Заповнюємо додаток ДС9

В обраному У обране
Друк
Адамович Наталія, податковий експерт
Податки та бухгалтерський облік Грудень, 2018/№ 98
У виробників сільгосппродукції — платників ПДВ незмінним супутником декларації з ПДВ залишається додаток ДС9. Коли сільгоспвиробник зобов’язаний його подавати і як правильно його заповнити, давайте розберемося.

З коли додаток ДС9

Хто і коли повинен подавати додаток ДС9?

Як випливає з п. 51 підрозд. 2 розд. XX ПКУ, декларацію з ПДВ з додатком ДС9 повинні подавати сільгосптоваровиробники, внесені до Реєстру одержувачів бюджетної дотації (далі — Реєстр).

Водночас згідно з п. 12 розд. ІІІ Порядку № 21 додаток ДС9 додається до декларації, у якій у полі 06 стоїть відмітка «1» або «2». Нагадаємо:

«1» — ставлять сільгоспвиробники, які здійснюють дотаційні види діяльності з п. 161.3 Закону № 1877, внесені до Реєстру;

«2» — сільгоспвиробники, які здійснюють дотаційні види діяльності з п. 161.3 Закону № 1877 і претендують на внесення до Реєстру.

Тож цей додаток повинні подавати не лише члени Реєстру (з відміткою «1»), але й претенденти (з відміткою «2»).

Адже в додатку ДС9 визначають не лише

(1) базу для нарахування дотації (таблиця 1), що можуть робити тільки сільгоспники, внесені до Реєстру, а й

(2) питому вагу вартості сільгосптоварів у загальній вартості всіх товарів, поставлених протягом попередніх 12 послідовних звітних податкових періодів (таблиця 2). А це важливий показник як для сільгоспників — претендентів на внесення до Реєстру, так і для сільгоспників, внесених до Реєстру (див. далі).

Порядок заповнення додатка ДС9

Які основні правила слід врахувати при заповненні таблиці 1 і таблиці 2 додатка ДС9? Що важливо не пропустити в заголовній частині додатка ДС9?

Заголовна частина. Окрім стандартних «розпізнавальних» полів (заповнюємо тільки ті, які відповідають статусу платника і додатка, що подається ним), у заголовній частині додатка ДС9 є й особливі (ПВ/ПВН і поле 06).

Поле ПВ заповнюють сільгоспники, що пропрацювали більше 12 календарних місяців з дати реєстрації суб’єктом господарювання. Дані для заповнення цього поля беруть із рядка «Питома вага» (усього графа 3 х 100 / усього графа 6) таблиці 2 додатка ДС9. Ця інформація обов’язкова і для тих, хто вже в Реєстрі (якщо сільгоспчастка становитиме менше 75 %, на платника чекає виключення з Реєстру), і для претендентів на внесення до Реєстру.

Поле ПВН заповнюють тільки сільгоспники-новачки, що пропрацювали менше 12 календарних місяців з дати реєстрації суб’єктом господарювання. Дані для заповнення вони беруть з рядка «Питома вага» (графа 3 х 100 / графа 6 звітного (податкового) періоду) таблиці 2 додатка ДС9.

ПВ/ПВН важлива інформація і для тих, хто вже в Реєстрі (для контролю на виліт з Реєстру, якщо частка < 75 %), і для претендентів на внесення до Реєстру (для контролю на відповідність частки > 75 %).

У полі 06 додатка ДС9 ставимо дату включення до Реєстру. Претенденти на включення до Реєстру це поле не заповнюють (доти, доки не будуть включені до Реєстру).

Таблиця 1. Після оновлення додатка ДС9 у цій таблиці сільгоспник повинен показати обсяги постачання (без ПДВ) сільгосппродукції, виробленої в процесі здійснення дотаційних видів діяльності (визначених у п. 161.3 Закону № 1877) за звітний період (рядок 1), і суму ПДВ за такими операціями (рядок 2).

Увага! Суму податкового кредиту за звітний період за придбаними товарами/послугами, призначеними для використання в дотаційних видах діяльності, ні визначати, ні відображати тут не потрібно.

У рядку 1 слід зазначити обсяг операцій з постачання дотаційної продукції (без ПДВ) за звітний період з ПН/РК, з кодом «2» у другій частині номера, зареєстрованих у ЄРПН. Для заповнення цього рядка беремо дані з:

— графи 5 таблиці 1 додатка Д5, позначених відміткою «+» у графі 4;

— графи 4 таблиці 1 додатка Д1, позначеної відміткою «+» у графі 3.2.

У рядку 2 слід зазначити суму ПДВ, нараховану за дотаційними операціями, відповідно до обсягу постачання товарів, зазначеного в рядку 1 (по суті, розраховується автоматично як 20 % від суми з рядка 1).

Проте при заповненні цього рядка радимо все-таки орієнтуватися на дані з:

— графи 6 таблиці 1 додатка Д5, позначених відміткою «+» у графі 4;

— графи 5 таблиці 1 додатка Д1, позначених відміткою «+» у графі 3.2.

У таблиці 1 додаток ДС9 наведений обсяг постачання товарів і суми ПДВ тільки з дотаційних ПН з кодом «2», зареєстрованих у ЄРПН

Якщо «дотаційні» ПН/РК на момент складання декларації з ПДВ за звітний період не зареєстровані в ЄРПН, то їх у таблиці 1 додатка ДС9 не обліковуємо (місце таких ПН і збільшуючих РК у довідкових таблицях 1.1 додатків Д5 і Д1).

І ще один момент. Зменшуючі дотаційні РК звітного періоду не включаємо до таблиці 1, якщо самі дотаційні ПН не потрапили свого часу до таблиці 1, через те що не були зареєстровані в ЄРПН.

Увага! Дані таблиці 1 є базою для нарахування дотації.

Сільгоспники-претенденти на включення до Реєстру (з відміткою «2» в полі 06 заголовної частини декларації з ПДВ), цю таблицю не заповнюють. Як пояснюють податківці: ПН з кодом «2» у другій частині порядкового номера можуть складати і реєструвати в ЄРПН тільки сільгоспвиробники, внесені до Реєстру починаючи з дати внесення їх до Реєстру (див. лист ДФСУ від 06.06.2017 р. № 476/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).

Тож таблицю 1 заповнюють тільки сільгоспвиробники, внесені до Реєстру. Щоправда, будьте уважні: для ПН на постачання дотаційних товарів, помилково не позначених кодом «2», шлях у таблицю 1 додатка ДС9 звітного періоду закритий. Права на отримання дотації за ними сільгоспник не отримає, навіть якщо складе/зареєструє правильні ПН та уточнить додаток ДС9 (див. БЗ 101.23).

Таблиця 2. У цій таблиці сільгоспвиробники розраховують питому вагу сільськогосподарських товарів (за всіма сільгосптоварами й окремо за дотаційними) і питому вагу несільгосптоварів, поставлених протягом попередніх 12 послідовних податкових періодів (місяців) (п. 51 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ). Її дані важливі для контролю права сільгосппідприємства на дотацію. Нагадаємо, право на її отримання (претендування) мають сільгоспвиробники, у яких питома вага становить не менше 75 % (п. 161.1 Закону № 1877).

У графі 1 зазначено номер за порядком, починаючи з 1 і закінчуючи 12 (тобто 12 місяців).

До графи 2 вписуємо у форматі місяць/рік розрахунковий період, що передує місяцю, за який подається додаток ДС9. Починаємо в рядку 1 з попереднього періоду і закінчуємо в рядку 12 останнім з усіх дванадцяти. Тобто заповнюємо рядки 1 — 12 за убуванням.

У графі 3 зазначаємо обсяги постачання (без ПДВ) сільгосптоварів у кожному з місяців розрахункового періоду. У цій графі слід відображати суму постачання не лише дотаційних товарів, але й усіх сільгосптоварів, які виробляє та постачає сільгоспвиробник. Нагадаємо, це товари, зазначені в групах 1 — 24 УКТ ЗЕД, а також продукти обробки та переробки цих товарів (тобто і відходи, отримані при виробництві сільгосппродукції). Крім того, як пояснюють податківці, до обсягу постачання сільгосппродукції включаємо й тару, яка використовується для пакування готової продукції безпосередньо в процесі виробництва і включена до її собівартості (див. лист ГУ ДФС у Запорізькій обл. від 18.10.2017 р. № 2277/ІПК/08-01-12-01-10). Зверніть увагу: обсяг сільгосппослуг не включаємо. Значення рядка «Питома вага (%)» цієї графи переносимо в поле ПВ/ПВН заголовної частини додатка ДС9.

У графі 4 зазначаємо обсяг постачання (без ПДВ) тільки дотаційних товарів, визначених п. 161.3 Закону № 1877. Нагадаємо, раніше дані цієї графи використовувалися для розподілу податкового кредиту за придбаними товарами/послугами, які одночасно використовувалися як для дотаційної, так і іншої діяльності. З 01.01.2018 р. такої потреби немає. Тому цей показник суто довідковий.

У графу 5 звітного періоду вписуємо обсяг постачання інших товарів, тобто несільськогосподарських (без ПДВ). При цьому сюди (!) не входять операції з продажу основних засобів (ОЗ), які перебували у складі ОЗ не менше 12 послідовних звітних періодів сукупно, якщо така операція не була постійною і не становила окремої підприємницької діяльності (див. прим. ** до таблиці 2 додатка ДС9). Тому навіть якщо сільгоспник вирішить продати будь-який об’єкт ОЗ, що прослужив більше року (у тому числі й об’єкт ОЗ сільгосппризначення, наприклад, комбайн), то в додатку ДС9 таким обсягам не місце. Це так само пряма вимога п.п. «б» п. 161.1 Закону № 1877. Крім того, до цієї графи також не включають операції з постачання послуг.

У графі 6, дотримуючись формули (графа 3 + + графа 5), виводиться загальний обсяг постачань товарів у сільгоспника.

У додаток ДС9 і пільга, і експорт

Чи потрібно при розрахунку питомої ваги в таблиці 2 враховувати обсяги постачання товару на експорт, пільгові постачання товарів, а також суми отриманої передоплати за товар?

Так, потрібно. Як випливає з назви таблиці 2, у розрахунку питомої ваги (сільгосптоварів, у тому числі й дотаційних, а також несільгосптоварів) повинні брати участь тільки операції з постачання товарів.

До постачання товарів належить будь-яка передача права на розпорядження товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (п.п. 14.1.191 ПКУ).

Тож при заповненні таблиці 2 сільгоспвиробники повинні враховувати й обсяги постачання товарів за експортними операціями, оподатковувані ПДВ за ставкою 0 %, і обсяги постачання товарів, звільнених від ПДВ. Причому враховуючи, що з метою оподаткування ПДВ діє правило «першої події», то суми передоплати також беруть участь при розрахунку питомої ваги в таблиці 2.

Умовні постачання не враховуються

Чи потрібно в додатку ДС9 обліковувати обсяги, пов’язані з нарахуванням «компенсуючих» ПЗ за п. 198.5 ПКУ у разі нестачі та псування/загибелі сільгосппродукції (у тому числі дотаційної) або за п. 184.7 ПКУ при анулюванні ПДВ-реєстрації?

До обсягу постачань дотаційних сільгосптоварів для таблиці 1 і всіх сільгосп- і несільгосптоварів для таблиці 2 включаються тільки реальні операції постачання товарів.

Нарахування «компенсуючих» ПЗ відповідно до п. 198.5 ПКУ не пов’язані з постачанням товарів. А покликане лише компенсувати податковий кредит, відображений при придбанні товарів, які починають використовуватися в неоподатковуваній/пільговій/негосподарській діяльності. Таку ж природу мають і умовні постачання за п. 184.7 ПКУ, пов’язані з нарахуванням ПЗ на залишки товарів при анулюванні ПДВ-реєстрації.

Тому обсяги, пов’язані з нарахуванням «компенсуючих» ПЗ, ні при заповненні таблиці 1, ні при заповненні таблиці 2 для розрахунку питомої ваги не враховуються. Аналогічного висновку доходили й контролери в листі ДФСУ від 01.08.2016 р. № 16486/6/99-99-15-03-02-15. І хоча цей лист стосується розрахунку питомої ваги в період існування спецрежиму, механізм його розрахунку залишився той же.

«Давальницька» сільгосппродукція VS власна

Чи включати при розрахунку питомої ваги обсяги постачання сільгосптоварів, вироблених з власної сировини на давальницьких умовах?

Так, включати. Спираючись на норми п. 2.15 Закону № 1877, а також пп. 14.1.41 і 14.1.134 ПКУ, податківці пояснюють, що обсяги операцій з постачання сільгоспвиробником сільгосппродукції, виготовленої з власної сировини на давальницьких умовах, є власною готовою продукцією.

Відповідно, обсяги постачання «давальницької» сільгосппродукції також включаються для розрахунку питомої ваги вартості сільгосптоварів — до графи 3 таблиці 2 додатка ДС9 (див. листи ДФСУ від 06.06.2017 р. № 478/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, від 27.11.2017 р. № 2723/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, від 14.03.2018 р. № 1000/6/99-99-15-03-02-15/ІПК, БЗ 101.21).

Продукцію, вироблену на давальницьких умовах з власно вирощеної сировини, включаємо до розрахунку сільгоспчастки, а якщо вона дотаційна — ще й до розрахунку дотацчастки.

Водночас якщо сільгоспник виготовляє з власної сільгоспсировини на давальницьких умовах сільгосптовар, але він не є дотаційним, то обсяги постачання такого товару обліковують у графі 3 таблиці 2, але до графи 4 таблиці 2 не потрапляють. Не включають їх і до обсягу операцій постачання, який зазначають у таблиці 1 додатка ДС9.

Додаток ДС9 у новачків

Як заповнити таблицю 2 додатка ДС9 новоствореному сільгоспвиробникові — платникові ПДВ?

Новачки додаток ДС9 заповнюють за тими ж правилами включення до нього обсягів постачання сільгосппродукції власного виробництва та інших товарів, що і бувалі сільгоспники. Єдине, у новачків свій принцип розрахунку питомої ваги в таблиці 2 (!) доти, доки вони накопичать за плечима 12 звітних періодів (місяців).

Річ у тому, що новостворені сільгоспвиробники питому вагу сільськогосподарських товарів розраховують за результатами кожного окремого поточного звітного періоду (п.п. «а» п. 161.1 Закону № 1877).

Тож початківець-сільгоспник-новачок, заповнюючи таблицю 2, повинен:

у першому рядку (у графах 2 — 6) зазначити обсяги постачання товарів (без ПДВ) звітного періоду. Цей перший рядок і буде підставою для розрахунку питомої ваги в окремому рядку «ПВН» у кінці таблиці 2. Підсумковий показник рядка ПВН (графа 3 х 100 / графа 6 звітного (податкового) періоду) переносимо в поле ПВН заголовної частини додатка ДС9;

— нижче в рядках потрібно додатково приводити обсяги постачань товарів за минулі періоди (починаючи з попереднього періоду до пізніших). Про те, що новачок повинен наводити обсяги не лише поточного періоду, а й попередніх, зазначено у виносці* до таблиці 2. При цьому рядок «Усього***» щодо обсягів постачання заповнювати не потрібно (див. лист ДФСУ від 11.07.2018 р. № 21051/7/99-99-15-03-02-17). Тобто новачок у таблиці 2 повинен «накопичувати» обсяги за минулі періоди доти, доки не накопичить усі 12 місяців. І тільки після цього визначатиме питому вагу в загальному порядку (виходячи з обсягів за попередні 12 місяців). Нагадаємо, до зміни форми додатка ДС9 податківці радили новачкам у таблиці 2 зазначати тільки один рядок — за поточний період.

Без дотації, але з додатком ДС9

Чи можна не подавати ДС9, якщо у звітному періоді не було дотаційних сільгосппостачань?

Подати додаток потрібно. Як ми вже сказали, норми п. 51 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ зобов’язують сільгоспників, що потрапили до Реєстру в додатку ДС9, наводити не лише обсяг і суму ПДВ дотаційних постачань сільгосппродукції (у таблиці 1), а й розрахунок питомої ваги сільгосптоварів (таблиця 2). Крім того, п.п. «в» п. 161.1 Закону № 1877 регламентовано щомісячне подання цього додатка і будь-яких винятків або застережень не встановлено.

Тобто додаток ДС9 потрібно подавати навіть тоді, коли в поточному періоді ви не здійснюєте постачання дотаційних сільгосптоварів (не було ПН з позначкою «2»).

Увага контролерів буде спрямована на таблицю 2 в частині дотримання сільгоспником 75 % рівня сільгоспчастки. Адже порушення цієї умови є причиною виключення з Реєстру (п. 19 Порядку № 179). Тож хоча й не повністю, але додаток ДС9 заповнювати доведеться.

Якщо вас виключать із Реєстру дотаційників, то ви вже точно втратите шанс отримати агродотацію навіть у судовому порядку. Тому наша порада: залишайтеся в Реєстрі і продовжуйте подавати разом з декларацією з ПДВ додаток ДС9.

висновки

  • Додаток ДС9 зобов’язані подавати не лише члени дотаційного Реєстру, а й претенденти на включення до Реєстру, що зазначили в полі 06 декларації з ПДВ відмітку «2».
  • Таблицю 1 заповнюють тільки сільгоспвиробники, внесені до Реєстру: зазначають обсяг операцій і суму ПДВ з дотаційних ПН з кодом «2», зареєстрованих у ЄРПН.
  • При розрахунку питомої ваги (таблиця 2) враховують обсяги постачання сільгосптоварів (у тому числі виготовлених на давальницьких умовах), а також обсяги постачання усіх несільгосптоварів (окрім постачання «довгограючих» ОЗ).
Оформи передплату та читай все Передплатити журнал

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити