Купівля-продаж корпоративних прав

В обраному У обране
Друк
Адамович Наталія, податковий експерт, Савченко Олена, податковий експерт, Ярмак Марія, юрист
Податки та бухгалтерський облік Квітень, 2018/№ 34
З попередньої статті ви вже з’ясували: щоб стати учасником ТОВ, можна купити частку в його статутному капіталі. Майже як товар у магазині. Звичайно, такий правочин не обходиться без своїх специфічних моментів. Тому саме час розібратися з юридичними й обліковими нюансами. Особливо у зв’язку з набранням чинності новим Законом про ТОВ. Отже, приступимо.

Почнемо ми з юридичних аспектів, а потім перейдемо до бухгалтерського і податкового обліку.

Як зараз

Учасник товариства може продати або іншим чином провести відчуження своєї частки (частини частки) в статутному капіталі одному або декільком учасникам такого товариства (ч. 1 ст. 147 ЦКУ, частина перша ст. 53 Закону про госптовариства).

Проте учасник-продавець може передати у власність частку (частину частки) і третій особі. Якщо, звичайно, статут не встановлює щось інше (наприклад, заборону на відчуження часток у товаристві третім особам).

Головне, що потрібно врахувати при продажу частки, — це переважне право інших учасників на купівлю цієї частки

Учасники товариства користуються переважним правом на купівлю частки пропорційно своїм часткам, якщо статутом товариства або домовленістю між учасниками не встановлений інший порядок здійснення такого права (ч. 2 ст. 147 ЦКУ, частина третя ст. 53 Закону про госптовариства).

Учасник-продавець може пропонувати іншим учасникам купити в нього частку тільки за тією ціною і за тих умов, які пропонувалися і третім особам.

Згідно з ч. 2 ст. 147 ЦКУ і частиною третьою ст. 53 Закону про госптовариства в учасників є місяць з дня повідомлення про намір одного зі своїх «побратимів» ☺ продати частку (її частину) для того, щоб заявити про бажання її купити.

Хоча інший строк може встановлюватися статутом або за домовленістю між самими учасниками.

Після закінчення строку для використання переважного права учасник-продавець може з чистою совістю відчужувати частку (частину частки) третій особі.

Частку також може викупити саме товариство, учасником якого продавець і є. У цьому випадку товариству потрібно протягом 1 року зменшити свій статутний капітал на викуплену частку або реалізувати її іншим учасникам (ч. 4 ст. 147 ЦКУ, частина п’ята ст. 53 Закону про госптовариства).

Як буде

Основний принцип залишиться незмінним. Так само в учасників, які залишаються, є переважне право на купівлю відчужуваної частки. І, як і раніше, потрібно укладати договір купівлі-продажу частки.

Що ж тоді змінилося? Здебільшого процедурна сторона питання.

По-перше, що стосується переважного права учасників товариства на купівлю відчужуваної частки третій особі.

Учасник товариства, який хоче продати свою частку (частину частки) третій особі, зобов’язаний письмово повідомити про це іншим учасникам товариства. У такому повідомленні зазначаються: (1) ціна частки; (2) розмір частки; (3) інші умови такого продажу.

Якщо жоден з учасників товариства протягом 30 днів з дати отримання повідомлення про бажання свого компаньйона продати частку (частину частки) письмово не повідомив учасника-продавця про намір скористатися своїм переважним правом, то вважається, що такий учасник товариства надав свою згоду на 31-й день з дати отримання повідомлення.

Така частка може бути продана третій особі. Але на умовах, які були повідомлені учасникам товариства.

Якщо учасник-продавець отримав від іншого учасника письмову заяву про намір скористатися своїм переважним правом, такі учасники зобов’язані протягом 1 місяця укласти договір купівлі-продажу пропонованої до продажу частки (частини частки) (ч. 4 ст. 20 Закону про ТОВ).

Чим же підкріплюється такий обов’язок? І на це запитання в Закону про ТОВ є відповідь. У ч. 4 ст. 20.

У разі ухилення продавця від укладення договору купівлі-продажу покупець має право звернутися до суду з позовом про визнання договору купівлі-продажу частки (її частини) укладеним на пропонованих продавцем умовах.

Якщо ж ухиляється покупець, то продавець може реалізувати свою частку третій особі. Але на умовах, які він повідомив усім учасникам товариства.

Переважне право учасника на купівлю частки порушене, процедура не дотримана?

У такому разі «скривджений» учасник має право вимагати в судовому порядку переведення на себе прав і обов’язків покупця частки (частини частки).

Зауважте: ч. 5 ст. 20 Закону про ТОВ встановлює:

строк позовної давності за вимогами про переведення прав покупця частки (частини частки) становить 1 рік

А далі найцікавіше! Закон про ТОВ надає свободу дій товариству.

Так, статутом товариства може встановлюватися (ч. 6 ст. 20 Закону про ТОВ):

а) інший порядок реалізації переважного права учасників товариства;

б) інший порядок розподілу відчужуваної частки (частини частки) між іншими учасниками;

в) порядок відмови від реалізації переважного права;

г) відсутність в учасників переважного права;

ґ) обов’язок учасника-продавця перед продажем частки (частини частки) третій особі провести переговори з приводу її продажу з іншими учасниками товариства.

Лише зверніть увагу: відповідні положення можуть вноситися до статуту, змінюватися або виключатися з нього одностайним рішенням загальних зборів учасників, у яких брали участь усі учасники товариства.

Крім того, потрібно завжди враховувати можливість існування корпоративних договорів між учасниками товариства. У такому договорі може також передбачатися відмова від застосування переважного права (ч. 8 ст. 20 Закону про ТОВ).

Згідно з ч. 7 ст. 20 Закону про ТОВ, якщо продаж частки (частини частки) в статутному капіталі товариства здійснюється на аукціоні (публічних торгах), то відповідно до закону переважне право учасника товариства не застосовується.

Зверніть увагу: якщо декілька учасників товариства скористаються своїм переважним правом, то вони придбавають частку (частину частки) пропорційно розміру належних їм часток у статутному капіталі товариства (ч. 2 ст. 20 Закону про ТОВ).

По-друге, що стосується власне процесу купівлі-продажу.

Учасник товариства так само має право відчужувати свою частку або частину частки в статутному капіталі товариства іншим учасникам або третім особам. Причому робити це як платно, так і безоплатно. Обов'язково необхідно скласти акт приймання-передачі частки (частини частки). Крім того, як і раніше, частку має право викупити саме товариство (див. детальніше на с. 19 цього номера).

Цікаво, що в статуті може бути передбачено, що відчуження частки (частини частки) і надання її в заставу допускається тільки за згодою інших учасників (ч. 2 ст. 21 Закону про ТОВ).

Відповідне положення може вноситися або виключатися зі статутних документів тільки одностайним рішенням загальних зборів, у яких брали участь усі учасники товариства.

При цьому зауважте, що як чинне законодавство, так і Закон про ТОВ передбачають, що учасник товариства може відчужувати тільки оплачену частку (частину частки) в статутному капіталі.

І ще одне важливе зауваження. Документи для проведення реєстраційної дії з внесення даних про нового учасника в ЄДР* подаватиме той, хто придбав частку. При цьому йому знадобиться: заява (форма 3), квитанція про оплату адмінзбору й акт приймання-передачі частки (частини частки) з посвідченими нотаріально підписами.

* Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань.

Статут у цьому випадку реєстраторові не знадобиться (див. ч. 5 ст. 17 Закону № 755 у редакції Закону про ТОВ).

Облік купівлі-продажу КП для продавця

Бухгалтерський облік. Прийнявши рішення про продаж корпоративних прав стороннього підприємства, що обліковуються у складі довгострокових фінінвестицій (на рахунку 14 «Довгострокові фінансові інвестиції»), підприємству потрібно перевести їх до складу поточних фінінвестицій (на субрахунок 352 «Інші поточні фінансові інвестиції») (див. п. 2.34 Методрекомендацій № 433).

При продажу корпоративних прав (фінінвестиції) дохід від реалізації продавець відображає у складі інших доходів (п. 7 П(С)БО 15) на субрахунку 741 «Дохід від реалізації фінансових інвестицій».

Одночасно з доходом продавець відображає у складі витрат собівартість такої фінінвестиції (пп. 7, 29 П(С)БО 16) на субрахунку 971 «Собівартість реалізованих фінансових інвестицій».

Податок на прибуток. І малодохідний, і високодохідний продавець операцію з продажу або іншого відчуження корпоративних прав в іншій, ніж цінні папери, формі, відображають за правилами бухгалтерського обліку. Коригувати фінрезультат на різниці, передбачені п. 141.2 ПКУ, не потрібно. На це звертають увагу і податківці (див. БЗ 102.16). Тож визнані доходи і витрати від продажу корпоративних прав вплинуть на об’єкт оподаткування — фінрезультат без будь-яких подальших коригувань.

ПДВ. При продажу корпоративних прав за грошові кошти податкові зобов’язання з ПДВ нараховувати не потрібно — така операція не є об’єктом оподаткування ПДВ (п.п. 196.1.1 ПКУ). Не потрібно нараховувати ПДВ і в тому випадку, якщо ціна продажу частки в статутному капіталі перевищує її номінальну вартість (див. лист ДФСУ від 12.10.2017 р. № 2222/6/99-99-15-02-02-15/ІПК, консультацію з БЗ 101.04).

Інша справа, коли корпоративні права платник продає в обмін на інші активи (продукцію, товари, необоротні активи або нематеріальні активи). У такому разі норми п.п. 196.1.1 ПКУ не працюють. А враховуючи, що постачання набуває характеру оподатковуваної операції, продавцеві корпоративних прав доведеться нарахувати податкові зобов’язання з ПДВ. База для нарахування — договірна вартість частки, що передається (п. 188.1 ПКУ).

У свою чергу, якщо виявиться, що покупець корпоративних прав — платник ПДВ, то постачаючи в рахунок оплати корпоративних прав майно, він повинен буде теж нараховувати ПЗ з ПДВ (п.п. 14.1.191, п.п. «а» п. 185.1, п. 188.1 ПКУ). Відповідно продавець корпоративних прав може розраховувати на ПК за такою операцією (за наявності правильно складеної ПН, зареєстрованої в ЄРПН).

Облік купівлі-продажу КП для покупця

Бухгалтерський облік. Покупець відображає в бухобліку придбану частку в статутному капіталі іншого підприємства як фінансову інвестицію:

— на рахунку 14 «Довгострокові фінансові інвестиції», якщо частку придбав на строк більше 1 року (п. 2.12 Методрекомендацій № 433);

— на субрахунку 352 «Інші поточні фінансові інвестиції», якщо її планує продати протягом 1 року і вона може бути вільно реалізована в будь-який момент (п. 2.34 Методрекомендацій № 433).

Фінансові інвестиції, куплені за грошові кошти, обліковують при первісному визнанні за фактичною собівартістю. Вона складається з ціни придбання, комісійних винагород, мита, податків, зборів, обов’язкових платежів та інших витрат, безпосередньо пов’язаних з придбанням фінансової інвестиції (п. 4 П(С)БО 12).

Якщо фінінвестицію придбавають в обмін на інші активи, її собівартість визначають за справедливою вартістю цих активів (п. 6 П(С)БО 12).

Відображати фінансову інвестицію в балансі слід на дату отримання над нею контролю, яку, зазвичай, пов’язують з переходом права власності. За загальним правилом право власності в набувача майна за договором виникає з моменту передачі майна, якщо інше не встановлене договором (ч. 1 ст. 334 ЦКУ). Факт переходу до покупця права власності на частку в СК товариства підтвердить акт приймання-передачі частки, який має бути підписаним сторонами договору.

Далі на кожну дату балансу вартість фінінвестицій переглядають, використовуючи один з методів оцінки з пп. 8 — 11 П(С)БО 12. Найпоширеніший — метод участі в капіталі (детальніше див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 19, с. 18).

Податок на прибуток. При набутті корпоративних прав орієнтиром для податку на прибуток як у малодохідників, так і у високодохідників буде фінрезультат. Будь-які коригування, пов’язані з продажем або іншим відчуженням корпоративних прав, виражених у неціннопаперовій формі, не передбачені.

Проте високодохідникам треба буде обліковувати інші «додаткові» різниці, які можуть з’явитися в результаті придбання корпоративних прав.

По-перше, якщо підприємство розраховується за придбані корпоративні права не грошима, а об’єктами ОЗ, то враховуючи «поставний» характер таких розрахунків, покупцеві корпоративних прав — високодохіднику доведеться рахувати необоротні «ліквідаційно-продажні» різниці, передбачені пп. 138.1 і 138.2 ПКУ.

По-друге, якщо покупець корпоративних прав має намір обліковувати частку за методом участі в капіталі, то має бути готовим до різниць за доходами (витратами) від участі в капіталі (пп. 140.4.1 і 140.5.3 ПКУ).

ПДВ. Придбання корпоративних прав за гроші як необ’єктна операція (п.п. 196.1.1 ПКУ) не тягне податкових наслідків в обліку з ПДВ.

Інша річ, якщо корпоративні права придбали взамін на інші активи (продукцію, товари, необоротні активи).

У такому разі сама операція постачання корпоративних прав — оподатковувана операція. І якщо продавець — платник ПДВ, то покупець має право розраховувати на податковий кредит (при отриманні податкової накладної, зареєстрованої в ЄРПН).

Водночас, постачаючи замість корпоративних прав інші активи (продукцію, товари, необоротні активи), покупець має на таке постачання нарахувати податкові зобов'язання з ПДВ, скласти ПН і зареєструвати її в ЄРПН (п.п. 14.1.191, п.п. «а» п. 185.1, п. 188.1 ПКУ). Облік купівлі-продажу КП розглянемо на прикладі.

Приклад. Один із засновників підприємства прийняв рішення продати іншому підприємству свою частку в статутному капіталі (корпоративні права) за 200000 грн. (балансова вартість фінансової інвестиції 180000 грн.). Витрати, пов’язані з придбанням частки, склали 3000 грн.

Облік купівлі-продажу корпоративних прав

№ з/п

Зміст господарської операції

Бухгалтерський облік

Сума, грн.

Дт

Кт

Учасник-продавець

1

На дату прийняття рішення про продаж частки довгострокову фінінвестицію переведено в поточну

352

143

180000

2

Відображено дохід від реалізації частки (за актом приймання-передачі)

377

741

200000

3

Списано собівартість реалізованої частки в статутному капіталі

971

352

180000

4

Отримано грошові кошти від покупця

311

377

200000

5

Відображено фінансовий результат

741

793

200000

793

971

180000

Учасник-покупець

1

Перераховано грошові кошти на оплату витрат, пов’язаних з придбанням частки товариства

371

311

3000

2

Зараховано на баланс фінансову інвестицію (за актом приймання-передачі)

143

685

200000

3

Відображено витрати, пов’язані з придбанням частки в статутному капіталі

143

631

3000

4

Оплачено вартість придбаної частки

685

311

200000

5

Відображено залік заборгованостей

631

371

3000

Облік зміни учасників в емітента

Зміна учасників товариства не впливає на облік у емітента корпоративних прав, оскільки ця операція здійснюється безпосередньо між продавцем і покупцем частки в статутному капіталі. Передачу КП від одного власника до іншого емітент відображає тільки в аналітичному обліку: корпоративні права переводять на нового власника на субрахунку 401 «Статутний капітал».

А про облік викупу емітентом частки учасника див. на с. 21 номера.

Фізособа продає частку в статутному капіталі

Продаж фізособою-учасником частки в статутному капіталі юрособи вважається нічим іншим як продажем інвестиційного активу (п.п. 170.2.7 ПКУ).

Фізична особа — резидент, що відчужує інвестиційні активи, які належать йому, зобов’язаний самостійно за результатами звітного року визначити загальний фінансовий результат від таких операцій і розрахувати податкове зобов’язання з ПДФО і ВЗ. При цьому не важливо, хто виплачував йому дохід — фізична чи юридична особа.

Отже, при купівлі частки в статутному капіталі у фізособи — учасника товариства юридичною особою (у тому числі самим товариством) покупець не виступає щодо продавця податковим агентом. Тобто юрособа при виплаті доходу не нараховує і не сплачує до бюджету ПДФО і ВЗ.

Тепер пробіжимося по конкретних ситуаціях. Отже, якщо фізособа-учасник (резидент) продає частку в СК...

...іншій фізичній особі. Продавець частки в статутному капіталі визначає самостійно фінансовий результат від такої операції і суми зобов’язань з ПДФО і ВЗ у річній декларації про майновий стан і доходи.

Покупцеві-фізособі (новий учасник товариства) рекомендуємо зберегти документи, що підтверджують його витрати на придбання інвестиційного активу (договір купівлі-продажу, платіжні доручення, квитанцію банку, що підтверджує перерахування коштів за договором, тощо). Ці документи можуть знадобитися в майбутньому, якщо покупець корпоративних прав вирішить продати частку в статутному капіталі товариства або вийде зі складу учасників.

Емітент корпоративних прав у цій ситуації залишається осторонь. У цьому випадку підприємство не є податковим агентом ні фізособи-продавця, ні фізособи-покупця.

... юрособі. Фізична особа — продавець повинен розрахувати фінансовий результат від операцій з інвестактивами, відобразити його в річній декларації про доходи, розрахувати і перерахувати до бюджету суму ПДФО і ВЗ від інвестприбутку (за його наявності).

Покупець-юрособа зобов’язаний відобразити в Податковому розрахунку за формою № 1ДФ дохід, виплачений продавцеві-фізособі, з ознакою доходу «112».

Якщо ж продається частка, отримана фізособою у власність у процесі приватизації (п.п. 165.1.40 ПКУ), то у формі № 1ДФ виплачений йому дохід відображають з ознакою доходу «161».

Якщо емітент корпоративних прав не є покупцем частки у власному статутному капіталі, то, з точки зору обкладення/відображення у формі № 1ДФ, він тут не при справі.

висновки

  • Як на сьогодні, так і після набрання чинності Законом про ТОВ, в учасників є переважне право на купівлю частки в статутному капіталі свого товариства.
  • Закон про ТОВ дозволяє закріпити в статуті відсутність в учасників ТОВ переважного права на купівлю частки.
  • У податковому обліку різниці за операцією продажу частки в статутному капіталі не виникають. Такі операції в податковому обліку відображаються за правилами бухобліку.
  • У бухобліку витрати на придбання частки в статутному капіталі обліковують у момент визнання доходів від її продажу.
  • При продажу частки в статутному капіталі за грошові кошти ПДВ не нараховують.
  • У результаті зміни учасника в товариства (емітента) зміниться лише аналітика за субрахунком 401 «Статутний капітал».
Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити