Прямої норми, яка б регулювала таку ситуацію, в ПКУ наразі немає. Та і в період до 01.01.2015 р. «реорганізаційний» п.п. 153.15.1 ПКУ не регулював питання строку амортизації ОЗ у правонаступника. Існувало лише правило, згідно з яким об’єкти ОЗ юрособи, що припиняється у зв’язку з проведенням реорганізації, включаються до складу відповідних груп ОЗ правонаступника та підлягають амортизації в порядку, визначеному ПКУ.
Бухоблікові правила, на які зараз орієнтується податковоприбутковий облік (п.п. 134.1.1 ПКУ), також не містять якихось особливих правил для «реорганізаційної» амортизації. Чи не єдиним роз’ясненням від податківців щодо зазначеного питання став лист ДФСУ від 04.07.2016 р. № 14492/6/99-99-15-02-02-15 (ср. ). У ньому податківці сухо констатують, що «податковій» амортизації ОЗ підприємства, яке виділилось, підлягає балансова вартість ОЗ, переданих по розподільчому балансу новоствореному платнику, вартість яких визначена за правилами податкового обліку підприємства, з якого був здійснений виділ.
На жаль, із цього роз’яснення незрозумілим залишається головне питання — виходячи із якого строку повинні нараховувати амортизацію переданого ОЗ правонаступники? На нашу думку, строк корисного використання ОЗ, переданих згідно з розподільчим балансом, власне у зв’язку з фактом такої передачі не переглядається. Адже згідно з п. 25 П(С)БО 7 «Основні засоби» строк корисного використання ОЗ може переглядатися тільки в разі зміни очікуваних економічних вигід від його використання.
Сама по собі передача ОЗ від попередника до правонаступника не змінює очікуваних економічних вигід від його використання. Тому строк корисного використання такого ОЗ переглядати не потрібно.
Іншими словами, якщо попередник визначив строк корисного використання ОЗ (будівлі) 25 років і проамортизував такий ОЗ 5 років, то цей самий строк корисного використання «передається» правонаступнику. І він буде амортизувати залишкову вартість отриманого на баланс від попередника ОЗ протягом 20 років, а не 25-ти. У зв’язку із таким підходом виникає запитання: а як бути високодохідникам, які прийняли на баланс ОЗ, значну частину вартості якого вже замортизовано? Скажімо, якби у попередника передана будівля амортизувалася не 5 років, а 15. У такому разі правонаступнику залишилося б амортизувати будівлю протягом 10 років, що менше мінімального строку корисного використання будівлі згідно з п.п. 138.3.3 ПКУ.
На нашу думку, порушення правила щодо мінімального строку корисного використання у цьому випадку немає. Адже експлуатація отриманого ОЗ у правонаступника не починається заново, він продовжує експлуатувати той самий ОЗ, причому не придбаває його, а отримує пов’язані з цим активом права і обов’язки як правонаступник (ст. 109 ЦКУ). Аналогічний висновок для облікових цілей можна зробити із п. 5 П(С)БО 19 «Об’єднання підприємств» і п.п. 98.2.3 ПКУ.
Тож сподіваємося, що податківці дозволять правонаступникам амортизувати отримані від попередників ОЗ протягом строку корисного використання, який враховує строк амортизації у попередника. Бо ж сума амортизації, нарахованої попередником, враховується, і правонаступник прибуткує ОЗ собі на баланс за залишковою вартістю попередника, тобто за вирахуванням амортизації, нарахованої таким попередником.
У випадку виділення підприємства у результаті реорганізації отриманий ОЗ переносимо до відповідної групи за його балансовою вартістю у попередника на дату затвердження розподільчого балансу. І починаємо амортизувати починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому об’єкт основних засобів став придатним для корисного використання (п. 29 П(С)БО 7).
