(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
Перейти до номеру
  • № 81
  • № 80
  • № 79
  • № 78
  • № 77
  • № 76
  • № 75
? За допомогою цієї функції ви зможете швидко перейти до номеру, що вас цікавить
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
17/18
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Жовтень , 2017/№ 82

Прощаємо працівникові борг за позикою

Роботодавець вирішив простити (анулювати) працівникові суму боргу за виданою раніше позикою. Чи буде ця сума оподатковуваним доходом фізичної особи? Чи треба її відображати у формі № 1ДФ?

Відповіді на ці запитання залежатимуть від того, коли — до чи після закінчення терміну позовної давності — підприємство-позикодавець прощає борг, і від суми боргу.

Анулюємо до. Підприємство-позикодавець анулює (прощає) за самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, основну суму боргу фізичної особи до закінчення терміну позовної давності. Про наслідки, які чекають на працівника в цьому випадку, говорять п.п. «д» п.п. 164.2.17 і п.п. 165.1.55 ПКУ.

Якщо основна сума боргу, прощена у 2017 році:

— не перевищить 800 грн., то вона не потрапить до складу оподатковуваного доходу фізичної особи (п.п. 165.1.55 ПКУ);

— перевищить 800 грн., тоді усе, що вище за цю величину, перетвориться для фізичної особи в оподатковуваний дохід у вигляді додаткового блага (п.п. «д» п.п. 164.2.17 ПКУ).

Усе сказане вище справедливо і для ВЗ. Не оподатковувана ПДФО на підставі п.п. 165.1.55 ПКУ анульована основна сума позики не обкладатиметься і ВЗ (п.п. 1.7 п. 161 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). Сума позики, оподатковувана ПДФО на підставі п.п. «д» п.п. 164.2.17 ПКУ, увійде до складу оподатковуваного ВЗ доходу фізичної особи.

Про анулювання (прощення) боргу підприємство-позикодавець повинно проінформувати позичальника

Зробити це можна одним з таких способів:

— або надіслати рекомендований лист з повідомленням про вручення,

— або укласти відповідний договір чи надати повідомлення боржникові особисто під підпис.

У цьому випадку ПДФО і ВЗ з такого доходу зобов’язаний буде сплатити позичальник самостійно за підсумками річного декларування*.

* На сьогодні форма декларації про майновий стан і доходи затверджена наказом Мінфіну від 02.10.2015 р. № 859.

А ось якщо підприємство-позикодавець не проінформує позичальника про прощення боргу, то воно самостійно має нарахувати і утримати з цієї суми ПДФО за ставкою 18 % і ВЗ за ставкою 1,5 %.

Незалежно від того, проінформував позикодавець фізичну особу про прощення боргу або ні, він у розділі I Податкового розрахунку за формою № 1ДФ відображає прощену суму:

— не оподатковувану на підставі п.п. 165.1.55 ПКУ (тобто таку, що не перевищує з розрахунку на 2017 рік 800 грн.), — з ознакою доходу «127»;

— що увійшла до складу оподатковуваного доходу у вигляді додаткового блага, — з ознакою доходу «126».

При цьому позикодавець, який виконав повідомні вимоги п.п. «д» п.п. 164.2.17 ПКУ, в графах 4а і 4 проставить нулі (у паперовому варіанті — прочерки), а той, який не виконав, — суми утриманого і сплаченого ПДФО.

Увага! Основну суму боргу фізичної особи за договором позики, анульовану (прощену) позикодавцем за самостійним рішенням, не пов’язаним з процедурою банкрутства, як оподатковувану, так і не оподатковувану, обов’язково відобразіть в розділі II форми № 1ДФ за рядком «Військовий збір».

З ЄСВ справи йдуть так. Поворотна фінансова допомога не є складовою заробітної плати або виплатою за договором підряду (договором на надання послуг), а тому на неї ЄСВ не нараховують (див. лист ДФСУ від 28.10.2015 р. № 22849/6/99-99-17-03-03-15).

Списуємо після. Якщо списана сума заборгованості фізичної особи за договором позики, за якою сплив термін позовної давності, не перевищує суму, що дорівнює у 2017 році 800 грн., дохід у фізичної особи не виникає.

А ось усе, що вище за цю величину, потрапить в оподатковуваний дохід фізичної особи (п.п. 164.2.7 ПКУ).

Сплатити ПДФО з цієї суми повинна особа-позикодавець самостійно за результатами річного декларування

Підприємство, яке списало борг фізичної особи із терміном позовної давності, що сплив, зобов’язане відобразити в розділі I Податкового розрахунку, сформованого за той звітний період, в якому борг був списаний:

— неоподатковувану суму списаного боргу, що не перевищує у 2017 році 800 грн., — з ознакою доходу «127»;

— суму перевищення — з ознакою доходу «107».

Підприємство не утримує ВЗ з суми заборгованості, списаної після закінчення терміну позовної давності. Проте воно зобов’язане відобразити такий дохід у розділі II форми № 1ДФ за рядком «Військовий збір» в загальній сумі доходів, нарахованих/виплачених фізособам у звітному кварталі.

Особа-позичальник сплачує ВЗ із суми заборгованості, списаної після закінчення терміну позовної давності, яка перевищує у 2017 році 800 грн., самостійно за підсумками декларування.

Тепер щодо ЄСВ. На нашу думку, списана заборгованість, за якою сплив термін позовної давності, не повинна потрапляти у базу стягнення ЄСВ. Це стосується і випадку, коли позичальник — працівник підприємства-позикодавця. Аргументи тут такі: відносини, що виникають у рамках договору позики, не є трудовими. Вони регулюються ЦКУ, а не КЗпП. Крім того, списаний борг — це не виплата за цивільно-правовим договором на виконання робіт (надання послуг).

Та й Інструкція № 5 не згадує списаний після закінчення терміну позовної давності борг за договором позики серед виплат, які включаються до фонду оплати праці. Тому стягувати з такої виплати ЄСВ підстав немає.

борг за позикою, прощення боргу, анулювання боргу, оподатковуваний дохід, форма № 1ДФ, списання боргу, ПДФО, ЄСВ, військовий збір додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті