Розібратися з тим, що собою являє робоче місце особи з інвалідністю нам з вами допоможе Закон № 2961. Він розділяє робочі місця для осіб з інвалідністю на звичайні та спеціальні (див. ст. 1 цього Закону).
Так, звичайне робоче місце інваліда — це місце або виробнича ділянка постійного/тимчасового перебування особи у процесі трудової діяльності на підприємствах, в установах і організаціях. Тобто воно нічим не відрізняється від робочого місця звичайного працівника, який виконує роботи на аналогічній ділянці.
А що вважають спеціальним робочим місцем інваліда? Це окреме робоче місце або ділянка виробничої площі, яка потребує додаткових заходів з організації праці особи з урахуванням її індивідуальних функціональних можливостей, обумовлених інвалідністю, шляхом пристосування основного і додаткового устаткування, технічного обладнання тощо. Інакше кажучи, це робоче місце, спеціально адаптоване під інваліда за допомогою спеціального технічного обладнання, пристосувань і пристроїв.
Створюючи таке спеціальне робоче місце, враховують обмежені можливості конкретної особи з інвалідністю (анатомічні дефекти або нозологічні форми захворювання), його професійні навички та знання, а також рекомендації МСЕК.
Який висновок можна зробити з наведеного? Для того, щоб зрозуміти, яке робоче місце потрібне особі з інвалідністю — спеціальне чи звичайне, а якщо спеціальне — то як його облаштувати, роботодавець повинен чітко знати, хто буде працювати на цьому робочому місці. Тобто заздалегідь облаштувати робоче місце для «віртуальної» особи з інвалідністю не вийде.
Плануючи працевлаштувати особу з інвалідністю, роботодавець повинен виділити робоче місце для такої особи. А от питання «підгонки» цього робочого місця під конкретну особу з інвалідністю повинно вирішуватись (за необхідності) на етапі укладення трудового договору з такою особою. Погоджується з цим і ВАСУ в п. 4.3 Рекомендацій «Про деякі питання практики застосування адміністративними судами законодавства про забезпечення права інвалідів на працевлаштування» від 14.04.2008 р. № 07.2-10/2 (ср. ).
Створювати умови праці для осіб з інвалідністю слід з урахуванням рекомендацій МСЕК та індивідуальних програм реабілітації. Давайте зупинимося на них детальніше.
Ми з вами вже говорили про те, що за результатами огляду МСЕК видає особі, яку визнала інвалідом, довідку до акта огляду в МСЕК (форма № 157-1/о) із зазначенням групи інвалідності. Також МСЕК складає індивідуальну програму реабілітації особи з інвалідністю за формою, затвердженою наказом МОЗ від 08.10.2007 р. № 623.
Індивідуальна програма реабілітації — це комплекс оптимальних видів, форм, обсягів, термінів реабілітаційних заходів з визначенням порядку і місця їх проведення (див. ст. 1 Закону № 2961). При цьому такі заходи спрямовані на відновлення і компенсацію порушених або втрачених функцій організму і здібностей конкретної особи до виконання видів діяльності, визначених у рекомендаціях МСЕК.
Цікаво, що така
індивідуальна програма і наведені в ній висновки МСЕК є обов’язковими для виконання роботодавцями, а от для особи з інвалідністю має рекомендаційний характер
(див. ст. 23 Закону № 2961, п. 6 Положення № 1317). Тому особа з інвалідністю має право відмовитися від будь-якого виду, форми та обсягу реабілітаційних заходів, передбачених її індивідуальною програмою реабілітації, або від усієї програми в цілому.
Важливо! Якщо МСЕК у своїх документах не вказала на необхідність створення для особи з інвалідністю спеціального робочого місця, роботодавець може працевлаштувати її на звичайне робоче місце.
Той факт, що роботодавці мають право приймати таких осіб як на звичайні робочі місця, так і на спеціальні, підтверджує й Фонд соціального захисту інвалідів у листах від 29.02.2008 р. № 1/6-51/06 і від 06.11.2008 р. № 1/6-481/06. Головне — урахувати індивідуальні програми реабілітації, якщо це необхідно в результаті захворювання особи з інвалідністю, і рекомендації МСЕК.
Причому робоче місце для інваліда ви можете створити як на виробництві, так і в нього вдома, якщо він працюватиме вдома (ч. 4 ст. 18 Закону № 875).
А ще, на наш погляд, зайняти спеціальне робоче місце, створене під конкретного працівника з інвалідністю, інший працівник може, якщо для нього МСЕК розробила таку саму індивідуальну програму реабілітації.
Важливо! Не рекомендуємо працевлаштовувати особу з інвалідністю на роботу, яка їй протипоказана. Річ у тім, що ст. 24 КЗпП забороняє укладати трудовий договір з громадянином, якому пропонована робота протипоказана за станом здоров’я. Тому якщо працівник, якому встановлена інвалідність, хоче працювати на посаді, щодо якої є сумніви, чи не суперечить це рекомендаціям медиків, краще порекомендуйте працівнику звернутися до МСЕК, яка установила йому інвалідність, щоб лікарі зазначили, що робота на такій посаді такому працівнику не протипоказана.
До того ж якщо ви з інвалідом душі один за одним не чуєте ☺, то він узагалі може письмово відмовитися від виконання програми реабілітації, про що має бути зроблено відповідний запис у програмі реабілітації (п. 10 Положення № 757).
