(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
4/12
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Травень , 2017/№ 42

Оплачуємо працю й оподатковуємо правильно!

З тим, хто такий сумісник, ми з вами розібралися. Час переходити до «грошового питання». Як оплачувати працю працівника-сумісника? З’ясовуємо негайно!

Оплата праці сумісника

Працю працівника-сумісника оплачуйте пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку ( ст. 1021 КЗпП). При цьому в загальному випадку оклад (тарифна ставка) такого працівника не може бути нижче за розмір мінімального прожиткового мінімуму для працездатної особи, установлений законом на 1 січня (у 2017 році — 1600 грн.).

Сумісник, як і основні працівники, має право на встановлення доплат, надбавок, премій, інших виплат, гарантованих КЗпП, генеральною або галузевою угодою, колективним договором, укладеним на підприємстві. Зокрема, роботодавець повинен оплачувати в підвищеному розмірі працю сумісника в нічний час, у святкові, неробочі та вихідні дні тощо.

Водночас є свої нюанси. Як правило, сумісники працюють на умовах неповного робочого часу. І якщо вони виконують роботу понад передбачений трудовим договором часу, але в межах установленої законодавством тривалості робочого дня, то така робота не вважається надурочною (див. абз. 2 п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» від 24.12.99 р. № 13). Тому вона оплачується в одинарному розмірі.

А як у таких осіб ідуть справи з «трудовими» доплатами до рівня мінзарплати (у 2017 році — 3200 грн.)? Сума заробітної плати за місяць сумісника з неповним робочим днем не може бути нижче за розмір мінімальної заробітної плати, розрахований з урахуванням зайнятості працівника.

Якщо зарплата за фактично відпрацьований час менше мінзарплати, розрахованої з урахуванням зайнятості працівника, здійснюйте «трудову» доплату, розмір якої дорівнює різниці між цими двома величинами.

Важливо!

Якщо працівник — внутрішній сумісник, то порівняльні розрахунки з «мінімалкою» проводьте за кожною посадою, яку він обіймає, окремо

Приклад 1. З працівником, який уже працює на цьому підприємстві за основним місцем роботи, з 3 травня 2017 року був укладений трудовий договір на умовах внутрішнього сумісництва (0,5 штатної одиниці). Оклад працівника за основним місцем роботи — 7000 грн., за місцем роботи за сумісництвом — 3000 грн.

Фактична заробітна плата працівника, нарахована йому за травень за основною посадою (7000 грн.), вище за розмір мінзарплати (3200 грн.). Тому «трудову» доплату йому за цією посадою не нараховуємо.

Фактична зарплата, нарахована працівнику за посадою, на якій він працює за сумісництвом (1500 грн. (3000 грн. х 0,5)), нижча за розмір «мінімалки», визначений з урахуванням зайнятості працівника (1600 грн. (3200 грн. х 0,5)). Тому підприємству доведеться розрахувати «трудову» доплату. Її сума становитиме:

1600 - 1500 = 100 (грн.).

Таким чином, сума заробітної плати за травень 2017 року, що буде нарахована працівнику за основним місцем роботи, — 7000 грн., а за місцем роботи за сумісництвом — 1600 грн. (1500 грн. + 100 грн.).

Індексація доходів сумісників

Почнемо з теорії. Дохід працівника-сумісника підлягає індексації. Це прямо передбачено ст. 10 Закону № 491 і п. 7 Порядку № 1078. Спочатку індексуються доходи працівника за основним місцем роботи, а потім — дохід, отриманий ним за сумісництвом. Загальний індексований дохід, отриманий за основним місцем роботи та за сумісництвом, не повинен перевищувати розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, теоретично зарплату сумісника необхідно проіндексувати тільки тоді, коли зарплата за основним місцем роботи нижче розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (у 2017 році: у січні — квітні — 1600 грн., у травні — листопаді — 1684 грн., у грудні — 1762 грн.), наприклад, у зв’язку з роботою на умовах неповного робочого часу. При цьому до розрахунку сум, що підлягають індексації за сумісництвом, має потрапити різниця між установленим законом прожитмінімумом і зарплатою за основним місцем роботи.

Для того щоб роботодавець проіндексував зарплату, нараховану за місцем роботи за сумісництвом,

працівник повинен надати йому довідку з основного місця роботи про розмір доходу, що підлягає індексації, і проіндексованого доходу

Важливо! Якщо працівник-сумісник не надав довідку, доходи за сумісництвом не індексуєте (див. лист Мінпраці від 11.02.2004 р. № 024-15).

Оподаткування зарплати сумісника

Заробітну плату сумісника оподатковуєте в загальному порядку: на неї нараховуєте ЄСВ і утримуєте ПДФО і ВЗ. Та все ж деякі особливості є.

Почнемо з ЄСВ. Якщо працівник — зовнішній сумісник, ЄСВ нараховуємо на фактичну базу нарахування ЄСВ, але не вище за максимальну величину бази нарахування ЄСВ*. Підстава —

* У 2017 році розмір максимальної величини бази нарахування ЄСВ дорівнює: в січні — квітні — 40000 грн., у травні — листопаді — 42100 грн., у грудні — 44050 грн.

щодо зовнішніх сумісників вимога про сплату ЄСВ з мінзарплати не працює

Це прямо прописано в абз. 3 ч. 5 ст. 8 Закону № 2464.

Внутрішній сумісник. Щодо такого працівника з мінзарплатою (і, до речі, з максимальною величиною бази нарахування ЄСВ теж) слід порівнювати загальну базу нарахування ЄСВ, до якої увійдуть як доходи, нараховані за основним місцем роботи, так і доходи, нараховані за місцем роботи за сумісництвом (внутрішнім).

Якщо така загальна база нарахування ЄСВ виявиться нижчою за «мінімалку», необхідно буде виконати вимогу про сплату ЄСВ із мінзарплати.

Що стосується ПДФО, то зазвичай у роботодавця виникає запитання: чи може сумісник користуватися правом на ПСП? Так, може, але за умови, що він не користується таким правом у роботодавця, в якого він працевлаштований за основним місцем роботи.

Пояснимо. ПСП застосовується тільки за одним місцем нарахування (виплати) зарплати ( п.п. 169.2.1 ПКУ). Місце застосування ПСП платник податків обирає самостійно, подаючи роботодавцю заяву про самостійне обрання місця застосування ПСП.

Припустимо, що працівник не користується ПСП у роботодавця, в якого він працевлаштований за основним місцем роботи, оскільки там його зарплата перевищує граничний розмір доходу, що дає право на ПСП**. А от за місцем роботи за сумісництвом зарплата за місяць цього працівника нижча за граничний розмір. У такій ситуації він може подати заяву про застосування ПСП роботодавцю, в якого працевлаштований на умовах зовнішнього сумісництва.

** У 2017 році граничний розмір доходу, що дає право на:
— ПСП на себе, дорівнює 2240 грн.;
— ПСП на дітей для одного з батьків — 2240 грн. х к-ть дітей віком до 18 років, для другого — 2240 грн.

Важливо! Якщо працівник — внутрішній сумісник, для цілей застосування ПСП з граничним розміром доходу слід порівнювати загальну суму зарплати, нараховану йому за основним місцем роботи і за місцем роботи за сумісництвом одним роботодавцем. Адже незважаючи на те, що в такого працівника два місця роботи, податковий агент один.

Приклад 2. На підприємстві працює зовнішній сумісник (не інвалід). З урахуванням зайнятості працівника його заробітна плата за повністю відпрацьований місяць становить 1000 грн. Працівник надав роботодавцю заяву про застосування ПСП у звичайному розмірі (800 грн., п.п. 169.1.1 ПКУ).

Заробітна плата за місяць (1000 грн.) не перевищує граничного розміру доходу, що дає право на ПСП (2240 грн.). Отже, до зарплати цього працівника його роботодавець може застосувати ПСП.

Зауважте: для цілей застосування ПСП до зарплати зовнішнього сумісника сума зарплати, що отримується ним у інших роботодавців, не має значення.

Сума ПДФО дорівнює (1000 - 800) х 18 : 100 = 36 (грн.).

Сума ВЗ становитиме 1000 х 1,5 : 100 = 15 (грн.).

ЄСВ буде нараховано в сумі 1000 х 22 : 100 = 220 (грн.).

Приклад 3. Використовуючи умови прикладу 2, припустимо, що цей працівник працевлаштований на умовах внутрішнього сумісництва. Сума його зарплати за основним місцем роботи за повністю відпрацьований місяць — 4000 грн.

Загальна сума зарплати, нарахована одним роботодавцем за основним місцем роботи і за місцем роботи за сумісництвом (5000 грн. (4000 грн. + 1000 грн.)), перевищує граничний розмір доходу, що дає право на ПСП (2240 грн.). Отже, працівник права на ПСП не має.

Сума ПДФО дорівнює

5000 х 18 : 100 = 900 (грн.).

Сума ВЗ становитиме 5000 х 1,5 : 100 = 75 (грн.).

ЄСВ буде нараховано в сумі 5000 х 22 : 100 = 1100 (грн.).

Ну що ж, підіб’ємо підсумки?

висновки

  • Працю працівника-сумісника оплачуйте пропорційно відпрацьованому часу або залежно від виробітку.
  • Робота сумісника понад передбачений трудовим договором час, але в межах установленої законодавством тривалості робочого дня не вважається надурочною.
  • Дохід працівника-сумісника підлягає індексації.
  • Якщо зарплата сумісника за фактично відпрацьований час менше мінзарплати, розрахованої з урахуванням зайнятості працівника, здійснюють «трудову» доплату, розмір якої дорівнює різниці між цими двома величинами.
сумісник, оплата праці додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті