На практиці можна зустріти ситуації, коли покупець у межах гарантійного строку проводить ремонт неякісного товару за свій рахунок, а продавець компенсує йому ці витрати.
Дійсно, право покупця вимагати в продавця відшкодування витрат на усунення недоліків, придбаного неякісного товару, закріплене ч. 1 ст. 678 ЦКУ. У свою чергу, саме на продавця покладений обов’язок усунути недоліки неякісного товару. Причому не має значення — виконає він ці роботи самостійно чи із залученням сторонньої організації.
У цьому випадку продавець виконує свої гарантійні зобов’язання за рахунок третьої особи і такою третьою особою є, безпосередньо, сам покупець. Інакше кажучи, покупець здійснює постачання робіт у розумінні п.п. 14.1.191 ПКУ. А оскільки є постачання — є об’єкт обкладення ПДВ.
Причому не потрібно плутати відшкодування витрат на виконання робіт з відшкодуванням збитків. Ось операція з відшкодування збитків не є об’єктом обкладення ПДВ. Адже під збитками розуміють втрату або ушкодження майна потерпілої сторони, а також не отримані нею доходи, які така сторона отримала б у разі належного виконання зобов’язання другою стороною. Таким чином, у цьому випадку відсутній факт виконання і передачі робіт/послуг між сторонами, а отже, отримані кошти не відповідають визначенню постачання робіт/послуг (п.п. 14.1.191 ПКУ). Утім, і тут податківці (див. 101.07 БЗ) продовжують безпідставно наполягати на тому, що потерпіла сторона повинна нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ на суму отриманої компенсації. Про те, що такі висновки законодавчо не підкріплені, ми говорили не одноразово (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 57, с. 4; № 13, с. 19; № 27, с. 31).
Інша річ, коли сторони погоджували, що роботи з усунення недоліків неякісного товару здійснює покупець, а продавець їх відшкодовує. Причому умови виконання гарантійних зобов’язань (у тому числі компенсації витрат покупця в разі усунення ним недоліків товару) повинні детально обумовлюватися в договорі.
Таким чином, покупець — платник ПДВ (він же виконавець ремонтних робіт) зобов’язаний нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ, а продавець — платник ПДВ (замовник) має право облікувати ці суми у складі податкового кредиту. Безумовно, за наявності правильно оформленої і зареєстрованої у ЄРПН податкової накладної.
Що стосується складання податкової накладної покупцем, то в цьому питанні все традиційно. На дату першої події (виконання робіт або перерахування грошових коштів) покупець складає ПН і реєструє її у ЄРПН.
Оскільки продавець відшкодовує саме роботи з усунення недоліків (ремонту) товару, то в графі 2 податкової накладної вказуємо «відшкодування вартості ремонтних робіт…» і проставляємо код послуг*, який відповідає виду ремонтованого товару.
* Нагадаємо, що для цілей ПДВ не існує різниці між постачанням послуг і постачанням робіт. Роботи вписуються у визначення постачання послуг.
Причому, якщо у вартість робіт входить вартість матеріалів, то перелічувати номенклатуру використовуваних матеріалів і коди УКТ ЗЕД на них не потрібно. Достатньо визначити код виконуваної роботи. Наприклад: 95.21 «Ремонтування побутової електронної техніки» або 95.22 «Ремонтування господарсько-побутових приладів і устаткування домашнього та садового вжитку». І пам’ятайте: назва ремонтних робіт у ПН повинна відповідати первинним документам, що підтверджують їх виконання.
