Хто не може працювати на ЄП

1

Суб’єкти, що мають податковий борг на день подання Заяви про реєстрацію платником ЄП

Виняток: наявність у суб’єкта безнадійного податкового

боргу, що виник у результаті дії обставин непереборної сили, тобто форс-мажорних обставин (п.п. 291.5.8 ПКУ).

Нагадаємо: податковий борг виникає в разі несплати платником податків суми погодженого грошового зобов’язання у встановлені ПКУ строки і непогашеної пені, нарахованої в порядку, визначеному ПКУ (п.п. 14.1.175 ПКУ).

У свою чергу, визначення грошового зобов’язання наведене в п.п. 14.1.39 ПКУ. Це сума коштів, яку платник податків зобов’язаний сплатити до бюджету як податкове зобов’язання та/або штрафну санкцію за порушення вимог податкового законодавства й іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладений на контролюючі органи (у РРО, розрахунки у сфері зовнішньоекономічної діяльності тощо).

Тож суб’єктам господарювання, які планують перейти на спрощену систему оподаткування, слід уважно ставитися і до отриманих податкових повідомлень-рішень (ППР).

Порада: якщо встигнути оскаржити ППР протягом 10 календарних днів (в адміністративному або в судовому порядку), вони не отримають статус погодженого зобов’язання до самого закінчення процедури оскарження, тобто не стануть перешкодою для переходу на ЄП.

Увага! Що стосується погашення зобов’язань і сплати ЄСВ, то це норми ПКУ не регулюють (п. 1.3 ПКУ). Тобто заборгованість з ЄСВ не вважається податковим боргом і не повинна стати перешкодою для отримання статусу єдиноподатника

Платники ЄП, що мають податковий борг на кожне перше число місяця протягом двох подальших кварталів

Щоб не попастися на гачок обмеження з п.п. 8 п.п. 298.2.3 ПКУ, діючим спрощенцям слід не допускати виникнення податкового боргу. Адже реєстрація платника ЄП буде беззастережно анульована податківцями останнім днем другого з двох послідовних кварталів, у яких був податковий борг (п.п. 3 п. 299.10 ПКУ). Причому, навіть запустивши процедуру оскарження такого анулювання, платник не зможе залишатися на ЄП (див. лист ДФСУ від 19.11.2015 р. № 10841/С/99-99-10-03-02-14)

2

Фізичні і юридичні особи — нерезиденти

Зверніть увагу! Згідно з п.п. 14.1.122 ПКУ нерезидентами є:

а) іноземні компанії, організації, створені відповідно до законодавства інших держав, їх зареєстровані (акредитовані або легалізовані) відповідно до законодавства України філії, представництва та інші відокремлені підрозділи з місцезнаходженням на території України;

б) дипломатичні представництва, консульські установи та інші офіційні представництва інших держав і міжнародних організацій в Україні;

в) фізичні особи, що не є резидентами України.

Важливо! Обмеження «нерезиденства» з п.п. 291.5.7 ПКУ стосується виключно осіб, які самі не можуть застосовувати спрощену систему. Тобто не можуть працювати на ЄП юрособи серед нерезидентів.

А ось юрособи, у засновницькому складі яких присутні нерезиденти, можуть працювати на спрощенці (щоправда, з урахуванням уже іншого обмеження, детальніше про яке див. нижче в п. 4).

Що стосується фізосіб-нерезидентів, то в листі ДПСУ від 11.01.2012 р. № 718/7/17-1217 з посиланням на п. 177.12 ПКУ податківці вказали, що іноземці й особи без громадянства, зареєстровані підприємцями згідно із законодавством України, є резидентами. Відповідно іноземці-підприємці можуть стати платниками ЄП

3

Страхові (перестрахові) брокери; банки; кредитні спілки; ломбарди; лізингові компанії; довірчі товариства; страхові компанії; установи накопичувального пенсійного забезпечення; інвестиційні фонди і компанії; інші фінустанови, визначені законом; реєстратори цінних паперів

Працювати на спрощенці не можуть абсолютно всі суб’єкти господарювання, названі в п.п. 291.5.4 ПКУ.

Зверніть увагу! Серед інших фінустанов під зазначене обмеження потрапляють, у тому числі, лізингові компанії.

Проте, як зазначають податківці, обмеження передбачене п.п. 291.5.4 ПКУ не поширюється на юросіб — суб’єктів господарювання, які за своїм правовим статусом не є фінансовими установами, але (!) надають:

— послуги з фінансового лізингу;

— здійснюють лізингові (орендні) операції.

Такі суб’єкти господарювання (що важливо не фінустанови) мають право перебувати на спрощеній системі оподаткування за умови дотримання всіх інших умов застосування спрощенки (див. лист ДФСУ від 22.12.2015 р. № 27445/6/99-99-19-02-02-15, БЗ 108.05)

4

Юрособи, в статутному капіталі яких сукупність часток, що належать юрособам —

неплатникам ЄП, дорівнює або перевищує 25 %

Означена заборона родом з п.п. 291.5.5 ПКУ і стосується тільки часток юросіб-неєдиноподатників. Якщо в статутному капіталі підприємства є частки фізосіб — неплатників ЄП і вони складають більше 25 %, то перешкод для переходу/роботи такого підприємства на спрощеній системі немає.

Єдиноподатникам, які мають у статутному капіталі частки юросіб — неплатників ЄП, слід з обережністю проводити їх перерозподіли (не порушуючи 25 % обмеження). Порушникам доведеться залишити спрощенку (п.п. 5 п. п 298.2.3 ПКУ)

Оскільки платниками єдиного податку не можуть бути нерезиденти (див. п. 2), підприємство, в якому частка юросіб-нерезидентів дорівнює або перевищує 25 %, не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (див. лист ГУ ДФС у м. Києві від 28.03.2016 р. № 7429/10/26-15-12-04-18, лист ГУ ДФС у Харківській обл. від 09.06.2017 р. № 554/ІПК/20-40-12-03-21).

Заборона, передбачена п.п. 291.5.5 ПКУ, не залежить від того,

в якому розмірі формується статутний капітал. Важливо! Податківці забороняють переходити на єдиний податок, якщо суб’єкт господарювання має тільки одного або декількох засновників-юросіб, які не є єдиноподатниками. Так, наприклад, не можуть перейти на ЄП комунальні підприємства, оскільки засновані територіальною громадою в особі уповноваженого органу — неплатника ЄП (див. БЗ 108.01.01)

5

Представництва, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи юрособи, що не є єдиноподатником

Якщо головне підприємство — неплатник ЄП, відповідно і його філії, відділення та відокремлені самостійно стати платниками ЄП не можуть (п.п. 291.5.6 ПКУ).

Проте щойно головне підприємство перейде на ЄП, то автоматично єдиноподатниками стануть і його підрозділи, філії: інформація про філії обов’язково вказується в Заяві на ЄП (див. БЗ 108.01.01)

6

Фізособи, що не входять до категорії підприємців

Згідно з п. 291.3 ПКУ працювати на спрощенці можуть виключно фізособи-підприємці. А ось тим, хто не має права отримати підприємницький статус — шлях на спрощенку закритий. Як це розуміти?

Як приклад тут можна навести приватних нотаріусів, які не мають права займатися підприємницькою діяльністю на підставі ч. 4 ст. 3 Закону України «Про нотаріат» від 02.09.1993 р. № 3425-XII.

Крім того, на думку податківців, не можуть стати єдиноподатниками адвокати й арбітражні керуючі (БЗ 107.03 БЗ), оскільки фізособи, що здійснюють адвокатську діяльність або діяльність арбітражного керуючого, не можуть бути підприємцями в межах такої діяльності. А отже, не можуть бути і платниками ЄП.

Такі особи є суб’єктами незалежної професійної діяльності (ч. 2 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 р. № 5076-VI, ч. 1 ст. 4 Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкротом» від 14.05.92 р. № 2343-ХII, п.п. 14.1.226 ПКУ). І саме в цьому «самозайнятому» форматі (а не як ФОП) їх ставлять на облік у відповідному органі ДФС.

Увага! Інша річ адвокатські бюро або об’єднання, зареєстровані як юрособи. На думку податківців, адвокатські бюро/об’єднання цілком можуть працювати на спрощеній системі в групі 3 при дотриманні інших обмежень, передбачених для роботи на ЄП/ у відповідній групі ЄП (див. БЗ 108.01.01).

При цьому адвокатам, які працюють на умовах трудового договору в такому бюро, реєструватися і платити податки як самозайнятим особам не потрібно (див. лист ГУ ДФС в Одеській області від 10.05.2017 р. № 115/ІПК/15-32-13-01-04)