Бухгалтерський облік
Облік у виконавця. Таку операцію в облікових цілях розглядають як виконання сервісним центром ремонтних робіт з подальшою оплатою виробником (продавцем) їх вартості. Звідси й особливості обліку:
— усі витрати, пов’язані з проведенням гарантійного ремонту, формують собівартість виконаних робіт (Дт 23 — Кт 20, 22, 25, 63, 65, 66, 68);
— на дату підписання акта виконаних робіт відображають доходи від реалізації робіт і послуг кореспонденцією Дт 361 «Розрахунки з вітчизняними покупцями» — Кт 703 «Дохід від реалізації робіт і послуг» та одночасно
— витрати, що включаються в собівартість виконаних робіт (Дт 903 «Собівартість реалізованих робіт і послуг» — Кт 23).
Іноді договором між продавцем (виробником) і сервісним центром може бути передбачений обов’язок виробника (продавця) надавати власні запасні частини для проведення гарантійного ремонту. У такому разі право власності на такі запчастини до сервісного центру не переходить, а вартість деталей обліковують на забалансовому субрахунку 022 «Матеріали, прийняті для переробки».
Облік у виробника (продавця). А ось в обліку виробників (продавців) усе майже так само, як і при самостійному виконанні гарантійних ремонтів. Продавці (виробники) в основній своїй масі (окрім єдиноподатників групи 3 і мікропідприємств) резервують свої гарантійні зобов’язання шляхом створення гарантійного резерву. Тому
витрати на оплату вартості ремонтних робіт, виконаних сервісним центром, а також інші гарантійні витрати вони списують через використання гарантійного резерву
Те саме стосується і запчастин, переданих виконавцеві та використаних при виконанні ремонтних робіт.
Якщо ж підприємство згідно з П(С)БО 25 має право не створювати резерв, тоді вартість послуг сервісного центру списують до складу витрат на збут (Дт 93).
Компенсація понесених витрат. Можлива й інша ситуація, коли продавець оплачує вартість ремонту, а виробник потім відшкодовує понесені витрати (п. 12 ст. 8 Закону про захист прав споживачів). У такому разі понесені витрати продавець спише такою проводкою: Дт 93(23) — Кт 631 (за наявності зареєстрованої ПН сервісного центру відображає право на ПК — Дт 641 — Кт 631), а компенсацію, що нараховується, від виробника — проводкою Дт 631 — Кт 719(703) (суму ПЗ — проводкою Дт 719(703) — Кт 641). При цьому гарантійного резерву продавець не створює.
Приклад. Для проведення гарантійного ремонту телевізорів підприємство-продавець уклало договір із сервісним центром, який за умовами договору усуває несправності товару за рахунок продавця. У вересні 2017 року (у межах гарантійного строку) покупець телевізора звернувся з вимогою гарантійного ремонту телевізора.
Витрати, понесені сервісним центром при проведенні ремонту телевізора, склали (умовно):
— запасні частини — 564 грн. (у тому числі ПДВ 20 % — 94 грн.);
— заробітна плата працівників, що здійснюють ремонт, — 600 грн.;
— нарахування на заробітну плату — 108 грн.;
— транспортні витрати сторонньої організації — 240 грн. (у тому числі ПДВ 20 % — 40 грн.).
По закінченню ремонту сервісний центр виставив торговому підприємству рахунок для оплати ремонтних робіт у сумі 2004 грн. (у тому числі ПДВ 20 % — 334 грн.).
Підприємство-продавець щомісячно здійснює відрахування на забезпечення гарантійних зобов’язань. Залишок забезпечення на 01.09.2017 р. склав 5000 грн. Сума відрахувань за вересень — 890 грн.
В обліку продавця і сервісного центру такі операції відображають так:
Облік гарантійних ремонтних витрат за рахунок продавця
№ з/п | Зміст господарської операції | Кореспонденція рахунків | Сума, грн. | |
Дт | Кт | |||
Облік у сервісного центру | ||||
1 | Придбано запасні частини для ремонту | 207 | 631 | 470 |
2 | Відображено ПК з ПДВ на підставі ПН | 644/1 | 631 | 94 |
641/ПДВ | 644/1 | 94 | ||
3 | Перераховано грошові кошти в оплату запчастин | 631 | 311 | 564 |
4 | Понесено витрати на гарантійний ремонт: | |||
— витрачено запчастини | 23 | 207 | 470 | |
— нараховано заробітну плату | 23 | 661 | 600 | |
— нараховано ЄСВ | 23 | 651 | 108 | |
— відображено транспортні витрати | 23 | 685 | 200 | |
5 | Відображено ПК з ПДВ на підставі ПН | 644/1 | 685 | 40 |
641/ПДВ | 644/1 | 40 | ||
6 | Сплачено грошові кошти транспортної організації | 685 | 311 | 240 |
7 | Підписано акт виконаних робіт | 361 | 703 | 2004 |
8 | Нараховано ПЗ з ПДВ | 703 | 641/ПДВ | 334 |
9 | Списано собівартість виконаних робіт | 903 | 23 | 1378 |
10 | Отримано від замовника плату за виконання ремонтних робіт | 311 | 361 | 2004 |
Облік у підприємства-продавця | ||||
1 | Сформовано забезпечення на виконання гарантійних зобов’язань | 93 | 473 | 890 |
2 | Підписано акт виконаних робіт із сервісним центром | 473 | 631 | 1670 |
3 | Відображено ПК з ПДВ на підставі ПН | 644/1 | 631 | 334 |
641/ПДВ | 644/1 | 334 | ||
4 | Сплачено послуги з гарантійного ремонту | 631 | 311 | 2004 |
Податок на прибуток
Облік у сервісного центру. Тут усе донезмоги просто. Для сервісного центру проведення гарантійного ремонту не що інше, як операція продажу власних робіт (послуг). Доходи і витрати від неї відображаються в загальному порядку При цьому жодні коригування ні малодохідним, ні високодохідним підприємствам проводити не доведеться.
Облік у виробника (продавця). Що стосується виробника (продавця), то, як ми вже сказали, вони компенсують виконавцям витрати на ремонт за рахунок ремонтного резерву (звичайно, якщо такий резерв створювався). Тому:
— малодохідники — вартість ремонтних робіт включають до складу бухгалтерських витрат на збут і таким чином зменшують фінрезультат для цілей оподаткування. Якщо ж малодохідник резервує гарантійні витрати за власною ініціативою, тоді об’єкт оподаткування зменшується в періоді нарахування резерву (списання собівартості продукції);
— високодохідники — визначають об’єкт оподаткування з урахуванням коригувань з п. 139.1 ПКУ. Про те, як працює механізм такого коригування, ми детально розповіли в попередній статті, тому зараз повторюватися не будемо. Скажемо лише, що в результаті ремонтні витрати (у нашому випадку витрати на оплату ремонтних робіт) зменшують об’єкт оподаткування на прибуток у періоді їх фактичного здійснення, а не в періоді нарахування резерву.
Компенсація понесених витрат. Якщо говорити про ситуацію, коли виробник компенсує продавцеві витрати, понесені на ремонт, то оскільки продавець гарантійний резерв не створює, то і жодних різниць у нього не буде.
ПДВ
Облік у сервісного центру. Для сервісного центру виконання ремонтних робіт за договором з виробником (продавцем) є об’єктом обкладення ПДВ. При цьому базу оподаткування визначають за правилами п. 188.1 ПКУ. На суму своїх ПДВ-зобов’язань сервісний центр складає податкову накладну і реєструє у ЄРПН (див. ІПК від 25.07.2017 р. № 2350/6/99-99-15-02-02-15/ІПК).
Облік у виробника (продавця). Зі свого боку продавець (виробник), що уклав договір із сервісним центром на виконання ремонтних робіт, має повне право на податковий кредит з ПДВ. Головна умова — наявність правильно оформленої і зареєстрованої у ЄРПН податкової накладної.
Компенсація понесених витрат. При компенсації витрат на ремонт основне запитання — чи повинен продавець, який одержує таку компенсацію, нараховувати ПДВ? Навряд чи податківці краятимуть себе думкою — є така компенсація постачанням товару/послуг чи ні. Напевно вони розцінять її як постачання з нарахуванням ПДВ. Сперечатися із цією позицією складно. Інша річ, що коли продавець нараховує ПЗ, то виробник має повне право на ПК.
висновки
- У податковоприбутковому обліку сервісного центру доходи від виконання ремонтних робіт збільшують об’єкт оподаткування на прибуток, а собівартість ремонтних робіт — зменшує фінрезультат до оподаткування.
- У податковоприбутковому обліку замовника ремонтні витрати зменшують об’єкт оподаткування на прибуток у періоді нарахування резерву або в періоді здійснення витрат на ремонт (у малодохідників) або через коригування за п. 139.1 ПКУ (у високодохідників).
- Виконання сервісним центром ремонтних робіт є оподатковуваною ПДВ-операцією. Тому ремонтне підприємство нараховує ПДВ-зобов’язання й оформляє податкову накладну.
- Замовник ремонтних послуг на підставі податкової накладної, складеної сервісним центром, показує податковий кредит з ПДВ.