Повідомляємо боржника правильно

В обраному У обране
Друк
Ушакова Лілія, податковий експерт
Податки та бухгалтерський облік Квітень, 2018/№ 31
УПК* «Щодо належного повідомлення боржника — фізичної особи про анулювання (прощення) боргу», затверджена наказом Мінфіну від 03.04.2018 р. № 400

* Узагальнююча податкова консультація.

Підприємство прийняло рішення простити (анулювати) основну суму боргу фізичної особи за укладеним цивільно-правовим договором, наприклад, за договором позики або купівлі-продажу, до закінчення строку позовної давності. У такій ситуації ця прощена (анульована) сума, якщо вона перевищує з розрахунку на рік 25 % мінзарплати, встановленої на 1 січня звітного податкового року (у 2018 році — 930,75 грн.), перетвориться для фізичної особи в оподатковуваний дохід у вигляді додаткового блага (п.п. «д» п.п. 164.2.17 ПКУ).

Причому порядок сплати ПДФО з цього доходу безпосередньо залежить від виконання підприємством двох вимог зазначеного підпункту ПКУ. Озвучимо їх.

Перша вимога — підприємство зобов’язане повідомити фізичну особу — боржника про анулювання (прощення) боргу одним із таких способів:

надіслати рекомендований лист з повідомленням про вручення за адресою фактичного проживання боржника або адресою його реєстрації, зазначеною в договорі. Причому підприємство, яке простило борг, не зобов’язане відстежувати або якось доводити факт отримання листа особою-боржником або її представником. Більше того, в УПК, що коментується, Мінфін доходить висновку, що

висновок документа

ПКУ не містить вимоги про наявність у підприємства повідомлення про вручення листа боржникові з підписом такого боржника (його представника) або з позначкою про невручення

Тобто достатнім підтвердженням належного повідомлення боржника в цьому випадку може виступати відповідний документ, що підтверджує факт направлення повідомлення, у тому числі розрахунковий документ (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), виданий оператором поштового зв’язку, який підтверджує надання послуг поштового зв’язку, а у разі відправлення згрупованих поштових відправлень — розрахунковий документ і копія списку відправлень;

укласти відповідний договір. У цьому випадку достатнім підтвердженням повідомлення боржника про анулювання (прощення) боргу буде особистий підпис боржника на цьому договорі;

надати повідомлення боржникові особисто під підпис. Зверніть увагу, Мінфін вважає, що в такій ситуації достатнім підтвердженням повідомлення боржника про анулювання (прощення) боргу є наявність особистого підпису боржника на повідомленні, складеному в довільній формі із вказівкою суми анулюваного (прощеного) боргу.

Друга вимога — підприємству слід відобразити у формі № 1ДФ, сформованій за період, в якому був прощений борг, суму прощеного боргу з ознакою доходу «126».

Якщо підприємство виконало ці дві вимоги, то ПДФО і ВЗ з такого доходу зобов’язана розрахувати і сплатити фізична особа (борг якої простили) самостійно за результатами річного декларування.

А ось якщо вимоги п.п. «д» п.п. 164.2.17 ПКУ будуть проігноровані, то підприємству необхідно утримати з оподатковуваної суми прощеного боргу ПДФО (18 %) і ВЗ (1,5 %).

Зрозуміло, що платити податки «за того хлопця» погодиться не кожне підприємство. Тому не ігноруйте наведені вище вимоги!

Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити