висновок документа
До кінця поточного року продовжено мораторій на перевірки
Нагадаємо: суть мораторію полягала в тому, що повна заборона накладалася на проведення планових заходів нагляду (контролю), а позапланові проводилися на підставах, перерахованих у Законі України від 03.11.2016 р. № 1728-VIII (далі — Закон про мораторій)*, а саме:
* Зверніть увагу: Закон про мораторій оперує поняттям, яке охоплює не лише перевірки, але й ревізії, огляди, обстеження та інші форми, встановлені законом.
1) обґрунтоване звернення фізособи (при погодженні з ДРС**). ДРС «дає добро» на перевірку протягом 5 днів з дня отримання документів від контролюючого органу. Відповідне рішення публікується на офіційному сайті регуляторної служби до початку проведення перевірки. Госпсуб’єкт знайомиться з рішенням ДРС. Тому, хто перевіряється, обов’язково надається копія такого рішення.
** Державна регуляторна служба України.
Інакше суб’єкт господарювання має право не допустити контролюючий орган до перевірки;
2) письмова заява госпсуб’єкта про проведення перевірки за власним бажанням;
3) рішення суду;
4) аварія, смерть потерпілого внаслідок нещасного випадку, який був пов’язаний з діяльністю госпсуб’єкта.
Проте був перелік органів, на яких дія Закону про мораторій не поширювалася, так само як і усі встановлені цим нормативно-правовим актом обмеження. Серед таких «виняткових» органів, зокрема, були і ДФСУ, і Держпраці, і Держекоінспекція.***
*** Див. детальніше в «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 11, с. 22.
Що змінилося? Здавалося б, нюанси, але вони відчутно впливають на стан справ.
По-перше, додалося декілька підстав для проведення позапланових заходів:
висновок документа
у разі настання події, яка має значний негативний вплив відповідно до критеріїв, затверджених КМУ, на права, законні інтереси, життя і здоров’я, захист довкілля і забезпечення безпеки держави
На сьогодні таких критеріїв немає. Отже, формально поки їх не буде і таку підставу застосувати не можна.
Цілком можливо, що під час розробки критеріїв за основу візьмуть практику застосування доручень Прем'єр-міністра України про проведення позапланових перевірок на підставі ч. 1 ст. 6 Закону України від 05.04.2007 р. № 877-V (далі — Закон № 877). Оскільки причиною надання такого доручення також є негативні події, про які ми сказали вище.
висновок документа
для перевірки виконання суб’єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів з приводу усунення порушення вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом держнагляду (контролю)
Відповідно, якщо до вас завітали у гості контролери з переліку, який колись передбачався в ст. 6 Закону про мораторій, та ще і «подаруночок» залишили (наприклад, припис), то цілком можливо, що у 2018 році вони можуть повернутися з позаплановим контрольним заходом.
По-друге, змінився принцип визначення сфери дії Закону про мораторій.
висновок документа
Дія Закону про мораторій не поширюється на відносини, що виникають під час проведення заходів нагляду (контролю) органами, перелік яких встановлюється КМУ (ст. 6 Закону про мораторій)
Як бачите, тепер перелік «позамораторних» ☺ контролерів, на яких Закон про мораторій не поширюється, встановлює Кабмін.
Відповідно, формально немає переліку — немає і винятків. А немає винятків, отже, поки приходити з плановими перевірками жоден орган держвлади або орган місцевого самоврядування не може. Позапланові ж заходи обмежені підставами, передбаченими Законом про мораторій.
Проте зауважте: Кабмін зі своїми актами працює набагато оперативніше (звісно, коли це необхідно ☹), ніж Верховна Рада.
Припускаємо, що до переліку винятків потраплять усі ті, хто був у ст. 6 Закону про мораторій у попередній редакції. Але говорити про щось напевно доки зарано.
Чому під «роздачу» потрапляють і ДФСУ з Держпраці? Закон про мораторій у ст. 1 вказує на те, що термін «органи державного нагляду (контролю)» вживається в значенні Закону № 877.
У свою чергу, ст. 1 Закону № 877 як орган державного нагляду (контролю) визначає уповноважені законом центральні органи виконавчої влади і їх територіальні органи, державні колегіальні органи, органи виконавчої влади АРК, місцеві держадміністрації, органи місцевого самоврядування.
І ДФСУ, і Держпраці є центральними органами виконавчої влади*. До речі, на ці органи поширюються положення Закону № 877. Щоправда, з урахуванням положень спеціального законодавства (ст. 2 Закону № 877).
* Див. п. 1 Положення про ДФСУ, затвердженого постановою КМУ від 21.05.2014 р. № 236, і п. 1 Положення про Держпраці, затвердженого постановою КМУ від 11.02.2015 р. № 96, відповідно.
Якщо ж брати ті відносини, на які Закон № 877 не поширюється (валютний контроль, митний контроль на кордоні, державний експортний контроль, контроль за бюджетним законодавством, банківський нагляд, держнагляд за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції, державний нагляд (контроль) у сфері телебачення і радіомовлення), то на сьогодні ситуація така. Перевіряти навіть з цих питань держоргани повинні з урахуванням положень Закону про мораторій, але не враховуючи правил, закладених у Законі № 877 (ср. ).
По-третє, на КМУ поклали зобов’язання щодо розробки актів у сфері реформування держнагляду (контролю).
висновок документа
КМУ до 01.07.2018 р. повинен розробити і затвердити концепцію та план заходів з реформування системи державного нагляду (контролю) з метою впровадження ризик-орієнтованого підходу до здійснення заходів державного нагляду (контролю) в усіх сферах господарської діяльності (п. 4 ст. 7 Закону про мораторій)
При цьому якщо читати цей пункт буквально, доходимо висновку, що ані про строки розробки критеріїв, ані про строки встановлення переліку органів-винятків мова не йде.
Сподіваємося, що принаймні з переліком контролюючих органів Кабмін затягувати не буде.
