Згідно зі ст. 187 ПКУ податкові зобов’язання (ПЗ) виникають на дату певної події, на дату здійснення певної господарської операції (за правилом першої події, відвантаження товарів покупцеві або отримання оплати від нього). Саме ця подія, а не власне факт складання ПН/реєстрації її у ЄРПН, викликає виникнення податкових зовов'язань з ПДВ у продавця.
Це прямо випливає з п. 201.10 ПКУ: відсутність факту ЄРПН-реєстрації ПН (у тому числі й у разі, коли така ПН узагалі не буде складена) не звільняє продавця від обов’язку включати суми ПДВ у податкові зобов'язання за відповідний звітний період
Тож якщо за операцією постачання товарів реєстрацію ПН у ЄРПН вам заблокували, то ви все одно повинні включити ПДВ за нею в суму ПЗ за відповідний звітний період.
На те, що відсутність факту реєстрації платником податку — продавцем товарів/послуг ПН у ЄРПН не звільняє продавця від обов’язку включення суми ПДВ, указаної в такій ПН, до складу ПЗ за відповідний податковий період, звертають увагу і податківці (див. лист ГУ ДФС у Дніпропетровській області від 16.08.2017 р. № 1616/ІПК/04-36-12-01-16, лист ДФСУ від 11.10.2017 р. № 2213/6/99-99-15-03-02-15/ІПК). Вони пояснюють:
факт зупинки реєстрації ПН/РК у ЄРПН не скасовує самої операції і відповідно дати виникнення першої події в постачальника (постачання товарів/послуг або отримання коштів)
що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається ПН.
Причому якщо рішенням комісії ДФС платникові (!) відмовлено в реєстрації ПН у ЄРПН, коригування податкової і бухгалтерської звітності не проводиться. Тому незважаючи на те, що реєстрацію ПН у ЄРПН вам призупинили або відмовили, відобразити її в декларації за період виникнення ПЗ за вашою операцією постачання потрібно обов’язково.
Проте хочемо вас попередити! Не всяка складена ПН, направлена на реєстрацію у ЄРПН, — означає обов’язкове відображення нарахованих у ній ПЗ у декларації з ПДВ. Платники достатньо часто складають зайві ПН: по дві ПН на одну й ту ж операцію, ПН на «необ’єктні» операції, ПН з помилковою датою або номером (такі помилки не виправляються тільки через РК, доведеться складати нову ПН), або ж складають ПН просто випадково.
Тож якщо ви ухитрилися направити у ЄРПН декілька ПН на одне постачання замість однієї або направили у ЄРПН «непостачальницьку» ПН, то в деклараціЇ з ПДВ зайві/«непостачальницькі» ПН не відображаються.
Адже дані, наведені в податковій звітності, повинні відповідати даним бухгалтерського і податкового обліку платника (п. 6 розд. ІІІ Порядку № 21). А якщо жодної операції не було, не було й об'єкта оподаткування, і не було документів, складених згідно з вимогами ст. 9 Закону про бухоблік, то і ПЗ у звітності не відображаються.
Зазначимо, що аналогічної позиції дотримуються і головні податківці. На їх думку, ні «ліва» ПН, ні РК, який її «обнуляє», ніяк не впливають на ПЗ і не відображаються в ПДВ-звітності (див. консультацію з БЗ, підкатегорія 101.23 і лист ДФСУ від 27.12.2016 р. № 28193/6/99-95-42-03-15).
Тому фіскальні вимоги деяких місцевих податківців — мовляв, відображайте в декларації всі ПН: і помилкові, і правильні, — не лише не відповідають ПКУ, але й суперечать роз’ясненням колег вищого рівня.
