З дрібного. Закон про ТОВ прибирає обмеження щодо максимальної кількості учасників у товаристві з обмеженою відповідальністю. На сьогоднішній же день максимальна кількість учасників у ТОВ — 100 осіб (частина друга ст. 50 Закону про госптовариства).
Що ще новенького? Зараз розповімо.
Наглядова рада ТОВ
Статутом товариства може передбачатися створення наглядової ради. Цей орган має право контролювати і регулювати діяльність директора або дирекції. Можливість його створення — новела Закону про ТОВ.
Аналогом ради можна вважати ревізійну комісію. Проте повноваження в ревізійної комісії значно вужчі. Адже вона контролює виключно фінансово-господарську діяльність директора/дирекції (ч. 2 ст. 146 ЦКУ).
Зверніть увагу:
наглядову раду створювати не обов’язково
Компетенція ради визначається в статуті. Зокрема, наглядова рада може:
— обирати директора або членів дирекції (всіх або окремо одного чи декількох із них);
— призупиняти і припиняти повноваження директора/дирекції;
— встановлювати розмір винагороди членам виконавчого органу товариства.
Наглядовій раді можуть також делегуватися повноваження загальних зборів учасників (окрім тих, які належать до виключної компетенції зборів*).
* Див. детальніше про виключну компетенцію загальних зборів на с. 36 цього номера.
Також у статуті щодо наглядової ради передбачаються: (1) порядок діяльності, (2) кількість членів ради, (3) порядок обрання і припинення повноважень як окремих її членів, так і всієї ради, (4) розмір винагороди членів ради.
З кожним членом наглядової ради укладається цивільно-правовий або трудовий договір. Цивільно-правовий договір (ЦПД) може як передбачати плату, так і бути безоплатним. Трудовий договір або ЦПД від імені товариства підписує особа, уповноважена на таке підписання загальними зборами учасників.
Повноваження членів наглядової ради можуть у будь-який момент і на будь-якій підставі припинятися за рішенням загальних зборів учасників товариства. Члени наглядової ради також можуть тимчасово усуватися від виконання своїх обов’язків. Якщо повноваження члена наглядової ради припиняються за рішенням загальних зборів учасників, то відповідний договір припиняється автоматично.
Стягнення на частку в статутному капіталі
Закон про ТОВ активно включає в процес звернення стягнення виконавця. Хоча і раніше він теж брав участь у процедурі проведення стягнення.
На сьогодні ст. 149 ЦКУ дозволяє проводити стягнення за особистими боргами учасника ТОВ, тільки якщо для їх погашення недостатньо іншого майна. При цьому коло таких зобов’язань Кодекс не обмежує.
Закон про ТОВ вносить деяку ясність у цьому питанні. Стягнення на частку учасника товариства може здійснюватися на підставі:
а) виконавчих документів про стягнення з учасника грошових коштів;
б) виконавчих документів про звернення стягнення на частку майнового поручителя, передану в заставу в забезпечення зобов’язання іншої особи.
Особливість процедури стягнення згідно із Законом про ТОВ у тому, що
виконавець відразу накладатиме арешт на частку
Потім він повідомляє товариство про звернення стягнення і направляє постанову про накладення арешту. Тобто учасникові не вдасться «збагрити» свою частку і таким чином уникнути стягнення.
Товариство повинне протягом 30 днів з дня отримання такого повідомлення надати відомості, необхідні для розрахунку вартості частки боржника. При цьому виконавцеві і боржникові надається доступ до документів фінзвітності й інших документів, необхідних для її визначення.
Вартість частки розраховує виконавець станом на день, що передує застосуванню арешту на частку. Причому ця вартість розраховується так само, як і при виході учасника з товариства (див. детальніше на с. 28).Потім виконавець пропонує іншим учасникам товариства (окрім тих, які письмово відмовилися від свого переважного права купівлі) придбати частку. Після цього з тими, хто погодився, укладається договір купівлі-продажу. Якщо покупець не оплатив частку протягом 10 днів з дня його укладення, то такий договір вважається розірваним.
А ось коли товариство не виконає своїх зобов’язань у зв’язку зі зверненням стягнення або ніхто з учасників не купить частку — виконавець передає її на реалізацію через аукціон у загальному порядку.
Зберігання документів
У полку вимог до зберігання документів прибуло. До цієї специфічної нормативки приєднається ще й Закон про ТОВ. Перелік документів, передбачений ч. 2 ст. 43 Закону про ТОВ. Втім, більшість із них товариство зберігає і сьогодні. У цей перелік, наприклад, потрапили аудиторські висновки і результати надання інших аудиторських послуг, а також протоколи засідань наглядової ради і дирекції.
А що зі строком зберігання? Строки зберігання бухгалтерських документів дивимося в наказі Мін’юсту від 12.04.2012 р. № 578/5 (ср. ). Інші ж згідно з ч. 3 ст. 43 Закону про ТОВ підлягають зберіганню протягом усього строку діяльності товариства.
І найголовніше — виконавчий орган зобов’язаний надати будь-який з документів, що значиться в ч. 2 ст. 43 Закону про ТОВ, на письмову вимогу учасника. На все про все в товариства 10 днів з дня отримання такої вимоги (ч. 5 ст. 43 Закону про ТОВ).
Аудит на вимогу учасника
На вимогу учасника або учасників, які в сукупності володіють часткою в розмірі 10 % і більше, проводиться аудит фінзвітності товариства із залученням аудитора (аудиторської фірми). Останній(я) не може бути пов’язаний(а) майновими інтересами з товариством, посадовими особами товариства або з його учасниками (ч. 1 ст. 41 Закону про ТОВ).
У такому разі учасник (учасники) товариства самостійно укладає(ють) з аудитором (аудиторською фірмою) договір про проведення аудиту фінзвітності товариства, в якому зазначається обсяг аудиторських послуг.
Витрати, пов’язані з проведенням аудиту фінзвітності, покладаються на учасника (учасників), що вимагав проведення аудиту. Проте статут може передбачати інші правила.
Загальні збори учасників можуть прийняти рішення про відшкодування витрат учасника на аудит фінзвітності товариства
Після того, як учасник (учасники) вибрав відповідного аудитора або аудиторську фірму і уклав з ними відповідний договір, учасник звертатиметься до директора (дирекції). Виконавчий орган товариства протягом 10 днів з дати отримання запиту про такий аудит і екземпляра оригіналу договору з аудитором (аудиторською фірмою) зобов’язаний (ч. 4 ст. 41 Закону про ТОВ):
а) забезпечити аудиторові можливість проведення аудиту;
б) надати засвідчені підписом уповноваженої особи товариства копії всіх документів відповідно до закріпленого в договорі обсягу аудиторських послуг.
До речі, подібний механізм був «зашитий» у ч. 4 ст. 146 ЦКУ. Але вимагати провести аудит і самостійно укласти договір з аудитором — це дві великі різниці, як кажуть в Одесі ☺.
