Дроблення постачання. Якщо бракує ліміту для реєстрації ПН на повне постачання, вихід може полягати в такому: дробимо постачання (відвантаження) на декілька частин.
Тобто постачання ділимо (розбиваємо) на декілька (два, а за необхідності й більше) постачань. Відвантажувальні документи оформляємо також «порційно» — під кожну з таких частин. Аналогічні умови (про те, що буде декілька постачань) формулюємо і в договорі. Тоді
ПН зможемо зареєструвати на те часткове постачання, яке «вписується» в ліміт
А ось ПН на другу частину постачання (або наступні частини — якщо таких декілька) зареєструємо пізніше, коли з’явиться ліміт. І навіть якщо відвантаження всіх частин відбудеться в один день, то такий «хід» дозволить продавцеві, принаймні, зменшити суму штрафу за прострочення реєстрації ПН (за ст. 1201 ПКУ).
Тим паче що й податківці не проти дроблення постачання на декілька ПН. І, наприклад, у разі постачання протягом одного дня в межах одного і того ж договору декількох послуг роз’яснюють, що постачальник може складати як одну ПН — з повним переліком послуг, так і окремі ПН — на кожен вид послуг, тобто варіант «декілька ПН» теж не помилка (лист від 29.01.2018 р. № 309/6/99-99-15-03-02-15/ІПК). А, наприклад, у БЗ 101.16 контролери зазначають, що кількість ПН (одна або декілька) за день залежить від умов, які містить договір (тому в ньому варто зробити застереження про постачання «частинами»). Отже, важливо, щоб ПН відповідала договору і первинці.
Зверніть увагу, що в такому разі зареєстрована «часткова» ПН відразу додасть ліміт у покупця. До того ж покупець на підставі такої ПН може відображати ПК.
Аналогічним чином можна діяти і з передоплатою. Щоправда, тут
важливо домовитися з покупцем, щоб він перераховував аванс у декілька етапів — «частинами»
Тоді під кожну «часткову» оплату (з оглядкою на ліміт) можна реєструвати окрему ПН (п. 201.7 ПКУ). Причому, навіть якщо протягом дня від покупця надходило декілька авансів — на кожен з них можна оформляти індивідуальну ПН (запитання 2 УПК № 127, лист ДФСУ від 31.01.2018 р. № 368/6/99-95-42-03-15/ІПК). Хоча зазначимо, що податківці в такому разі також не проти об’єднання всіх «денних» авансів в одній ПН, причому неважливо — надійшли вони від покупця за одним договором або за декількома договорами (БЗ 101.16).
А ось якщо аванс надходить єдиним платежем за якийсь товар за договором, то самовільно розірвати і «подробити» його на декілька частин (з метою реєстрації ПН, що «вписується в ліміт», і «понадлімітної» ПН) не вийде. Врахуйте: контролери проти (!) дроблення авансу, що надійшов єдиною сумою, на декілька ПН, оскільки в такому разі немає можливості ідентифікувати операцію (ПН не відповідає первинним документам — «платіжці»). А тому і покупець за такою ПН не може відображати ПК (БЗ 101.16, листи ДФСУ від 06.11.2017 р. № 2519/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, від 23.12.2016 р. № 27797/6/99-99-15-03-02-15).
Відповідальне зберігання. Ще один з варіантів, коли ліміту бракує, — узагалі відтягнути момент нарахування ПЗ (поки не з’явиться ліміт). Для цього вчиняємо, наприклад, так: передаємо товар покупцеві на відповідальне зберігання.
Тобто не продаємо товар покупцеві за договором купівлі-продажу, а поки що передаємо йому товар на відповідальне зберігання (а продамо товар покупцеві потім, коли з’явиться ліміт і зможемо зареєструвати ПН). Тоді така передача не вимагатиме нарахування ПЗ. Адже передача майна на відповідальне зберігання не є об’єктом обкладення ПДВ (п.п. 196.1.2 ПКУ). Тобто поки не з’явиться необхідності складати і реєструвати ПН. Детальніше про цю ситуацію див. на с. 27.
