висновок документа
У разі реорганізації платника шляхом приєднання в правонаступника відсутні підстави для складання РК до ПН, складеної реорганізованим платником податків, реєстрація платником ПДВ якого анульована. У тому числі це стосується випадку повернення правонаступником авансу, отриманого реорганізованим платником податку
У цьому листі фіскали розповіли про те, що після приєднання одного платника ПДВ до іншого, РК до ПН, виписаної до початку реорганізації, не складається. Зокрема, це стосується повернення авансу правонаступником реорганізованого платника (продавця). Мабуть, що ПЗ правонаступникові скоригувати не вийде.
Аргументують податківці такий підхід тим, що при реорганізації платника податків шляхом приєднання до іншого платника податків — правонаступника — відбувається анулювання реєстрації його як платника ПДВ.
Причому можна говорити про сталу позицію податківців (листи ДФСУ від 04.12.2015 р. № 26060/6/99-99-19-03-02-15, від 11.04.2016 р. № 7964/6/99-99-19-03-02-15, від 20.10.2017 р. № 2311/6/99-99-15-03-02-15/ІПК). Сперечатися із цим складно.
Нагадаємо, що реорганізація може бути у вигляді: приєднання, злиття, розділення, виділення і перетворення. У п. 183.17 ПКУ вказано, що особа, утворена в результаті реорганізації (окрім особи, що утворилася в результаті перетворення*), реєструється платником ПДВ як інша новостворена особа. Інакше кажучи, такі види реорганізації, як приєднання, злиття, розділення передбачають анулювання ПДВ-реєстрації підприємства, що реорганізується (п. 183.17 ПКУ, п.п. «б» п. 184.1 ПКУ). У свою чергу, правонаступник юрособа має свій власний ІПН, відмінний від ІПН реорганізованого підприємства.
* Перетворенням юрособи згідно зі ст. 108 ЦКУ є зміна його організаційно-правової форми (наприклад, ПАТ перетворюється на ТОВ).
Тому логічно, що після анулювання реєстрації підприємства платника ПДВ, що реорганізується, правонаступник не може скласти РК до ПН, складеної продавцем, що не відбувся. Адже це вже не той продавець — у нього інший ІПН. І це незважаючи на те, що до правонаступника переходять усі права й обов’язки.
Але врахуйте: покупець, що не відбувся, отримавши назад перерахований ним раніше аванс, зобов’язаний у цьому ж періоді відкоригувати свій ПК. Причому незалежно від наявності «зменшуючого» РК. Адже операція з постачання скасована, а отже, відсутній факт придбання.
У такому разі податківці рекомендують коригувати ПК на підставі бухдовідки (101.07 БЗ, ця консультація не діє, але підхід не повинен змінитися). Щоправда, радує, що ліміт реєстрації при цьому в покупця не зменшується, адже «зменшуючого» РК теж немає.
Зверніть увагу, в аналогічній ситуації, але у випадку повернення правонаступником товарів, податківці також стверджують, що жодних підстав коригування ПДВ немає. Але пропонують розглядати цю ситуацію як операцію з окремого нового постачання товару (лист ДФСУ від 20.10.2017 р. № 2311/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, 101.15 БЗ). У результаті продавець, що не відбувся (тепер уже «новий» покупець), зможе суму ПДВ з отриманої ПН віднести в ПК. А правонаступник — покупець, що не відбувся, — нарахувавши ПЗ, компенсує ПК.
На жаль, з поверненням авансу все виходить не так добре. Адже правонаступникові продавця не вийде підтягнути повернення авансу під нове постачання товару. Не вийде також підігнати перерахований раніше аванс під помилку (нібито це була позика), адже подати УР теж не вийде.
Загалом зі сторони фіскалів очевидний однобокий підхід до вирішення цього питання, тому в платників податків є підстави шукати справедливості хіба що в суді.
