** Затверджено постановою Правління НБУ від 29.12.2017 р. № 148.
Так, нове «касове» Положення № 148 набуло чинності з 05.01.2018 р., тобто з дня, наступного за першим розміщенням на порталі НБУ. Такою є сувора норма ч. шостої ст. 56 Закону України «Про Національний банк України» від 20.05.99 р. № 679-XIV, якою врегульовано порядок набуття чинності НБУшними нормативно-правовими актами.
Гадаємо, НБУ мав добрі наміри: лібералізувати правила готівкового обігу та заодно відредагувати їх. Але неприємна ситуація із внесенням дрібних змін до форм касових документів і несподіваним набуттям ними чинності примушує зосередитися.
Незмінні «корисності»
Готівкові обмеження. До Положення № 148 «затягнули» норми скасованої постанови Правління НБУ «Про встановлення граничної суми розрахунків готівкою» від 06.06.2013 р. № 210. При цьому збереглися обидва «ліміти готівкових розрахунків», їх розміри 10 тис. грн. і 50 тис. грн. (тепер чорним по білому написано, що ці суми — «включно»), а також усі правила їх застосування.
Бланки. В усіх касових формах розшифрували, що таке ЄДРПОУ, у написі на касовій книзі вставили слово «відбитка» (перед «печатки»), подекуди додали нумерацію рядків «№ з/п». Водночас, у ПКО залишився звичний реквізит для нумерації документа – «№». І у новому ВКО старий «Номер документа» наразі теж є. На нашу думку, це означає, що їх слід продовжувати нумерувати у «наскрізному» порядку, а в новому реквізиті «№ з/п» ставити 1 — номер рядка, який завжди буде одним-єдиним.
Зрозуміло, усе це назвати істотними змінами не можна. Проте, пам’ятаючи жорстку позицію ДФСУ (а саме на неї покладено контроль) при попередніх змінах касових бланків, зауважимо, що
наразі найнадійніший і безпечніший варіант — максимально швидко почати застосовувати нові форми касових документів (за можливості вже з 5 січня)
За використання старої форми ПКО фіскали загрожують п’ятикратним штрафом «за неоприбуткування». Але знайте: це явне перебільшення, оскільки п. 11 Положення № 148 оприбуткуванням називає облік готівки, що надійшла, в повній сумі в касовій книзі. А на суть цієї операції зміни форми ПКО не впливають.
Колись вони кваліфікували використання старих касових бланків як нібито «порушення правил ведення касових операцій» і застосовували адмінштрафи за ст. 1642 КпАП. Проте і це вважаємо неправомірним: адже «правила ведення» і тонкощі форми документів — це все ж таки різні речі. Не здивуємося, якщо «зубасті» платники за таке завалять фіскалів судовими позовами… ☹
Визначення. Залишилося без змін визначення терміна «готівкові розрахунки», тобто воно, як і раніше, відрізняється від РРОшної «розрахункової операції». Більш того: в п. 24 Положення № 148 прямо сказано, що розрахункові операції, які проводяться згідно із Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.95 р. № 265/95-ВР, оформляються згідно з його ж вимогами. І крапка.
Виплати, пов’язані з оплатою праці, як і раніше, орієнтовані на перелік з Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої наказом Держкомстату від 13.01.2004 р. № 5.
Розрахунки шляхом внесення готівки до банків або небанківських установ без відкриття рахунку для подальшого переказу на рахунки інших осіб, як і раніше, вважаються для платника — готівковими, а для одержувача — безготівковими (п. 10 Положення № 148).
Відокремленим підрозділам, які проводять готівкові розрахунки через РРО/РК з КОРО, але не приймають і не видають готівку за касовими ордерами, як і раніше, дозволено не вести касову книгу (п. 39 Положення № 148).
Важливо! Оскільки з визначення «оприбуткування готівки» (п.п. 18 п. 3 Положення № 148) виключили згадку про КОРО, то відтепер:
(1) таке послаблення поширюється лише на ті відокремлені підрозділи, які здають виручку виключно в касу головного підприємства, де і відбувається оприбуткування готівки у його касовій книзі. Якщо ж відокремлений підрозділ здаватиме виручку в банк, то тут без касової книги не обійтись;
(2) для ФОП оприбуткування готівки — це запис до Книги доходів (і витрат). Запис до КОРО з точки зору оприбуткування нічого не вартує.
Ані ліміт каси, ані терміни здавання готівкової виручки не торкаються ФОП (п. 14 Положення № 148). Тобто в цьому питанні теж усе по-старому.
Лібералізація «дисципліни»
Важливо: підприємство зобов’язане затвердити окремий документ — порядок оприбуткування готівки в касі (як для себе самого, так і для відокремлених підрозділів), в якому прописати особливості режиму роботи і змінності, порядок і особливості здавання готівкової виручки до банку.
До речі, перелік документів, що підтверджують таке здавання виручки, доповнений (п. 29 Положення № 148) двома позиціями: (1) квитанцією/чеком банкомата або програмно-технічного комплексу самообслуговування, (2) чеком термінала.
Ліміт каси, як і раніше, розраховується підприємством самостійно і встановлюється/затверджується наказом керівника (у тому числі і відокремленим підрозділам) на підставі середньоденного надходження/видачі готівки (п. 50 Положення № 148).
Аналога старому додатку 8 до Положення № 637 у новому Положенні № 148 немає. Тож форма розрахунку ліміту каси тепер довільна (хоча сам розрахунок має бути обґрунтованим). Право на «завищений» ліміт 170 грн. скасоване.
Щодо граничних строків зберігання в касі понадлімітної готівки, то для виплат, які належать до фонду оплати праці і здійснюються:
(1) з виручки, вони лишилися колишніми — три робочі дні від установленої на підприємстві дати виплати;
(2) за рахунок отриманої у банку готівки «звичайними» підприємствами — увага! — збільшені з 3 до 5 днів;
(3) віддаленими залізничними і морськими відокремленими підрозділами — збільшені з 5 до 10 днів (п. 18 Положення № 148).
Кілька слів про строки використання підзвітних сум. До тих, що були («звичайного» — 2 робочих дні і «сільгосп-вторсировинно-закупівельного» — 10 робочих днів), додали окремий «металобрухтно-закупівельний» строк — 30 робочих днів.
У п. 25 Положення № 148 нарешті чітко прописали: «використання печатки установою/підприємством не обов’язкове».
Згідно з п. 23 Положення № 148 усі касові документи (у тому числі ПКО і РКО) можуть бути електронними (за умови накладення ЕЦП). Зрозуміло, що це не звільняє суб’єктів від обов’язку зберігання документів у відповідному вигляді. Втім, є тут одна заковика: в абзаці другому п. 25 Положення № 148 все ще говориться про обов’язок видачі платникові квитанції ПКО, причому — увага — саме як «відривної частини»… ☹ Подивимося, як тепер НБУ роз’яснить подібний фокус-покус…
Тепер в п. 44 Положення № 148 керівникові підприємства/установи для виконання обов’язків касира дозволено залучати «стороннього» працівника на підставі договору аутстафінгу. При цьому положення про повну матеріальну відповідальність касира має бути включене до згаданого договору. Та допоки законодавець остаточно не прояснить усі правові аспекти подібної взаємодії, поперед батька в пекло радимо краще не лізти. ☺
