Працівникам, які мають інвалідність III групи, належить щорічна основна відпустка тривалістю 26 календарних днів (див. ч. 7 ст. 6 Закону про відпустки).
Водночас працівникам, які працюють (перебувають у відрядженні) на територіях радіоактивного забруднення, надається щорічна відпустка тривалістю пропорційно відпрацьованому на цих територіях часу.
Зокрема, за роботу у зоні гарантованого добровільного відселення працівнику належить щорічна відпустка тривалістю 37 календарних днів за відпрацьований робочий рік у зоні гарантованого добровільного відселення (ст. 47 Закону № 796).
Якщо працівник відпрацює у зоні гарантованого добровільного відселення лише частину робочого року, то тривалість вказаної відпустки визначатиметься пропорційно відпрацьованому часу на цій території.
Отже, у ситуації, що розглядається, за робочий рік працівник відповідно до:
— ч. 7 ст. 6 Закону про відпустки має право на щорічну основну відпустку тривалістю 26 календарних днів як інвалід III групи;
— ст. 47 Закону № 796 він має право на щорічну «чорнобильську» відпустку тривалістю 37 календарних днів за повністю відпрацьований робочий рік у зоні гарантованого добровільного відселення.
Зауважимо, що обидві відпустки віднесені до виду щорічних відпусток. При цьому треба враховувати, що згідно зі ст. 47 Закону № 796 щорічна відпустка за повністю відпрацьований робочий рік у зоні гарантованого добровільного відселення становить 37 календарних днів, але не може перевищувати 49 календарних днів.
Так ось, 37 календарних днів слід вважати щорічною основною відпусткою. Тоді як різниця між вказаним обмеженням (49 календарних днів) і щорічною основною відпусткою (37 календарних днів) не є якимось іншим видом додаткових відпусток. Отже, таким працівникам тривалість щорічної відпустки понад 37 календарних днів може бути збільшена лише за рахунок щорічних додаткових відпусток, передбачених іншими законодавчими актами.
Важливо! Працівник має обрати, за якою підставою він бажає скористатися щорічною основною відпусткою — як особа з інвалідністю (26 календарних днів) або як такий, що відпрацював у зоні гарантованого добровільного відселення увесь робочий рік (37 календарних днів).
Зважаючи на інтереси працівника, ймовірніше за все, він скористається щорічною «чорнобильською» відпусткою тривалістю 37 календарних днів.
У такому разі роботодавцю частково відшкодовують понесені ним витрати на виплату відпускних (у тому числі ЄСВ). Таке відшкодування здійснюють органи соцзахисту населення відповідно до Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов’язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою КМУ від 20.09.2005 р. № 936.
Що саме відшкодують? Оплату різниці між тривалістю щорічної відпустки, яка надається відповідно до ст. 47 Закону № 796, та тривалістю щорічної відпустки, яка надається відповідно до Закону про відпустки працівнику, що працював на території зони радіоактивного забруднення.
Таким чином, у ситуації, що розглядається, орган соцзахисту населення відшкодує роботодавцю оплату (у тому числі ЄСВ) за 11 (37 - 26) календарних днів «чорнобильської» відпустки.
