(066) 87-010-10 Передзвоніть менi
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 96
  • № 95
  • № 94
  • № 93
  • № 92
  • № 91
  • № 90
  • № 89
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
У цьому номері :
 
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
9/20
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Листопад , 2017/№ 88

Новини із фронту оскарження блокування: огляд судової практики

Час іде... Ще вчора про позицію судів з приводу численних питань, пов’язаних з блокуванням ПН/РК, ми могли тільки здогадуватися. Тепер же дещо починає вимальовуватися. Що саме? Про це читайте в нашій статті.

Скажемо відразу: поки суди не дійшли до єдиної думки з приводу більшості ключових питань блокування ПН/РК. І уніфіковану позицію, радше за все, формуватиме вже новий Верховний Суд.

«Розблокувальні» документи*

* Детальніше про подання пояснень і копій документів для розблокування ПН/РК див. на с. 16 цього номера.

Перший тип судових позицій, які можна виокремити, — це ті, де оцінюють достатність документів, поданих ДФСУ для розблокування ПН/РК.

При цьому в деяких випадках суди аналізують сам перелік наданих документів у комплексі зі змістом Квитанції з інформацією про зупинення ПН. Оцінюють відповідність Квитанції вимогам ПКУ. Зокрема, що стосується необхідності вказати, який конкретно список документів необхідно надати з двох можливих.

Негативна ж практика так глибоко в зміст Квитанції не пірнає, оцінюючи лише перелік наданих у конкретній ситуації документів на предмет можливого підтвердження реальності операції.

До першого типу належить постанова Рівненського окружного адміністративного суду від 17.08.2017 р. у справі № 817/1147/17. До речі, вона вам уже знайома (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 79, с. 21). Суд достатньо докладно підійшов до питання і вказав на те, що

Квитанція повинна містити посилання на конкретний перелік з Вичерпного переліку, які необхідно надати для розблокування

Зразком другого типу рішень можна вважати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 12.09.2017 р. у справі № 815/4416/17.

Проте порівнюючи тексти цих двох рішень, можна припустити, що в другому випадку позивач (потерпілий від блокування ПН) надав значно менше «макулатури».

Зокрема, як один з аргументів проти підприємства суд висунув таке. Позивачем не були надані копії первинних документів стосовно постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг), а також були відсутні розрахункові документи, банківські виписки з рахунків.

Звичайно, не найвичерпніше пояснення.

Так, нам необхідно показати джерело отримання товару. Добре, якщо будуть договори, що підтверджують отримання транспортних послуг, виконання навантажувально-розвантажувальних робіт або достатні трудові або матеріальні ресурси для того, щоб зробити транспортування, навантаження і розвантаження товару самостійно. Або в договорі зазначалося самовивезення.

Але суд у своєму рішенні все це описав змазано і нечітко. Що з погляду КАСУ неприпустимо.

Запізніла Квитанція про зупинку реєстрації — не аргумент?

Тут позиція судів поки що не радує ☹. Як приклад негативної судової практики розберемо постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.09.2017 р. у справі № 804/5249/17. Суть справи в тому, що в спірних ПН виявили невідповідність обсягів постачання обсягам придбання товарів. Але проблема була в тому, що Квитанції запізнилися і, судячи з тексту рішення, були направлені не протягом операційного дня.

Нагадаємо: у такому разі відповідно до п. 201.10 ПКУ, якщо протягом операційного дня не направлена Квитанція про прийняття або неприйняття або зупинку реєстрації ПН/РК, така податкова накладна вважається зареєстрованою у ЄРПН.

Здавалося б, тут ні про яку реальність операції і мови не може бути. Усе достатньо однозначно.

Але суддя розсудив інакше. У задоволенні позову відмовив. При цьому в рішенні було зазначено, що доказів, які спростовують наявність порушення, вказаного у Квитанції, позивачем не подано. Скажемо відразу, аргумент дуже й дуже дивний. Адже в Критеріях № 567 про порушення не йдеться.

Ускладнив ситуацію той факт, що позивач не надав пояснення і копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК. Відповідно і доказів направлення останніх податківцям госпсуб’єкт не надав.

Дуже дивним також був аргумент про те, що процедурні порушення, допущені податківцями, не нівелюють порушень, зазначених у Квитанціях, і не спростовані платником податків.

По-перше, ПКУ чітко визначає наслідки запізнення Квитанції і жодних винятків не робить (див. вище).

По-друге, процедурні порушення при прийнятті рішення (здійсненні дії) все-таки мають значення. Принаймні така позиція ВСУ із цього приводу (див. постанову ВСУ від 27.01.2015г. у справі № 21-425а14).

Порядок зупинки реєстрації ПН/РК відсутній?

Деякі особливо сміливі бізнесмени як аргумент для незаконності відмови в реєстрації ПН указують на відсутність порядку такої зупинки, затвердженого КМУ.

Суди поки що достатньо скептично оцінюють подібну позицію. Наприклад, у постанові Одеського окружного адміністративного суду від 12.09.2017 р. у справі № 815/4416/17, яку ми вже згадували вище, служитель Феміди «відшив» подібні заяви позивача.

Зокрема, вказав, що

відсутність окремого порядку, затвердженого Кабміном, не перешкоджає контролюючому органу здійснювати зупинку реєстрації ПН

Адже ПКУ і Порядком № 1246 таке право передбачене ☹.

Бої за судовий збір

І тут суди поки що не дійшли до єдиної думки. Чому ж позиції суддів різняться?

Уся справа в підрахунку кількості немайнових вимог. Адже згідно з ч. 3 ст. 6 Закону № 3674 у разі, коли в позовній заяві об’єднані дві і більше вимоги немайнового характеру, судовий збір оплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

І питання полягає в тому, чи варто вважати окремими вимоги: про визнання незаконним рішення про відмову в реєстрації ПН і про зобов’язання зареєструвати ПН.

Наприклад, в ухвалі Вінницького окружного адміністративного суду від 21.07.2017 р. у справі № 802/1181/17-а суддя визнав необхідним сплатити судовий збір у розмірі 3200 грн. (тобто 2 ПМПО*), тобто по 1600 грн. за кожну вимогу. І судячи з тексту ухвали, рахували вимоги незалежно від кількості рішень і ПН. Так само розраховували судовий збір у постанові Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.10.2017 р. у справі 825/1227/17 та ухвалі Запорізького окружного адміністративного суду від 10.08.2017 р. у справі № 808/2433/17.

* Прожитковий мінімум для працездатних осіб.

Ще одна позиція — рахувати вимоги таким чином: кожне рішення про відмову в реєстрації ПН окремо плюс як одна вимога — зобов’язання з реєстрації всіх спірних ПН**.

** Див. ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.10.2017 р. у справі № 826/12841/17 та ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 12.20.2017 р. у справі № 819/1726/17.

Водночас виходячи з ухвали Полтавського окружного адміністративного суду від 18.09.2017 р. у справі № 816/1570/17 позивач за вимогу визнати незаконними 4 рішення про відмову в реєстрації ПН і, відповідно, зобов’язати зареєструвати ці 4 спірні ПН повинен був заплатити загалом 6400 грн. судового збору (тобто 4 ПМПО). Так само розраховують судовий збір і в ухвалі Рівненського окружного адміністративного суду від 13.10.2017 р. у справі № 817/1526/17, а також в ухвалі Харківського окружного адміністративного суду від 09.10.2017 р. у справі № 820/4683/17.

І саме позиція «одна вимога = одна ПН + одне рішення про відмову в реєстрації ПН» краще за все в’яжеться з практикою ВСУ (див. постанову ВСУ від 14.03.2017 р. у справі № П/800/559/16). Тому ми теж дотримуємося цієї позиції*.

* Див. детальніше на с. 25 цього номера і в «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 71, с. 21.

Суд підміняє ДФСУ?

І наостанок ще один цікавий тип висновків. Стосуються вони формулювання вимоги зобов’язати зареєструвати спірну ПН у ЄРПН.

Тут думки судів розділилися.

Наприклад, у постанові Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.10.2017 р. у справі № 804/5247/17 суддя вказує на те, що необхідно формулювати вимоги так: вважати ПН прийнятою і зареєстрованою датою направлення в податковий орган.

Водночас у постанові Чернігівського окружного адміністративного суду від 05.10.2017 р. у справі № 825/1227/17 суд знайшов правові підстави для того, щоб саме зобов’язати ДФСУ зареєструвати спірну накладну.

Чому ж така різниця в думках? Річ у тому, що і в першому, і в другому випадку вважається, що ДФСУ має право на власний розсуд, але в законодавчо встановлених межах, реєструвати або не реєструвати спірну ПН або РК. Це називається дискреційними повноваженнями.

У свою чергу,

Суд не має права підміняти собою контролюючий орган, приймаючи рішення — реєструвати ПН/РК чи ні

Проте при винесенні рішення судді оцінюють цей факт по-різному.

Наприклад, у постанові Дніпропетровського окружного адміністративного суду суддя вказує на те, що позовна вимога з приводу зобов’язання податкового органу зареєструвати ПН є формою втручання в дискреційні повноваження ДФСУ. Тому і говорить тільки про вимогу визнати зареєстрованою ПН з певного моменту.

Водночас у постанові Чернігівського окружного адміністративного суду служитель Феміди говорить про те, що суд повинен поставити крапку у вирішенні спору. Цей обов’язок є гарантією права на судовий захист прав та інтересів.

А зобов’язання ДФСУ зареєструвати ПН/РК саме й стане остаточним вирішенням проблеми. Крім того, суддя посилається на п.п. 201.16.4 ПКУ, де прямо вказано, що моментом реєстрації ПН вважається набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідної ПН/РК у ЄРПН.

Звичайно, перша позиція зручніша. Проте, на нашу думку, друга позиція більш обґрунтована.

Як бачите, загалом практика різноманітна. За багатьма ключовими моментами судді поки що не визначилися з певною єдиною позицією. До того ж переважна більшість — це рішення судів першої інстанції. Тобто є шанс обстояти свої права в апеляції і касації.

Але ми вам бажаємо все ж не стикатися з Фемідою.

висновки

  • Квитанція повинна містити посилання на конкретний перелік документів з Вичерпного переліку документів, які необхідно надати для розблокування.
  • Коли в позовній заяві об’єднані дві і більше вимоги немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
  • Суд має право зобов’язати ДФСУ зареєструвати ПН.
Зацікавив журнал?
Отримуйте більше статей та спеціальних пропозицій за підпискою
блокування реєстрації, оскарження рішень, судова практика, судовий збір додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті