Зі статті на с. 15 ми з вами з’ясували, що фізособа-благодійник має право на податкову знижку з ПДФО. Окрім усіх інших вимог, потрібно документально підтвердити благодійний внесок. Платник податків, зокрема, повинен мати (п.п. 166.2.1 ПКУ, роз’яснення ДФСУ в підкатегорії 103.06.02 БЗ):
1) договір про пожертвування;
2) копію Рішення про внесення установи (організації) в Реєстр неприбуткових установ та організацій;
3) відповідні розрахункові або платіжні документи.
Звичайно, перебуваючи в поліклініці й сплачуючи той самий благодійний внесок, ви, радше за все, договір не отримаєте. Як правило, все обмежується видачею квитанції до прибуткового касового ордера (далі — квитанція до ПКО).
Ще раз нагадаємо: благодійним пожертвуванням є безкоштовна передача благодійником коштів, іншого майна, майнових прав у власність бенефіціарів для досягнення певної, заздалегідь установленої мети благодійної діяльності.
Договір же про пожертвування грошових коштів укладається в письмовій формі.*
* Про форму договору див. детальніше на с. 4 цього номера.
Чи можемо ми прирівняти квитанцію прибуткового касового ордера до укладеного в письмовій формі договору?
Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦКУ угода вважається здійсненою в письмовій формі, якщо її зміст зафіксований в одному або декількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Щоб квитанція до ПКО як документ у письмовій формі зійшла за договір, потрібно, щоб
вона містила всі істотні умови договору про пожертвування
За загальним правилом істотними умовами договору є (ч. 2 ст. 638 ЦКУ):
а) умови про предмет договору;
б) умови, які визначені законом як істотні або є необхідними для договорів цього виду;
в) усі ті умови, стосовно яких за заявою хоча б однієї зі сторін потрібно досягти згоди.
З точки зору договору про пожертвування, істотними умовами будуть:
1) предмет договору (тобто грошові кошти, які передає благодійник бенефіціару);
2) мета, для якої надається сума пожертвування. По суті, у квитанції до ПКО все це може бути передбачено. Також у ній зазначені сторони. А статус останніх — це ще одна важлива ознака договору пожертвування.
Є одне єдине «але» — підписи сторін. Річ у тому, що відповідно до ч. 2 ст. 207 ЦКУ правочин вважається вчиненим в письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Відповідно має бути підпис благодійника. А у квитанції до ПКО такого реквізиту немає.
Тому формально квитанція до ПКО ≠ письмова форма договору, а тому знижкою скористатися не вийде.
Інше питання — наслідки недотримання форми угоди. Адже в нашому випадку цей факт не означає однозначного визнання договору недійсним (ч. 1 ст. 207 ЦКУ).
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 729 ЦКУ договір про пожертву вважається укладеним з моменту прийняття пожертви. А квитанція до ПКО якраз цей факт і підтверджує.
Податківці, радше за все, не дозволять скористатися знижкою, якщо у вас буде тільки квитанція до ПКО. Адже зазирнувши в їх роз’яснення з БЗ, яке тлумачить, зокрема, і п.п. 166.2.1 ПКУ, робимо висновок, що договір фіскали хочуть бачити як окремий документ.
