Гарантійні повернення і заміни через призму РРО

Голенко Олександр, шеф-редактор
Нерідко покупець звертається до магазину з вимогою забрати назад раніше куплений товар, у якому після купівлі були виявлені істотні недоліки. І — або повернути сплачені гроші («і на цьому все»), або замінити товар, що виявився «поганим», на такий же (або майже такий), але «хороший». При цьому подібні процедури згідно із законодавством зазвичай не можуть пройти повз РРО. Розберемося в подробицях.

Ітиметься про використання РРО, отже — про розрахункові операції продавця з покупцем у межах відповідних гарантійних зобов’язань першого, регламентованих Законом про захист прав споживачів (стосовно технічно складних побутових товарів — також Порядком № 506). До речі: в тисяча перший раз нагадуємо, що єдиноподатники, які торгують подібними товарами, зобов’язані застосовувати РРО на загальних підставах.

Зрозуміло, якщо ви використовуєте РРО, то для вас не секрет, що видача грошових коштів покупцеві за повернений ним товар — зокрема, повернений «за гарантією» — це (див. ст. 2 Закону про РРО)

така ж розрахункова операція, як і отримання грошових коштів при продажу товару

До подробиць повернемося пізніше.

Законні процедури повернення/заміни

Але спочатку — не повторюючи сказаного в публікації на с. 3 — коротко нагадаємо процедуру виконання продавцем своїх гарантійних зобов’язань перед покупцем товару у разі, коли в останньому до закінчення гарантійного строку виявлені істотні недоліки (тобто «товару неналежної якості» — згідно з термінологією Закону про захист прав споживачів).

Отже, на підставі ч. 1 ст. 8 Закону про захист прав споживачів у такій ситуації покупець має право повернути продавцеві товар неналежної якості і на власний розсуд отримати:

1) сплачені за нього гроші;

2) натомість такий же товар або аналогічний, наявний у продавця.

Здавалося б, усе не просто, а дуже просто... ☺

Проте в ч. 7 ст. 8 Закону про захист прав споживачів щодо п. 1 додатково регламентовані ситуації, коли з моменту купівлі-продажу і до моменту пред’явлення вимоги про повернення ціна на товар:

(1.1) зменшилася — і тоді покупцеві слід повернути первісно сплачену ним суму (якщо ціна не змінилася — зрозуміло, ту ж саму);

(1.2) збільшилася — тоді повернути слід суму в розмірі нової (тобто вищої) ціни.

Крім того, в ч. 7 ст. 8 Закону про захист прав споживачів щодо п. 2 додатково регламентовані ситуації, коли покупцем на заміну отриманий товар:

(2.1) аналогічної марки — тоді навіть якщо ціна змінилася (а тим більше якщо ні) — перерахунок вартості не здійснюється;

(2.2) іншої марки за більшою ціною — слід здійснити перерахунок вартості виходячи з ціни на момент обміну;

(2.3) іншої марки за меншою ціною — слід здійснити перерахунок вартості виходячи з ціни на момент первісної купівлі.

Давайте розберемося, що в таких ситуаціях розуміється під словом «перерахунок»...

«Розлука буде без печалі»...

Підемо по порядку.

Найочевидніший у цьому сенсі — варіант 1.1, причому, якщо в продавця такий самий товар є і ціна на нього не змінилася. При цьому на РРО реєструється від’ємна сума, друкується і видається покупцеві фіскальний касовий чек видачі коштів (розд. III Положення № 13) за формою № ФКЧ-2 (додаток 2 до Положення № 13), згідно з яким з ящика РРО виплачується покупцеві відповідна сума. Якщо грошей для такої виплати в ящику РРО не вистачає, то в 109.06 БЗ податківці рекомендують спершу поповнити ящик РРО готівкою з каси підприємства (здійснивши операцію «службове внесення»), а вже потім виплачувати належну покупцеві суму. Такий же чек (і зрозуміло, застосування РРО) потрібен, якщо повернення здійснюється на БПК (далі обмежимося тільки готівковою формою повернення, не переказуючи публікацію в «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 73, с. 21, присвячену співвідношенню форм оплати і повернення коштів). Зазначимо лише, що податківці наполягають: якщо оплата товару була готівковою, то і виплата при його поверненні має бути такою самою.

Зауважимо, що в п. 8 розд. III Положення № 547 при такій виплаті (поверненні покупцеві), якщо її сума більше 100 грн., від касира або матеріально відповідальної особи вимагається скласти акт довільної форми (і зберігати його потім у бухгалтерії 3 роки, а для ФОП без бухгалтерії — підклеїти в КОРО) із зазначенням: даних документа, що підтверджує особу покупця, який повернув товар, найменування товару, виданої суми, номера, дати і часу фіскального чека, що підтверджує купівлю товару. До речі, якщо вже ви складаєте такий акт, то вкажіть у ньому ідентифікаційний код (реєстраційний номер облікової картки платника податків) «повертальника» (навіщо — скажемо нижче).

Чому «якщо вже»? Тут прикол у тому, що в 109.20 БЗ податківці визнають:

за нескладання такого акта або за незазначення в ньому необхідних відомостей чинним законодавством відповідальність не передбачена

Навіщо вам такий акт може знадобитися?

По-перше, якщо цього товару в продажу вже немає, то поки ви не «введете» його відомості в РРО, роздрукувати і видати покупцеві фіскальний касовий чек видачі коштів (далі — витратний чек) не вийде. Підстава для відповідного програмування РРО — цей самий акт.

По-друге, якщо такий самий товар у продажу є, але ціна його змінилася... Тоді при формуванні витратного чека РРО автоматично «підтягне» в нього поточне значення ціни на товар.

І якщо ціна зменшилася (варіант 1.1), а виплатити потрібно первісну ціну (більшого розміру), то виплата «вершка» (тобто різниці між старою і новою цінами) — та ще заморочка... ☹ Вірогідний варіант — мабуть завести в РРО позицію «виплата за гарантійними зобов’язаннями».

Якщо ціна збільшилася (варіант 1.2) — з точки зору проведення через РРО цієї (більшої) суми проблем не буде, зате вас спіткає морока з утриманням з «вершка» ПДФО, ВЗ (див. с. 24), складанням РК до первісної підсумкової ПН (згідно з новою позицією податківців — див. с. 14), включенням цього «доходу» покупця у Звіт за формою № 1ДФ (ось для чого потрібні відомості акта — і ідентифікаційний код покупця у тому числі). Ну і оскільки згідно з витратним чеком покупцеві буде видана «грязна» сума (тобто без утримань), вам доведеться поміркувати, як отримати з нього суму цих самих утримань... Наприклад — у касу підприємства (адже строго кажучи, цей платіж не відповідає визначенню розрахункової операції).

Очевидно, значно цікавіше, щоб товар, який повертається, виявився «унікальним»... ☺

Заміна поганого на хороше

Нарешті, декілька слів стосовно ситуації з гарантійною заміною товару, тобто п. 2.

Очевидно, що з точки зору реалізації варіантів 2.1, 2.2 і 2.3 — усі вони включають дві фізичні (товарні) операції — повернення бракованого товару і видачу нового справного.

Але якщо говорити про заміну абсолютно ідентичного товару (як за маркою, так і за ціною), то, мабуть, особливої необхідності «проганяти» гроші через РРО ми не бачимо (до речі, і з точки зору податкового обліку ПДВ теж — див. с. 14). Інша справа — якщо умова про абсолютну ідентичність замінюваних за гарантією товарів не виконується. Тоді (у тому числі — і з метою дотримання всіх тонкощів податкового обліку ПДВ) з точки зору застосування РРО — це логічно провести, як

дві послідовні окремі операції: видача грошей покупцеві за повернений товар і приймання від нього грошей за продаж нового справного товару

Причому якщо вони і «послідовні», то не обов’язково, так би мовити, безпосередньо...

Або, кажучи конкретніше: якщо на момент вимоги покупця про заміну аналогічний або подібний товар у продавця є, то заміна (і відповідні розрахункові операції в РРО) проводяться відразу.

А ось якщо товару на заміну в продавця немає, то останньому надається 2 місяці від дати заяви покупця про заміну. Хоча покупець має право обрати і будь-який інший варіант вирішення проблеми, передбачений Законом про захист прав споживачів.

Усе це врегульовано в ч. 6 ст. 8 Закону про захист прав споживачів. Іншими словами, від дати розрахункової операції з видачі грошей за повернений товар до дати розрахункової операції з їх приймання за новий товар на заміну відповідно може пройти деякий час.

Зазначимо, що цей варіант проведення заміни через РРО (у будь-якому разі) напевно сподобається фіскалам більше.

Тонкощі першої з подібних розрахункових операцій ми вже розібрали, а що стосується другої... При цьому зробимо такий акцент: якщо вже проводиться така розрахункова операція, це означає, що товар на заміну у вас на такий момент часу є точно.

Так ось, стосовно ситуації з гарантійною заміною товару не на такий самий, а на подібний, зазначимо таке.

Варіант 2.2 фактично зводиться до описаної вище ситуації, коли старий товар «просто» повертається з виплатою грошей, а новий інший справний товар — «просто» купується за більшою ціною. Без словоблуддя про «гарантійну заміну»...

При варіанті 2.3 фактично Закон про захист прав споживачів змушує вас продати новий інший справний товар за ціною старого, тобто дешевше поточної ціни цього нового товару. І «персонально-знижкові» проблеми будуть ті ж...

На закінчення все ж зазначимо: ми неупереджено і буквально описали всі ситуації і їх наслідки — увага! — при формальному, тобто, так би мовити, лобовому дотриманні відповідних норм законодавства.

Хоча, як ви бачите, у вас залишаються можливості без порушення таких норм дійти згоди з покупцем «при повному непротивленні сторін»... ☺

висновки

  • Виплата (повернення) грошей покупцеві за повернений ним товар — це розрахункова операція.
  • Покупець, що виявив протягом гарантійного строку в купленому товарі істотні недоліки, має право повернути продавцеві товар неналежної якості і на власний розсуд отримати або сплачені за нього гроші, або натомість такий же чи аналогічний товар, наявний у продавця.
  • При видачі покупцеві грошей за повернений тим товар на РРО друкується і видається покупцеві фіскальний касовий чек видачі коштів установленої форми № ФКЧ-2.
  • Якщо видана за повернений товар сума більше 100 грн., касир або матеріально відповідальна особа складає акт із зазначенням: даних документа, що підтверджує особу покупця, який повернув товар, його ідентифікаційного коду, найменування товару, виданої суми, номера, дати і часу фіскального чека, що підтверджує купівлю.
  • Повернення бракованого товару і видача нового справного можуть проводитися через РРО як дві послідовні окремі операції: видача грошей покупцеві за повернений товар і приймання від нього грошей за продаж нового справного товару.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі