* Узагальнююча податкова консультація.
Підприємство прийняло рішення простити (анулювати) основну суму боргу фізичної особи за укладеним цивільно-правовим договором, наприклад, за договором позики або купівлі-продажу, до закінчення строку позовної давності. У такій ситуації ця прощена (анульована) сума, якщо вона перевищує з розрахунку на рік 25 % мінзарплати, встановленої на 1 січня звітного податкового року (у 2018 році — 930,75 грн.), перетвориться для фізичної особи в оподатковуваний дохід у вигляді додаткового блага (п.п. «д» п.п. 164.2.17 ПКУ).
Причому порядок сплати ПДФО з цього доходу безпосередньо залежить від виконання підприємством двох вимог зазначеного підпункту ПКУ. Озвучимо їх.
Перша вимога — підприємство зобов’язане повідомити фізичну особу — боржника про анулювання (прощення) боргу одним із таких способів:
— надіслати рекомендований лист з повідомленням про вручення за адресою фактичного проживання боржника або адресою його реєстрації, зазначеною в договорі. Причому підприємство, яке простило борг, не зобов’язане відстежувати або якось доводити факт отримання листа особою-боржником або її представником. Більше того, в УПК, що коментується, Мінфін доходить висновку, що
висновок документа
ПКУ не містить вимоги про наявність у підприємства повідомлення про вручення листа боржникові з підписом такого боржника (його представника) або з позначкою про невручення
Тобто достатнім підтвердженням належного повідомлення боржника в цьому випадку може виступати відповідний документ, що підтверджує факт направлення повідомлення, у тому числі розрахунковий документ (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), виданий оператором поштового зв’язку, який підтверджує надання послуг поштового зв’язку, а у разі відправлення згрупованих поштових відправлень — розрахунковий документ і копія списку відправлень;
— укласти відповідний договір. У цьому випадку достатнім підтвердженням повідомлення боржника про анулювання (прощення) боргу буде особистий підпис боржника на цьому договорі;
— надати повідомлення боржникові особисто під підпис. Зверніть увагу, Мінфін вважає, що в такій ситуації достатнім підтвердженням повідомлення боржника про анулювання (прощення) боргу є наявність особистого підпису боржника на повідомленні, складеному в довільній формі із вказівкою суми анулюваного (прощеного) боргу.
Друга вимога — підприємству слід відобразити у формі № 1ДФ, сформованій за період, в якому був прощений борг, суму прощеного боргу з ознакою доходу «126».
Якщо підприємство виконало ці дві вимоги, то ПДФО і ВЗ з такого доходу зобов’язана розрахувати і сплатити фізична особа (борг якої простили) самостійно за результатами річного декларування.
А ось якщо вимоги п.п. «д» п.п. 164.2.17 ПКУ будуть проігноровані, то підприємству необхідно утримати з оподатковуваної суми прощеного боргу ПДФО (18 %) і ВЗ (1,5 %).
Зрозуміло, що платити податки «за того хлопця» погодиться не кожне підприємство. Тому не ігноруйте наведені вище вимоги!
