Теми статей
Обрати теми

ПДВ-рахунок не поповнився з вини казначейства? ЄРПН-штрафів немає!

Нестеренко Максим, податковий експерт
Суть спору

Підприємство звернулося до суду з вимогою скасувати податкове повідомлення-рішення, яким йому нараховано штрафні санкції за несвоєчасну реєстрацію податкової накладної в ЄРПН. Пози- вач наполягає, що не зміг вчасно зареєструвати податкову накладну з вини казначейства, яке не перерахувало кошти (поповнення ПДВ-рахунку) на його електронний рахунок.
Суди першої та апеляційної інстанцій позов за- довольнили. Фіскали не погодилися із зазначеним рішенням і подають касаційну скаргу до Верховного Суду*.

* Постанова ВС від 05.06.2018 р. у справі № 817/1119/17 (http://reyestr.court.gov.ua/Review/74514440).

Позиція податкових органів

На думку фіскалів, податкове повідомлення-рішення є законним. В обґрунтування фіскали посилаються на те, що позивач зареєстрував податкову накладну із порушенням строків,які встановлено п. 201.10 ПКУ.

Вирішення справи судом

Верховний Суд відмовив фіскалам у задоволенні їхньої касаційної скарги і підтримав висновки судів першої та апеляційної інстанцій.

Суть аргументації Верховного Суду зводиться до двох таких тез.

По-перше, поповнення ПДВ-рахунку, так само як і вчинення дій для ЄРПН-реєстрації податкової накладної у визначені законодавством строки, свідчать про намір платника виконати свій обов’язок, прописаний у ПКУ.

По-друге, несвоєчасне поповнення ПДВ-рахунку, яке обумовило порушення термінів реєстрації податкової накладної, сталося з причин, що не залежали від волі позивача. А це виключає вину підприємства у здійсненні податкового правопорушення. Позивач не припустився протиправних дій, а тому не притягується до відповідальності.

Думка редакції

Рішення, що коментується, стосується доволі цікавої ситуації. Отже, підприємство — платник ПДВ склало податкову накладну. У строки, встановлені п. 201.10 ПКУ, платник двічі спробував зареєструвати цю накладну, однак не зміг — не вистачило ліміту. Аби збільшити ліміт, підприємство поповнило свій ПДВ-рахунок, перерахувавши кошти зі свого поточного рахунку, як це передбачено п.п. «а» п. 2001.4 ПКУ.

Однак ліміт збільшився (і, відповідно, накладну вийшло зареєструвати) лише на наступний день після поповнення ПДВ-рахунку. А цього дня строк своєчасної ЄРПН-реєстрації вже сплив і почався строк «штрафної» ЄРПН-реєстрації. Фіскалів, ясна річ, не цікавило, з яких причин накладну було зареєстровано з порушенням строку. Вони «автоматом» склали податкове повідомлення-рішення і «впаяли» підприємству 10 %-й штраф за порушення ЄРПН-реєстрації (п. 1201.1 ПКУ).

Формально позиція фіскалів виглядає правильною. Бо ж ПКУ встановлює штрафи за несвоєчасну ЄРПН-реєстрацію безвідносно до причин, із яких виникла затримка у такій реєстрації**. Порядок № 569 і Порядок № 1246 також нічого не говорять про те, що несвоєчасне перерахування казначейством грошей платника для поповнення свого ПДВ-рахунку звільняє такого платника від ЄРПН-штрафів.

** Якщо і були звільнення від штрафів за несвоєчасну ЄРПН-реєстрацію, то вони прописувалися у перехідних положеннях ПКУ і то — тільки на певний період.

Верховний Суд у мотивувальній частині свого рішення доходить висновку, що казначейська служба України як орган, в якому відкриваються ПДВ-рахунки, а також як учасник системи міжбанківських розрахунків НБУ, несе перед платником та отримувачем відповідальність, пов’язану з проведенням переказу, відповідно до положень Закону про платіжні системи. А п. 8.1 Закону про платіжні системи вимагає виконати доручення, яке міститься в платіжному документі, в день надходження такого платіжного доручення. Цього ж вимагає п. 2.19 Інструкції № 22.

Логіка судів полягає у тому, що

ПДВ-рахунок позивача з вини казначейства не поповнився у день, коли позивач надав до свого банку платіжне доручення на таке поповнення

Однак ця обставина не звільняє платника ПДВ від ЄРПН-штрафів за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних. Нічого такого у ст. 1201 ПКУ не прописано. Там названо лише один випадок, коли до платника не застосовуються штрафні санкції згідно з п. 1201.1 ПКУ — коли податкову накладну заблоковано.

Дійсно, орган казначейства зобов’язаний виконувати вимоги Закону про платіжні системи. Якщо казначейський орган порушує вимоги цього Закону, до нього може навіть бути застосовано пеню (п. 129.6 ПКУ). Однак платнику податків у випадку несвоєчасної реєстрації накладних від цього не легше. Бо ж п. 129.6 ПКУ звільняє платника тільки від відповідальності за несвоєчасне або перерахування не в повному обсязі таких податків, зборів та інших платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції. Про звільнення від штрафів за несвоєчасну ЄРПН-реєстрацію — ані слова ☹.

Тож рішення, яке коментується, можна розцінювати, швидше, як особистий «фарт» позивача, а не як позитивну тенденцію. Ми не радимо сподіватися, що у вашому випадку в аналогічній ситуації результат судової тяганини буде аналогічним. Судова практика 2017 року містить аналогічне по суті коментованому рішення ВАСУ. У ньому суд дійшов висновку, що платник ПДВ не повинен сплачувати штрафи за несвоєчасну ЄРПН-реєстрацію тому, що поліція вилучила в нього комп’ютери і програмне забезпечення, відтак він фізично не міг зареєструвати накладні (див. ухвалу ВАСУ від 03.04.2017 р. у справі № К/800/7609/17*).

* Див.: http://reyestr.court.gov.ua/Review/66533483.

Однак тоді існувала принаймні примарна зачіпка для такого висновку: у п. 1201.2 ПКУ ішлося про штраф за відсутність ЄРПН-реєстрації з вини платника. Наразі у ст. 1201 ПКУ про вину платника не згадується, тож посилатися на те, що платник не зміг зареєструвати накладну з незалежних від нього причин (а тому не повинен сплачувати ЄРПН-штрафи) більше не вийде.

Звичайно, можна сказати, що

ЄРПН-штраф — це адміністративно-господарська санкція, а тому він просто не може застосовуватися до платника у разі, коли відсутня вина останнього, коли платник (як у нашому випадку) ужив усіх залежних від нього заходів, аби не допустити порушення (ч. 2 ст. 218 ГКУ)

Можна послатися також на п. 109.1 ПКУ, який визначає податкове правопорушення як протиправну дію чи бездіяльність, що теж передбачає наявність вини платника. Але, як можна побачити із власне наявності спору, що коментується, на фіскалів такі аргументи не дуже діють. Тож краще все-таки уникати ситуацій, подібних до тієї, в яку потрапив позивач, і за можливості не відкладати поповнення ПДВ-рахунку і ЄРПН-реєстрації на останній день граничного строку.

App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі