Теми статей
Обрати теми

Визначення і класифікація основних засобів

редактор Вороная Наталія, податкові експерти Чернишова Наталія, Нестеренко Максим
Основні засоби — «добрі та вірні друзі» кожного підприємства. Без їх участі якась господарська діяльність навряд чи можлива. Вони й у виробництві підсоблять, і при збуті допоможуть, і для адміндіяльності будуть корисні. Отже, без них ніяк. Але де є активи, там є і їх облік. А бухгалтерський і податковий облік основних засобів передбачає чимало нюансів. Давайте ж з ними розбиратися разом у цьому спецвипуску!
Тут ми з вами розглянемо податкову і бухгалтерську природу основних засобів, їх класифікацію. Розповімо, як правильно обліковувати надходження таких активів, їх амортизацію і подальше вибуття. Отримають свою порцію потрібної інформації і ті, хто здійснює переоцінку, поліпшення і ремонти основних засобів. Не залишимо в невіданні і юросіб-єдиноподатників. Особливості обліку основних засобів такими підприємствами також представлені в цьому номері.
Спецвипуск для вас підготували редактор Наталія Вороная, податкові експерти Наталія Чернишова і Максим Нестеренко.

Перш ніж розглядати операції з основними засобами (далі — ОЗ), розберемося, що ж вони собою являють і які об’єкти включають. Розпочнемо з визначення. При цьому зазначимо: «бухгалтерське» і «податкове» визначення ОЗ багато в чому схожі, проте є і відмінності. Про це далі і поговоримо.

1.1. Визначення ОЗ

ОЗ у бухгалтерському обліку

Порядок бухгалтерського обліку ОЗ регулює П(С)БО 7. У п. 4 цього стандарту ми і знаходимо визначення терміна «основні засоби».

Це матеріальні активи, які утримуються підприємством з метою використання їх у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного ріку (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

В бухгалтерському обліку об’єкт ОЗ визнається активом, якщо існує імовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди від його використання та його вартість може бути достовірно визначена (п. 6 П(С)БО 7).

Одиницею обліку є об’єкт ОЗ (п. 7 П(С)БО 7).

При цьому під об’єктом ОЗ розуміють (п. 4 П(С)БО 7):

— закінчений пристрій з усіма пристосуваннями і приладдям до нього;

— конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання певних самостійних функцій;

— відокремлений комплекс конструктивно з’єднаних предметів однакового або різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, унаслідок чого кожен предмет може виконувати свої функції, а комплекс — певну роботу тільки у складі комплексу, а не самостійно;

— інший актив, що відповідає визначенню ОЗ, або частина такого активу, що контролюється підприємством.

Причому якщо один об’єкт ОЗ складається з частин, які мають різний строк корисного використання (експлуатації), то

кожна із цих частин може визнаватися в бухобліку окремим об’єктом ОЗ

Для цілей бухгалтерського обліку п. 5 П(С)БО 7 підрозділяє ОЗ на власне ОЗ та інші необоротні матеріальні активи. «Бухгалтерська» класифікація ОЗ за конкретними субрахунками наведена в табл. 1.1 на с. 5.

ОЗ у податковому обліку

Передусім зазначимо: «податкове» визначення ОЗ важливе не для всіх платників податку на прибуток, а тільки для високодохідників* і малодохідників-добровольців, які прийняли рішення коригувати свій фінрезультат на різниці, встановлені ПКУ**. Адже саме їм доводиться вести окремий податковий облік ОЗ.

* Нагадаємо: високодохідники — це платники податку на прибуток, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, за останній річний звітний (податковий) період перевищує 20 млн грн. (абзац восьмий п.п. 134.1.1 ПКУ).

** Детально про різниці з податку на прибуток див. у тематичному номері «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 52.

Що стосується інших малодохідників, то вони в цілях оподаткування орієнтуються виключно на бухгалтерський фінрезультат. А тому і визначення їх цікавить тільки «бухгалтерське» (див. вище).

Якщо ви не потрапили в число щасливчиків, далі інформація для вас.

«Податкове» визначення ОЗ наведене в п.п. 14.1.138 ПКУ. Так, ОЗ — це матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр, (1) вартість яких перевищує 6000 гривень і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом, (2) які призначені для використання в господарській діяльності платника податку і (3) очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

Згаданою нормою встановлено також, що «податковими» ОЗ не можуть бути:

— земля;

— незавершені капітальні інвестиції;

— автомобільні дороги загального користування;

— бібліотечні та архівні фонди;

— матеріальні активи, вартість яких не перевищує 6000 гривень;

— невиробничі ОЗ;

— нематеріальні активи.

З наведеного визначення виходить: матеріальні цінності можуть бути віднесені до складу ОЗ у податковому обліку, якщо дотримуються одночасно три умови.

1. Об’єкт призначений для використання в господарській діяльності підприємства — платника податків. Необоротні матеріальні активи, які не призначені для використання в господарській діяльності платника податків, для цілей податкового обліку класифікуються як невиробничі ОЗ (п.п. 138.3.2 ПКУ).

Витрати на придбання (виготовлення), ремонт, реконструкцію, модернізацію й інші поліпшення невиробничих ОЗ у податковому обліку амортизації не підлягають. А ось у бухгалтерському обліку амортизацію нараховують за всіма об’єктами ОЗ, у тому числі за тими, які в податковому обліку вважаються невиробничими.

2. Об’єкт планується використовувати більше одного ріку (або операційного циклу, якщо він довший за рік) з дати введення в експлуатацію. У цьому випадку значення має саме очікуваний строк використання об’єкта, а не фактичний період його експлуатації. Тому навіть якщо об’єкт реалізують (ліквідовують) до закінчення зазначеного вище строку, він не втрачає статусу ОЗ. Тобто до операцій з таким об’єктом повинні застосовуватися спеціальні правила оподаткування, встановлені для ОЗ.

Товарно-матеріальні цінності (далі — ТМЦ), очікуваний строк корисного використання яких не перевищує вказаного проміжку часу, не включаються до складу ОЗ, а вважаються оборотними активами.

3. Вартість об’єкта перевищує 6000 грн.* Тут важливі два моменти.

* Для ОЗ, що були введені в експлуатацію до 01.09.2015 р., вартісний критерій становить 2500 грн.

По-перше, застосування вартісного критерію залежить від статусу підприємства як платника ПДВ і напрямку використання об’єкта. Так, із сумою 6000 грн. порівнюють вартість придбаного активу:

без ПДВ, якщо підприємство зареєстроване платником ПДВ і ОЗ планується використовувати в оподатковуваних операціях;

з ПДВ, якщо підприємство не зареєстроване платником ПДВ або якщо ОЗ придбавають для використання в неоподатковуваних і звільнених від оподаткування операціях;

— з урахуванням частини суми ПДВ, яку розраховують виходячи з частки використання об’єкта ОЗ в оподатковуваних операціях. Це відбувається, якщо підприємство, зареєстроване платником ПДВ, придбаває ОЗ, які братимуть участь як в оподатковуваних, так і в не оподатковуваних ПДВ (звільнених від оподаткування) операціях. При цьому результати наступного перерахунку частки використання об’єкта ОЗ в оподатковуваних операціях згідно з п. 199.4 ПКУ на віднесення об’єкта до складу ОЗ вже не вплинуть.

По-друге, зіставляти із сумою 6000 грн. потрібно вартість активу з урахуванням усіх витрат, супутніх його придбанню. До таких витрат, зокрема, відносять вартість транспортування, монтажу, наладки тощо (детальніше про формування первісної вартості об’єктів ОЗ див. на с. 11).

Ті матеріальні цінності, вартість яких не перевищує встановленого вартісного критерію (6000 грн.), а строк служби складає більше одного року (операційного циклу), у податковому обліку розцінюють як малоцінні необоротні матеріальні активи (далі — МНМА).

1.2. Класифікація ОЗ

Податкова класифікація об’єктів ОЗ максимально наближена до їх класифікації в бухгалтерському обліку. Так, відповідно до п.п. 138.3.3 ПКУ ОЗ та інші необоротні матеріальні активи класифікуються за 16 групами. А всередині кожної із цих груп ведеться пооб’єктний облік матеріальних цінностей.

Орієнтиром у питаннях податкової класифікації необоротних активів може слугувати УКТ ЗЕД. Мінфін для бухгалтерських цілей раніше вимагав використовувати Класифікатор ДК 013-97 (див. лист від 28.03.2014 р. № 31-08410-07-21/6647 // «Податки та бухгалтерський облік», 2014, № 46, с. 11). Проте класифікація ОЗ у цьому документі застаріла і вже давно не відповідає законодавству.

Враховуючи це, для класифікації ОЗ потрібно орієнтуватися передусім на П(С)БО 7, ПКУ, а також профільні нормативні акти. А різного роду класифікатори слід застосовувати як загальний орієнтир за умови, що їх положення не суперечать чинному законодавству.

Детальну інформацію про класифікацію ОЗ та інших необоротних матеріальних активів у бухгалтерському і податковому обліку для зручності представимо в табл. 1.1.

Таблиця 1.1. Класифікація ОЗ у бухгалтерському та податковому обліку

Бухгалтерський облік

Податковий облік

Номер субрахунку

Назва субрахунку

Номер групи

Назва групи

100

Інвестиційна нерухомість

Згідно з п. 4 П(С)БО 32 інвестиційна нерухомість — це власні або орендовані на умовах фінансової оренди земельні ділянки, будівлі, споруди, які розташовуються на землі, утримувані з метою отримання орендних платежів та/або збільшення власного капіталу, а не для виробництва та постачання товарів, надання послуг, адміністративної мети або продажу в процесі звичайної діяльності.

У податковому обліку інвестнерухомість окремо не виділяється, а обліковується за загальними правилами (земельні ділянки — у групі 1, будівлі та споруди — у групі 3).

101

Земельні ділянки

1

Земельні ділянки

Земельні ділянки не є об’єктом для нарахування амортизації, оскільки їх вартість з часом не змінюється (окрім випадків переоцінки). Якщо земельна ділянка отримується одночасно з об’єктом нерухомості, то слід окремо обліковувати нерухомість (у податковому обліку це об’єкт групи 3) і окремо — земельну ділянку.

Незважаючи на те що згідно з п.п. 14.1.138 ПКУ вартість землі в податковому обліку не відноситься до ОЗ, п.п. 138.3.3 ПКУ передбачає для обліку земельних ділянок групу 1.

102

Капітальні витрати на поліпшення земель

2

Капітальні витрати на поліпшення земель, не пов’язані з будівництвом

До таких поліпшень можуть бути віднесені витрати на меліорацію, іригацію, осушення, збагачення й інші види поліпшень природних властивостей ґрунту земельної ділянки.

103

Будинки та споруди

3

Будівлі

Споруди

Передавальні пристрої

Особливість обліку будівель полягає в тому, що їх рівною мірою можна кваліфікувати і як один об’єкт, включаючи всі його конструктивні елементи і системи життєзабезпечення (тоді будь-які зміни, додавання або поліпшення таких систем вважатимуться ремонтом/поліпшенням будівлі в цілому), і як сукупність окремих об’єктів (власне будівля, ліфтове господарство, різні системи сигналізації тощо).

До споруд відносять греблі, тунелі, естакади, мости. Крім того, прикладами споруд можуть бути:

— залізничні колії (код 120201 класу «Будівлі та споруди залізничного транспорту» Класифікатора ДК 013-97);

— дороги, вулиці, автостради (код 120103 підгрупи «Будівлі промислові і спеціальні та інженерні споруди» Класифікатора ДК 013-97);

— дороги для технологічного автотранспорту промислових підприємств, майданчики, тротуари і пішохідні зони, асфальтове покриття навколо будівель, яке виконує свої власні окремі функції (наприклад, стоянка для службових автомобілів — див. лист Мінфіну від 05.12.2011 р. № 31-08410-07-10/30264). Врахуйте! Асфальтове покриття в цеху доцільніше розглядати як складову частину будівлі. Адже воно разом з будівлею цеху виконує, так би мовити, взаємодоповнюючі функції. У такому разі в бухобліку вартість асфальтового покриття збільшує первісну вартість будівлі та обліковується на субрахунку 103 «Будинки та споруди», а в податковому обліку — у складі ОЗ групи 3 підгрупи «Будівлі»;

— паркани, огорожі (якщо паркан зводиться без прив’язки до будь-якої нерухомості та виконує певні самостійні функції або обслуговує декілька об’єктів нерухомості, то він вважатиметься самостійним об’єктом ОЗ).

Зверніть увагу! Автомобільні дороги загального користування в податковому обліку до ОЗ не відносяться (п.п. 14.1.138 ПКУ). І незважаючи на те, що вони не наведені в п.п. 138.3.2 ПКУ серед об’єктів, що не підлягають амортизації, обліковувати їх у податковому обліку й амортизувати не потрібно.

До передавальних пристроїв відносяться земельні поліпшення, створені для виконання спеціальних функцій з передачі енергії, речовини, сигналу, інформації тощо будь-якого походження та виду на відстань: лінії електропередачі, трубопроводи, водопроводи, теплові та газові мережі, лінії зв’язку тощо (п.п. 14.1.143 ПКУ).

104

Машини та обладнання

4

Машини та обладнання

Орієнтиром для віднесення активу до цієї групи може слугувати розд. XVI «Машини, обладнання та механізми; електротехнічне обладнання; їх частини; звукозаписувальна і звуковідтворювальна апаратура, апаратура для запису або відтворення телевізійного зображення і звуку, їх частини та приладдя» УКТ ЗЕД, а також Класифікатор ДК 013-97.

Прикладами об’єктів, які відносяться до цієї групи, можуть бути:

— трактори, комбайни (трактори садово-городні (код 310101) і трактори гусеничні (код 310404), машини для збирання зерна, фруктів та овочів (код 310108) з підгрупи «Машини та устаткування» Класифікатора ДК 013-97);

— міні-електростанції (двигуни, генератори, трансформатори електричні (код 310800) з підгрупи «Машини та устаткування» Класифікатора ДК 013-97);

— паливно-роздавальна колонка (ПРК) (як окремий обліковий об’єкт). Якщо ж ПРК розглядається як структурний компонент АЗС, то вона вважається об’єктом ОЗ групи 3, підгрупа «Споруди»;

— на думку податківців на місцях, до ОЗ групи 4 слід також відносити пилососи, кондиціонери і спліт-системи (див. лист ДПА в Дніпропетровській області від 29.09.2011 р. № 28676/10/15-124). Проте, на наш погляд, такі об’єкти можна обліковувати в групі 6.

У групу 4 ОЗ у податковому обліку включають також (п.п. 138.3.3 ПКУ): електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичного оброблення інформації, пов’язані з ними засоби зчитування або друку інформації, пов’язані з ними комп’ютерні програми (крім програм, витрати на придбання яких визнаються роялті, та/або програм, які визнаються нематеріальним активом), інші інформаційні системи, комутатори, маршрутизатори, модулі, модеми, джерела безперебійного живлення та засоби їх підключення до телекомунікаційних мереж, телефони (у тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує 6000 гривень.

Тобто в цю групу ОЗ потраплять:

— міні-АТС;

— РРО і банкомати;

— SSD-накопичувачі достатньо великого об’єму і вартістю більше 6000 грн.;

— принтери, сканери;

— комп’ютерні програми (на нашу думку, йдеться про ті з них, які нерозривно пов’язані з ЕОМ та іншими машинами для автоматичної обробки інформації (так звані ОЕМ-версії)).

105

Транспортні засоби

5

Транспортні засоби

Тут обліковуються не лише автомобільний транспорт, але й інші види транспортних засобів (залізничні, водні, повітряні), а також електротранспорт.

Орієнтиром для віднесення активу до цієї групи може слугувати розд. XVII «Засоби наземного транспорту, літальні апарати, плавучі засоби і пов’язані з транспортом пристрої та обладнання» УКТ ЗЕД, а також інші державні класифікатори. У цю групу, зокрема, включаються:

— мотоцикли, автобуси і тролейбуси, локомотиви і тепловози, літаки і вертольоти, судна (всі ці транспортні засоби віднесені до підгрупи «Засоби транспортні, включаючи вантажні та легкові автомобілі» Класифікатора ДК 013-97);

— будівельний вагончик (якщо він зареєстрований як транспортний засіб і при цьому виконує спеціальні робочі функції). Якщо ж такий вагончик як транспортний засіб не зареєстрований, у податковому обліку він обліковується як об’єкт ОЗ групи 9.

106

Інструменти, прилади та інвентар

6

Інструменти, прилади, інвентар, меблі

До цієї групи відносяться (за умови відповідності всім критеріям, указаним у визначенні ОЗ), зокрема:

— холодильник, мікрохвильова піч, телевізор, обігрівач (хоча промисловий холодильник і холодильний прилавок, установлені в торговельному залі або, наприклад, на відкритому літньому майданчику, прилеглому до кафе, ми б вважали за краще віднести до групи 4 ОЗ);

— кондиціонер, пилосос (промислову установку для кондиціонування повітря і стаціонарну пиловловлюючу/пилососну установку слід було б включити в групу 4 або в групу 3, якщо вона входить у кошторисну вартість будівлі).

107

Тварини

7

Тварини

У цю групу потрапляють довгострокові біологічні активи, які не пов’язані із сільськогосподарською діяльністю, наприклад, службові собаки, коні тощо.

108

Багаторічні насадження

8

Багаторічні насадження

У цій групі обліковуються довгострокові біологічні активи, які не пов’язані із сільськогосподарською діяльністю. Зокрема, тут обліковують озеленювальні та декоративні насадження, що потрапляють за вартісним критерієм до складу ОЗ.

109

Інші основні засоби

9

Інші основні засоби

У цю групу зараховують ті об’єкти, які не потрапили в спеціально передбачені для них групи. А коли такої не знайшлося — їх місце в збірній групі. Окремі приклади об’єктів, які можуть бути класифіковані в цій групі:

— будівельний вагончик (якщо він не зареєстрований як транспортний засіб);

— призматрони (рекламні конструкції з автоматично змінюваними площинами) (код 340199 підгрупи «Інші основні фонди, ніде не класифіковані» Класифікатора ДК 013-97);

— вивіски на будівлях з назвою підприємства;

— витрати на придбання державного прапора, портрета Президента України та іншої державної символіки (зрозуміло, якщо їх вартість перевищує вартісний критерій).

111

Бібліотечні фонди

10

Бібліотечні фонди, збереження Національного архівного фонду України

Бібліотечний фонд — це впорядковане зібрання документів, які зберігаються в бібліотеці. Для того, щоб літературна добірка вважалася бібліотечними фондами, в структурі підприємства має бути спеціальний підрозділ, а в штат має бути введений бібліотекар або розпорядник. Тоді книги і періодика (у тому числі й електронні) в обліку — однозначно об’єкти бібліотечного фонду підприємства.

Для цілей бухгалтерського обліку не має значення, перевищує чи ні вартість бібліотечних фондів вартісну межу, що встановлюється підприємством для визначення МНМА.

У податковому обліку бібліотечні фонди (ті, які ви обліковуєте саме у складі групи 10 згідно з п.п. 138.3.3 ПКУ) не підпадають під «податкове» визначення ОЗ (п.п. 14.1.138 ПКУ).

Врахуйте! Дорогі книги (вартістю вище 6000 грн.), що не відносяться до бібліотечного фонду, сформують об’єкт групи 9.

112

Малоцінні необоротні матеріальні активи

11

Малоцінні необоротні матеріальні активи

У бухгалтерському обліку для розмежування ОЗ і МНМА підприємство самостійно встановлює вартісний критерій у наказі про облікову політику.

У податковому обліку слід керуватися вартісним критерієм (6000 грн.), установленим п.п. 14.1.138 ПКУ. Податкові МНМА, на відміну від бухобліку, не є складовими об’єктів ОЗ.

113

Тимчасові (нетитульні) споруди

12

Тимчасові (нетитульні) споруди

До нетитульних тимчасових будівель, споруд, приладдя і обладнання відносяться: приоб’єктні приміщення та комори виконробів і майстрів; складські приміщення і навіси при об’єкті будівництва; душові, кубові, неканалізовані вбиральні та приміщення для обігріву робітників; настили; драбини; стрем’янки; перехідні містки; ходові дошки; огорожі при розплановуванні будівлі; пристрої з техніки безпеки; інвентарні уніфіковані засоби підмощування типу люльок, вишок, інвентарних майданчиків, помостів тощо; паркани й огорожі (крім спеціальних і архітектурно оформлених); запобіжні козирки, захистки при виконанні буропідривних робіт; тимчасові розводки від магістральних і розвідних мереж електроенергії, води, пари, газу і повітря в межах робочої зони (території в межах до 25 м від периметра будівель або від лінійних об’єктів); витрати, пов’язані з пристосуванням будівель і споруд, що будуються та існують на будівельних майданчиках, замість будівництва згаданих вище нетитульних тимчасових будівель і споруд (п.п. 4.1.2 ДСТУ-Н Б Д.1.1-3: 2013).

Для цілей бухгалтерського обліку не має значення, перевищує чи ні вартість перелічених вище об’єктів вартісну межу, що встановлюється підприємством для визначення МНМА. Усі вони «мешканці» виключно цієї спецгрупи. У свою чергу, в податковому обліку діє критерій 6000 грн.

114

Природні ресурси

13

Природні ресурси

Для цілей бухгалтерського обліку не має значення, перевищує чи ні вартість природних ресурсів вартісну межу, що встановлюється підприємством для визначення МНМА.

У податковому обліку запаси корисних копалини визнаються об’єктами ОЗ, проте, як і в бухобліку, амортизації вони не підлягають.

115

Інвентарна тара

14

Інвентарна тара

У бухгалтерському обліку у складі інвентарної тари обліковується тара, наділена індивідуальними ознаками (металеві контейнери, цистерни, бочки, кеги, бідони), яка призначена для багаторазового використання протягом періоду, що перевищує один рік (або операційного циклу, якщо він довший за рік). Причому для цілей бухобліку не має значення, перевищує чи ні вартість такої тари вартісну межу, що встановлюється підприємством для визначення МНМА. Тара зі строком служби більше року обліковується виключно в цій спецгрупі.

У податковому обліку у високодохідників і малодохідників, що вирішили коригувати фінрезультат на різниці, з витрат на придбання/виготовлення тари формуватиметься об’єкт ОЗ групи 14, тільки якщо вартість інвентарної тари вище 6000 грн.

116

Предмети прокату

15

Предмети прокату

Для цілей бухгалтерського обліку не важливо, перевищує чи ні вартість предметів прокату вартісну межу, що встановлюється підприємством для визначення МНМА.

А ось у податковому обліку у високодохідників і малодохідників, що вирішили коригувати фінрезультат на різниці, з витрат на придбання предметів прокату формуватиметься об’єкт ОЗ групи 15, тільки якщо вартість об’єкта вище 6000 грн.

117

Інші необоротні матеріальні активи

Як випливає з Інструкції № 291, на цьому субрахунку відображають, зокрема, вартість завершених капітальних інвестицій в об’єкти операційної оренди (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція тощо).

У податковому обліку окремої групи для обліку поліпшень орендованих ОЗ немає. Тому високодохідники і малодохідники-добровольці із суми таких витрат (якщо вона перевищує 6000 грн.) формують об’єкт ОЗ групи 9 «Інші основні засоби».

16

Довгострокові біологічні активи

16

Довгострокові біологічні активи

З точки зору бухгалтерського обліку довгострокові біологічні активи (далі — ДБА) не є ОЗ. Їх облік регулюється окремим П(С)БО 30 і здійснюється на рахунку 16. ДБА — це тварина або рослина, яка в процесі біологічних перетворень здатна давати сільськогосподарську продукцію та/або додаткові біологічні активи, а також приносити в інший спосіб економічні вигоди, і не є поточним біологічним активом (п. 4 П(С)БО 30).

висновки

  • До об’єктів ОЗ відносять матеріальні активи з очікуваним строком корисного використання (експлуатації) більше одного року.
  • Для цілей бухобліку вартісний поріг для віднесення об’єктів до ОЗ підприємство встановлює самостійно.
  • Високодохідники і малодохідники-добровольці ведуть окремий податковий облік ОЗ. При цьому вони керуються визначенням ОЗ, наведеним у п.п. 14.1.138 ПКУ.
  • Як для бухгалтерських, так і для податкових цілей ведуть пооб’єктний облік ОЗ.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі