Об’єкт і база обкладення ПДВ
Під об’єкт обкладення ПДВ потрапляють послуги з місцем постачання на митній території України (п.п. «б» п. 185.1 ПКУ). Водночас місце постачання послуг визначається місцем реєстрації постачальника такої послуги (п. 186.4 ПКУ), за винятком послуг, перелічених у пп. 186.2 і 186.3 ПКУ (детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 61, с. 15).
Якщо послуги, що отримуються від нерезидента — з місцем постачення в Україні, то покупець цих послуг резидент України — платник ПДВ, повинен нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ і оформити ПН, зареєструвавши її в ЄРПН (п. 208.2 ПКУ).
Така ПН у одержувача послуг буде підставою для відображення суми нарахованого ПДВ у складі податкового кредиту. До речі, це єдиний випадок, коли ПН складає не продавець, а покупець, і він же її реєструє в ЄРПН.
За базу для оподаткування слід брати договірну (контрактну) вартість послуги. Причому база оподаткування може також включати податки і збори (окрім ПДВ), сплачені нерезидентом у своїй країні у зв’язку з наданням таких послуг (п. 190.2 ПКУ). Звичайно, за умови, що такі податки і збори нерезидент включив у договірну вартість (див. 101.19 БЗ).
При цьому вартість, виражену в іноземній валюті, перераховують у національну валюту за курсом НБУ, що діє на дату виникнення ПЗ.
Важливо! Нараховувати податкові зобов’язання слід «зверху» на договірну вартість послуги від нерезидента
Наприклад, якщо вартість послуг у договорі вказана $1000, то сума ПЗ складе: 5200 грн. ($1000 х 26 грн. за $ х 20 %).
І ще один момент. Вимога про нарахування ПЗ не нижче мінімальної бази поширюється виключно на операції з постачання товарів, робіт (послуг), а не на операції з їх придбання. Отже, правило «мінбази» до отримуваних послуг жодного відношення не має. Єдиний випадок, коли при отриманні послуг від нерезидента потрібно орієнтуватися на мінімальну планку для нарахування ПЗ, — це безкоштовне їх отримання. Тобто якщо послуга від нерезидента отримана безкоштовно, то ПДВ доведеться нараховувати виходячи зі звичайної ціни (п. 190.2 ПКУ).
Пам’ятайте: податкові зобов’язання в будь-якому разі доведеться відобразити в ряд. 6 декларації з ПДВ у звітному періоді їх виникнення, тобто незалежно від факту складання ПН за такою операцією (див. БЗ 101.23).
Дата складання ПН
Податкові зобов’язання виникають:
— на дату списання коштів з банківського рахунку платника в оплату послуг
— або на дату оформлення документа, що підтверджує факт постачання послуг нерезидентом, залежно від того, яка з подій відбулася раніше (п. 187.8 ПКУ).
На цю дату одержувач услуг— платник ПДВ повинен скласти ПН і зареєструвати її в ЄРПН. Причому тягнути з реєстрацією не варто — за несвоєчасну реєстрацію такої ПН одержувачеві послуг загрожує штраф (п. 1201.1 ПКУ).
Ще раз повторимо: ПН, складена одержувачем послуги від нерезидента, є підставою для віднесення сум ПДВ, у ній нарахованих, до складу свого ж податкового кредиту (п. 208.2 ПКУ).
Тому якщо хочете скористатися своїм правом на ПК за такою особливою ПН, не забудьте врахувати цей момент.
Поки одержувач послуги не складе ПН і не зареєструє її в ЄРПН, він не зможе суму нарахованого ПДВ показати у складі податкового кредиту
Не складається ПН: якщо послуги від нерезидента — «необ’єктні» або пільгові (наприклад, на операції з постачання програмного забезпечення ПН складати не потрібно і в декларації з ПДВ їх також не відображаємо (див. 101.23 БЗ // «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 47, с. 8). Річ у тому, що «нерезидентні» рядки 6 і 13 у декларації з ПДВ призначені тільки для відображення сум «з ПДВ».
Заповнюємо ПН
При заповненні ПН на нерезидентські послуги їх одержувач, керуючись пп. 8, 12 Порядку № 1307:
— у верхньому лівому кутку в графі «Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини (зазначається відповідний тип причини)» у верхній комірці повинен поставити «Х», а в нижніх двох записати тип причини «14» (складена одержувачем (покупцем) послуг від нерезидента);
— у рядку «Постачальник (продавець) (найменування; прізвище, ім’я, по батьковi — для фiзичної особи — пiдприємця)» записує найменування (П. І. Б.) нерезидента і через кому країну, в якій зареєстрований продавець — нерезидент.
Зверніть увагу! За загальним правилом ПН заповнюємо державною мовою, проте якщо найменування продавця-нерезидента неможливо перекласти з іноземної державною мовою, то цілком допускається заповнення такого обов’язкового реквізиту ПН без перекладу державною мовою (див. БЗ 101.16);
— у рядку «Постачальник (продавець) (індивідуальний податковий номер)» повинен указати умовний податковий номер «500000000000».
У рядках, призначених для занесення даних покупця, одержувач послуг від нерезидента відображає свої дані
Усі інші реквізити ПН заповнюються в загальному порядку без будь-яких особливостей (див. БЗ 101.16).
Тут тільки уточнимо пару моментів, пов’язаних із заповненням табличного розділу Б. Послужно-нерезидентської ПН (з типом причини «14») немає в списку тих особливих «причинних» ПН, при складанні яких у табличному розділі Б графа 3.3 «Код послуги згідно з ДКПП» не заповнюється (п.п. 9 п. 16 Порядку № 1307). Тож у ПН на послуги від нерезидента графа 3.3 табличного розділу Б має бути обов’язково заповнена.
Нагадаємо: вказувати код послуги згідно з Державним класифікатором продукції і послуг у ПН можна не повністю, але не менше 4 перших цифр такого коду.
Так, наприклад, якщо нерезидент надає послуги з розміщення реклами, оподатковувані на території України згідно з п. 186.3 ПКУ, то в графі 3.3 ПН їх слід позначити кодом «73.12».
Будьте уважні: з 01.01.2017 р. цей реквізит став одним з обов’язкових реквізитів ПН (п. 201.1 ПКУ). А це означає, що ПН з помилкою в коді послуг (у тому числі якщо такий код відсутній) не може бути підставою для формування ПК покупцем (див. лист ДФСУ від 17.05.2017 р. № 220/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, а також матеріал на с. 3 цього номера).
При заповненні графи 4 і 5 врахуйте таке. Якщо одиниця виміру відсутня в КСПОВО, то в графі 4 вказують умовне позначення одиниці виміру товарів/послуг, яке використовується для їх обліку і відображається в первинних документах, а графу 5 у такому разі не заповнюють.
Тому якщо в графі 4, орієнтуючись на первинні документи, ви запишете «послуга» (одиниця виміру, відсутня в КСПОВО), то графу 5 залиште незаповненою (порожньою).
