Податкова накладна як «лист щастя» Після відомих перипетій з упровадженням СЕА ПДВ, а пізніше — початку блокувального беззаконня, вам, можливо, здасться дивним наше звернення до основ складання ПН. Але, як показує практика, більшість проблем у платників ПДВ виникає саме через банальні помилки, допущені при складанні ПН. Щоб позбавити вас рутинної турботи, ми зібрали в сьогоднішньому номері наочні приклади заповнення ПН на більшість «типових» операцій — і вийшла «заповняшка» ПН. Адже краще один раз побачити правильно заповнену ПН, ніж сто разів звіряти з нормативкою, як заповнювати той чи інший її реквізит.
ПН на постачання сільгосппродукції Аграрії, які потрапили в Реєстр одержувачів дотації (далі — Реєстр), повинні складати ПН на постачання власної сільгосппродукції з особливими спеціальними позначками. Які це позначки і коли їх застосовувати? Нічого складного. Позначок усього декілька. А як і коли їх застосовувати, ми зараз як раз і розберемось.
ПН при експортних постачаннях Спочатку нагадаємо читачам, що операції з вивезення (експорту) товарів за межі України є об’єктом обкладення ПДВ (п.п. «г» п. 185.1 ПКУ), але оподатковуються вони за нульовою ставкою (п.п. 195.1.1 ПКУ).
ПН при постачаннях неплатнику Виписка ПН при постачаннях товарів/послуг одержувачу (покупцю), який не є платником ПДВ, не викликає особливих складнощів, але теж має деяку специфіку. ПН, виписана на неплатника, покупцю постачальником не направляється.
Зведена «ритмічна» ПН При постачанні товарів/послуг одному покупцю два та більше разів на місяць п. 201.4 ПКУ дозволяє скласти зведену податкову накладну (ПН). З позиції ПКУ таке постачання вважається ритмічним. Ще однією підставою для складання зведеної ПН є безперервний характер постачання. Що під ним розуміють, ПКУ, на жаль, не розтлумачує. Тобто за нормами п. 201.4 ПКУ умовою для складання зведеної ПН є здійснення постачання товарів/послуг, яке має безперервний або ритмічний характер.
ПН на мінбазу Ще один випадок оформлення ПН «на себе» — це операції «дешевого» продажу, коли доводиться донараховувати ПЗ на підставі абзацу другого п. 188.1 ПКУ.
ПН на безоплатні постачання Операції з безоплатної передачі товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до п. 185.1 ПКУ є об’єктом оподаткування ПДВ. Також з метою оподаткування вважають постачанням послуг їх надання іншій особі на безоплатній основі (п.п. «в» п.п. 14.1.185 ПКУ). А коли є об’єкт оподаткування, то виникають податкові зобов’язання. На таку дату за загальним правилом складають податкову накладну (ПН) (п. 201.1 ПКУ, п. 5 Порядку № 1307).
Зворотна тара в ПН Порядок оподаткування ПДВ операцій зі зворотною (заставною) тарою регулює п. 189.2 ПКУ. Так, вартість тари, що згідно з умовами договору (контракту) визначена як зворотна (заставна), постачальник до бази ПДВ-оподаткування не включає. Проте якщо в строк більше ніж 12 календарних місяців з моменту її надходження вона не повертається відправнику, вартість такої тари отримувач включає до бази оподаткування.
Додаток 1 до ПН Щойно змінюється форма ПН (а останнім часом це відбувається доволі часто) і наші читачі починають штудіювати оновлений порядок її заповнення, у них неодмінно виникає запитання стосовно додатка 1 до ПН. Що це за додаток? Коли його заповнюють? Як його заповнювати? Неначе він з’явився тільки після внесення цих змін.
Округлювали — веселилися, подивилися — здивувалися... Уже нікого не здивуєш тим, що суми в податковій накладній і первинному документі за рахунок округлень на копійки відрізняються. Адже, іноді, щоб зареєструвати ПН, доводиться проявляти ще й яку кмітливість*. А ось що робити, якщо після всіх цих маніпуляцій з початковими даними в податковій накладній уникнути розбіжності з первинними документами так і не вдалося? Давайте розберемося разом.
Зведена ПН при комісійних операціях Підприємство уклало договір комісії на продаж. Договором передбачене передання товару комісіонеру партіями кілька разів на місяць протягом року. Чи має право комітент на такі передачі складати зведені податкові накладні?