Почнемо з ПКУ. Його п.п. «б» п.п. 165.1.22 виводить зі складу оподатковуваних доходів кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на поховання роботодавцем померлого платника податків за його останнім місцем роботи (у тому числі перед виходом на пенсію) в розмірі, що не перевищує подвійний розмір суми, визначеної в абзаці першому п.п. 169.4.1 цього Кодексу.
У 2017 році такий неоподатковуваний розмір допомоги на поховання дорівнює 4480 грн. Сума перевищення (за її наявності) над неоподатковуваною величиною включається до складу оподатковуваного доходу на підставі п.п. 164.2.20 ПКУ.
У розд. I Податкового розрахунку за формою № 1ДФ податковий агент зобов’язаний буде відобразити з податковим номером* одержувача допомоги на поховання:
* Реєстраційним номером облікової картки платника податків (індивідуальним податковим номером).
— не оподатковувану на підставі п.п. «б» п.п. 165.1.22 ПКУ суму допомоги (її частину) з ознакою доходу «146»;
— оподатковувану суму допомоги (її частину) — з ознакою доходу «127».
Що стосується ВЗ, то він утримується тільки з оподатковуваної ПДФО допомоги (її частини) (див. пп. 1.2 і 1.7 п.п. 161 підрозд. 10 розд. ХХ ПКУ). Але в розд. II форми № 1ДФ слід відобразити усю суму допомоги, як оподатковувану, так і не оподатковувану ВЗ.
Як бачите, для цілей оподаткування важливо визначити не лише об’єкт обкладення ПДФО і ВЗ, але і суб’єкта оподаткування — платника податку. Тобто персоніфікувати одержувача, з доходу якого буде утримано ПДФО і ВЗ (за необхідності).
Чи можна вважати одержувачем допомоги на поховання померлого працівника підприємства? Відповідь однозначна — ні. Річ у тім, що відповідно до ст. 24 ЦКУ учасником цивільних правовідносин є людина (фізична особа). У момент її смерті цивільна правоздатність припиняється.
При цьому в разі смерті платника податків податок за останній податковий період стягується з нарахованих на його користь доходів. Причому останнім податковим періодом вважається період, що закінчується днем, на який відповідно припадає смерть такого платника податку (див. п. 162.3 ПКУ).
У ситуації, що розглядається, нарахування (виплата, надання) доходу здійснювалося після смерті платника податків.
Чи можна вважати вартість ритуальних послуг, сплачених підприємством і які надаються іншою юридичною особою, доходом родичів померлого працівника?
Оплату таких послуг підприємство здійснило за своєю ініціативою (на підставі наказу роботодавця). Ніхто з родичів померлого працівника із заявою про надання допомоги на поховання на підприємство не звертався.
Таким чином, оскільки в ситуації, описаній у запитанні, відсутній суб’єкт оподаткування — платник податку, з доходу якого можна утримати ПДФО і ВЗ, то такі виплати не є об’єктом оподаткування.
