Ні, не виникне. Уся річ у персоніфікації! Пояснимо.
Отже, роботодавець орендував для своїх співробітників тренажерний зал і доріжки в басейні на певний час. У цей час будь-який (!) зі співробітників має право прийти в зал позайматися спортом або поплавати в басейні.
Тобто відвідувати такі місця можуть абсолютно всі працівники, при цьому їх кількість і склад можуть змінюватися.
Із цієї причини персоніфікувати витрати на оренду тренажерного залу та/або доріжок у басейні не є можливим. Тобто такі витрати не можуть розглядатися як доходи працівників.
Як наслідок — вони не підлягають обкладенню ПДФО і ВЗ. Не стягується з них і ЄСВ.
У податковоприбутковому обліку теж усе спокійно, адже витрати тут ми формуємо виключно за бухгалтерськими правилами.
А в бухобліку подібні «оздоровчі» витрати ми з вами визнаємо в тому звітному періоді, у якому їх здійснили. Причому не оглядаючись на їх госп/негоспспрямованість*. Відображаємо їх за дебетом субрахунку 949 «Інші витрати операційної діяльності».
* Якщо підприємство організовує свій власний спортзал (чи басейн) для працівників, доводити зв’язок з господарською діяльністю доведеться. Адже без цього за тренажерами й іншими «спортивними» основними засобами не вийде нараховувати «податкову» амортизацію (п.п. 138.3.2 ПКУ).
А ось для цілей ПДВ-обліку господарське забарвлення операції важливе. Адже хоча податковий кредит і формується незалежно від напряму здійснених витрат, але через їх «негосподарський» статус має бути згідно з п.п. «г» п. 198.5 ПКУ компенсований нарахованими податковими зобов’язаннями.
Єдине, за що можна зачепитися для доказу господарності витрат, — Санітарні правила № 7. Зокрема, п. 2.17 цих Правил передбачає організацію для таких працівників місць для зайняття фізичною культурою.
Тому в Положенні про охорону праці можна послатися на те, що оренда спортзалу і басейну проводиться саме у виконання означених Правил.
Проте 100 % гарантію дати тут складно, адже в Санітарних правилах № 7 ідеться про організацію таких місць при приміщеннях з візуальними дисплейними терміналами, а ви орендуєте спортзал/басейн. І хоча суть не міняється, реакцію перевіряючих передбачити важко.
Якщо ви все ж вирішили зачепитися за цю норму, то, щоб не нараховувати «компенсуючі» ПДВ-зобов’язання, згадайте про спортивно-оздоровчі заходи для працівника в Положенні про охорону праці з посиланням на означені Правила.
Ще один варіант — вказати цей захід у колективному договорі. Але і тут 100 % гарантії ми б не давали.
Приклад. Підприємство сплатило оренду спортзалу і доріжки в басейні для своїх працівників у жовтні 2017 року. Сума орендної плати — 7200 грн. (у тому числі ПДВ 20 % — 1200 грн.).
У Положенні про охорону праці спортивно-оздоровчі заходи для працівників не передбачені.
У своєму обліку цю операцію підприємство відображає так, як показано в таблиці:
Облік оренди спортзалу і басейну для працівників
| № з/п | Зміст господарської операції | Бухгалтерський облік | Сума, грн. | |
| Дт | Кт | |||
| 1 | Перераховано спорткомплексу орендну плату за оренду спортзалу і доріжки в басейні за жовтень 2017 року (ПН на дату передоплати не зареєстрована) | 371 | 311 | 7200 |
| 644/1 | 644 | 1200 | ||
| 2 | Відображено ПК з ПДВ на підставі зареєстрованої ПН | 641/ПДВ | 644/1 | 1200 |
| 3 | Нараховано «компенсуючі» ПЗ з ПДВ | 643/1 | 641/ПДВ | 1200 |
| 4 | Відображено у складі витрат суму орендної плати | 949 | 631 | 6000 |
| 5 | Відображено нараховані «компенсуючі» ПЗ з ПДВ | 644 | 631 | 1200 |
| 949 | 643/1 | |||
| 6 | Зроблено залік заборгованостей | 631 | 371 | 7200 |
