(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
4/8
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Жовтень , 2017/№ 86

Оскаржуємо застосування адміністративних штрафів

Бухгалтери і директори подібно до могутніх атлантів тримають на своїх, іноді тендітних, плечах тягар відповідальності. Але не завжди їх карають справедливо, застосовуючи адміністративні штрафи. Ми вирішили не залишатися осторонь і в окремому матеріалі розглянути особливості оскарження найбільш великих і поширених КпАПівських санкцій. Отже, почнемо.

Перше, що варто відзначити, — це те, що штрафні санкції згідно з КпАП застосовуються безпосередньо до фізичних осіб (у нашому випадку до бухгалтерів, директорів і ФОП). На відміну від, наприклад, не менш страхітливих санкцій за ст. 265 КЗпП, де під удар потрапляє все підприємство (хоча фактично від цього знову ж таки страждають бухгалтер і директор).

Друге — застосування штрафу за КпАП не означає, що ви застраховані від застосування фінансових санкцій, наприклад, за КЗпП або ПКУ.

Тут заборона притягнення до одного і того ж виду відповідальності двічі за одне порушення не працює. Причина в тому, що фінансові й адміністративні санкції належать до різних видів відповідальності.

Третє — процедура застосування адміністративного штрафу. Притягнення до адміністративної відповідальності відбувається на підставі постанови у справі про адміністративне правопорушення. У свою чергу, сама постанова виноситься на підставі протоколу про адміністративне правопорушення.

Четверте — хто може оскаржити постанову?

Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена:

а) прокурором (у випадках, передбачених КпАП);

б) особою, стосовно якої винесена ця постанова;

в) потерпілим.

У ракурсі нашої статті нам цікава, природно, «особа, стосовно якої винесена постанова».

Загальні нюанси притягнення до відповідальності означили.

Тепер можемо переходити до важливих моментів оскарження найбільш «болючих» адміністративних штрафів.

Хто виносить постанову і куди подавати скаргу?

Постанови у справі про адміністративне правопорушення можуть виносити як органи, які складають протокол, так і районні, районні в містах, міські або міськрайонні суди (судді).

Чому це так важливо? Річ у тому, що

залежно від того, який орган виніс постанову у справі про адміністративне правопорушення, визначається орган, у який потрібно подавати скаргу

Так, відповідно до ч. 1 ст. 288 КпАП:

1) постанова адміністративної комісії оскаржується у виконавчий комітет відповідної ради або в районний, районний у місті, міський або міськрайонний суд у порядку, закріпленому в КАСУ з урахуванням особливостей, установлених КпАП;

2) рішення виконавчого комітету сільської, селищної, міської ради — у відповідну раду або до відповідного суду за КАСУ з урахуванням положень КпАП;

3) постанова іншого органу (посадової особи) про застосування адміністративного стягнення — в орган вищого рівня (посадовій особі вищого рівня) або до відповідного суду, в порядку, визначеному КАСУ з урахуванням положень КпАП.

Скарга, яка надійшла протягом 3 діб, направляється разом зі справою органу (посадовій особі), уповноваженому відповідно до положень нашого списку її розглядати.

Окрема пісня — оскарження постанов, винесених судом. У цьому випадку скаржитися потрібно відразу до суду апеляційної інстанції. При цьому апеляційна скарга подається до відповідного апеляційного суду через місцевий суд, який виніс постанову.

Місцевий суд протягом 3 днів направляє апеляційну скаргу разом зі справою до апеляційного суду. Про апеляційне оскарження ми ще поговоримо детальніше, але трохи пізніше. А для більшої наочності пропонуємо вам невелику схему (див. нижче).

Детальніше про компетенцію

У більшості випадків госпсуб’єкти стикаються з постановами про адміністративні правопорушення з пункту 3 нашого списку. Тобто може йтися або про суд загальної юрисдикції, або про органи ДФС, Держпраці, Нацполіції тощо.

Наприклад, у сфері впливу Держпраці винесення постанов за ст. 1886 КпАП (невиконання законних вимог посадових осіб органів Держпраці), ч. 5 (порушення у сфері охорони праці, окрім санітарних норм) і ч. 6 (неповідомлення про нещасний випадок на виробництві) ст. 41 КпАП.

У судів компетенція набагато ширша.

Зокрема, суди виносять постанови за адміністративними правопорушеннями у сфері (перелічимо «найцікавіші»*):

* Повний список див. у ст. 221 КпАП.

а) трудових правопорушень (ч. 1 — 4, 7 ст. 41, ст. 411 — 413 КпАП) — оплата праці, допуск працівника без оформлення трудового договору (контракту), питання, пов’язані з колективним договором тощо;

б) торгівлі і громадського харчування (ст. 155, ч. 1, 3, 4 ст. 156, ст. 1645 КпАП) — порушення правил торгівлі і надання послуг; торгівля пивом, алкогольними напоями і тютюновими виробами без ліцензії; зберігання або транспортування алкогольних виробів; фальсифікація акцизних марок тощо;

в) «валютної дисципліни» (ст. 1621 КпАП) — «повернення» валюти в Україну;

г) пов’язаній з податківцями (ст. 1631 — 1634 КпАП) відсутність або порушення правил ведення бухобліку, невиконання законних вимог посадових осіб органів ДФС, порушення порядку утримання і перерахування ПДФО і виплачених доходів;

д) порушення порядку ведення господарської діяльності, тобто без держреєстрації та інших дозвільних документів (ст. 164 КпАП).

Судовий збір vs держмито

Відповідно до ч. 4 ст. 288 КпАП особа, яка оскаржила постанову, звільняється від сплати держмита.

Чи дозволяє ця норма не сплачувати судовий збір?

Можливо, профільний Закон № 3674 нам надасть відповідь на це запитання?

Річ у тому, що Закон № 3674 не передбачає звільнення від сплати судового збору у справах, пов’язаних з оскарженням постанов про адміністративні правопорушення. І подальше оскарження в судових інстанціях не стало винятком.

До того ж стосовно збору термін «держмито» вже давно не застосовується.

Свого часу з приводу необхідності сплати судового збору в межах уже апеляційного оскарження говорив ВАСУ. У постанові Пленуму ВАСУ від 23.01.2015 р. № 2 він не лише узагальнив судову практику у справах, пов’язаних із застосуванням Закону № 3674, але і вказав на таке.

За подання адміністративного позову про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення особою, яка притягалася до адміністративної відповідальності і до якої застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу, судовий збір не сплачується в порядку і розмірах, установлених Законом № 3674.

Крім того, подібну правову позицію сформулював ВСУ в постанові від 31.01.2017 р. у справі № 298/1232/15-а**.

** Див. за посиланням: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/64712111#.

Вища судова інстанція звернула увагу на те, що норми Закону № 3674 не містять положень стосовно підстав, умов, розміру і порядку сплати судового збору за подання позовної заяви на постанову про застосування адмінстягнення. Тому й апеляційна, і касаційна скарга безкоштовні.

Отже,

за подання позову про оскарження постанови про застосування адміністративного стягнення, а також апеляційної і касаційної скарги судовий збір не сплачується

Важливий момент! Не варто плутати необхідність сплати судового збору при поданні скарги і стягнення судового збору при винесенні «негативного» для порушника рішення.

Зокрема, згідно зі ст. 401 КпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення в разі винесення судом (суддею) постанови про застосування адмінстягнення сплачується особою, до якої застосовано таке стягнення.

Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

При цьому стягуватися з «покараного» буде судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (тобто 320 грн. станом на 2017 рік).

Постанова адміністративного органу (посадової особи) у справі про адміністративне правопорушення набирає чинності після закінчення строку для її оскарження.

В які строки подавати скаргу?

Скаргу на постанову можна подати протягом 10 днів з дня її винесення.

Цей строк застосовується у межах як адміністративного оскарження (тобто коли ви оскаржуєте постанову в держорган вищого рівня), так і судового (тобто коли ви подаєте позовну заяву або до місцевого суду, або до апеляційного адміністративного суду).

У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин його за заявою особи, стосовно якої винесена постанова, може бути відновлено органом (посадовою особою), уповноваженим розглядати скаргу.

Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом апелянтові, якщо він:

а) не заявляє клопотання про відновлення цього строку;

б) у відновленні строку відмовлено.

Що в результаті?

За результатом розгляду скарги приймається одне з таких рішень:

1) залишити постанову без змін, а скаргу без задоволення;

2) скасувати постанову і направити на новий розгляд;

3) скасувати постанову і закрити справу;

4) змінити запобіжний захід у межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення.

У цьому випадку боятися збільшення штрафних санкцій не варто, оскільки положення КпАП робити це забороняє.

Постанова судді у справах про адміністративні правопорушення набирає чинності після закінчення строку для подання апеляційної скарги

Якщо буде встановлено, що постанова винесена органом (посадовою особою), неуповноваженим вирішувати цю справу, то така постанова скасовується і справа направляється на розгляд компетентного органу (посадової особи).

Тому при оскарженні постанови посилання на «неуповноваженість» органу — це не гарантія скасування адмінстягнення.

Апеляційне оскарження

Якщо в апеляційній інстанції вам спробують доводити, що рішення місцевого суду у справах про адмінправопорушення не можуть бути оскаржені, — не вірте.

Річ у тому, що згідно з ч. 2 ст. 1712 КАСУ рішення місцевого загального суду як адміністративного у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності суб’єктів владних повноважень стосовно залучення до адмінвідповідальності є остаточними й оскарженню не підлягають.

Але! Ця норма була визнана неконституційною рішенням КСУ від 08.04.2015 р. № 3-рп/2015 (ср. 025069200). На цьому наполягає у своїх правових позиціях і ВСУ в ухвалі від 31.01.2017 р., яку ми згадували вище. Тому сміливо можемо говорити про можливість апеляційного оскарження. Зокрема, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Проте пам’ятайте, що згідно з ч. 2 ст. 294 КпАП подати апеляційну скаргу можуть:

— особа, притягнена до адмінвідповідальності (її представник, захисник);

— потерпілий (його представник);

— прокурор.

Суд апеляційної інстанції не обмежений аргументами скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Також служителі «апеляційної» Феміди можуть досліджувати нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнають обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.

За результатами розгляду апеляційної скарги суд має право:

1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову — без змін;

2) скасувати постанову і закрити провадження у справі;

3) скасувати постанову і прийняти нову постанову;

4) змінити постанову.

У разі зміни постанови в частині застосування стягнення, в межах, передбачених санкцією певної статті КпАП, воно не може бути посилене

Постанова апеляційного суду набирає чинності негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Після закінчення апеляційного провадження справа не пізніше ніж у 5-денний строк направляється до місцевого суду, який її розглядав.

Копія рішення за результатами розгляду скарги на постанову у справі про адміністративне правопорушення направляється особі, стосовно якої воно було винесене протягом трьох днів.

Касаційне оскарження

Апеляційні «поневіряння» не надали позитивного результату? Тут згадуємо про суд касаційної інстанції. Але не все так просто, як здається.

З касацією проблема практично та сама, що і з апеляційним оскарженням

Зокрема, згідно з ч. 10 ст. 294 КпАП постанова апеляційного суду набирає чинності негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Однак подібні положення явно суперечать конституційному праву на судовий захист.

І КСУ в рішенні № 3-рп/2015 (див. вище) наполягав на тому, що право на судовий захист включає, зокрема, можливість оскарження судових рішень в апеляційному і касаційному порядку.

Це є однією з конституційних гарантій реалізації інших прав і свобод, захисту їх від порушень і протизаконних посягань, у тому числі помилкових і неправосудних судових рішень.

Так, і КСУ, і ЄСПЛ (див., наприклад, справу «Кромбах проти Франції»)* наполягають на тому, що право на судовий захист може обмежуватися. Але! Воно повинне мати легітимну мету, не порушувати суть цього права.

* Європейський суд з прав людини.

А заходи, які вживаються для обмеження, мають бути пропорційними.

Тобто має бути альтернативний варіант захистити свої права.

Попри те, що КСУ вимагав урегулювати питання, пов’язані, у тому числі і з касаційним оскарженням, — віз і нині там ☹.

Сподіваємося, що судова реформа виправить цю ситуацію.

Хоча у справах, у яких оскаржуються постанови про притягнення до адмінвідповідальності, винесені держорганами (виключаючи суди), є рішення касаційної інстанції (див., наприклад, ухвалу ВАСУ від 11.10.2017 р. у справі № 526/2053/15-а**).

** Див. за посиланням: http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/69518419.

Таким чином, оскарження постанов про стягнення санкцій за КпАП у цілому не відрізняється від оскарження інших рішень. Але все ж має масу нюансів.

висновки

  • Адміністративні штрафні санкції застосовуються на підставі відповідної постанови.
  • Постанова у справі про адміністративне правопорушення може прийматися як місцевим судом (як адміністративним), так і посадовими особами конкретного держоргану.
  • За оскарження постанови у справі про адміністративне правопорушення судовий збір не сплачується.
адміністративні штрафи, штрафні санкції, оскарження санкцій, притягнення до адміністративної відповідальності, постанова у справі, подання скарги, судовий збір, держмито, апеляційне оскарження, касаційне оскарження додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті