Податкових наслідків у випадку здійснення таких операцій не буде. Жодних. Ані в надавача ПФД, ані в її отримувача. Розберемося із цим висновком детальніше і по порядку.
Надавач. Ним є платник ЄП групи 4. ПКУ не передбачено жодних наслідків для єдиноподатника — надавача ПФД. Вона уключається до «єдиноподаткового» доходу тільки у єдиноподатників 1-3 груп, які отримують ПФД, і тільки за умови, що її не повернуто протягом 12 місяців (п.п. 3 п. 292.11 ПКУ). Четверогрупників ця норма не стосується*.
* Між іншим, фіскали наполягають, що надання ПФД для єдиноподатників 1-3 груп заборонене, оскільки є фінансовим посередництвом (див. БЗ 107.04). Однак четверогрупнику тут немає про що турбуватися.
Хоча певний відгомін цієї норми ми можемо бачити у БЗ 108.02.06. У ній фіскали стверджують, що сума ПФД, яка не повертається єдиноподатником групи 4 у визначений у договорі термін, включається до загальної суми його доходу при визначенні сільгоспчастки (у розумінні п.п. 14.1.262 ПКУ)**. До ПФД, наданої четверогрупником, фіскали таких вимог не висувають.
** Хоча така позиція фіскалів є дивною. Бо ж навіть кредиторка, списана у зв’язку із закінченням строку позовної давності, виключається із загального доходу при розрахунку сільгоспчастки (див. п. 3.5 Розрахунку, затвердженого наказом Мінагрополітики від 26.12.2011 р. № 772).
Процентів за надану ПФД четверогрупник теж не отримує. ПФД за своєю суттю не передбачає їх нарахування на користь надавача (п.п. 14.1.257 ПКУ).
Тож для платника ЄП групи 4 надана ПФД не спричинить жодних податкових наслідків. Вона просто відобразиться в його бухобліку як дебіторська заборгованість. І якщо її буде повернуто до того, як сплине строк позовної давності — така заборгованість ніяк не вплине на фінрезультат.
Отримувач. Ним є платник податку на прибуток. Для нього об’єктом оподаткування буде бухобліковий фінрезультат (п.п. 134.1.1 ПКУ). Згідно з бухобліковими правилами дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов’язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства) (п. 5 П(С)БО 15 «Дохід»).
Отримання ПФД означає одночасне зростання активів підприємства (грошових коштів) і його зобов’язань (кредиторської заборгованості). Відтак, при отриманні позики жодний дохід в бухобілку не визнається***. Дохід може виникнути, тільки якщо ПФД не буде повернуто протягом строку позовної давності. Натомість при погашенні заборгованості (поверненні ПФД) в бухобліку не відображаються витрати (п. 9.3 П(С)БО 16 «Витрати»). Процентів за користування ПФД підприємство не нараховує, тож не відображає в бухобліку і фінансових витрат на їх суму.
*** Виняток — довгострокова позика, яка дисконтується згідно з МСФЗ (див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 85, с. 15). Цю ситуацію ми наразі не розглядаємо.
Жодних коригувань ані при отриманні, ані при поверненні ПФД платники податку на прибуток не здійснюють. Виняток — ситуація, коли ПФД було отримано до 01.01.2015 р. від неплатника податку на прибуток. У такому випадку платник податку на прибуток збільшував дохід (на підставі колишнього п.п. 135.5.5 ПКУ), а відтак при поверненні ПФД після 01.01.2015 р. має право зменшити фінрезультат згідно з п. 18 підрозд. 4 розд. ХХ ПКУ (див. також БЗ 102.13). Однак наразі, у 2018 році, такі ситуації на практиці зустрічаються нечасто, не настільки багато таких «довгострокових» користувачів перехідною ПФД. Тож у більшості випадків ПФД ніяк не впливає на податковоприбутковий облік.
