*http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=64356.
Відразу зазначимо: якщо згаданий законопроект ухвалять і податок на виведений капітал (ПНВК), як і планується, запрацює з 2019 року, це суперечитиме закону. Адже мінімальний строк, відведений ПКУ на набуття чинності такими кардинальними податковими нововведеннями, — 6 місяців до початку нового бюджетного періоду (згідно з принципом стабільності — див. п.п. 4.1.9 ПКУ). Навіть сьогодні цей строк уже порушений. Щоправда, нам з вами не звикати…
Хто платить ПНВК?
Платниками нового податку стануть:
1) юридичні особи — резиденти, що здійснюють діяльність як на території України, так і за її межами.
Виняток: єдиноподатники і неприбуткові організації. Але!
якщо єдиноподатник здійснює оподатковувані ПНВК операції з нерезидентом-неплатником, то заплатити ПНВК йому доведеться
А неприбуткові організації повинні оподатковувати ПНВК будь-яке нецільове використання своїх коштів (майна);
2) юридичні особи — нерезиденти незалежно від організаційно-правової форми або постійні представництва нерезидентів, що здійснюють діяльність на території України.
Якщо такий нерезидент (постійне представництво) планує:
— здавати в оренду (лізинг) майно, розташоване на території України;
— продавати нерухоме майно, розташоване на території України;
— здійснювати діяльність, під час якої створюється будівельний майданчик, будівельний, складальний або монтований об’єкт, якщо тривалість робіт перевищує 6 місяців;
— надавати брокерські, комісійні, агентські послуги на користь резидентів (за винятком здійснення операцій з купівлі-продажу товарів, робіт, послуг за межами України у нерезидентів (нерезидентам));
— отримувати майно (у тому числі цілісні майнові комплекси) від резидентів у рамках спільної діяльності або передане в довірче управління;
— укладати угоди про розподіл продукції,
то він повинен зареєструватися платником ПНВК ще до початку здійснення перерахованих видів діяльності.
Врахуйте: платник-резидент, що укладає договір з нерезидентом на здійснення перерахованих видів діяльності, ще до укладення договору повинен упевнитися, чи є той платником ПНВК. Тобто перевірити наявність відповідної інформації в Реєстрі платників ПНВК.
Якщо нерезидент, що підлягає обов’язковій реєстрації, не зареєстрований платником ПНВК, резидент виконує функцію податкового агента
Він повинен вказати про це в договорі і утримати податок при виплаті доходу нерезиденту. А якщо форма розрахунків з нерезидентом негрошова — сплатити ПНВК за свій рахунок.
Окрім перерахованих обов’язкових випадків, нерезидент (постійне представництво) може зареєструватися платником ПНВК і добровільно.
Оподатковувані операції і ставки податку
Тут найцікавіше. Як видно з назви податку, фінансовий результат (прибуток) при його розрахунку жодної ролі не відіграє. Оподатковують ним тільки операції з виведення капіталу (і прирівняні до них). Перелік таких операцій наведемо в таблиці.
Операції, оподатковувані ПНВК
I. Операції з виведення капіталу (ставка — 15 %) | |
1 | Виплата дивідендів неплатникові (у тому числі фізичній особі) у грошовій та/або відмінній від грошової формі |
Винятки: — реінвестовані дивіденди за умови, що така реінвестиція не змінює пропорції участі усіх засновників у статутному фонді емітента; — платежі підприємств, заснованих громадськими організаціями інвалідів, де кількість інвалідів, працевлаштованих за основним місцем роботи, за попередній звітний період складає не менше 50 % і їх заробітна плата — не менше 25 % загальних витрат на оплату праці. (!) Суму податкових зобов’язань, що виникли у зв’язку з виплатою дивідендів, можна зменшити на суму сплаченого податку на майно (податку на нерухоме майно, транспортного податку, плати за землю). (!!) Дивіденди, оподатковувані ПНВК, ПДФО не оподатковують | |
2 | Повернення внесків (коштів, майна) власникові корпоративних прав — неплатникові |
Базу оподаткування визначають як різницю між первинним внеском (внесок за рахунок реінвестування тут не враховуємо)/вартістю придбання частки (якщо розрахунки за неї здійснювалися на території України) і сумою виплат. (!) Перехід на спрощенку прирівнюється до ліквідації із здійсненням умовного повернення власникові корпоративних прав, коштів та/або вартості майна | |
3 | Сума коштів та/або вартість майна, що виплачується (яке повертається) у рамках спільної діяльності та/або довірчого управління неплатникові податку — власникові таких коштів/майна |
У сумі, що перевищує суму наданих коштів/майна | |
4 | Виплати, здійснювані державним некорпоратизованим, казенним або комунальним підприємством на користь держави/органів місцевого самоврядування у зв’язку з відрахуванням частини прибутку, якщо такі суми не оподатковувалися у зв’язку з виплатою дивідендів |
II. Операції, прирівняні до операцій з виведення капіталу (ставка — 20 %) | |
1 | Придбання у пов’язаного ФОП-спрощенця |
2 | Безповоротна фіндопомога, надана неплатникові або пов’язаній особі, або фінансова допомога непов’язаній особі, не погашена протягом 12 календарних місяців (що йдуть за кварталом, в якому вона надана) |
За винятком: — фіндопомоги неприбутківцям; — поворотної фіндопомоги, наданої непов’язаній особі — працівникові підприємства (але якщо така допомога залишиться не повернутою на дату звільнення працівника, її треба буде оподаткувати); — фіндопомоги, яка підлягає оподаткуванню ПДФО (чи не включається в розрахунок загального оподатковуваного доходу згідно зі ст. 165 ПКУ і не оподатковується згідно з п. 170.7 ПКУ); — прощеної заборгованості за товари (роботи, послуги), поставлені неплатникові резиденту— фізичній особі, яка підлягає оподаткуванню ПДФО (чи не включається в розрахунок загального оподатковуваного доходу згідно зі ст. 165 ПКУ і не оподатковується згідно з п. 170.7 ПКУ) | |
3 | Вартість безкоштовно переданого майна (робіт, послуг) неплатникам |
За винятком: — подарунків неприбутківцям; — подарунків неплатникам при проведенні маркетингових заходів (за умови, що вартість подарунка становить не більше одного прожиткового мінімуму); — подарунків неплатникам, якщо вартість такого подарунка оподатковується ПДФО (або не включається в розрахунок загального оподатковуваного доходу згідно зі ст. 165 ПКУ і не оподатковується згідно з п. 170.7 ПКУ); — майна (робіт, послуг), переданого у вигляді зобов’язань за договором про переведення боргу | |
4 | Фіндопомога і подарунки неприбутківцям у розмірі, що перевищує 0,5 % минулорічного доходу |
За винятком переданих платником, заснованим громадською організацією інвалідів, на користь свого засновника | |
5 | Продаж товарів (робіт, послуг) пов’язаним неплатникам |
Якщо строк платежу за договором перевищує 24 місяці з моменту їх отримання | |
6 | Нестачі, виявлені в ході інвентаризації |
Якщо балансова вартість майна, якого не вистачає, перевищує 5 % вартості однорідної групи майна і підприємство не звернулося в поліцію щодо порушення кримінальної справи або притягнення винних осіб до відповідальності | |
7 | Виплата коштів та/або вартість експортованого майна, вартість робіт (послуг), наданих неплатникові-нерезиденту у зв’язку з: |
7.1 | перерахуванням з рахунків в українських банках на закордонні рахунки платника |
7.2 | погашенням зобов’язань, виконання яких не приводить до зарахування коштів на українські рахунки платників або до отримання платником майна (робіт, послуг) |
7.3 | інвестиціями в закордонні об’єкти |
— створення юросіб за кордоном; — відкриття філій, інших відокремлених підрозділів за кордоном; — створення та/або утримання постійного місця діяльності, через яке повністю або частково здійснюється госпдіяльність платника за кордоном; — придбання майна, корпоративних прав і цінних паперів та їх похідних іноземних емітентів, прав власності на нерухоме майно, що знаходиться за кордоном, за винятком: а) сплати членських (вступних) внесків в іноземні міжнародні організації та установи в сумі, що не перевищує 200 розмірів прожиткового мінімуму на одну організацію (чи в розмірі, що перевищує зазначений розмір, якщо внесок сплачений організації, членом якої є Україна); б) придбання майна, якщо воно імпортується до оплати або протягом 360 днів з дня виплати коштів; в) придбання майна з метою його подальшого продажу за кордоном, якщо зарахування коштів від такого продажу на українські рахунки відбувається не пізніше 360 днів з дня виплати коштів за кордон на його придбання. (!) Фінлізинг (якщо об’єкт не ввозиться на Україну) теж прирівнюється до інвестицій | |
7.4 | придбанням робіт (послуг) |
За винятком: — придбання робіт (послуг), якщо платник отримує результат до моменту здійснення оплати або протягом 360 днів з дня виплати коштів за кордон; — придбання робіт (послуг) з метою їх подальшого продажу за кордоном, якщо зарахування коштів від такого продажу на українські рахунки відбувається не пізніше 360 днів з дня виплати коштів за кордон на їх придбання | |
7.5 | відчуженням майна (робіт, послуг) |
За винятком: — продажу майна, надання робіт (послуг) на умовах передоплати або якщо оплата здійснюється протягом 360 днів з дня завершення митного оформлення експорту/дня фактичного надання робіт (послуг) | |
8 | Виплата коштів та/або передача майна на користь нерезидента за договорами комісії, доручення, агентськими та іншими аналогічними договорами |
За винятком: — суми коштів та/або вартості майна, наданих нерезидентом платникові для виконання договору і повернутих йому; — вартості майна, яке було закуплено за дорученням і за рахунок нерезидента за кошти, отримані безпосередньо для цієї закупівлі; — суми коштів від продажу майна (за винятком корпоративних прав і цінних паперів), наданого нерезидентом для продажу (за винятком випадків, коли платник податку — резидент має ознаки постійного представництва); — суми коштів, яка була сплачена нерезидентом при придбанні на території України цінних паперів або корпоративних прав, кошти від продажу яких повертаються нерезиденту | |
9 | Виплата роялті нерезиденту в сумі, що перевищує суму доходів від роялті, збільшену на 4 % минулорічного чистого реалізаційного доходу |
10 | Виплата роялті: |
— «низькоподатковому» нерезиденту; — нерезиденту щодо об’єктів, права інтелектуальної власності на які уперше виникли у резидента України; — нерезиденту, якщо роялті в його країні не оподатковуються | |
11 | Внески до статутного капіталу неплатника — резидента, в довірче управління, спільну діяльність неплатника |
12 | Виплата боргових зобов’язань (відсотків, комісій, інших винагород/відшкодувань за кредитами, позиками, депозитами, операціями РЕПО, зобов’язаннями за договорами фінлізингу та іншими позиками) |
на користь: — пов’язаних осіб — нерезидентів (оподатковується за ставкою 5 %. Але (!) якщо загальна сума боргових зобов’язань перед усіма пов’язаними особами — нерезидентами перевищує суму власного капіталу більше ніж у 3,5 раза, то застосовують ставку 20 %); — нерезидентів, зареєстрованих у «низькоподаткових» країнах | |
13 | Виплати «ненадійним» страховикам-нерезидентам у рамках страхових договорів |
14 | Передача майна, надання робіт, послуг нерезиденту, який незаконно здійснює діяльність без реєстрації платником ПНВК |
15 | Контрольовані операції, якщо їх ціни не відповідають принципу «витягнутої руки» |
16 | Кошти (майно), використані неприбутківцем не за цільовим призначенням |
Перехідні тонкощі
Суму дивідендів (та/або нерозподілений прибуток від спільної діяльності), що виплачується за 2018 рік:
— яка не перевищує суму оподатковуваного прибутку за 2018 рік, — ПНВК не оподатковують (але її доведеться оподаткувати ПДФО за новою ставкою 9 %);
— яка перевищує суму оподатковуваного прибутку (разом з виплаченими дивідендами за 2018 рік), — оподатковують ПНВК (але без ПДФО).
Крім того, під оподаткування ПНВК підпадуть і дивіденди, що виплачуються за більш ранні періоди. Тож їх вигідніше виплатити у 2018 році (і оподаткувати ПДФО за ставкою 5 %). І ще таке:
переплати з податку на прибуток не згорять, їх можна буде врахувати у зменшення ПНВК
Щоправда, переплатою за авансовими внесками при виплаті дивідендів можна буде зменшити тільки зобов’язання, нараховані при виплаті дивідендів. Ну а збитки у ПНВКшний час не перенесеш.