Автори листа звертають увагу на неузгодженість вітчизняних та європейських нормативів. З одного боку, до Переліку корисних копалин загальнодержавного значення, затвердженого постановою КМУ від 12.12.94 р. № 827, включені, зокрема, підземні води. Як наслідок, усі підприємства, які мають на балансі свердловину з видобування підземної води, вважаються такими, що здійснюють діяльність з видобування корисних копалин загальнодержавного значення. Тож незалежно від інших критеріїв (чисельності, балансової вартості активів та чистого доходу), усі вони мають складати фінзвітність за МСФЗ.
З іншого боку, цей Перелік приймався не для бухоблікових цілей. Також цей підхід суперечить вимогам Директиви 2013/34/ЄС. Таким чином, на думку Мінфіну і Держстату, вітчизняні підприємства-вододобувачі фінзвітність за МСФЗ не подають.