немає жодних підстав не приймати таку УД, адже її буде подано ще до початку перевірки.
Але ж залишається ще ризик документальної позапланової перевірки (підстави для проведення якої викладено у ст. 78 ПКУ). Про неї податківці офіційно заздалегідь не попереджають. Тож якщо у вас є певні підстави вважати, що така перевірка вам «світить», слід також до початку перевірки подати УД. Адже після початку перевірки вже буде пізно щось уточнювати і самовиправляти.
Які наслідки обрання цього варіанта? Якщо підприємство обирає варіант із поданням УД, йому доведеться до подання УД сплатити як суму недоплати з податку на прибуток, так і «самоштраф» у розмірі 3 % від суми такої недоплати (п.п. «а» п. 50.1 ПКУ). Пеня за таку недоплату підприємству не загрожує, адже ще не сплив 90-денний строк, протягом якого ті, хто самовиправляється, звільняються від пені згідно з п. 129.9 ПКУ.
У випадку самовиправлення через УД декларація з податку на прибуток фактично переписується заново. Тобто платник не просто коригує помилку, а й повторює відображені раніше правильні показники. Крім того, до такої УД (декларації з відміткою «Уточнююча») потрібно заново подати усі необхідні додатки.
А чи потрібно разом із УД подавати фінансову звітність? Наразі фінзвітність має статус додатка до декларації (п. 46.2 ПКУ), тож формально її слід подавати у будь-якому випадку. Щоправда, форма декларації поки що не дозволяє цього робити. Можливо, саме тому податківці у консультації із БЗ, підкатегорія 102.23.02, досі озвучують свою попередню думку. А саме: якщо помилку було допущено тільки в «прибутковій» декларації, фінзвітність можна і не подавати. Але якщо помилкові показники було зазначено і у фінансовій звітності, то, вочевидь, доведеться подати разом з УД і її.
Зважаючи на те, що «свідомість» фіскальних роз’яснень часто відстає від «буття» податкового законодавства, рекомендуємо обережним платникам подавати фінзвітність у будь-якому випадку. І не забудьте надати пояснення та зазначити загальну кількість сторінок ваших доповнень у полі «Наявність доповнення13» заключної частини декларації.
Принагідно зауважимо: на практиці платники іноді стикаються із неможливістю подати виправлену фінзвітність. Адже спеціалізоване програмне забезпечення налаштоване так, що виправлена фінзвітність не приймається, а платнику надходить повідомлення, що фінзвітність за зазначений період вже подано. У такому випадку рекомендуємо подавати виправлену фінзвітність у паперовому вигляді. Принаймні, допоки програмне забезпечення не доопрацюють.
І ще одне. Не забувайте, що декларація з податку на прибуток складається наростаючим підсумком. Тож після того як ви за допомогою УД виправили помилки у декларації за І квартал, при складанні декларації за півріччя ви маєте врахувати вже виправлені показники І кварталу — ті, що були зазначені в уточнюючій декларації, а не в звітній. І тоді, оскільки за підсумками півріччя у підприємства збиток, воно матиме переплату з податку на прибуток. Про це свідчитиме від’ємне значення рядка 19 декларації за півріччя.
Докладно про те, як виправляти помилки через УД, читайте у «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 42, с. 20. А зараз давайте подивимося на те, як буде виправлятися помилка, на практичному прикладі.
Приклад. Припустимо, що у підприємства дохід за І квартал, півріччя і 9 місяців складає відповідно 600000 грн., 1000000 грн. і 1200000 грн., а фінансовий результат — відповідно 50000 грн., -150000 грн. і -140000 грн. Підприємство застосовує коригування фінрезультату на податкові різниці, але у декларації за І квартал, півріччя і 9 місяців ці різниці дорівнюють нулю. У декларації за І квартал помилково зазначено фінрезультат -8000 грн.
У такому випадку показники УД і звітної декларації підприємства за півріччя будуть такими, як наведено у табл. 1.
Самовиправлення через звітну декларацію
Коли доцільно обирати цей варіант? Виправлятися у складі поточної (звітної) декларації доцільно у тому випадку, коли підприємству «не світить» перевірка. Адже
виправитися через звітну декларацію можна тільки після того, як закінчиться звітний період (півріччя) і підприємство подасть декларацію за півріччя із додатком ВП
Наголошуємо: на відміну від попереднього варіанта, у варіанті, що розглядається, не потрібно подавати виправлені додатки за І квартал. Достатньо того, що до декларації за півріччя будуть додані правильні додатки за півріччя. Але виправлену фінзвітність за І квартал (яка теж має статус додатка), імовірно, все одно доведеться подати. Використовуючи інструмент доповнення до декларації (згідно з п. 46.4 ПКУ).
Звичайно, цю звітну декларацію можна подати одразу, як тільки закінчиться півріччя, не чекаючи граничного строку. Але в період до кінця півріччя потрібно в будь-якому випадку «перекантуватися».
Про планову перевірку можна не турбуватися, про її початок повідомлять (п. 77.4 ПКУ), і ви встигнете «добігти» до податкової з УД ще до її початку. А от про позапланові перевірки не попереджають. Тож якщо ви вирішили чекати строків подання звітної декларації за півріччя і виправитися в ній, головний ризик — «нарватися» на позапланову перевірку раніше, ніж закінчиться півріччя. Якщо «нарветеся» на таку перевірку — не обійдеться без штрафів згідно зі ст. 123 і 126 ПКУ, про що ми вже писали вище. Враховуючи це, варіант із самовиправленням у складі поточної (звітної) декларації — хоч і законний, але значно більш ризикований.
Які наслідки обрання цього варіанта? Головний позитивний наслідок обрання такого варіанта:
не потрібно живими грішми сплачувати недоплату з податку на прибуток за І квартал
Адже алгоритм заповнення декларації призведе до того, що одна і та ж сума пройде: (1) зі знаком «+» (по рядку 27, до якого переноситься підсумкове значення рядка 27 додатка ВП) і (2) зі знаком «-» (по рядку 19 основної частини декларації). Основна частина декларації за півріччя заповнюється так, ніби помилки не було, і до рядку 18 основної частини цієї декларації потрапить правильна сума податку на прибуток за І квартал (уточнена через додаток ВП). Це і призведе до того, що у рядку 19 основної частини декларації за півріччя відображатиметься від’ємне значення податку на прибуток на ту ж саму суму, на яку цей податок було нараховано за І квартал.
Тож підприємству треба буде сплатити тільки суму «самоштрафу», яка складає 5 % від суми податку на прибуток за І квартал (п.п. «б» п. 50.1 ПКУ). У декларації за півріччя сума податку на прибуток, яку збільшено за додатком ВП (рядок 27), «згортається» з від’ємним значенням рядка 19 (через збиток в основній частині декларації за підсумками півріччя), і сума до сплати дорівнює нулю. Зрештою, зазвичай саме це і спонукає платників обирати уточнення у складі звітної декларації.
Щодо пені. На нашу думку, у випадку такого самовиправлення пеня платнику теж не загрожує. Подати декларацію за І квартал він повинен був не пізніше 10.05.2017 р. Отже, останній день сплати податку на прибуток — 19.05.2017 р. У такому разі 90-денний строк звільнення від пені (п. 129.9 ПКУ) закінчується 18.08.2017 р.* Натомість граничний строк подачі декларації за півріччя — 09.08.2017 р. Тож якщо платник вчасно подає звітну декларацію за півріччя, то він встигає унести зміни до своєї податкової звітності раніше, ніж закінчиться 90-денний строк. І буде вільним від нарахування пені.
* Граничний строк сплати припадає на вихідний день (20.05.2017 р.), тому фактично сплачуємо не пізніше 19.05.2017 р. Але рахувати 90-денний строк починаємо з 21.05.2017 р.
Докладно про те, як виправитися у складі звітної декларації, читайте у «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 42, с. 25. Ну а ми проілюструємо порядок самовиправлення через звітну декларацію, узявши для прикладу ті ж самі цифри, які вже було наведено вище. Порядок виправлення через декларацію за півріччя буде таким, як показано у табл. 2.
Як бачите, обидва варіанти самовиправлення мають свої переваги і недоліки. І який із них обирати — залежить від конкретних обставин, в яких знаходиться ваше підприємство.
висновки
- Підприємство-«квартальник», яке не зазначило у декларації з податку на прибуток за І квартал суму свого податку на прибуток, повинне виправити таку помилку або через УД, або через звітну декларацію за півріччя.
- Виправлятися через УД доцільно тим підприємствам, яким загрожують планові чи позапланові перевірки. Перевага цього варіанта — виправитися можна будь-коли (до перевірки) і тим самим уникнути штрафних санкцій від податківців. Недоліки — суму недоплати треба сплачувати живими грішми.
- Виправлятися у складі звітної декларації доцільно підприємствам, яким перевірка не загрожує. Перевага варіанта — суму недоплати живими грошима платити не потрібно. Недоліки — треба чекати строків подачі звітної декларації і можна «нарватися» на позапланову перевірку.
