Щасливі володарі єдиноподатного статусу

Спершу нагадаємо: спрощена система оподаткування, обліку та звітності являє собою особливий механізм, який замінює сплату окремих податків і зборів, установлених п. 297.1 ПКУ, на сплату єдиного податку в порядку і на умовах, визначених главою ХIV ПКУ, з одночасним веденням спрощеного обліку і звітності (п. 291.2 ПКУ). Як бачимо, ця система оподаткування призначена для спрощення ведення обліку, звітності та сплати податків, це і пояснює її незмінну популярність серед суб’єктів господарської діяльності.

Як ми вже сказали, нормами ПКУ передбачено чотири групи єдиноподатників. Відразу додамо, що до групи 4 належать тільки сільгосптоваровиробники, у яких частина сільгосптоваровиробництва за попередній податковий (звітний) рік (так звана сільгоспчастка) дорівнює або перевищує 75 %. На включення в цю групу можуть претендувати лише юридичні особи (п.п. 14.1.235 ПКУ), за винятком осіб, перелічених у п. 291.51 ПКУ. У цьому номері журналу більше до цієї групи єдиноподатників повертатися не будемо.

Що стосується застосування спрощеної системи оподаткування груп 1 — 3, то на неї перейти можуть як підприємці (далі — ФОП), так і юридичні особи. При цьому

Щоб скористатися спрощеною системою оподаткування груп 1 — 3, необхідно «вписатися» в певні критерії, які визначають, у якій з трьох груп єдиноподатників має право працювати ФОП і чи може, в принципі, юрособа перебувати в статусі платника єдиного податку.

Свої критерії для кожної з трьох груп ЄП

Норми ПКУ висувають ряд умов, які мають бути дотримані для переходу і роботи в тій чи іншій групі ЄП. Недотримання хоча б однієї з них позбавляє суб’єкта господарювання права претендувати на статус платника податку певної групи.

Отже,

1) граничний обсяг річного доходу. Його розмір не повинен перевищувати розмір доходу, визначений п. 291.4 ПКУ для обраної групи;

2) чисельність найманих працівників. Так, для груп 1 і 2 встановлена максимально допустима кількість працівників, тоді як для групи 3 їх кількість не обмежена;

3) здійснювати дозволені види діяльності. Суб’єкти господарювання не повинні здійснювати діяльність, не вказану в реєстрі платників єдиного податку, а ФОП груп 1 і 2 — ще і діяльність, заборонену для конкретної групи.

Згрупуємо вищезгадані умови в табличній формі.

Таблиця 1. Критерії роботи на єдиному податку груп 1 — 3

Річний дохід. Як роз’яснюють податківці, дохід за календарний рік, що передує року переходу на спрощену систему оподаткування, визначається на момент подання заяви про реєстрацію платником єдиного податку з урахуванням запланованої суми отримання доходу за період, що залишився до кінця року після подання заяви (див. 107.01 і 108.01.01 БЗ).

Причому якщо протягом календарного року єдиноподатник груп 1 або 2 перевищив обсяг доходу, встановлений для відповідної групи, це ще не підстава для виходу зі спрощеної системи оподаткування. Зазначені суб’єкти господарювання завжди можуть перейти в «старшу» групу єдиноподатників за умови неперевищення ними протягом календарного року обсягу доходу, встановленого для такої групи.

Кількість найманих працівників. Це обмеження стосується виключно підприємців груп 1 і 2 єдиного податку. При розрахунку загальної кількості найманих працівників не враховують (п.п. 291.4.1 ПКУ):

— найманих працівників, що перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами;

— найманих працівників, що перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею передбаченого законодавством віку;

— працівників, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період.

Не належать до найманих працівників особи, залучені до виконання робіт за цивільно-правовими договорами, якщо такий договір відповідає нормам договору підряду (див. 107.01 БЗ). Але врахуйте:

Дозволені види діяльності. Як бачимо, для ФОП у групах 1 і 2 дозволені тільки конкретні види діяльності.

А саме, ФОП групи 1 можуть здійснювати виключно (1) діяльність з надання побутових послуг населенню і (2) роздрібний продаж товарів з торгових місць на ринках.

(1) Що стосується побутових послуг, які надаються населенню, то їх перелік наведений у п. 291.7 ПКУ. При цьому фіскали уточнюють, що населенням вважають сукупність людей, які перебувають у межах цієї держави і підпадають під її юрисдикцію. До складу населення входять громадяни цієї держави, іноземні громадяни, що мешкають у цій державі тривалий час, особи без громадянства й особи з подвійним і більше громадянством (107.12 БЗ).

(2) А ось для роздрібного продажу, передусім, важливо розібратися з тим, що фіскали розуміють під торговими місцями на ринках. Адже в самому ПКУ визначення поняття «торгове місце» немає. Знаходимо його у відповідному роз’ясненні податківців, наведеному в категорії 107.01 БЗ.

Так, під торговим місцем розуміють площу, відведену для розміщення необхідного для торгівлі інвентарю (терезів, лотків тощо) і здійснення продажу продукції з прилавків (столів), транспортних засобів, причепів, візків (у тому числі ручних), у контейнерах, кіосках, наметах тощо. До торгових місць на ринку не належать магазини й об’єкти ресторанного господарства. Звідси виходить, що

ФОП групи 2 єдиного податку дозволений ширший спектр діяльності.

Так, він має право надавати (1) послуги, у тому числі побутові, населенню і суб’єктам господарювання (ФОП і юрособам), що є платниками єдиного податку*. Як роз'яснюють фіскали (див. 107.12 БЗ), єдиноподатник групи 2 не має права надавати послуги підприємствам і підприємцям-неспрощенцям і фізособам, які провадять незалежну професійну діяльність.

* Перевірити «єдиноподатний» статус суб’єкта господарювання можна, ввівши його дані в спеціальну форму, розміщену у вкладці «Реєстр платників єдиного податку» на офіційному сайті ДФСУ (sfs.gov.ua/rpep).

Також підприємець групи 2 єдиного податку може безперешкодно здійснювати (2) виробництво та/або продаж товарів, (3) діяльність у сфері ресторанного господарства. Причому тут ніяких обмежень щодо статусу контрагента підприємця групи 2 норми ПКУ не висувають. Чи не забороняється здійснювати і експортно-імпортні операції.

Але майте на увазі: єдиноподатники не мають права продавати підакцизні товари. Тобто реалізовувати алкогольні напої платник єдиного податку групи 2 не зможе. Виняток — роздрібний продаж пива і столових вин (п.п. 3 п.п. 291.5.1 ПКУ).

Щоправда, є ще ряд важливих обмежень. Так, ФОП на групі 2 не має права:

— надавати посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди й оцінки нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005);

— а також здійснювати діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних і побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного походження і напівдорогоцінного каміння.

Такі ФОП належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, звичайно, якщо відповідають іншим вимогам, установленим для такої групи. Про заборонені види діяльності для групи 3 єдиноподатників детально читайте на с. 10 цього номера.

І на завершення врахуйте ще одну обов’язкову умову використання спрощеної системи оподаткування.

Виключно грошова форма розрахунків

Важливо (!) єдиноподатники груп 1 — 3 повинні здійснювати розрахунки за відвантажені товари (виконані роботи, надані послуги) виключно в грошовій формі (готівковій та/або безготівковій). Про це прямо сказано в п. 291.6 ПКУ. Тобто будь-які негрошові розрахунки заборонено.

При цьому негрошовими розрахунками визнають:

— бартер (див. 108.01.01 БЗ);

— отримання в оплату векселя (див. листи ДФСУ від 27.11.2015 р. № 25434/6/99-99-15-03-01-15 і від 04.06.2015 р. № 5267/Д/99-99-17-02-02-14);

— залік зустрічних грошових вимог. Наприклад, отримання посередником-єдиноподатником винагороди з транзитних сум, що проходять через нього. Причому утримання банківської комісії з виручки, на практиці, цілком дозволене;

— виплату зарплати в натуральній формі;

— здійснення розрахунків через електронні платіжні системи, у тому числі через систему WebMoney (див. листи Мінекономрозвитку від 03.06.2014 р. № 3132-04/18028-02, від 17.09.2013 р. № 3112-13/32401-14 і 107.04 БЗ);

— відступлення права вимоги (див. лист ДФСУ від 27.11.2015 р. № 25434/6/99-99-15-03-01-15 і 108.01.02 БЗ).

Водночас грошова форма розрахунків не виключає того, що

Загальні особливості й умови роботи на єдиному податку кожної з груп ми описали. Проте норми ПКУ встановлюють загальні для всіх вимоги, які «закривають дорогу» до спрощенки, незалежно від обраної групи. Вони перелічені в п. 291.5 ПКУ. Про це читайте в наступних статтях.