1. Контраргументація — аргументована відповідь на спробу переконання, яка спростовує або оспорює аргументи співрозмовника/іншої сторони. Використати контраргументацію означає запастися системою чітких аргументів і викласти їх співрозмовникові відверто. Як тільки ви розумієте, що вас намагаються переконати в чомусь, спираючись на факти, ви можете переконати його, спираючись на сильніші факти. «Вам треба носити документи з собою, оскільки воєнний стан» — намагається переконати вас хтось. «Згідно із законом так, але відповідно до брифінгу Ради безпеки, ні», — контраргументуєте ви. Так ваше спілкування триває, але ніхто ні на кого не впливає негативно.
2. Конструктивна критика — підкріплене фактами обговорення цілей, способів або дій співрозмовника і обґрунтування їх невідповідності цілям, умовам і вимогам. Конструктивна критика — дуже важливий спосіб протистояння впливу. Вона допомагає нам і призупинити людину, зайняту нереалістичним самопросуванням (Почекайте, ви говорите, що вам як педагогові видніше, але ж у вас немає педагогічної освіти), і не піддатися навіюванню (Чому це я вже готовий прийняти рішення на його користь? Він зараз зі мною так тихо, спокійно розмовляв, був авторитетний і упевнений у собі. Не піддаватимуся, подумаю ще) і зараженню (Звідки у мене ця емоція?), і формуванню прихильності (Чому я раптом так добре ставлюся до цієї людини? Вона ж погано працює). Загалом, здорова критичність дуже допомагає в ситуації складного спілкування. І уявімо, що у відповідь на хвастощі іншого ви б відповіли деструктивною критикою (Розпустив тут хвіст як павич)! Спілкування явно стало б ще важчим.
3. Енергетична мобілізація — опір спробам створити або передати певний стан, відношення, намір або спосіб дій. Коли ви розумієте, що вас намагаються спонукати до чогось, коли виникають якісь не ті емоції, нагадайте собі про те, що у вас є сили протистояти, що ви можете чинити опір. Стисніть кулаки, відчуйте себе упевненіше.
4. Творчість — створення нових зразка, прикладу або моди, що нехтують впливом, долає останнього. Будь-який маніпулятор або інший деструктивний співрозмовник у спробі вплинути на вас спиратиметься на ті відомості про вас, які він зміг зібрати, на той образ, який склався у вашій голові. Просто поведіться способом, відмінним від цього образу, несподівано, і вплив не відбудеться. Вас ігнорують? Поплескайте у долоні або дмухніть людині в обличчя. Вам захотілося бути на когось схожим? Знайдіть щось унікальне в собі. Не наслідуйте того, хто прийшов до вас, навіть якщо він дуже поважний. Маніпулятор вимагає від вас чогось прямо зараз, знаючи, що ви людина слова і дуже обов’язкові й оперативні, скажіть, що зараз ви не в настрої підписувати його папери.
5. Ухилення — прагнення уникати будь-яких форм взаємодії із співрозмовником, у тому числі особистих зустрічей і зіткнень. Психологи часто говорять про ухилення зневажливо. Мовляв, немає такої проблеми, яку не можна було б вирішити поговоривши. Насправді, зрозуміло, що це не так. Іноді співрозмовник настільки деструктивний, що краще з ним взагалі не зустрічатися. Так, Далай Ламу одного разу запитали, чи не боїться він ходити один без охорони, адже на нього можуть напасти розбійники. Він відповів, що не боїться, оскільки він і розбійники існують на різних рівнях реальності і навіть якщо фізично йтимуть поруч, то просто не помітять його. Ухилення дозволяє нам не зустрічатися із сугесторами (тими, хто здійснює вплив), не спілкуватися з тими, хто давить авторитетом або намагається викликати симпатію щосили, дозволяє не слухати критику, яка нас руйнує, настільки вона неприємна. Загалом, зрозуміло, що спосіб — робочий, радикальний і ефективний. Інша річ — зрозуміло, що якщо я ухилився від контакту, то й налагодити комунікацію з цією людиною не вийде. А раптом вона мені потрібна?
6. Психологічна самооборона — застосування мовних формул та інтонаційних засобів, які дозволяють зберегти цілковите самовладання і виграти час для осмислення подальших кроків у ситуації деструктивної критики, маніпуляції або примусу. «Мені треба подумати», «Я не хочу зараз приймати остаточне рішення», «З цим питанням я почекаю» — ось хороші слова для психологічної самооборони. Дійсно, будь-який складний співрозмовник вас квапитиме, вимагатиме вирішити усе негайно! Ось тільки робити цього в жодному разі не можна! Беріть паузу, переносьте зустріч, відкладайте. Це хороший спосіб не робити нічого такого, про що довелося б потім пошкодувати.
7. Конфронтація — відкрите і послідовне протиставлення своєї позиції і своїх вимог. Іноді треба бути готовим посперечатися, позначити, що ви не згодні із співрозмовником в цьому питанні і ніколи не погодитеся. Цей спосіб вимагає деякої упевненості в собі, але він незамінний у тих ситуаціях, коли вас намагаються змусити зробити щось, погрожуючи вам, або маніпулюють, щоб все одно добитися бажаного. Відверте розкриття своєї позиції і позиції співрозмовника, які протиставляються одна одній, приголомшує як нападника-тирана, який намагається погрожувати і залякувати, так і ласкавого та грайливого маніпулятора.
8. Відмова — вираження своєї незгоди виконати прохання. Говорити «ні» — одна з найважливіших навичок сучасної людини. Визнайте своє право не лише бути неспроможним виконати чиєсь прохання, але і не бажати робити це. Врахуйте, ви можете просто не хотіти, і часто цього вистачає. Кожен з нас має право на «ні». Тим більше якщо прохання побудоване маніпулятивно, з посипанням голови прохача попелом, або навпаки — з виставлянням своєї значущості, через самопросування. Згадується один завідувач, не говоритимемо, чого, який, коли йому було щось потрібно від іншої людини, не його підлеглого, після прохання додавав: «Адже це Я вас прошу!». З акцентом на слові «Я», звичайно ж. Такій людині можна лише твердо відповісти «ні». Інакше її прохання не закінчаться ніколи і тільки зростатимуть.
Захищайтеся, відмовляйтеся, критично ставтеся до слів і дій інших. Головне — піклуйтеся про власне благополуччя і не потрапляйте на гачок маніпулятора!
