Розпочнемо з того, що ПКУ передбачені такі види допомоги, які можуть бути надані роботодавцем на лікування працівника підприємства:
— нецільова благодійна допомога, у тому числі матеріальна (п.п. 170.7.3 ПКУ);
— цільова благодійна допомога на лікування (п.п. «а» п.п. 170.7.4 ПКУ);
— допомога на лікування і медичне обслуговування (п.п. 165.1.19 ПКУ).
Розберемо умови надання кожного виду допомоги й оберемо оптимальний варіант для ситуації, описаної в запитанні.
Нецільова благодійна допомога
У 2017 році суму нецільової благодійної допомоги, у тому числі матеріальної, не обкладають ПДФО і ВЗ, якщо виконані дві умови, встановлені в п.п. 170.7.3 ПКУ. Озвучимо їх.
Перша умова — допомогу надає резидент (юридична або фізична особа).
Друга — сума нецільової допомоги сукупно за 2017 рік не перевищує 2240 грн.
У Податковому розрахунку за формою № 1ДФ неоподатковувану нецільову благодійну допомогу відображають з ознакою доходу «169».
Важливо! Якщо не виконані перша та друга або тільки перша умова для необкладення, то вся сума нецільової благодійної допомоги потрапить в оподатковуваний дохід одержувача на підставі п.п. 164.2.20 ПКУ.
А ось якщо не виконана тільки друга умова, то частину такої допомоги, яка дорівнює у 2017 році 2240 грн., не обкладають ПДФО і ВЗ, а частину, що перевищує вказану суму, включають до складу оподатковуваного доходу одержувача у складі інших оподатковуваних доходів (п.п. 164.2.20 ПКУ, ознака доходу — «127»).
Окремо зупинимося на ситуації, коли нецільову благодійну допомогу надають у негрошовій формі і її розмір перевищує у 2017 році 2240 грн.
У базу обкладення ПДФО працівника оподатковувана частина такої допомоги повинна потрапити з урахуванням «натурального» коефіцієнта*
* Розмір «натурального» коефіцієнта при ставці 18 % дорівнює 1,219512.
А ось ВЗ утримують з фактичної вартості наданих у вигляді нецільової благодійної допомоги товарів (робіт, послуг), зменшеної на неоподатковувану суму (у 2017 році — 2240 грн.).
При цьому в рядку «Військовий збір» розд. II Податкового розрахунку відображають загальну суму нарахованого доходу (як оподатковуваного ВЗ, так і неоподатковуваного).
Нараховують нецільову благодійну допомогу відповідно до наказу роботодавця, підставою для видання якого слугує заява працівника з проханням надати таку допомогу.
Цільова благодійна допомога на лікування
Перш ніж перейти до умов надання такої допомоги, зазначимо, що цільовою є благодійна допомога, що надається під певні умови і напрями її витрачання (п.п. 170.7.1 ПКУ).
Основні вимоги для необкладення ПДФО сум цільової благодійної допомоги на лікування, що надається працівникові його роботодавцем, такі (див. п.п. «а» п.п. 170.7.4 ПКУ):
1) благодійник (фізична або юридична особа) — резидент України;
2) виплата допомоги здійснюється безпосередньо установі охорони здоров’я. Тобто
платник податків цільову благодійну допомогу на лікування на «руки» не отримує
3) допомога надається для компенсації вартості платних послуг лікування, у тому числі для придбання ліків (донорських компонентів, протезно-ортопедичних виробів, виробів медичного призначення для індивідуального користування інвалідів), медичних засобів і пристосувань, які включені в Національний перелік основних лікарських засобів і виробів медичного призначення, затверджений постановою КМУ від 25.03.2009 р. № 333, окрім витрат на косметичне лікування або косметичну хірургію, водолікування і геліотерапію, не пов’язані з хронічними захворюваннями, лікування і протезування зубів з використанням дорогоцінних металів, гальванопластики і фарфору, аборти (окрім абортів, що проводяться за медичними показаннями, або якщо вагітність стала наслідком зґвалтування), операції із зміни статі; лікування венеричних захворювань (окрім СНІДу і венеричних захворювань, причиною яких стало нестатеве зараження або зґвалтування), лікування тютюнової або алкогольної залежності;
4) допомога надається в розмірі, що не перекривається виплатами з фонду загальнообов’язкового державного соціального медстрахування. Зазначимо, що на сьогодні система загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування в Україні не введена. Тому до її введення неоподатковуваною вважатиметься загальна сума (вартість) благодійної допомоги, отриманої набувачем на такі цілі при дотриманні всіх необхідних умов.
Підставою для надання цільової допомоги на лікування є заява працівника з проханням оплатити його лікування (вартість необхідних ліків), до якої має бути доданий рахунок-фактура установи охорони здоров’я на оплату медпослуг.
Важливо! Цільова благодійна допомога на лікування працівника, виплачувана відповідно до п.п. «а» п.п. 170.7.4 ПКУ, не обмежена розміром. Проте для неї п.п. 170.7.5 ПКУ встановлений граничний строк використання: 24 місяці, наступні за місяцем її отримання.
Якщо допомога на лікування не була використана і не повернена протягом зазначеного строку роботодавцеві, то вона перетворюється для фізособи — одержувача такої допомоги в оподатковуваний дохід, з якого йому за підсумками річного декларування потрібно буде сплатити ПДФО і ВЗ*.
* Водночас набувач цільової благодійної допомоги має право звернутися в податкові органи з поданням про продовження строку використання цільової допомоги на лікування.
У розд. I Податкового розрахунку за формою № 1ДФ неоподатковувана цільова благодійна допомога на лікування відображається з ознакою доходу «169». Також її суму необхідно відобразити за рядком «Військовий збір» розд. II форми № 1ДФ.
Допомога на лікування і медичне обслуговування
Надання такої допомоги передбачене п.п. 165.1.19 ПКУ. Цією нормою серед іншого виведені зі складу оподатковуваних доходів кошти або вартість майна (послуг), які надаються роботодавцем як допомога на лікування і медичне обслуговування працівника**, за умови документального підтвердження витрат, пов’язаних з наданням означеної допомоги (у разі надання коштів), у тому числі, але не виключно, для придбання ліків, донорських компонентів, протезно-ортопедичних виробів, виробів медичного призначення для індивідуального користування інвалідів.
** До введення системи загальнообов’язкового державного соціального медичного страхування в повній сумі.
Допомога на лікування і медичне обслуговування надається роботодавцем на підставі заяви працівника, до якої мають бути додані витратні документи, які свідчать про понесені на лікування витрати такою особою.
Неоподатковувані суми допомоги на лікування і медичне обслуговування відображаються роботодавцем у розд. I Податкового розрахунку за формою № 1 ДФ в окремому рядку з ознакою доходу «143», а в розд. II за рядком «Військовий збір» — у загальній сумі доходів, нарахованих/виплачених фізособам.
Підіб’ємо підсумки?
Обираємо норму
Із ситуації, описаної в запитанні, виходить, що компоненти, необхідні для заміни суглоба працівникові, будуть придбані у звичайного госпрозрахункового підприємства.
Отже, скористатися положеннями п.п. «а» п.п. 170.7.4 ПКУ для цілей мінімізації податкового навантаження підприємство не зможе. Адже цільова благодійна допомога на лікування не обкладається ПДФО і ВЗ, тільки якщо вона перераховується безпосередньо установі охорони здоров’я. Якщо ж її видати на руки працівникові або перерахувати іншому підприємству, то сума такої допомоги повністю ввійде до складу оподатковуваного доходу платника податку. Тому цей варіант відкидаємо і йдемо далі.
Нецільова благодійна допомога (п.п. 170.7.3 ПКУ). Роботодавець і працівник можуть піти й таким шляхом, проте це дозволить їм вивести з-під оподаткування тільки частину допомоги, яка буде надана працівникові. У результаті частина допомоги в сумі, яка дорівнює 2240 грн., не обкладатиметься ПДФО і ВЗ, а все, що вище за цю величину (22760 грн. (25000 грн. - 2240 грн.)), увійде до складу оподатковуваного доходу працівника.
Переходимо до третього й останнього виду допомоги, який ми сьогодні розглядали: допомога на лікування і медичне обслуговування платника податку, що надається його роботодавцем (п.п. 165.1.19 ПКУ).
Це найприйнятніший варіант надання допомоги працівникові в описаній у запитанні ситуації
Проте щоб звільняючі норми «спрацювали» в повну силу, підприємству слід:
1) попросити працівника надати:
— заяву з проханням надати допомогу на лікування, до якої мають бути додані документи, що підтверджують необхідність проведення операції із заміни тазостегнового суглоба (це можуть бути, наприклад, виписки з амбулаторної картки, медичні висновки, копії лікарняних листів, у яких указаний діагноз, інші подібні документи);
— чеки, прибуткові ордери, платіжні квитанції, які свідчать про витрати з придбання медикаментів, надання медичних послуг на лікування;
2) видати наказ про надання допомоги на лікування і медичне обслуговування в грошовій формі*.
* Зверніть увагу, положення п.п. 165.1.19 ПКУ можуть застосуються роботодавцем як після (тобто по факту), так і до (попередня оплата) лікування або медичного обслуговування платника податків (див. ІПК, затверджену наказом Міндоходів від 10.04.2014 р. № 235). Крім того, на наш погляд, неоподатковувана на підставі п.п. 165.1.19 ПКУ допомога може бути надана як у грошовій формі, так і майном (послугами), які надаються як допомога на лікування і медичне обслуговування платника податку. — Прим. ред.
При дотриманні означеного порядку вся сума, надана у вигляді допомоги на лікування і медичне обслуговування працівника його роботодавцем, не обкладатиметься ні ПДФО, ні ВЗ на підставі п.п. 165.1.19 ПКУ.
