Призначаємо. Право є!
При настанні страхового випадку працівники-сумісники мають право на лікарняні та допомогу по вагітності та пологах (далі — декретні).
А от призначення і виплату допомоги на поховання здійснюють тільки за основним місцем роботи. Тому про неї тут говорити не будемо.
Рішення про призначення лікарняних (декретних) приймає комісія (уповноважений), що діє на підприємстві (у підприємця), із соцстрахування. Підставою для прийняття такого рішення є подана працівником копія листка непрацездатності, засвідчена підписом керівника і печаткою за основним місцем роботи. Це прямо прописано в ч. 1 ст. 31 Закону № 1105.
Причому оскільки ця норма Закону вимагає копію лікарняного листа, навіть якщо лікарняні (декретні) призначають внутрішньому* суміснику, то нам із вами нічого не залишається, як виконати її. Тим паче, що на цьому наполягає Фонд соцстраху** (див. лист від 17.01.2017 р. № 5.2-28-65).
* Працювати на умовах сумісництва працівник може на тому самому підприємстві, яке є його основним місцем роботи (таке сумісництво називають внутрішнім) та/або на іншому підприємстві (зовнішнє сумісництво).
** Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності.
Таким чином, якщо хворів:
— зовнішній сумісник, він вам повинен надати копію листка непрацездатності, засвідчену підписом керівника і печаткою за основним місцем роботи***;
*** До речі, працівнику необхідно буде надати ще й довідку про доходи з основного місця роботи. Навіщо вона потрібна? Про це далі.
— працівник, який працює на вашому підприємстві як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом (внутрішній сумісник), — оригінал лікарняного листка. Далі ви самі собі робите його копію і засвідчуєте її підписом керівника і печаткою підприємства. На підставі оригінала листка непрацездатності працівнику будуть призначені лікарняні (декретні) за основним місцем роботи, на підставі копії — за внутрішнім сумісництвом.
Документи для призначення допомоги готові? Передаємо їх до комісії (уповноваженому) із соціального страхування. Для їх розгляду їй відведено 10 днів з дня надходження таких документів ( ч. 1 ст. 32 Закону № 1105).
Що потім? На підставі оригіналів лікарняних листів комісія (уповноважений) прийме рішення про призначення (відмову у призначенні) лікарняних (декретних) основним працівникам, а на підставі копій — працівникам-сумісникам, як зовнішнім, так і внутрішнім ☺.
Важливо! У протоколі комісії (рішенні уповноваженого) із соцстрахування відомості про призначення допомоги за кожною посадою, яку обіймає працівник (виконуваною роботою), мають бути внесені окремо. Тобто, якщо працівник — внутрішній сумісник, то у протоколі (рішенні) на нього в загальному випадку мають бути заповнені два рядки. Один — про призначення (відмову у призначенні) допомоги за основним місцем роботи, другий — за внутрішнім сумісництвом.
«Передрозрахунок». Ще трохи «паперового»
Обчислення середньої зарплати, розрахунок і нарахування лікарняних (декретних) здійснюємо окремо за основним місцем роботи працівника і за місцем роботи за сумісництвом.
Розрахунковий період і виплати, що братимуть участь в обчисленні середньої зарплати, визначаємо також за кожним місцем роботи окремо
Єдиним «містком», що зв’язуватиме розрахунок лікарняних і декретних за всіма місцями роботи працівника, є вимога абз. 3 п. 30 Порядку № 1266. Озвучимо її.
Сумарна зарплата, з якої розраховуються «непрацездатні» виплати, за місяцями розрахункового періоду за основним місцем роботи і за місцем роботи за сумісництвом не може перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування ЄСВ* (далі — максимальна база ЄСВ).
* У 2017 році розмір максимальної величини бази нарахування ЄСВ становить: у січні — квітні — 40000 грн., в травні — листопаді — 42100 грн., в грудні — 44050 грн.
Аби ця вимога була виконана при нарахуванні лікарняних (декретних) на роботі за сумісництвом, працівник повинен принести з основного місця роботи довідку про середню зарплату ( п. 30 Порядку № 1266). Такі самі довідки на вимогу працівника повинні видати роботодавці, в яких працівник працює за сумісництвом, якщо він працює на умовах сумісництва в декількох роботодавців.
Важливо! Фонд соцстраху в листі від 17.01.2017 р. № 5.2-28-65 наполягає:
довідка про середню зарплату за основним місцем роботи має бути, навіть якщо ви нараховуєте «непрацездатні» виплати внутрішньому суміснику
Тобто, якщо вам необхідно розрахувати лікарняні (декретні):
— зовнішньому суміснику — просіть його надати довідку про середню зарплату з основного місця роботи (інших місць роботи — за наявності). У ній мають бути відображені виплати, що брали участь у розрахунку лікарняних (декретних);
— внутрішньому суміснику — формуєте і видаєте самі собі довідку про середню зарплату за основним місцем роботи для розрахунку суми виплат за внутрішнім сумісництвом.
«Паперові» питання з’ясували. Переходимо до розрахунку.
Мистецтво розрахунку. «Формульне»
Тут «рулить» Порядок № 1266. У загальному випадку суму лікарняних знаходимо за формулою:
Л = ДВ х К,
де Л — сума лікарняних; ДВ — денна виплата; К — кількість календарних днів тимчасової непрацездатності.
Для того щоб розрахувати денну виплату, використовуємо формулу:
ДВ = ЗПсер х С : 100,
де ЗПсер — розмір середньоденної заробітної плати; С — відсоток оплати листка непрацездатності, що встановлюється залежно від страхового стажу.
Розрахунок суми допомоги по вагітності та пологах (далі — декретні) можна представити таким чином:
Д = ЗПсер х Кв,
де Д — сума декретних; Кв — календарні дні, що припадають на відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами.
Як бачите, усе в результаті зводиться до необхідності визначити суму середньоденної зарплати (ЗПсер). Її знаходимо і для лікарняних, і для декретних за єдиною формулою:
ЗПсер = ЗП : Крп,
де ЗП — нарахована в розрахунковому періоді сума заробітної плати; Крп — кількість календарних днів у розрахунковому періоді.
Отже, для того щоб знайти середньоденну зарплату сумісника, необхідно визначити розрахунковий період за місцем роботи за сумісництвом. Вам у цьому допоможе інформація, наведена в табл. 1 на с. 19.
Таблиця 1. Правила визначення розрахункового періоду
| Період роботи* | Розрахунковий період (норма Порядку № 1266) |
| Більше 12 календарних місяців | 12 повних календарних місяців роботи (з 1-го до 1-го числа), що передують місяцю настання страхового випадку** (п. 25) |
| Менше 12 календарних місяців | Фактична кількість повністю відпрацьованих календарних місяців (з 1-го до 1-го числа), що передують місяцю настання страхового випадку (п. 26) |
| Менше одного календарного місяця | Фактично відпрацьований час перед настанням страхового випадку (п. 27) |
| * На цьому підприємстві на посаді, яку займає сумісник. ** Місяцем настання страхового випадку слід вважати місяць, на який згідно з лікарняним листом припадає початок тимчасової непрацездатності. | |
Місяці розрахункового періоду, повністю не відпрацьовані працівником з поважних причин (з 1-го до 1-го числа), виключаємо з розрахункового періоду. До поважних причин п. 3 Порядку № 1266 відносить (1) тимчасову непрацездатність, (2) відпустку у зв’язку з вагітністю та пологами, (3) відпустку для догляду за дитиною до 3 (6 — за медичним висновком) років, (4) відпустку без збереження зарплати, надану згідно із законом.
Запам’ятайте: замінювати виключені з розрахункового періоду місяці новими не потрібно!
Після того як розрахунковий період за місцем роботи за сумісництвом визначено, підраховуємо кількість календарних днів у ньому. При підрахунку дні, не відпрацьовані з поважних причин (див. вище), не враховуємо.
Ідемо далі. Розбираємося з виплатами, які беруть участь у розрахунку лікарняних (декретних).
У розрахунку лікарняних (декретних) бере участь нарахована в розрахунковому періоді за місцем роботи за сумісництвом зарплата в сумі, що:
по-перше, увійшла до бази нарахування ЄСВ (тобто на неї було нараховано ЄСВ);
по-друге, разом із зарплатою, нарахованою за іншими місцями роботи (згідно з довідками про середню зарплату з основного місця роботи і з інших місць роботи за сумісництвом (у разі їх наявності)) працівника, в кожному місяці розрахункового періоду не перевищила максимальну базу ЄСВ.
Як це виконати.
Крок 1. Визначаємо суми «сумісницької» зарплати, що були нараховані в розрахунковому періоді і увійшли до бази нарахування ЄСВ.
Крок 2. Розраховуємо за кожним місяцем розрахункового періоду, визначеного за місцем роботи за сумісництвом, загальну суму зарплати, нарахованої працівнику за всіма місцями роботи, з якої справлявся ЄСВ.
Для цього нам знадобиться інформація з довідок про середню зарплату, наданих працівником-сумісником.
Крок 3. Порівнюємо отримані загальні місячні суми зарплати з максимальною базою ЄСВ. Якщо вони за кожним місяцем:
— не перевищують максимальну базу ЄСВ — розрахунок середньоденної зарплати здійснюємо виходячи з фактичної зарплати, нарахованої в розрахунковому періоді за місцем роботи за сумісництвом;
— перевищили максимальну базу ЄСВ — у розрахунку середньої зарплати братиме участь «сумісницька» зарплата в сумі, що дорівнює позитивній різниці між максимальною базою ЄСВ і зарплатою, нарахованою за іншими місцями роботи (за основним місцем роботи та іншими місцями роботи за сумісництвом у разі їх наявності).
А якщо згідно з довідками про середню зарплату в будь-якому місяці розрахункового періоду зарплата, що була нарахована за іншими місцями роботи і вже взяла участь у розрахунку декретних, дорівнювала максимальній базі ЄСВ?
Тоді зарплата, нарахована в такому місяці за місцем роботи за сумісництвом, на вашому підприємстві, не братиме участі в розрахунку середньоденної зарплати. Детальніше — див. приклад нижче.
Але бувають випадки, коли при розрахунку лікарняних денна виплата (у випадку з декретними — фактична середньоденна зарплата) може бути замінена іншою величиною. Коли це може статися? Якщо будуть порушені обмеження.
Ураховуємо обмеження
Усі обмеження за сумами лікарняних і декретних можна умовно поділити на загальні та спеціальні.
Загальні обмеження. Застосовують при розрахунку допомоги працівникам, страховий стаж яких протягом останніх 12 місяців перед настанням страхового випадку становить 6 місяців і більше. Озвучимо їх.
Сума лікарняних (допомоги по вагітності та пологах) з розрахунку на місяць не повинна перевищувати розміру максимальної бази ЄСВ, що діяла в останньому місяці розрахункового періоду. Крім того, середньоденна зарплата не може перевищувати максимальну базу ЄСВ, що діяла в останньому місяці розрахункового періоду, з розрахунку на один календарний день.
Розібратися з тим, як дотримати ці обмеження на практиці, вам допоможе наша покрокова інструкція. Для зручності ми оформили її у вигляді таблиці (див. табл. 2).
Таблиця 2. Загальні обмеження. Покрокова інструкція
| Покрокова інструкція | |
| Лікарняні | Декретні |
| Крок 1. Розраховуємо фактичну середньоденну зарплату (формула вище) | |
| Крок 2. Визначаємо обмежуючий показник. Для цього суму максимальної бази ЄСВ, що діяла в останньому місяці розрахункового періоду (далі — обмежуючий показник), ділимо на середньомісячну кількість календарних днів (30,44) | |
| Крок 3. Проводимо порівняльні розрахунки. Розраховуємо суму лікарняних (декретних) | |
| Якщо сума фактичної середньоденної зарплати: — не перевищує обмежуючий показник, денну виплату розраховуємо виходячи з фактичної середньоденної зарплати і відсотка оплати листка непрацездатності, що встановлюється залежно від страхового стажу працівника; — перевищує* обмежуючий показник — денну виплату розраховуємо виходячи з порушеного показника. Далі визначаємо суму лікарняних | Якщо сума фактичної середньоденної зарплати: — не перевищує обмежуючий показник, суму декретних розраховуємо виходячи з фактичної середньоденної зарплати; — порушує обмежуючий показник (перевищує його) — декретні розраховуємо виходячи з порушеного показника |
| Крок 4**. Суми декретних, а також суми лікарняних, нарахованих за період хвороби, що тривала повний календарний місяць і більше, розподіляємо за місяцями, за які їх нараховано | |
| Крок 5**. Лікарняні (декретні), нараховані за повні календарні місяці тимчасової непрацездатності (відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами), порівнюємо з максимальною базою ЄСВ, що діяла в останньому місяці розрахункового періоду. Якщо лікарняні (декретні) в повних місяцях: — перевищать розмір максимальної бази, що діяв в останньому місяці розрахункового періоду, «обрізаємо» їх суму до рівня максимальної бази. Далі обчислюємо і нараховуємо суму лікарняних (декретних) з урахуванням «обрізаних» сум; — не перевищать максимальну базу, нараховуємо лікарняні (декретні) у сумі, визначеній у Кроці 3 | |
| * Така ситуація може мати місце, наприклад, у разі, коли працівниця в розрахунковому періоді за основним місцем роботи перебувала у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 3 (6) років, але при цьому працювала за сумісництвом. ** Кроки 5 і 6 — для тих роботодавців, які розраховують лікарняні за період непрацездатності, що тривав один повний календарний місяць або більше, або декретні. | |
Спеціальні обмеження. Вони передбачені для застрахованих осіб, страховий стаж яких протягом останніх 12 місяців становить менше 6 місяців.
Щодо декретних. Сума допомоги по вагітності та пологах з розрахунку на місяць не має бути вище за двократний розмір мінзарплати, установленої законом у місяці настання страхового випадку.
Щодо лікарняних. Сума лікарняних з розрахунку на місяць не може бути вище за розмір мінімальної зарплати, установленої законом у місяці настання страхового випадку.
Як це працює (див. табл. 3).
Таблиця 3. Спеціальні обмеження. Покрокова інструкція
| Покрокова інструкція | |
| Лікарняні | Декретні |
| Крок 1. Розраховуємо фактичну середньоденну зарплату (формула вище) | |
| Крок 2. Розраховуємо денну виплату з урахуванням страхового стажу працівника | Х |
| Крок 3. Визначаємо обмежуючий показник. Для цього: | |
| — мінімальну зарплату, що діяла в місяці настання страхового випадку, ділимо на 30,44 | — мінімальну зарплату, що діяла в місяці настання страхового випадку, множимо на 2 і ділимо на 30,44 |
| Крок 4. Проводимо порівняльні розрахунки. Розраховуємо суму лікарняних (декретних) | |
| Якщо сума денної виплати не перевищує обмежуючий показник, лікарняні розраховуємо виходячи з денної виплати. У зворотній ситуації — виходячи з величини обмежуючого показника | Якщо сума середньоденної зарплати не перевищує обмежуючий показник, декретні розраховуємо виходячи з розміру середньоденної зарплати. У зворотній ситуації — виходячи з величини обмежуючого показника |
| Крок 5*. Суми лікарняних, нарахованих за період хвороби, що тривала повний календарний місяць і більше, (суми декретних) розподіляємо за місяцями, за які їх нараховано | |
| Крок 6*. Лікарняні, нараховані за повні календарні місяці тимчасової непрацездатності, порівнюємо з мінзарплатою, що діяла в місяці настання страхового випадку. Якщо сума лікарняних виявиться вищою, «обрізаємо» її до рівня «мінімалки» і визначаємо суму лікарняних з урахуванням «обрізаних» сум | Крок 6. Декретні, нараховані за повні календарні місяці відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами, порівнюємо з подвійним розміром мінзарплати, що діяла в місяці настання страхового випадку. Якщо сума лікарняних виявиться вищою, «обрізаємо» її до рівня подвійної «мінімалки» і обчислюємо суму декретних з урахуванням «обрізаних» сум |
| * Кроки 5 і 6 — для тих роботодавців, які розраховують лікарняні за період непрацездатності, що тривав один повний календарний місяць або більше, або декретні. | |
Важливо!
При нарахуванні допомоги по вагітності та пологах працівницям-сумісницям, у тому числі внутрішнім, вимогу про виплату декретних з розрахунку на місяць не нижче мінзарплати за сумісництвом не виконуємо
На цьому наполягає Мінсоцполітики в листі від 13.10.2016 р. № 334/18/99-16 (ср. ). Чому? Відомство вважає достатнім, якщо вимога «декретні не нижче «мінімалки» буде дотримана роботодавцем за основним місцем роботи працівниці.
Візьміть до відома. Фахівці Фонду соцстраху в листі від 17.01.2017 р. № 5.2-28-65 рекомендують унести запис про розрахунок лікарняних (декретних) за сумісництвом на зворотний бік копії листка непрацездатності. Проте, це можливо зробити тільки в разі, якщо там є для цього місце і розділ «НАЛЕЖИТЬ ДО ВИПЛАТИ» не заповнено.
Якщо ж вписувати нема куди, вважаємо допустимим діяти як і у випадку із заповненням розділу «ДОВІДКА ПРО ЗАРОБІТНУ ПЛАТУ» (див. лист ФТВП від 20.07.2016 р. № 2.4-46-1257): просто додати до копії лікарняного листка і довідки про середню зарплату з основного місця роботи зроблений на окремому аркуші розрахунок середньої зарплати і суми лікарняних (декретних) за сумісництвом за відповідний розрахунковий період, засвідчений підписами керівника, головного бухгалтера і печаткою підприємства.
Ну а тепер приклад.
Числовий приклад
Працівник був прийнятий на підприємство (основне місце роботи) з 4 січня 2017 року, а з 20 лютого з ним також було укладено трудовий договір на умовах внутрішнього сумісництва.
З 3 по 12 травня 2017 року включно (10 к. дн.) цей працівник хворів. Загальний страховий стаж працівника — 10 років 2 місяці. Страховий стаж за останні 12 місяців, що передують хворобі, — 5 місяців.
Розрахунковий період за основним місцем роботи — лютий — квітень 2017 року, за місцем роботи за внутрішнім сумісництвом — березень — квітень 2017 року.
Відомості про нараховану працівнику зарплату за основним місцем роботи і за місцем роботи за сумісництвом наведемо в таблиці нижче.
| Місяць | К. дн. | Зарплата | |||
| Основне місце роботи. Факт. | Сумісництво. Факт. | Загальна | Сумісництво. Що береться до розрахунку | ||
| Лютий | 28 | 36000,00 | — | 36000,00 | — |
| Березень | 31 | 40000,00 | 5000,00 | 45000,00 | — |
| Квітень | 30 | 36000,00 | 5000,00 | 41000,00 | 4000,00 |
| Разом | 89 | 112000,00 | 10000,00 | 122000,00 | 4000,00 |
Визначимо суму лікарняних за основним місцем роботи. Зарплата в кожному місяці розрахункового періоду не перевищила максимальну базу нарахування ЄСВ (40000 грн.), тому вона в повному обсязі бере участь у розрахунку лікарняних. З урахуванням даних таблиці сума середньоденної зарплати дорівнює 112000,00 : 89 = 1258,43 (грн.)
Загальний страховий стаж працівника більше 8 років. Отже, денна виплата дорівнюватиме середньоденній зарплаті — 1258,43 грн.
Визначимо розмір обмежуючого показника: 3200,00 : 30,44 = 105,12 (грн.).
Фактична зарплата вище обмежуючого показника. Отже, розрахунок лікарняних здійснюємо виходячи з величини обмежуючого показника. Сума «основних» лікарняних дорівнює 105,12 х х 10 = 1051,20 (грн.).
Визначимо суму лікарняних за місцем роботи за сумісництвом. Як ви пам’ятаєте, розрахунковий період, визначений за місцем роботи за сумісництвом, — березень — квітень 2017 року. Кількість календарних днів у розрахунковому періоді — 61 (31 к. дн. у березні і 30 к. дн. у квітні).
Важливо! Незважаючи на те, що березень увійшов до розрахункового періоду, зарплата за цей місяць, нарахована за місцем роботи за сумісництвом, не братиме участь у розрахунку лікарняних. Підстава — сума зарплати, що була нарахована за цей місяць за основним місцем роботи і брала участь у розрахунку лікарняних, дорівнює максимальній величині бази нарахування ЄСВ.
Переходимо до квітня. Сума «основної» зарплати за цей місяць (36000,00 грн.) нижче за мінімальну базу нарахування ЄСВ (40000,00 грн.). Проте загальна сума «основної» і «сумісницької» зарплати (41000,00 грн.) перевищує цю величину. Тому в розрахунку лікарняних за місцем роботи за сумісництвом братиме участь «сумісницька» зарплата в сумі, що дорівнює позитивній різниці між мінімальною базою (40000,00 грн.) і зарплатою, нарахованою за основним місцем роботи (36000,00 грн.), тобто 4000,00 грн.
Сума середньоденної зарплати дорівнює 4000,00 : 61 = 65,57 (грн.). Денна виплата також становитиме 65,57 грн. Вона нижче розрахованої вище величини обмежуючого показника (105,12 грн.). Тому розрахунок лікарняних здійснюємо виходячи з денної виплати. Сума «сумісницьких» лікарняних дорівнює 65,57 х 10 = 655,70 грн.
