З 15 листопада «наказала довго жити» сумнозвісна багатьом платникам (особливо —платникам ПДВ) Інструкція з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв’язку, затверджена наказом ДПАУ від 10.04.2008 р. № 233.
Їй на зміну з цієї дати прийшов Порядок обміну електронними документами з контролюючими органами, затверджений наказом, що коментується (далі — Порядок № 557). Він визначає основні організаційно-правові принципи електронного документообігу платників з контролерами. У ньому значно розширений «термінологічний словник»: зокрема, наведені визначення термінів «обов’язковий реквізит електронного документа», «перша квитанція», «друга квитанція», «операційний день», «повідомлення про припинення дії договору» і низка інших.
Про документообіг. Ми не переказуватимемо загальні вимоги до електронного документообігу (ви вивчите їх самі в розд. ІІ Порядку № 557). Відзначимо лише деякі деталі. Зокрема, ними встановлено, що першу квитанцію (про отримання), як і раніше, контролери повинні надсилати авторові електронного документа (ЕД)* протягом двох годин від часу його отримання, в іншому (?..) випадку** — протягом перших двох годин наступного операційного дня.
* Тобто — особі, що створила ЕД.
** Згідно зі старою Інструкцією № 233 цей «інший випадок» повинен був настати, коли автор подавав податковий ЕД після 16:00, тепер же не зовсім зрозуміло, що це за випадок.
висновок документа
У разі наявності другої квитанції про прийняття ЕД датою і часом його прийняття (реєстрації) вважаються дата і час, вказані в першій квитанції
У першій квитанції повідомляється про результати автоматизованої перевірки ЕД. У разі негативних результатів там повідомляється про неприйняття ЕД із вказівкою причин, у такому разі друга квитанція (про прийняття) не формується. Якщо авторові ЕД протягом установленого строку після його відправлення не надійшла перша квитанція, ЕД вважається не отриманим адресатом!
Друга квитанція формується не пізніше наступного дня з моменту формування першої квитанції і є підтвердженням про прийняття (реєстрацію) (чи неприйняття — з вказівкою причин) ЕД контролерами.
Про новий Договір. Значних змін зазнали форма і порядок укладення, а також випадки розірвання Договору про визнання електронних документів (далі — Договір), примірний «зразок» якого див. у додатку 1 до Порядку № 557.
Наразі порядок укладення Договору такий. Юрособи, самозайняті особи, податкові агенти, контролюючі органи, органи державної влади, органи місцевого самоврядування отримують статус СЕД*** з дати укладення Договору шляхом приєднання до нього на підставі Заяви про приєднання до Договору (далі — Заява), форма якої наведена в додатку 2 до Порядку № 557.
*** Суб’єкта електронного документообігу.
Але це не стосується звичайних (не самозайнятих) фізичних осіб — вони вважаються СЕД автоматично і мають право подавати ЕД в контролюючі органи з використанням ЕЦП.
Отже, Заява подається в електронному вигляді — усі (!) її реквізити обов’язкові для заповнення, інакше отримаєте першу квитанцію з відмовою в прийнятті. Підписант**** закінчує створення заяви накладенням на неї ЕЦП, за наявності електронної печатки на заяву накладається і печатка. Потім Заява шифрується і направляється протягом операційного дня в певному форматі засобами телекомунікаційного зв’язку в контролюючий орган за місцем обліку автора.
**** Ним має бути керівник, указаний в ЄДР.
Після автоматичної перевірки Заява береться до розгляду контролюючим органом (якщо перша квитанція не містить переліку помилок) і має бути розглянута протягом одного робочого дня. Якщо до кінця наступного робочого дня за днем подання заяви контролюючий орган не повідомив автора про приєднання до договору, то приєднання робиться автоматично. Підтвердженням приєднання або відмови в ньому є отримання автором другої квитанції.
Підстави для відмови в прийнятті заяви перераховані в п. 9 розд. ІІІ Порядку № 557. Там, серед інших, фігурують: відсутність автора на обліку в контролюючому органі; невідповідність реєстраційних даних автора, вказаних у Заяві, даним ЄДР і Держреєстру самозайнятих осіб; наявність діючого Договору тощо. Тому будьте уважні при заповненні Заяви і «стикуйте» її дані з тими, що вказані в ЄДР (чи Держреєстрі самозайнятих осіб). Підстава у вигляді наявності діючого Договору стикується з тим, що згідно з новими правилами при зміні місцезнаходження (місця проживання) автора Заява за новим місцезнаходженням не направляється.
висновок документа
Нові підстави для припинення договору контролюючим органом:
— отримання інформації від АЦСК про завершення строку дії (чи відміни) посиленого сертифіката керівника;
— отримання інформації з ЄДР про зміну керівника;
— отримання інформації з ЄДР про припинення юрособи;
— наявність у Реєстрі самозайнятих осіб інформації про зняття з обліку самозайнятої особи як платника в контролюючому органі;
— наявність у Держреєстрі фізосіб інформації про закриття реєстраційного номера облікової картки платника податків — підписанта Заяви (керівника) у зв’язку зі смертю
Спеціально звертаємо увагу читачів, що в новому Порядку № 557 дуже розширено список підстав для припинення дії Договору контролюючим органом. Нагадаємо, раніше таких підстав формально було тільки дві (вони згадувалися в п. 4 розд. 6 Примірного договору): неподання платником нового посиленого сертифіката (сертифікатів) відкритого ключа замість скасованих або зміна платником місця реєстрації. Втім, на практиці фіскали цього дуже часто не дотримувалися і розривали договір за незаконними підставами і коли їм надумається (див., наприклад, «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 27, с. 4). Щоправда, відтоді ситуація дещо покращилася — згідно з п. 49.4 ПКУ з 2017 року у разі припинення фіскалами Договору платник має право подавати звітність особисто або поштою, проте проблем з реєстрацією податкових і акцизних накладних це не вирішує…☹
Зараз перелік підстав для припинення викладено у п. 14 розд. ІІІ Порядку № 557. Зрозуміло, що зміна платником місця реєстрації вже серед підстав відсутня, зате додалася низка нових підстав (і — нових проблем?).
Про діючі договори. Напевно, усіх хвилює відповідь на запитання: а що ж буде з діючими договорами про визнання ЕД?
Відповідь на нього дає п. 4 наказу, що коментується. Ним встановлено, що договори про визнання електронних документів, що діють на день набуття чинності цим наказом, продовжують діяти до виникнення підстав, визначених п. 14 розд. III Порядку № 557. Ну а як воно вийде на практиці, поживемо-побачимо. «Сюрпризи» від фіскалів зовсім не виключаються. ☹
І ще.
Протягом двох тижнів з дня набуття чинності Порядком № 557 (тобто кінця листопада) ДФСУ повинна забезпечити оприлюднення нового Договору на сайтах своїх територіальних органів.
Сподіваємося, що при новому Порядку № 557 платникам працюватиметься в «ЕД-сфері» хоч трохи легше…
