(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 87
  • № 86
  • № 85
  • № 84
  • № 83
  • № 82
  • № 81
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
9/20
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Листопад , 2017/№ 88

Новини із фронту оскарження блокування: огляд судової практики

Час іде... Ще вчора про позицію судів з приводу численних питань, пов’язаних з блокуванням ПН/РК, ми могли тільки здогадуватися. Тепер же дещо починає вимальовуватися. Що саме? Про це читайте в нашій статті.

Скажемо відразу: поки суди не дійшли до єдиної думки з приводу більшості ключових питань блокування ПН/РК. І уніфіковану позицію, радше за все, формуватиме вже новий Верховний Суд.

«Розблокувальні» документи*

* Детальніше про подання пояснень і копій документів для розблокування ПН/РК див. на с. 16 цього номера.

Перший тип судових позицій, які можна виокремити, — це ті, де оцінюють достатність документів, поданих ДФСУ для розблокування ПН/РК.

При цьому в деяких випадках суди аналізують сам перелік наданих документів у комплексі зі змістом Квитанції з інформацією про зупинення ПН. Оцінюють відповідність Квитанції вимогам ПКУ. Зокрема, що стосується необхідності вказати, який конкретно список документів необхідно надати з двох можливих.

Негативна ж практика так глибоко в зміст Квитанції не пірнає, оцінюючи лише перелік наданих у конкретній ситуації документів на предмет можливого підтвердження реальності операції.

До першого типу належить постанова Рівненського окружного адміністративного суду від 17.08.2017 р. у справі № 817/1147/17. До речі, вона вам уже знайома (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 79, с. 21). Суд достатньо докладно підійшов до питання і вказав на те, що

Квитанція повинна містити посилання на конкретний перелік з Вичерпного переліку, які необхідно надати для розблокування

Зразком другого типу рішень можна вважати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12.09.2017 р. у справі № 815/4416/17.

Проте порівнюючи тексти цих двох рішень, можна припустити, що в другому випадку позивач (потерпілий від блокування ПН) надав значно менше «макулатури».

Зокрема, як один з аргументів проти підприємства суд висунув таке. Позивачем не були надані копії первинних документів стосовно постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг), а також були відсутні розрахункові документи, банківські виписки з рахунків.

Звичайно, не найвичерпніше пояснення.

Так, нам необхідно показати джерело отримання товару. Добре, якщо будуть договори, що підтверджують отримання транспортних послуг, виконання навантажувально-розвантажувальних робіт або достатні трудові або матеріальні ресурси для того, щоб зробити транспортування, навантаження і розвантаження товару самостійно. Або в договорі зазначалося самовивезення.

Але суд у своєму рішенні все це описав змазано і нечітко. Що з погляду КАСУ неприпустимо.

Запізніла Квитанція про зупинку реєстрації — не аргумент?

Тут позиція судів поки що не радує ☹. Як приклад негативної судової практики розберемо постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.09.2017 р. у справі № 804/5249/17. Суть справи в тому, що в спірних ПН виявили невідповідність обсягів постачання обсягам придбання товарів. Але проблема була в тому, що Квитанції запізнилися і, судячи з тексту рішення, були направлені не протягом операційного дня.

Нагадаємо: у такому разі відповідно до п. 201.10 ПКУ, якщо протягом операційного дня не направлена Квитанція про прийняття або неприйняття або зупинку реєстрації ПН/РК, така податкова накладна вважається зареєстрованою у ЄРПН.

Здавалося б, тут ні про яку реальність операції і мови не може бути. Усе достатньо однозначно.

Але суддя розсудив інакше. У задоволенні позову відмовив. При цьому в рішенні було зазначено, що доказів, які спростовують наявність порушення, вказаного у Квитанції, позивачем не подано. Скажемо відразу, аргумент дуже й дуже дивний. Адже в Критеріях № 567 про порушення не йдеться.

Ускладнив ситуацію той факт, що позивач не надав пояснення і копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК. Відповідно і доказів направлення останніх податківцям госпсуб’єкт не надав.

Дуже дивним також був аргумент про те, що процедурні порушення, допущені податківцями, не нівелюють порушень, зазначених у Квитанціях, і не спростовані платником податків.

По-перше, ПКУ чітко визначає наслідки запізнення Квитанції і жодних винятків не робить (див. вище).

По-друге, процедурні порушення при прийнятті рішення (здійсненні дії) все-таки мають значення. Принаймні така позиція ВСУ із цього приводу (див. постанову ВСУ від 27.01.2015г. у справі № 21-425а14).

Порядок зупинки реєстрації ПН/РК відсутній?

Деякі особливо сміливі бізнесмени як аргумент для незаконності відмови в реєстрації ПН указують на відсутність порядку такої зупинки, затвердженого КМУ.

Суди поки що достатньо скептично оцінюють подібну позицію. Наприклад, у постанові Одеського окружного адміністративного суду від 12.09.2017 р. у справі № 815/4416/17, яку ми вже згадували вище, служитель Феміди «відшив» подібні заяви позивача.

Зокрема, вказав, що

відсутність окремого порядку, затвердженого Кабміном, не перешкоджає контролюючому органу здійснювати зупинку реєстрації ПН

Адже ПКУ і Порядком № 1246 таке право передбачене ☹.

Бої за судовий збір

І тут суди поки що не дійшли до єдиної думки. Чому ж позиції суддів різняться?

Уся справа в підрахунку кількості немайнових вимог. Адже згідно з ч. 3 ст. 6 Закону № 3674 у разі, коли в позовній заяві об’єднані дві і більше вимоги немайнового характеру, судовий збір оплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

І питання полягає в тому, чи варто вважати окремими вимоги: про визнання незаконним рішення про відмову в реєстрації ПН і про зобов’язання зареєструвати ПН.

Наприклад, в ухвалі Вінницького окружного адміністративного суду від 21.07.2017 р. у справі № 802/1181/17-а суддя визнав необхідним сплатити судовий збір у розмірі 3200 грн. (тобто 2 ПМПО*), тобто по 1600 грн. за кожну вимогу. І судячи з тексту ухвали, рахували вимоги незалежно від кількості рішень і ПН. Так само розраховували судовий збір у постанові Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.10.2017 р. у справі 825/1227/17 та ухвалі Запорізького окружного адміністративного суду від 10.08.2017 р. у справі № 808/2433/17.

* Прожитковий мінімум для працездатних осіб.

Ще одна позиція — рахувати вимоги таким чином: кожне рішення про відмову в реєстрації ПН окремо плюс як одна вимога — зобов’язання з реєстрації всіх спірних ПН**.

** Див. ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.10.2017 р. у справі № 826/12841/17 та ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 12.20.2017 р. у справі № 819/1726/17.

Водночас виходячи з ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 18.09.2017 р. у справі № 816/1570/17 позивач за вимогу визнати незаконними 4 рішення про відмову в реєстрації ПН і, відповідно, зобов’язати зареєструвати ці 4 спірні ПН повинен був заплатити загалом 6400 грн. судового збору (тобто 4 ПМПО). Так само розраховують судовий збір і в ухвалі Рівненського окружного адміністративного суду від 13.10.2017 р. у справі № 817/1526/17, а також в ухвалі Харківського окружного адміністративного суду від 09.10.2017 р. у справі № 820/4683/17.

І саме позиція «одна вимога = одна ПН + одне рішення про відмову в реєстрації ПН» краще за все в’яжеться з практикою ВСУ (див. постанову ВСУ від 14.03.2017 р. у справі № П/800/559/16). Тому ми теж дотримуємося цієї позиції*.

* Див. детальніше на с. 25 цього номера і в «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 71, с. 21.

Суд підміняє ДФСУ?

І наостанок ще один цікавий тип висновків. Стосуються вони формулювання вимоги зобов’язати зареєструвати спірну ПН у ЄРПН.

Тут думки судів розділилися.

Наприклад, у постанові Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.10.2017 р. у справі № 804/5247/17 суддя вказує на те, що необхідно формулювати вимоги так: вважати ПН прийнятою і зареєстрованою датою направлення в податковий орган.

Водночас у постанові Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.10.2017 р. у справі № 825/1227/17 суд знайшов правові підстави для того, щоб саме зобов’язати ДФСУ зареєструвати спірну накладну.

Чому ж така різниця в думках? Річ у тому, що і в першому, і в другому випадку вважається, що ДФСУ має право на власний розсуд, але в законодавчо встановлених межах, реєструвати або не реєструвати спірну ПН або РК. Це називається дискреційними повноваженнями.

У свою чергу,

Суд не має права підміняти собою контролюючий орган, приймаючи рішення — реєструвати ПН/РК чи ні

Проте при винесенні рішення судді оцінюють цей факт по-різному.

Наприклад, у постанові Дніпропетровського окружного адміністративного суду суддя вказує на те, що позовна вимога з приводу зобов’язання податкового органу зареєструвати ПН є формою втручання в дискреційні повноваження ДФСУ. Тому і говорить тільки про вимогу визнати зареєстрованою ПН з певного моменту.

Водночас у постанові Чернігівського окружного адміністративного суду служитель Феміди говорить про те, що суд повинен поставити крапку у вирішенні спору. Цей обов’язок є гарантією права на судовий захист прав та інтересів.

А зобов’язання ДФСУ зареєструвати ПН/РК саме й стане остаточним вирішенням проблеми. Крім того, суддя посилається на п.п. 201.16.4 ПКУ, де прямо вказано, що моментом реєстрації ПН вважається набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідної ПН/РК у ЄРПН.

Звичайно, перша позиція зручніша. Проте, на нашу думку, друга позиція більш обґрунтована.

Як бачите, загалом практика різноманітна. За багатьма ключовими моментами судді поки що не визначилися з певною єдиною позицією. До того ж переважна більшість — це рішення судів першої інстанції. Тобто є шанс обстояти свої права в апеляції і касації.

Але ми вам бажаємо все ж не стикатися з Фемідою.

висновки

  • Квитанція повинна містити посилання на конкретний перелік документів з Вичерпного переліку документів, які необхідно надати для розблокування.
  • Коли в позовній заяві об’єднані дві і більше вимоги немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
  • Суд має право зобов’язати ДФСУ зареєструвати ПН.
блокування реєстрації, оскарження рішень, судова практика, судовий збір додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті