(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 78
  • № 77
  • № 76
  • № 75
  • № 74
  • № 73
  • № 72
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
9/17
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Жовтень , 2017/№ 79

Розблокування ПН судом: «процес пішов»!

Механізм розблокування податкових накладних (ПН) досить складний, і шлях до їх реєстрації буває дуже тернистий, а іноді можливий тільки через суд. Ось нарешті почав з’являтися перший позитивний судовий досвід. Зустрічайте одну з перших ластівок — постанову Рівненського окружного адмінсуду від 17.08.2017 р. у справі № 817/1147/17*.

* (http://reyestr.court.gov.ua/Review/68423868).

Суть спору

Податківці зупинили реєстрацію в ЄРПН двох податкових накладних (ПН), виписаних ТОВ «Н». Після чого ТОВ «Н» надало пояснення і усі необхідні документи згідно з Вичерпним переліком**. Проте комісія ДФСУ не взяла їх до уваги і в реєстрації ПН відмовила. У її рішеннях підставою для відмови було зазначено: надання платником копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для ухвалення комісією ДФСУ рішення про реєстрацію ПН/РК.

** Вичерпний перелік документів, достатніх для ухвалення рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН, затверджений наказом Мінфіну від 13.06.2017 р. № 567.

ТОВ «Н», вважаючи, що такі рішення суперечать законодавству, звернулося до адмінсуду з позовом до ДФСУ, в якому зажадало:

— визнати недійсними рішення комісії ДФСУ про відмову в реєстрації в ЄРПН двох ПН, оформлених ТОВ «Н»;

— зобов’язати ДФСУ провести реєстрацію цих ПН в ЄРПН.

Позиція податкового органу

ДФСУ, зрозуміло, заперечувала проти позову, вказуючи на те, що оспорювані ухвали про відмову ТОВ «Н» в реєстрації ПН винесені фіскальним органом обґрунтовано, а тому визнанню протиправними і відміні не підлягають.

Зокрема, позов не підлягає задоволенню, оскільки питання реєстрації ПН в ЄРПН є дискреційною функцією фіскального органу. Під дискреційною функцією тут мається на увазі надання суб’єктові владних повноважень (у даному випадку — ДФСУ) або його посадовій особі повноважень діяти на власний розсуд у рамках закону. Іншими словами, на думку фіскалів, комісія ДФСУ

має право вибирати з декількох юридично допустимих рішень те, яке вона вважає кращим в цих обставинах і яке захистить або відновить порушене право

А, мовляв, відповідно до абзацу третього п. 10.3 постанови пленуму ВАСУ «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 р. № 7 суд може прийняти щодо зобов’язань відповідача рішення певного змісту за винятком випадків, коли суб’єкт владних повноважень відповідно до закону приймає рішення на власний розсуд.

Вирішення справи судом

Суд абсолютно справедливо задовольнив позов ТОВ «Н». Для цих цілей суд використав наступну аргументацію.

1. Податківці порушили п.п. 201.16.1 ПКУ, оскільки не вказали в квитанціях конкретні чіткі критерії оцінки ступеня ризиків для зупинки реєстрації ПН в ЄРПН, на підставі яких була зупинена реєстрація спірних ПН. Також фіскали не вказали конкретний перелік документів. Зазначимо, що Вичерпний перелік містить два різні переліки залежно від певного ступеня ризику.

Крім того, у квитанціях вказані тільки загальні посилання на відповідність ПН критеріям оцінки ступеня ризиків, у той час як п.п. 201.16.1 ПКУ вимагає від контролюючого органу вказати конкретний вид критерію. Суд відмітив, що визначення в квитанціях конкретного критерію ризику прямо впливає на можливість надання надалі платником відповідних документів, передбачених у Вичерпному переліку.

З приводу формулювання фіскалів у квитанціях про вимогу надання документів «та/або таблиці даних платника…» суд висловився, що таке визначення також є нечітким і неясним для платника.

2. Суд вказав, що рішення комісії ДФСУ за цими двома ПН не містять конкретної інформації відносно причин і підстав для відмови в реєстрації в ЄРПН, а тільки мають загальну фразу про те, що причиною є надання платником копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або (?!.) не є достатніми для ухвалення комісією рішення про реєстрацію ПН.

Більше того, в рішеннях

не вказано, які саме документи складено з порушенням законодавства і яких саме документів не вистачає для ухвалення рішення про реєстрацію ПН

А представник фіскалів у судовому засіданні не зміг цього чітко пояснити служителям Феміди.

Суд також досліджував факти, які підтверджують те, що госпоперації, за якими були складені заблоковані ПН, носили реальний характер, а також що платник на момент цих операцій мав достатні для їх виконання технічні, людські і матеріальні ресурси. І було відзначено, що сам факт зупинення реєстрації ПН не спростовує ані факту здійснення платником госпоперацій, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг або отримання грошей), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складені ПН.

Суд окремо відмітив, що оспорювані рішення фіскального органу не відповідають критеріям чіткості і зрозумілості акта індивідуальної дії і породжують його неоднозначне трактування. Це, у свою чергу, впливає на можливість реалізації права або виконання обов’язку платником виконати юридичне волевиявлення суб’єкта владних повноважень.

Крім того, суд успішно парирував аргументи відповідача щодо дискреційної функції ДФСУ і того, що суди не мають права оспорювати такі рішення фіскалів.

У постанові, що коментується, вказано, що згідно з п. 2 ч. 4 ст. 105 КАСУ адміністративний позов може містити вимоги зобов’язати відповідача — суб’єкта владних повноважень (у тому числі ДФСУ) прийняти рішення або вчинити певні дії. А п. 2 ч. 2 ст. 62 КАСУ передбачає, що у разі задоволення позову суд може прийняти постанову про зобов’язання відповідача вчинити певні дії. Отже, законодавством передбачено право суду у разі встановлення порушення прав позивача зобов’язати суб’єкта владних повноважень (у тому числі ДФСУ) ухвалювати рішення або здійснювати певні дії.

Також суд звернув увагу на приписи п.п. 201.16.4 ПКУ,

яким передбачено реєструвати в ЄРПН розблоковані ПН/РК, у тому числі в день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідної ПН/РК в ЄРПН (п.п. «б»)

Тобто, хоча комісія ДФСУ, яка наділена дискреційною функцією, і «має право ухвалювати альтернативне рішення», але таке рішення має бути законним і не позбавляє платника податків можливості оскаржити його в суді.

З викладених причин суд дійшов висновку, що оспорювані рішення є необґрунтованими, і що комісія ДФС не мала правових підстав для відмови позивачеві — ТОВ «Н» — у реєстрації ПН.

Думка редакції

Повністю поділяємо аргументи і висновки суду. Сподіваємося, що ця постанова вселить у платників оптимізм і спонукатиме їх активніше протистояти, у тому числі в судах, «ПН-блокувальному» свавіллю, що твориться на практиці.

У зв’язку з цим, окрім основних аргументів, якими керувався суд при ухваленні цього рішення, хочемо акцентувати вашу увагу також на наступних моментах.

По-перше, врахуйте, що суд напевно досліджуватиме факти реальності госпоперацій, за якими оформлялися заблоковані ПН/РК. А також з’ясовуватиме, чи мав платник на момент цих операцій достатні для їх виконання технічні, матеріальні ресурси і необхідну робочу силу. Будьте до цього готові (не перешкодить знайти якісь додаткові документи і аргументи, окрім тих, які надали фіскалам)!

По-друге, окрім усяких інших витрат, пов’язаних із супроводом цієї справи, платникові в хорошу копієчку може вийти і оплата судового збору — за кожним оскаржуваним рішенням (відносно кожної ПН/РК) окремо по 1600 грн. за штуку. У цій справі позивач сплатив 3200 грн. судового збору за два оскаржуваних рішення. Про такий підхід ви вже знаєте з «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 71, с. 21. Його ж підтвердила й інша ухвала Рівненського окружного адмінсуду від 31.08.2017 р. у справі № 817/1256/17 (ср. 025069200).

Втім, якщо виграєте справу, суд зобов’яже ДФСУ компенсувати вам судові витрати.

В той же час, відмітимо, що друга вимога — зобов’язати ДФСУ зареєструвати ПН/РК у ЄРПН — прямо випливає з позовної вимоги про визнання недійсним рішення комісії ДФСУ.

Тому такі вимоги вважаються як єдина для цілей визначення розміру судового збору.

І ще один важливий момент, на який саме тут хотілося б окремо звернути увагу читачів. У цій постанові суд зобов’язав податківців зареєструвати заблоковані ПН, але не вказав, якою датою. Тому «в чіткій відповідності» із уже згадуваним п.п. 201.16.4 ПКУ розблоковані ПН мають бути зареєстровані в ЄРПН датою набрання цією постановою законної сили (з урахуванням можливої апеляції).

Водночас платник може спробувати зобов’язати фіскалів провести таку реєстрацію ПН заднім числом (датою їх надання/блокування). Але для цього йому треба в позовній заяві вказати конкретну дату, якою фіскали повинні провести в ЄРПН таку реєстрацію. Як правило, це дата першої квитанції — надання платником ПН для реєстрації (вона ж — дата блокування).

Нагадаємо, що нормативне обґрунтування цьому дає п. 20 Порядку ведення ЄРПН, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 р. № 1246, де згадуються дві дати реєстрації ПН/РК у ЄРПН за рішенням суду — і у тому числі дата, вказана у судовому рішенні.

Хорошим прикладом того, що можна зобов’язати фіскалів зареєструвати ПН заднім числом, є і недавня постанова Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.09.2017 р. у справі № 825/1354/17*.

* http://reyestr.court.gov.ua/Review/ 68850336.

Але якщо ви спеціально не обумовите цей момент (конкретну дату/дати реєстрації ПН/РК) у позовній заяві, то, як і в даному випадку, реєстрація ПН/РК відбудеться днем набуття чинності рішенням суду.

Зазначимо також, що

цей момент вплине тільки на можливість відобразити ПК «заднім числом» (шляхом подання УР), а штрафу за несвоєчасну реєстрацію розблокованої ПН/РК у разі позитивного вирішення справи в суді не буде у будь-якому випадку (див. п. 1201 ПКУ)

Сподіваємося, що незабаром таких позитивних рішень стане набагато більше. Також хотілося б побачити рішення про оскарження незаконності непроведення податківцями в ЄРПН реєстрації «минуломісячних» ПН унаслідок відсутності у платника на момент розблокування необхідної суми «регліміту» (показника ∑накл). Такі дії фіскалів вступають в пряме протиріччя з п. 2001.9 ПКУ. З дати набуття нею чинності (з 01.01.2017 р.) ця норма практично ігнорується фіскалами ☹.

розблокування податкових накладних, судова практика додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті