Так, виникає. Причому, на наш погляд, такий дохід слід відносити до інших заохочувальних і компенсаційних виплат, які виплачуються (надаються) особі у зв’язку з відносинами трудового найму і входять до фонду оплати праці. Підтвердження тому знаходимо в п.п. 2.3.4 Інструкції № 5.
Водночас податківці для цілей обкладення ПДФО і ВЗ при визначенні виду доходу, що виплачується працівникові його роботодавцем, зазвичай вважають за краще відштовхуватися від положень колективного договору, що діє на підприємстві (індивідуального трудового договору працівника) (див., наприклад, лист Міндоходів від 06.08.2013 р. № 9531/5/99-99-17-03-03-16).
Тому якщо можливість компенсації вартості оздоровчих абонементів передбачена в розділі «Оплата праці» колективного або індивідуального трудового договору, то сума компенсації розглядатиметься як виплата, пов’язана з відносинами трудового найму.
Як наслідок — отриманий працівником «оздоровчий» дохід вважатиметься заробітною платою.
Але якщо можливість такої компенсації не вказана в ухваленому на підприємстві документі, що встановлює перелік зарплатних виплат (у колдоговорі в розділі «Оплата праці» або трудовому договорі, укладеному з працівником), є ймовірність того, що податківці при перевірці класифікують таку компенсацію для цілей ПДФО як додаткове благо на підставі п.п. «г» п.п. 164.2.17 ПКУ.
Важливо! Оскільки компенсувати вартість абонементів у спортзал або басейн працівникам ви будете в грошовій формі, у базу оподаткування такий дохід увійде без збільшення на «натуральний» коефіцієнт.
Тобто на руки працівник отримає суму компенсації за вирахуванням ПДФО і ВЗ.
У Податковому розрахунку за формою № 1ДФ компенсацію-зарплату відображайте в загальній сумі зарплати, нарахованої працівникові за звітний квартал, з ознакою доходу «101».
Якщо ж ви визнаєте компенсацію для цілей ПДФО додатковим благом, то у формі № 1ДФ відобразіть її з ознакою доходу «126».
Сума ВЗ потрапить у розділ II форми № 1ДФ за рядком «Військовий збір».
Для цілей стягнення ЄСВ сума компенсації працівникам вартості абонементів у спортзал або басейн — однозначно зарплата (див. п.п. 2.3.4 Інструкції № 5, п.п. 5 п. 3 розд. IV Інструкції № 449). Тому ЄСВ тут як тут.
Приклад. Згідно з положеннями розділу «Оплата праці» колективного договору підприємства сума компенсації працівникам оздоровчих абонементів входить до складу заробітної плати. Підприємство компенсувало менеджерові зі збуту Левченку Т. П. вартість абонемента в тренажерний зал, придбаного ним самостійно.
Вартість абонемента на місяць — 400 грн. Оклад працівника — 6000 грн
Припустимо, що «оздоровчі» послуги надає суб’єкт господарювання, що не є платником ПДВ.
У бухгалтерському обліку компенсацію працівникові вартості проїзду відображаємо такими записами.
Облік компенсації працівникам вартості абонементів у спортзал/басейн
№ з/п | Зміст господарської операції | Бухгалтерський облік | Сума, грн. | |
Дт | Кт | |||
1 | Нараховано працівникові заробітну плату за місяць* (6000 грн. + 400 грн.) | 93 | 661 | 6400 |
* Зарплату потрібно виплачувати не рідше двох разів на місяць. Але для наочності прикладу проводки за виплатою авансу ми тут не наводимо. | ||||
2 | Нараховано ЄСВ (6400 грн. х 22 % : 100 %) | 93 | 651 | 1408 |
3 | Утримано: | |||
— ПДФО (6400 грн. х 18 % : 100 %) | 661 | 641/ПДФО | 1152 | |
— ВЗ (6400 грн. х 1,5 % : 100 %) | 661 | 642/ВЗ | 96 | |
4 | Перераховано: | |||
— ЄСВ | 651 | 311 | 1408 | |
— ПДФО | 641/ПДФО | 311 | 1152 | |
— ВЗ | 642/ВЗ | 311 | 96 | |
5 | Перераховано суму зарплати (з урахуванням суми компенсації) на картрахунок працівника | 661 | 311 | 5152 |