(066) 87-010-10
Переводимо бухгалтерів в ОНЛАЙН!
  • У обране
  • Друк
  • Шрифт
  • Колір фону
  • Коментарі 0
  • В розробці
3/13
Податки та бухгалтерський облік
Податки та бухгалтерський облік
Вересень , 2017/№ 77

Конференція за кордоном: податки і валютний контроль

Ситуація, з якою до нас звернувся читач, така. Підприємство братиме участь в міжнародній науковій конференції, яка проводиться в одній із країн далекого зарубіжжя. Для цього підприємство повинне сплатити внесок за участь у конференції і за публікацію доповіді у друкованих матеріалах конференції (друге також є обов’язковою умовою для допуску до участі в конференції). Окрім рахунку на оплату цих платежів, ніяких інших документів нерезидент — організатор конференції не надасть. Чи виникає ПДВ з цих послуг нерезидента? Які ще можуть бути податкові проблеми із вказаним перерахуванням коштів? Чи підпадає таке перерахування під валютний контроль? Якщо так, то як зняти такі платежі з контролю?

ПДВ

Відповідь на запитання, чи оподатковуються послуги нерезидента, пов’язані з проведенням конференції «за бугром», природно, залежить від «вироку» за ст. 186 ПКУ. Тобто від того, де її норми визначать місце постачання таких «нерез-послуг».

Але спочатку треба визначитися з «ідентифікацією» послуг, що надаються підприємству нерезидентом. На наш погляд, і оплачуваний підприємством внесок за участь, і сума плати за публікацію доповіді повинні вважатися послугами нерезидента з організації і проведення конференції.

Щодо внеску — взагалі немає питань ☺. Та і послуги з публікації доповіді, судячи з інформації від читача, окремо підприємство у нерезидента не замовляє (вони предметом договору не є). А цей вид платежу є додатковою необхідною умовою для участі в конференції, тому за своєю суттю його теж можна прирівняти до внеску за участь. Адже фактично він є компенсацією організаторові частини витрат на публікацію результатів конференції.

У зв’язку з цим «на порядку денному» автоматично постає наступне питання:

а чи не можуть податківці розцінити такі послуги нерезидента як рекламні?

Річ у тім, що в ст. 186 ПКУ для цілей визначення в подібних ситуаціях місця постачання можуть конкурувати дві норми: п.п. 186.2.3 («науковий») і п.п. «б» п. 186.3 ПКУ («рекламний»), що призводять в такій ситуації до протилежних результатів/місць.

На наш погляд, ці послуги нерезидента не можна вважати рекламою, та й ознаки рекламних послуг при такому оформленні договірних відносин з нерезидентом відсутні. В цьому випадку якщо і матиме місце якась реклама, то побічно — підприємство, можливо, саме себе відрекламує — подаючи належним чином свої дослідження/досягнення у виступі особи (осіб), що представляє(ють) його на цій міжнародній конференції…

Тому доходимо висновку, що згадані платежі здійснюються підприємством саме за послуги, перераховані в п.п. 186.2.3 ПКУ, тобто за послуги, які надаються нерезидентом для проведення конференції. І згідно з цією нормою Кодексу місцем постачання таких послуг вважатиметься місце фактичного їх надання, тобто це — місце проведення конференції — за межами України. Отже, об’єкт оподаткування ПДВ у цьому випадку відсутній.

Відмітимо, що податківці мислять приблизно в такому ж ключі навіть у випадках проведення виставкових і т. п. заходів, які набагато ближче до рекламних послуг, ніж конференція. Вони віддають в питанні визначення «місця постачання» перевагу саме п.п. 186.2.3 ПКУ (див., наприклад, листи ДФСУ від 04.08.2016 р. № 16935/6/99-99-15-03-02-15 і Міндоходів від 12.06.2013 р. № 4726/6/99-99-19-04-02-15). Тобто фіскали для цілей визначення місця постачання більш прихильні до логічнішого буквального підходу, адже в подібних випадках у рахунках, договорах такі послуги з реклами, як правило, прямо не фігурують. До речі, такий підхід грає платникові на руку і в частині податку на репатріацію (про нього див. нижче).

Таким чином, ми вважаємо, що у вашого підприємства в податковому обліку з ПДВ такі послуги нерезидента взагалі ніяк відображатися не повинні.

Податок на репатріацію

Оскільки такі платежі не підпадають ні під один із видів виплат нерезидентам, які обкладаються податком на репатріацію (у тому числі, як ми вже вказали, вони не є виплатами за виготовлення та/або поширення реклами), то вони не повинні оподатковуватися податком на репатріацію.

Тобто такі виплати, на нашу думку,

повинні підпадати під винятки, згадані в .п. «й» п.п. 141.4.1 ПКУ, — як доходи у вигляді виручки або інших видів компенсації вартості наданих нерезидентом послуг

Водночас бажано потурбуватися про те, щоб в опублікованій у матеріалах конференції доповіді явно не звучала реклама підприємства та/або продуктів*, які воно реалізує, щоб із цього приводу у перевіряючих не виникло ніяких фіскальних інсинуацій…

* А щоб уникнути зайвих запитань, можливо, краще взагалі не показувати перевіряючим опубліковані матеріали конференції…

ПДФО і ВЗ

Коротко про те, чи може бути розцінена оплата таких сум як додаткове благо для співробітника, що брав участь в міжнародній конференції?

На нашу думку, якщо стороною в договорі (усному або письмовому) та акті, іншому подібному документі (якщо такий оформляється) фігурує підприємство, то

немає підстав вести мову про дохід працівника — навіть у тому випадку, коли працівник веде доповідь про якісь власні знахідки, винаходи і т. п.

Нехай навіть при цьому побічно «розкручується» і ім’я такого працівника, все одно він виступає на конференції від імені підприємства (що повинне підтверджуватися згаданими вище документами), яке його направило.

У зв’язку з цим, можливо, не зайвим буде відповідну увагу також приділити змісту опублікованої в матеріалах конференції доповіді працівника — щоб там не було явних ознак якогось «гешефту», отриманого працівником від такого виступу.

Втім, можливо, такі перестрахування комусь здадуться зайвими, оскільки подібні «нематеріальні бонуси» спробувати підвести під якісь з перерахованих у пп. «а» — «е» п.п. 164.2.17 ПКУ видів додаткових благ, що надаються роботодавцями працівникам, для фіскалів буде дуже і дуже проблематично… Та все ж ми б радили тут не нехтувати певними запобіжними заходами. Принаймні, якихось моментів у доповіді, які до підприємства або його продуктів взагалі стосунку не мають, зате чітко прив’язані до імені конкретного працівника, краще намагатися уникати/їх вуалювати…

Валютне регулювання

На жаль, ці виплати нерезиденту підпадають під банківський контроль дотримання терміну 180 днів від дати перерахування коштів. На відміну від «експортних» послуг*, за якими зараз термін 180 днів контролюється дуже вибірково (тільки за транспортними і страховими послугами), за послугами «імпортними» (тобто такими, що надаються нерезидентами) контролюється усе. Інакше кажучи, на контроль банк ставить будь-які перерахування на користь нерезидентів за послуги (і роботи).

* Мову тут ведемо тільки про послуги, а ось «експорт» будь-яких видів робіт під контроль підпадає.

Згідно з Інструкцією № 136**

** Інструкція про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затверджена постановою Правління НБУ від 24.03.99 р. № 136.

банк із дня, що йде за днем перерахування інвалюти нерезиденту, почне відлік 180-денного терміну

Відповідно до п. 3.3 розд. 3 Інструкції № 136 уповноважений банк знімає з контролю валютні операції резидентів в інших випадках (не пов’язаних з імпортом товарів) тільки після пред’явлення резидентом акта, рахунку (інвойсу) або іншого документа, який згідно з умовами договору засвідчує виконання нерезидентом робіт, надання послуг, передачу прав інтелектуальної власності і інших немайнових прав, призначених для продажу (оплатної передачі).

Як бачимо, якщо нерезидент не надасть вам якихось документів, що підтверджують надання ним «конференційних» послуг (у тому числі з публікації доповіді), то не виключаються проблеми зі зняттям цього платежу з «180-денного» контролю. Тут буде усе залежати від конкретного банку, точніше, від його співробітників, що відповідають за валютний контроль. Як ми зрозуміли із запитання, інших документів, окрім рахунку, вам нерезидент надавати не збирається. А рахунок (інвойс) хоч і згаданий у п. 3.3 Інструкції № 136 як документ, що дозволяє зняти валютну операцію з контролю, але він при цьому повинен підтверджувати факт надання нерезидентом проплачених інвалютою послуг. А у вашому випадку з рахунку (оскільки він попередній) такого прямо «не випливає»… ☺

То як же бути?

Ну, по-перше, тут не усе так сумно, адже рахунок (інвойс) — див. вище — прямо згаданий у п. 3.3 розд. 3 Інструкції № 136 як «підтвердний документ».

А по-друге, навіть Мінфін зараз оплачений рахунок (інвойс) прирівнює до акта виконання робіт (послуг) — див., наприклад, лист Мінфіну від 16.02.2017 р. № 31-11410-06-5/4339 (ср. 029562400).

Таким чином, вважаємо, що після того, як послуги вам будуть надані (конференція проведена і ваша доповідь опублікована), рахунок нерезидента цілком може зійти за підставу для зняття банком цієї операції з контролю.

Водночас тут, мабуть, слід «розвідати ґрунт» у вашому банку і спробувати заздалегідь домовитися щодо документів, які задовольнять банкірів, щоб зняти таку проплату з валютного контролю. Це може бути комплект документів: у вигляді згаданого рахунку нерезидента з додаванням копій публікацій у пресі про проведення/завершення конференції, і — дуже бажано надати інформацію про публікацію вашої доповіді на цій конференції (або навіть копію таких матеріалів з вашою доповіддю).

Можливо, для переконливості не буде зайвим надати банкірам і копії документів, що підтверджують закордонне відрядження працівника(ків) підприємства, що брав(ли) участь у конференції.

Безумовно, краще спробувати «видавити» з нерезидента якийсь підтвердний документ на кшталт акта тощо про те, що все відбулося/опублікувалося. Але якщо порозуміння ви не досягнете, то залишається сподіватися, що банк піде вам назустріч і задовольниться рахунком разом із переліченими вище документами.

міжнародна конференція, внесок за участь, внесок за публікацію, рахунок на сплату, послуги нерезидента, ПДВ, валютний контроль додати теги змінити теги
Додайте свої теги до статті
Розділіть мітки комами. Наприклад: бухгалтерія, форма, відсотки, ПДВ, квартальний звіт. Максимальна кількість 10.
або Закрити
Ваша оцінка врахована! Оцініть статтю :
  • Добре
  • Нормально
  • Погано
Поділитися:
Коментарі до статті