Часткове нарахування ПЗ: зведена таблиця

— товари (послуги)

Одночасно використовувані в оподатковуваних і неоподатковуваних операціях

Використовується коефіцієнт, визначений як відношення обсягів оподатковуваних операцій до сукупних обсягів оподатковуваних і неоподатковуваних операцій за попередній календарний рік

Нараховані протягом року ПЗ за «подвійним» придбанням перераховуються при проведенні річного перерахунку. Використовується коефіцієнт, визначений виходячи з фактичних обсягів проведених протягом року оподатковуваних і неоподатковуваних операцій*

— необоротні активи

1. За необоротними активами, придбаними до 01.07.2015 р. (під придбанням розуміється дата першої події), крім перерахунку в році придбання, треба робити перерахунки ще й за підсумками 1, 2 і 3 років (коефіцієнт розраховується наростаючим підсумком), що настають за роком початку їх використання (уведення в експлуатацію). При цьому не має значення, коли відбулося введення в експлуатацію (до 01.07.2015 р. чи після. Перераховуються не ПЗ (як у випадку з «новими» придбаннями), а ПК, який збільшено при придбання НА. Навіть якщо в майбутньому (у межах цих 3 років) неоподатковувані операції припиняться, ПК за цими об’єктами все одно треба перераховувати.

2. За необоротними активами, придбаними після 01.07.2015 р., річний перерахунок здійснюється так само, як і за товарами (послугами)

* ПЗ, нараховані згідно з пп. 198.5 і 199 ПКУ при розрахунку коефіцієнта не враховуються. Також не враховуються ПЗ, що нараховуються на «товарні залишки» при анулюванні реєстрації платником ПДВ згідно з п. 184.7 ПКУ (перерахунок здійснюється до дати зняття з обліку).

Придбання після 01.07.2015 р.

Протягом року нарахування ПЗ уключається до первісної вартості придбань або витрат (Дт 15, 20, 28, 91, 92, 93, 949* — Кт 643/1; Дт 643/1 — Кт 641).

Якщо першою подією була передоплата, то нарахування ПЗ відображається проводкою Дт 643/1 — Кт 641, а вже при оприбутковуванні придбань уключається до первісної вартості, як зазначено вище

Донарахування включається до складу витрат (Дт 643/1 — Кт 641; Дт 949 — Кт 643/1).

Надмірне нарахування — до складу доходів з одночасним збільшенням податкового кредиту (Дт 641 — Кт 643/1; Дт 643/1 — Кт 719). Хоча логічніше зробити проводку Дт 643/1 — Кт 641 методом «червоне сторно»

Придбання до 01.07.2015 р. (йдеться про НА)

При придбанні до податкового кредиту включалася тільки частина вхідного ПДВ виходячи з ЧВ, залишок збільшував первісну вартість придбань (Дт 15 — Кт 63; Дт 641 — Кт 643)

Якщо в результаті перерахунку треба збільшити ПК, таке збільшення включається до складу доходів (Дт 641 — Кт 719).

Якщо в результаті перерахунку треба зменшити ПК, таке зменшення включається до складу витрат (Дт 641 — Кт 644 (методом «червоне сторно»; Дт 949 — Кт 644)**

* Субрахунок 949 найчастіше використовуватиметься в разі, якщо при оприбутковуванні придбані товари/послуги передбачалося використовувати в оподатковуваній діяльності (первісну вартість збільшувати не можна).

** Мінфін у листі від 19.05.2011 р. № 31-08410-07-25/12852 збільшення податкового кредиту за результатами річного перерахунку рекомендував відображати так: Дт 641 — Кт 631 і одночасно Дт 15 — Кт 631 (методом «червоне сторно») і Дт 10 — Кт 15 (методом «червоне сторно»). У свою чергу, зменшення податкового кредиту можна аналогічно провести, зробивши запис на суму зменшення: Дт 641 — Кт 631 (методом «червоне сторно») і одночасно Дт 15 — Кт 631 і Дт 10 — Кт 15.

Особливості заповнення окремих граф ПН і РК

Особливості складання ПН:

1. Виписується не пізніше останнього дня звітного періоду.

2. У рядку «Індивідуальний податковий номер покупця» відображається умовний ІПН «600000000000», а в інших рядках, відведених для заповнення даних покупця, платник зазначає власні дані.

3. Тип причини 08 або 09 (залежно від характеру неоподатковуваних операцій). Через це з’являється необхідність складання двох ПН (на необ’єктні і звільнені від ПДВ постачання).

4. У гр. 2 «Номенклатура товарів/послуг продавця» можуть зазначатися номери і дати податкових накладних, отриманих від постачальників.

5. Графи 3.1, 3.2, 3.3, 5-9, 11* не заповнюються.

6. У гр. 4 зазначається одиниця виміру «грн.».

7. У гр. 10 зазначається обсяг постачання з урахуванням коефіцієнта анти-ЧВ

Особливості складання РК:

1. Складається в останній день року.

2. Складається до кожної ПН, виписаної на часткове нарахування ПЗ.

3.. У полі «Індивідуальний податковий номер отримувача (покупця)» вказується умовний ІПН «600000000000». В інших рядках, відведених для заповнення даних покупця, вказуються власні дані.

4. Розділ Б:

у гр.1 ставимо порядковий номер рядка зведеної ПН, яку коригуємо;

у гр. 2 записуємо «Коригування за підсумками року податкових зобов’язань, нарахованих згідно з п. 199.1 ст. 199 ПКУ»;

у гр. 11 вказуємо код ставки (20 % або 7 %);

у гр. 13 вказуємо суму податку, яка збільшує або зменшує (ставимо знак «-») суму податкових зобов’язань, нарахованих відповідно до п. 199.1 ПКУ. Інші графи і рядки табличної частини податківці радили не заповнювати**

* Деяке ПЗ реагує на відсутність показників в гр. 6, 7 і 8 табличного розділу Б як на некоректне заповнення, видаючи «помилку». У такому випадку при складанні зведено-часткових ПН радимо відключати автоперахунок і заповнювати дані табличного розділу А і Б вручну.

** Проте, з огляду на недавні перипетії з «номенклатурними» тонкощами при складанні РК, радимо в розділі Б РК показувати коригування до кожного окремого рядка зі зведеної ПН, і заповнювати в РК так само і графу 3. При цьому враховуючи, що в таких РК гр . 7 — 10 табличного розділу Б залишаються порожніми, відключити автоперерахунок і заповнювати дані табличного розділу А і гр. 13 з розділу Б вручну. Що стосується гр. 5 РК, то оскільки у ПН її аналог заповнюється, радимо її заповнювати й у РК.