Гарантійні повернення і заміни

Альошкіна Наталя, податковий експерт
У рамках гарантійного строку, окрім ремонту товару, нерідко продавцям доводиться стикатися з поверненням/заміною покупцями неякісних товарів або зменшенням їх вартості. Юридичний бік цього питання ми висвітлили в попередніх статтях, а зараз ітиметься про бухгалтерський і податковий облік таких операцій у продавця.

Податковоприбуткові нюанси

Як уже сказано в попередній статті, витрати, пов’язані з виконанням гарантійних зобов’язань продавця/виробника (у тому числі відшкодування витрат покупця на усунення недоліків товару), здійснюються за рахунок створюваного резерву (якщо резерви не створюються, то включаємо відразу у витрати на збут (п. 19 П(С)БО 16)). При цьому високодохідні платники повинні розраховувати гарантійно-резервні різниці, які передбачені п. 139.1 ПКУ.

Зверніть увагу: безпосередньо операції з повернення і заміни товару не будуть причиною коригування фінансового результату в податковому обліку на гарантійно-резервні різниці. Гарантійний резерв нам знадобиться, коли доведеться нести витрати на виправлення браку за поверненим товаром або його списанням, якщо товар вже не підлягає ремонту.

Адже в загальному випадку ні повернення товару, ні витрати на його заміну, ні операція зі зменшення вартості не зачіпають створений на підприємстві гарантійний резерв

Наприклад, гарантійна заміна товару супроводжується в бухобліку двома окремими операціями:

(1) повернення покупцем гарантійного товару (у бухобліку продавця проводимо через субрахунок 704 «Вирахування з доходу») і

(2) продаж товару — «замінника» (нове постачання).

Кожну із цих операцій супроводжують свої облікові особливості.

Що стосується операції з пропорційного зменшення вартості неякісного товару, то, в принципі, стосовно бухгалтерського обліку вона розглядається як перегляд ціни товару після його постачання (також використовуємо субрахунок 704).

Таким чином, у податковому обліку для всіх платників податку на прибуток (тобто незалежно від їх річного обсягу доходу) стосовно операцій з повернення і заміни бракованого товару основна роль відводиться виключно правилам бухгалтерського обліку, і жодних податкових різниць. А гарантійно-резервні різниці запрацюють, для платників, що застосовують їх, тільки в частині витрат на ремонт і списання бракованого товару (див. матеріал на с. 6 цього номера).

До бухгалтерського обліку ще повернемося, а спершу приділимо увагу особливостям обліку ПДВ у продавця.

Правила коригування ПДВ-зобов’язань

Статус покупця і коригування ПЗ продавця. Порядок проведення коригування ПДВ після постачання товару при будь-якій зміні суми компенсації їх вартості (перегляді цін), поверненні/заміні товарів регулює окрема ст. 192 ПКУ. Причому встановлений нею

порядок перерахунку ПЗ платника податку — продавця залежить від того, був одержувач товарів на момент постачання платником ПДВ чи ні.

(1) Якщо покупець на дату отримання товару зареєстрований як платник ПДВ, продавець керується п. 192.1 ПКУ.

(2) При поверненні товарів особам, які не були на момент постачання платниками ПДВ, застосовується п. 192.2 ПКУ.

Розглянемо кожен випадок окремо.

Покупець платник ПДВ. За загальним правилом за результатами звітного періоду, в якому відбулося повернення неякісного товару (п. 192.1 ПКУ), продавець і покупець зменшують суму раніше нарахованих ПЗ і ПК відповідно. Підставою для такого зменшення слугує розрахунок коригування кількісних і вартісних показників (РК) до податкової накладної, складений продавцем неякісного товару і зареєстрований у ЄРПН покупцем.

Важливо (!):

зменшити ПЗ з ПДВ продавець має право тільки після реєстрації «зменшуючого» РК покупцем (п.п. 192.1.1 ПКУ)

Тобто при своєчасній реєстрації РК покупцем продавець зменшує ПЗ у період складання РК, якщо реєстрація покупцем була проведена з порушенням установлених п. 201.10 ПКУ строків — у періоді, на який припадає реєстрація РК.

Зверніть увагу: продавець товарів має право виписати РК також до ПН, яка була складена на суму перевищення ціни придбання таких товарів над ціною їх реалізації*. При цьому такий РК реєструє продавець. Роз’яснення такого змісту наведене в підкатегорії 101.07 БЗ, яка втратила чинність з 01.01.2017 р., проте, вважаємо, у цьому питанні нічого не змінилося.

* Нагадаємо, що в цьому випадку продавець у момент реалізації (за першою подією) складає дві податкові накладні: одну — виходячи з фактичної ціни постачання, іншу — виходячи з перевищення ціни придбання над фактичною ціною (п. 15 Порядку № 1307).

І ще одна ситуація, коли покупець повертає товар, але на момент такого повернення він реорганізувався і став новим платником ПДВ.

Тут уже йтиметься про іншого платника ПДВ, а значить, покупець не зможе зареєструвати зменшуючий РК (адже він уже інша особа). Як консультують податківці (див. 101.15 БЗ), підстав для коригування ПЗ у продавця в цьому випадку немає, а операцію з повернення товару слід розглядати як нове постачання. Тобто особа, яка повертає товар (правонаступник), нараховує ПЗ з ПДВ, складає і реєструє ПН. У результаті продавець ПЗ не зменшує, та зате зможе облікувати суми ПДВ у складі ПК. Тож для продавця тут усе складається відмінно.

Покупець неплатник ПДВ. У разі зміни суми компенсації вартості товарів, поставлених таким покупцям, зменшити ПЗ, нараховані у зв’язку з постачанням неякісного товару, продавець може, керуючись п. 192.2 ПКУ.

Важливо! Ця норма дозволяє продавцеві зменшити суми ПЗ виключно при одночасному виконанні двох умов:

— раніше поставлений товар має бути повернений у власність продавцеві;

— покупцеві надана повна грошова компенсація вартості такого товару.

Ці умови повинні дотримуватися в тому числі при перегляді цін, пов’язаних з гарантійною заміною товарів або низькоякісних товарів відповідно до закону або договору (п. 192.2 ПКУ). Тобто

відкоригувати ПЗ продавець зможе тільки після остаточного розрахунку з покупцем

Як відомо (ч. 7 ст. 8 Закону про захист прав споживача), гроші, сплачені за товар, повертаються споживачеві в день розірвання договору, а в разі неможливості повернути гроші в цей день — в інший строк за домовленістю сторін, але не пізніше ніж протягом семи днів. Тобто, зазвичай, у разі гарантійного повернення неякісного товару обидві вищезгадані умови з п. 192.2 ПКУ виконуються практично одночасно.

А як діяти, якщо товар на момент повернення так і не був покупцем сплачений?

Вважаємо, що продавець і в цьому випадку має право зменшити ПЗ.

Адже якщо угода розірвана, то в продавця відсутнє постачання товару і, як наслідок, немає об’єкта обкладення ПДВ

Не сперечаються із цим і податківці. Як вони роз’яснюють (див. 101.14 БЗ), у разі повернення таким неплатником у тому числі неоплаченого товару продавець має право зменшити нараховану суму ПЗ з ПДВ після реєстрації РК до ПН, складених на такого неплатника ПДВ. Про особливості операцій з повернення і заміни товарів в оптовій торгівлі також читайте в «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 76, с. 40.

Врахуйте такий нюанс: з недавніх пір податківці стверджують, що при «роздрібних» поверненнях сума ПЗ продавця підлягає коригуванню на підставі (!) РК, складеного до підсумкової ПН (див. 101.15 БЗ)*. Нагадаємо, раніше фіскали дотримувалися іншої позиції — наполягали на включенні повернень у зменшення підсумкової ПН на день такого повернення і не вимагали оформляти окремого РК (Узагальнююче податкове роз’яснення, затверджене наказом ДПАУ від 17.06.2010 р. № 442). Тому, враховуючи позицію контролерів, що змінилася, продавцеві безпечніше все ж оформити РК на «роздрібне» повернення.

* Детальніше наш коментар див. у «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 63, с. 3.

Дата складання розрахунку коригування. Нюанс у тому, що «коригувальна» ст. 192 ПКУ прямої відповіді про дату складання РК не надає — у ній ідеться тільки про період проведення перерахунку ПЗ. У свою чергу, звернувшись до п. 21 Порядку № 1307, у якому сказано, що порядок складання РК аналогічний порядку складання ПН, доходимо до того, що

при складанні продавцем РК орієнтуватися потрібно на першу з подій — повернення товару або грошових коштів

Податківці раніше теж дотримувалися такої позиції (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 45, с. 8; 2017, № 53, с. 16). До того ж в індивідуальній консультації (див. лист ДФСУ від 31.08.2017 р. № 1768/6/99-99-15-03-02-15/ІПК) вони підтверджують право постачальника — платника ПДВ скласти РК і зменшувати суму ПЗ з ПДВ на дату, визначену п. 187.1 ПКУ, тобто за правилом «першої події».

Тим більше дивує їх нинішня консультація, розміщена в 101.04 БЗ. Там сказано, що у випадку якщо після постачання сплаченого товару відбувається його повернення продавцеві і також підлягають поверненню грошові кошти, то продавець складає РК на дату повернення грошових коштів**. Тобто продавець орієнтується на дату завершальної події. Таким чином,

** Детально про повернення сплаченого товару див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 53, с. 16.

якщо ці дві події (повернення товару і грошових коштів) припадають на різні звітні періоди, продавцеві безпечніше спиратися все ж таки на дату останньої з подій

У разі перегляду (зменшення) ціни товару після його постачання (товар відвантажений і сплачений), РК складаємо за датою повернення коштів (101.15 БЗ). Коли ж міняють вартість відвантаженого, але не сплаченого товару, то підставою для коригування є прийняття відповідної угоди, яка підтверджує умови постачання, що змінилися. У таких випадках РК заповнюють на дату підписання відповідної додаткової угоди.

А ось у випадку із заміною товару, коли грошові кошти покупцеві не повертаються, а зараховуються в рахунок постачання товару — «замінника», діємо таким чином. На дату повернення неякісного товару складаємо одночасно «зменшуючий» РК і нову ПН (під нове постачання). Адже в момент прийняття рішення про заміну неякісного товару раніше перераховані за нього грошові кошти набувають статусу передоплати за інший товар. А це вже нове постачання, яке має бути підкріплене своєю окремою ПН. Адже, як свідчить п. 201.7 ПКУ:

ПН складають на кожне повне або часткове постачання (!) товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс)

Аналогічним чином закликають чинити і податківці (лист ДФСУ від 10.05.2016 р. № 10328/6/99-99-15-03-02-15, 101.04 БЗ).

Ще один нюанс. Якщо в разі істотного порушення вимог до якості товарів (ч. 2 ст. 678 ЦКУ) або в разі постачання некомплектних товарів (ч. 2 ст. 684 ЦКУ) відбувається заміна сплаченого товару на такі самі, тільки якісні товари, то, вважаємо, жодних коригувань раніше нарахованих ПЗ з ПДВ проводити не потрібно. Пояснюється це тим, що перша подія при поверненні товарів неналежної якості (комплектності) зберігається (продавцеві надійшла плата за товар, під яку надалі відбудеться постачання такого самого товару належної якості), отже, необхідності переглядати раніше відображені ПЗ не виникає. Детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 76, с. 40.

Декілька слів скажемо про відображення «зменшуючих» коригувань ПДВ у податковій звітності продавця.

Декларація з ПДВ. Для відображення продавцем сум ПДВ-коригувань у декларації з ПДВ призначений рядок 7. У ньому відображаємо обсяги постачань і ПЗ. Обсяги коригувань з рядка 7 у розрізі контрагентів і ІПН розшифровуємо в гр. 7 таблиці 1 додатка Д1.

Врахуйте: у ряд. 7 також коригують і безПДВшні постачання, тобто постачання, за якими не нараховували ПДВ («необ’єктні»/постачання за межами/пільгові)

Причому РК складають тільки до «пільгових» постачань, а ось до інших необ’єктних операцій РК не складають, оскільки не складають і самі ПН (див. БЗ 101.16). За ними коригують тільки обсяги операцій, тобто заповнюють колонку А, а ось колонку Б не заповнюють.

І нарешті розглянемо окремо особливості бухобліку в продавця в разі пропорційного зменшення вартості товарів неналежної якості, а також операцій з повернення/заміни гарантійних товарів (якщо такий товар має істотні недоліки).

Повернення товару

Відразу скажемо, повернення і заміна неякісного товару мають свої облікові особливості, пов’язані з можливою різницею в ціні товару на дату відвантаження і дату виконання гарантійних зобов’язань (повернення або заміни). Але це стосується виключно роздробу і покупців-фізосіб (див. статтю на с. 24).

У бухобліку повернення товару відображають проводками: Дт 704 — Кт 361. При цьому витрати на вартість поверненого товару сторнують проводкою Дт 902 — Кт 281.

Наведемо приклад гарантійного повернення товару при постачанні товарів суб’єктам господарювання (оптова торгівля).

Приклад 1. У серпні 2017 року продавець відвантажив покупцеві товар на загальну суму 10200 грн. (у тому числі ПДВ 20 % — 1700 грн.); собівартість проданого товару — 6000 грн.

У вересні 2017 року покупець виявив істотні недоліки, повертає товар постачальникові. Постачальник повертає грошові кошти в повному обсязі, виходячи з вартості товару на момент постачання. Обидва суб’єкти господарської діяльності — платники ПДВ.

Проілюструємо ситуацію на проводках (див. табл. 1):

Таблиця 1. Повернення товару з істотними недоліками

№ з/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Сума, грн.

Дт

Кт

Серпень 2017 року

1

Відвантажено товар покупцеві

361

702

10200

2

Складено і зареєстровано ПН у ЄРПН, нараховано ПЗ з ПДВ

702

641/ПДВ

1700

3

Списано собівартість реалізованого товару

902

281

6000

4

Отримано грошові кошти від покупця

311

361

10200

Вересень 2017 року

5

Відображено повернення товару покупцем

704

361

10200

6

Оприбутковано повернений покупцем товар (методом «червоне сторно»)

902

281

6000

7

Перераховано грошові кошти покупцеві за повернений товар

361

311

10200

8

Складено РК на день перерахування грошових коштів за повернений неякісний товар. Відображаємо методом «червоне сторно»

704

643 /2

1700*

9

На підставі РК, своєчасно зареєстрованого в ЄРПН, відкориговано суму нарахованих раніше ПЗ з ПДВ (методом «червоне сторно»)

643/2

641/ ПДВ

1700

* Складаємо РК на день завершальної події (повернення товару або грошових коштів) згідно з консультацією податківців (101.04 БЗ).

Заміна гарантійного товару

При здійсненні заміни неякісного гарантійного товару облікові особливості залежать від товару — «замінника» (аналогічний або інший). Якщо покупець міняє неякісний товар на:

— товар належної якості аналогічної марки (моделі, артикулу, модифікації), ціна на який змінилася, то перегляд цін не здійснюємо;

— товар інший (іншої марки, моделі, артикулу, модифікації) належної якості, виникає необхідність у перегляді цін.

Проте ця історія стосується виключно роздрібних продавців (див. на с. 24). Наведемо приклад заміни неякісного товару в оптовій торгівлі.

Приклад 2. Підприємство в червні 2017 року реалізувало покупцеві товар вартістю 14400 грн. (у тому числі ПДВ 2400 грн.). Собівартість реалізованого товару 9000 грн.

Згодом (у межах гарантійного строку) були виявлені істотні недоліки в товарі, і покупець пред’явив вимогу здійснити його гарантійну заміну.

У вересні 2017 року покупець повертає неякісний товар, а замість нього підприємство передає інший товар вартістю 15600 грн. (у тому числі ПДВ 2600 грн.) і собівартістю 9500 грн. Покупець доплачує різницю в ціні в сумі 1200 грн. (15600 - - 14400). Обидва суб’єкти господарювання —платники ПДВ.

Відобразимо ці операції в обліку підприємства-продавця у табл. 2.

Таблиця 2. Гарантійна заміна неякісного товару

№ з/п

Зміст операції

Бухгалтерський облік

Сума,

грн.

дебет

кредит

Червень 2017 року

1

Реалізовано товар покупцеві

361

702

14400

2

Складено і зареєстровано ПН у ЄРПН, нараховано ПЗ з ПДВ

702

641/ПДВ

2400

3

Списано собівартість товару, що реалізується

902

281

9000

4

Отримано грошові кошти від покупця

311

361

14400

Вересень 2017 року

5

Повернено товар покупцем

704

361

14400

6

Складено РК на дату повернення неякісного товару

704

643/2

2400

7

Своєчасно зареєстровано РК у ЄРПН і відкориговано ПЗ

643/2

641/ПДВ

2400

8

Оприбутковано на баланс неякісний товар (методом «червоне сторно»)

902

281

9000

9

Передано покупцеві новий товар у зв’язку з гарантійною заміною

361

702

15600

10

Нараховано ПЗ з ПДВ, складено і зареєстровано нову ПН у ЄРПН

702

641/ПДВ

2600

11

Доплачено покупцем різницю між новим і старим товаром (15600 - 14400)

311

685

1200

12

Відображено залік заборгованостей

685

361

1200

13

Списано собівартість товару — «замінника», переданого покупцеві в межах гарантійної заміни

902

281

9500

Пропорційне зменшення ціни

Для цілей бухгалтерського обліку пропорційне зменшення ціни здійснюють через вирахування з доходу (субрахунок 704) з виплатою покупцеві суми такого зменшення.

Наведемо приклад пропорційного зменшення вартості неякісного товару (проводки див. у табл. 3).

Приклад 3. Підприємство відвантажило в серпні 2017 року товар на суму 86400 грн. (у тому числі ПДВ 20 % — 14400 грн.).

Собівартість товару 62000 грн.

Проте вже у вересні 2017 року покупець виявив дефекти в товарі, які істотно погіршують його якість. Сторони дійшли згоди про зміну ціни на неякісний товар на 10 % і закріпили таке рішення в додатковій угоді.

Продавець повернув покупцеві передбачену додатковою угодою суму в розмірі 8640 грн. (86400 грн. х х 10 %), у тому числі ПДВ 1440 грн.

Обидві сторони угоди — платники ПДВ.

Таблиця 3. Зменшення вартості робіт у межах гарантійного строку

№ з/п

Зміст операції

Бухгалтерський облік

Сума,

грн.

дебет

кредит

Серпень 2017 року

1

Реалізовано товар покупцеві

361

702

86400

2

Складено і зареєстровано ПН у ЄРПН, нараховано ПЗ з ПДВ

702

641/ПДВ

14400

3

Списано собівартість товару, що реалізується

902

281

62000

4

Отримано грошові кошти від покупця

311

361

86400

Вересень 2017 року

5

Підписано додаткову угоду про пропорційне зменшення вартості товару на 10 %

704

361

8640

6

Перераховано покупцеві грошові кошти в сумі зменшення вартості неякісно товару

361

311

8640

7

Складено «зменшуючий» РК до раніше сформованої ПН

704

643/2

1440

8

Зменшено ПЗ з ПДВ згідно зі своєчасно зареєстрованим покупцем РК у ЄРПН

643/2

641/ПДВ

1440

Компенсація витрат на ремонт

І на завершення про ще один спосіб виконання гарантійних зобов’язань продавцем при виявленні неналежної якості товару. Ідеться про те, коли сторони господарської операції дійшли згоди, що покупець самостійно здійснює ремонт неякісного товару, а продавець такі витрати компенсує. По суті, у такому разі говоримо про те, що покупець надає послугу продавцеві з виконання останнім своїх гарантійних зобов’язань. Відповідно у покупця має місце постачання робіт з нарахуванням ПЗ, а продавець має право на відображення ПК. Зрозуміло, за умови наявності належно оформленої і зареєстрованої в ЄРПН податкової накладної (п. 198.6 ПКУ). Причому витрати продавця на придбання таких послуг здійснюються за рахунок створеного резерву (якщо резерв не створюється, то відносимо до витрат на збут). До того ж у податковому обліку високодохідник проводить коригування фінансового результату на резервно-гарантійні різниці (див. с. 6 цього номера).

висновки

  • У загальному випадку, ні повернення товару, ні витрати на його заміну, ні операція зі зменшення вартості не зачіпають створеного на підприємстві гарантійного резерву.
  • Якщо покупець — платник ПДВ, то зменшити ПЗ з ПДВ продавець має право тільки після реєстрації «зменшуючого» РК покупцем.
  • Якщо повернення товару і повернення грошових коштів припадають на різні звітні періоди, то безпечніше складати «зменшуючий» РК на дату останньої з подій.
  • Виконання ремонтних робіт покупцем прирівнюється до надання послуг продавцеві, отже, покупець нараховує ПЗ з ПДВ на загальних підставах. При цьому продавець має право на податковий кредит.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі