Прощаємо працівникові борг за позикою

В обраному У обране
Друк
Костенко Ніна, експерт з питань оплати праці
Податки & бухоблік Жовтень, 2017/№ 82
Роботодавець вирішив простити (анулювати) працівникові суму боргу за виданою раніше позикою. Чи буде ця сума оподатковуваним доходом фізичної особи? Чи треба її відображати у формі № 1ДФ?

Відповіді на ці запитання залежатимуть від того, коли — до чи після закінчення терміну позовної давності — підприємство-позикодавець прощає борг, і від суми боргу.

Анулюємо до. Підприємство-позикодавець анулює (прощає) за самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, основну суму боргу фізичної особи до закінчення терміну позовної давності. Про наслідки, які чекають на працівника в цьому випадку, говорять п.п. «д» п.п. 164.2.17 і п.п. 165.1.55 ПКУ.

Якщо основна сума боргу, прощена у 2017 році:

— не перевищить 800 грн., то вона не потрапить до складу оподатковуваного доходу фізичної особи (п.п. 165.1.55 ПКУ);

— перевищить 800 грн., тоді усе, що вище за цю величину, перетвориться для фізичної особи в оподатковуваний дохід у вигляді додаткового блага (п.п. «д» п.п. 164.2.17 ПКУ).

Усе сказане вище справедливо і для ВЗ. Не оподатковувана ПДФО на підставі п.п. 165.1.55 ПКУ анульована основна сума позики не обкладатиметься і ВЗ (п.п. 1.7 п. 161 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). Сума позики, оподатковувана ПДФО на підставі п.п. «д» п.п. 164.2.17 ПКУ, увійде до складу оподатковуваного ВЗ доходу фізичної особи.

Про анулювання (прощення) боргу підприємство-позикодавець повинно проінформувати позичальника

Зробити це можна одним з таких способів:

— або надіслати рекомендований лист з повідомленням про вручення,

— або укласти відповідний договір чи надати повідомлення боржникові особисто під підпис.

У цьому випадку ПДФО і ВЗ з такого доходу зобов’язаний буде сплатити позичальник самостійно за підсумками річного декларування*.

* На сьогодні форма декларації про майновий стан і доходи затверджена наказом Мінфіну від 02.10.2015 р. № 859.

А ось якщо підприємство-позикодавець не проінформує позичальника про прощення боргу, то воно самостійно має нарахувати і утримати з цієї суми ПДФО за ставкою 18 % і ВЗ за ставкою 1,5 %.

Незалежно від того, проінформував позикодавець фізичну особу про прощення боргу або ні, він у розділі I Податкового розрахунку за формою № 1ДФ відображає прощену суму:

— не оподатковувану на підставі п.п. 165.1.55 ПКУ (тобто таку, що не перевищує з розрахунку на 2017 рік 800 грн.), — з ознакою доходу «127»;

— що увійшла до складу оподатковуваного доходу у вигляді додаткового блага, — з ознакою доходу «126».

При цьому позикодавець, який виконав повідомні вимоги п.п. «д» п.п. 164.2.17 ПКУ, в графах 4а і 4 проставить нулі (у паперовому варіанті — прочерки), а той, який не виконав, — суми утриманого і сплаченого ПДФО.

Увага! Основну суму боргу фізичної особи за договором позики, анульовану (прощену) позикодавцем за самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, як оподатковувану, так і не оподатковувану, обов’язково відобразіть в розділі II форми № 1ДФ за рядком «Військовий збір».

З ЄСВ справи йдуть так. Поворотна фінансова допомога не є складовою заробітної плати або виплатою за договором підряду (договором на надання послуг), а тому на неї ЄСВ не нараховують (див. лист ДФСУ від 28.10.2015 р. № 22849/6/99-99-17-03-03-15).

Списуємо після. Якщо списана сума заборгованості фізичної особи за договором позики, за якою сплив термін позовної давності, не перевищує суму, що дорівнює у 2017 році 800 грн., дохід у фізичної особи не виникає.

А ось усе, що вище за цю величину, потрапить в оподатковуваний дохід фізичної особи (п.п. 164.2.7 ПКУ).

Сплатити ПДФО з цієї суми повинна особа-позикодавець самостійно за результатами річного декларування

Підприємство, яке списало борг фізичної особи із терміном позовної давності, що сплив, зобов’язане відобразити в розділі I Податкового розрахунку, сформованого за той звітний період, в якому борг був списаний:

— неоподатковувану суму списаного боргу, що не перевищує у 2017 році 800 грн., — з ознакою доходу «127»;

— суму перевищення — з ознакою доходу «107».

Підприємство не утримує ВЗ з суми заборгованості, списаної після закінчення терміну позовної давності. Проте воно зобов’язане відобразити такий дохід у розділі II форми № 1ДФ за рядком «Військовий збір» в загальній сумі доходів, нарахованих/виплачених фізособам у звітному кварталі.

Особа-позичальник сплачує ВЗ із суми заборгованості, списаної після закінчення терміну позовної давності, яка перевищує у 2017 році 800 грн., самостійно за підсумками декларування.

Тепер щодо ЄСВ. На нашу думку, списана заборгованість, за якою сплив термін позовної давності, не повинна потрапляти у базу стягнення ЄСВ. Це стосується і випадку, коли позичальник — працівник підприємства-позикодавця. Аргументи тут такі: відносини, що виникають у рамках договору позики, не є трудовими. Вони регулюються ЦКУ, а не КЗпП. Крім того, списаний борг — це не виплата за цивільно-правовим договором на виконання робіт (надання послуг).

Та й Інструкція № 5 не згадує списаний після закінчення терміну позовної давності борг за договором позики серед виплат, які включаються до фонду оплати праці. Тому стягувати з такої виплати ЄСВ підстав немає.

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
Завантажуйте наш мобільний додаток ifactor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Закрити
icon-block
Заважає реклама?
Ви маєте можливість її відключити!
Бажаєте побачити, як сайт буде виглядати без реклами?
Вимкнути на 10 секунд