висновок документа
Коефіцієнт 0,5 до ставки податку на нерухомість у 2018 році не застосовується
Проти чого цього разу виступають фіскали? Проти застосування у 2018 році п. 3 розд. ІІ Закону № 1791, згідно з яким з 01.01.2017 р. і допоки місцева рада не прийме рішення щодо нових ставок, податок на нерухомість обчислюють з коефіцієнтом 0,5.
Згадайте: з початку 2017 року удвічі збільшилася мінзарплата (МЗП), до якої прив’язано ставки «нерухомого» податку. Та щоб не змушувати його платників сплачувати удвічі більше, законодавець з 01.01.2017 р. просто зменшив граничну ставку з 3 до 1,5 % МЗП за 1 кв. м. Але податок на нерухомість — місцевий. Отже, кожна місцева рада мала затвердити свої ставки податку на 2017 рік. Своєчасно привести їх до нових вимог ради аж ніяк не встигали (Закон № 1791 був опублікований 31.12.2016 р.). Тому парламентарі й запровадили згаданий коефіцієнт. Як же за їх задумом він мав працювати? Покажемо це на прикладах.
Стару ставку-2016 у розмірі 3 % МЗП коефіцієнт 0,5 фактично перетворював у 2017 році на нову — 1,5 %. Однак від цього не страждали ані платники, ані місцеві бюджети. Бо через двократне збільшення МЗП у абсолютному вираженні податок за 1 кв. м залишався незмінним: 1600 грн. (МЗП-2016) х х 3 % : 100 % = 3200 грн. (МЗП-2017) х 3 % х 0,5 : : 100 % = 48 грн. А тільки-но рада у 2017 році затверджувала ставку в новому розмірі, скажімо, у максимальному на той час — 1,5 % МЗП, потреба в коефіцієнті 0,5 зникала (див. листи ДФСУ від 15.06.2017 р. № 666/6/99-99-12-02-03-15/ІПК, ГУ ДФС у Полтавській обл. від 24.11.2017 р. № 2706/ІПК/16-31-12-05-19). І знову це нікого не било по кишені, бо все одно 3200 грн. х 1,5 % : 100 % = 48 грн.
У новому 2018 році разом із зростанням МЗП трохи підросла б і ставка податку — до 55,85 грн. за кв. м (3723 грн. (МЗП-2018) х 1,5 % : 100 %). Однак якщо ця рада й досі не спромоглася прийняти нове рішення (тобто ставка так і залишилася 3 %), то без коефіцієнта 0,5 не обійтися й надалі! Інакше, якщо стати на точку зору авторів листа, що коментується, то за 1 кв. м у 2018 році платники змушені будуть сплачувати 111,69 грн./кв. м (3723 грн. х 3 % : 100 %). І чому б це раптом? Адже максимальна ставка, встановлена ПКУ, — 1,5 % МЗП, або 55,85 грн. за кв. м!
Наведені вище розрахунки базуються на максимальній ставці 2016 року. Однак припис законодавця — єдиний для всіх, без жодних винятків! Отже, логіка наших міркувань не має змінитися, якщо розглянути інший приклад.
Нехай на певній території у 2016 році ставка була значно меншою, скажімо, 1,2 % МЗП, тобто на 01.01.2017 р. уже вкладалася у нову верхню межу 1,5 %. Але й тоді коефіцієнт 0,5 все одно слід застосовувати, аж допоки місцева влада не ухвалить рішення щодо нових ставок, як вимагає п. 3 розд. ІІ Закону № 1791. Якщо таке рішення не з’явилося, платники у 2017 році сплачували ту ж суму, що й у 2016 році. Для нашого прикладу це 19,2 грн./кв. м (1600 грн. х 1,2 % : 100 % = 3200 грн. х 1,2 % х 0,5 : : 100 %). Однак якщо такого рішення немає й досі, то це зовсім не означає, що з 01.01.2018 р. платникам слід сплачувати 44,68 грн./кв. м (3723 грн. х 1,2 % : : 100 %), на чому наполягають фіскали у листі, що коментується. Щоб така сума стала законною, рада має прийняти відповідне рішення. Причому це не пізно зробити й зараз. І лише коли таке рішення з’явиться, про коефіцієнт 0,5 можна буде забути.
Посилання ж авторів листа на те, що Закон № 1791 чинний лише у 2017 році, не витримує жодної критики. Адже той факт, що у назві Закону згадується 2017 рік, аж ніяк не свідчить про те, що його норми не можуть бути поширені на майбутнє.
