Теми
Вибрати теми статей
Сортувати за темами

Акциз та наднормативні втрати пального

Павленко Олексій, податковий експерт
Податки & бухоблік Липень, 2018/№ 61
В обраному У обране
Друк
Через скасування норм природного убутку для нафтопродуктів платники акцизного податку з реалізації пального (так званого ЛП-акцизу) зіткнулися з проблемою повторної сплати акцизного податку з обсягів списання «природно» втраченого пального. Сьогодні розглянемо питання списання такого пального та відображення його в акцизній звітності.

Об’єктом оподаткування акцизним податком є, зокрема, обсяги втрачених підакцизних товарів (продукції), що перевищують встановлені норми втрат (п.п. 213.1.6 ПКУ).

Тобто наднормативні втрати пального (крім «форс-мажорних») повинні оподатковуватися акцизним податком. Причому, можливо, навіть незважаючи на те, що акцизний податок з таких обсягів уже було фактично сплачено виробником або на митниці (якщо йдеться про імпортне пальне)…

Норми

З 17.03.2017 р. не застосовується на території України постанова Держпостачу СРСР від 26.03.86 р. № 40, якою було затверджені природні норми убутку нафтопродуктів при прийнятті, зберіганні, відпуску та транспортуванні. Отже, починаючи зі згаданої дати норм убутку нафтопродуктів немає. Тобто

усі обсяги втрат нафтопродуктів вважаються наднормативними і можуть бути об’єктом оподаткування акцизним податком

Така ось «сірячна правда» акцизного податкового життя… ☹

Фіскали у БЗ 116.02 підтверджують відсутність на сьогодні норм убутку (втрат) нафтопродуктів і відсилають у цьому питанні до Міненергетики, яке, наскільки нам відомо, нові норми замість старих досі так і не розробило

База

Пункт 214.7 ПКУ говорить, що при псуванні, знищенні, втраті підакцизних товарів (продукції), крім випадків, передбачених у п. 216.3 ПКУ, базою оподаткування є обсяги втрачених товарів (продукції).

У свою чергу, п. 216.3 ПКУ встановлює, що податкове зобов’язання щодо втраченого підакцизного товару (продукції) не виникає, якщо:

а) платник документально зафіксував ці втрати та надав необхідні докази того, що відповідний підакцизний товар (продукцію) утрачено внаслідок аварії, пожежі, повені чи інших форс-мажорних обставин та його використання на митній території України є неможливим;

б) підакцизний товар (продукцію) утрачено внаслідок випаровування в процесі виробництва, обробки, переробки, зберігання чи транспортування такого товару (продукції) чи з іншої причини, пов’язаної з природним результатом. Ця вимога застосовується у разі втрати підакцизних товарів (продукції) у межах нормативів втрат, які затверджуються в порядку, що визначається КМУ.

Щодо п.п. «б», зрозуміло, «прольот», оскільки норми не затверджено (див. вище), тож залишається тільки «форс-мажорний» п.п. «а»

Платники

Майте на увазі, що

об’єкт оподаткування при списанні втраченого пального, визначений п.п. 213.1.6 ПКУ, формально (!) виникає в усіх платників акцизного податку

Тобто, за задумом, не лише у тих, хто є виробником підакцизного пального, а й у його реалізаторів (тобто в усіх, хто зареєстрований платником ЛП-акцизу). Але крім них — і в решти інших платників акцизного податку, хто списує за актом втрати підакцизного пального. Тобто формально — у всіх, хто в принципі належить до платників акцизного податку (див. п. 212.1 ПКУ) та списав понад норми* підакцизне пальне!

* А якщо списав втрачені нафтопродукти, то оподатковуватися може увесь обсяг списаного з «не форс-мажорних» причин пального.

Утім, вважаємо, задум законодавця полягав у тому, щоб такий об’єкт оподаткування виникав лише у платників акцизного податку, що виробляють та/або реалізовують** конкретні товарні позиції (наприклад, щодо нафтопродуктів — тільки у тих, хто є платником звичайного та/або ЛП-акцизу саме за такими товарними позиціями). Проте оскільки такої конкретизації ПКУ не містить, п.п. 213.1.6 ПКУ формально поширюється на всіх платників акцизу, незалежно від того, які товарні групи в них оподатковуються цим податком. Через це може скластися враження, що, наприклад, платник алкогольного акцизу, який списує втрати нафтопродуктів, формально повинен оподаткувати акцизом обсяги таких списань…

** Хоча за логічного та нефіскального підходу за наднормативні списання мали би розплачуватися тільки виробники пального. В інших випадках виникає повторне оподаткування акцизом одних і тих же обсягів.

Утім, з Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку, затвердженого наказом Мінфіну від 23.01.2015 р. № 14, випливає більш ліберальний висновок. У п. 5 розд. IV цього Порядку зазначено, що розділ В декларації («Податкові зобов’язання з реалізації пального») заповнюється платниками акцизного податку, визначеними пп. 212.1.1 і 212.1.15 ПКУ, які здійснюють реалізацію пального в розумінні абзацу другого п.п. 14.1.212 ПКУ.

Тобто цей розділ заповнюють тільки виробники та інші реалізатори пального (і ті, й інші зазвичай мають бути зареєстровані платниками ЛП-акцизу), адже операція зі списання втрат пального хоча й є об’єктом оподаткування акцизом, утім не є «реалізацією пального» у розумінні абзацу другого п.п. 14.1.212 ПКУ, тому в інших платників акцизного податку списання втрат пального оподатковуватися не повинне — адже вони не мусять заповнювати розділ В декларації. І такий висновок хоча й не надто «надійний», але, на наш погляд, досить логічний.

Відображення

Що стосується відображення обсягів втрат підакцизного пального в декларації акцизного податку, то воно дещо відрізнятиметься у платників акцизу — виробників пального і у тих, хто здійснює тільки реалізацію пального.

У платників-виробників***. Обсяги списаних втрат у них мають відображатися в додатку 1 до декларації, де зазначаються товарні позиції, оподатковувані акцизом за специфічними ставками.

*** До речі, про проблеми з оподаткуванням акцизу у виробників пального, у тому числі щодо іншої небезпеки у них подвійного оподаткування акцизом, вам відомо ще з «Податки та бухгалтерський облік», 2016, № 91, с. 19.

Обсяги втрат пального, списані в межах норм або у зв’язку з «форс-мажорами», відображаються в кол. 10 і 11 додатка 1. А обсяги пального, списані понад норми, відображаються в кол. 8 і 9 цього додатка (входять до загальної суми інших оподатковуваних обсягів цієї товарної позиції, що відображаються в цих колонках). Сума акцизного податку, обчислена з цих обсягів, відображається в кол. 16 додатка 1 у складі загальної суми акцизного податку, обчисленого за цією товарною позицією. «Персоніфікація» загальної суми акцизу, відображеної в кол. 16 додатка 1, здійснюється у розділі В декларації акцизного податку.

Сума акцизу, що припадає на наднормативне списання, відображається окремо у рядку В5 декларації і входить до загальної суми зобов’язань щодо пального, яка відображається у рядку В18

При цьому в додатку 11 у виробника обсяги втрат пального у межах норм або з «форс-мажорних» причин відображаються в кол. 9, а понад нормиу кол. 10 (про обов’язковість відображення обсягів втрат пального в цьому додатку див. також БЗ 116.02).

Зауважимо, що на обсяги списання пального також мають складатися акцизні накладні (АН) — на списання в межах норм або за «форс-мажорами» в АН зазначається тип причини «4», на списання пального понад норми — тип причини «5». За відсутності необхідного обсягу регліміту (∑АНакл) для реєстрації АН, оформлених на такі «списані» обсяги, доведеться сплатити на електронний рахунок акциз, а ось зарахувати суми, сплачені на електронний рахунок, п. 24 Порядку № 113**** формально дозволяє в рахунок нарахованої згідно з поданою декларацією суми ПЗ тільки з реалізації пального. А ці ПЗ обчислені не з реалізації, а зі списання пального. Втім, наскільки нам відомо, на практиці фіскали тут не зважають на формальності. Адже у них є інші джерела «відсмоктування» акцизу у платників (наприклад, див. далі).

**** Порядок електронного адміністрування реалізації пального, затверджений постановою КМУ від 24.02.2016 р. № 113.

У платників-торговців. Хоча такі платники ЛП-акцизу за нефіскального підходу (див. виноску ** на с. 18) взагалі не повинні були б сплачувати акциз із обсягів списань, але якщо немає бажання сперечатися з податківцями, то доведеться наднормативні списання оподатковувати. При цьому заповнення акцизної декларації (та додатків 1 і 11) у них, на нашу думку, має здійснюватися аналогічно з виробниками. За тим лише винятком, що у торговців у додатку 1 зазначатимуться тільки обсяги списаних втрат пального та акцизний податок, з них нарахований, сума якого з кол. 16 додатка 1 перенесеться до рядка В5 декларації.

«Шаманство»

Якщо ви вирішите будь-якими способами «усунути» фіскальну несправедливість, пов’язану з відсутністю норм природного убутку нафтопродуктів, то пам’ятайте таке. Коли ви зареєструєте акцизні накладні з типом причини «5», то фіскали можуть цей момент «відмоніторити»: і в акцизній декларації за поточний місяць вони можуть перевірити відображення таких обсягів у кол. 10 додатка 11, а найголовніше — перевірити наявність необхідних сум акцизу в додатку 1 (кол. 16) та в рядку В5 «пального» розділу В самої декларації! Якщо там не буде сум акцизу, цілком можливо, що донарахують із штрафами…

Висновок: АН з типом причини «5» краще не реєструвати, а втрати списувати або під «форс-мажор» (з наданням фіскалам необхідних документальних доказів***** — див. уже згаданий п.п. «а» п. 216.3 ПКУ), або під якусь реалізацію.

***** Зауважимо, що у БЗ 116.13.02 фіскали відхрестилися від відповіді на запитання, які документи повинен подавати їм у такому разі платник, і перевели стрілки на Мінфін. А той із цього приводу нічого поки не видавав, чим і можуть поки що скористатися платники, оформляючи «докази»…

Списання таких втрат, як «на власне споживання», теж може бути загрозливим, оскільки п.п. 213.1.2 ПКУ визначає об’єктом оподаткування, зокрема, операції з реалізації та/або передачі в межах одного підприємства підакцизних товарів (продукції) з метою власного споживання, промислової переробки… Щоправда, вважаємо, що ця норма теж має стосуватися тільки виробників підакцизного пального. І, наскільки нам відомо, поки ще фіскали не додумалися «під цим соусом» повторно оподатковувати акцизом у торговців пальне, спожите ними для власних потреб (спалене на своїх авто). Тож для торговців цей варіант, можливо, й «прокотить»…

Загалом, думайте, як виживати в таких «ненормованих», а точніше — ненормальних умовах.

висновки

  • З 17.03.2017 р. — дати скасування старих «союзних» норм природного убутку нафтопродуктів — усі обсяги списання пального, що належить до нафтопродуктів, стали «наднормативними». Тобто з’явилася небезпека оподаткування усіх таких обсягів списання акцизним податком згідно з п.п. 213.1.6 ПКУ.
  • Обсяги списаного пального, за логікою, повинні оподатковуватися акцизним податком тільки у його виробників, проте з нормативів формально випливає, що таке оподаткування може бути в усіх платників ЛП-акцизу.
  • Усі обсяги списань пального (у тому числі й ті, що не оподатковуються акцизним податком) відображаються в додатках 1 та 11 до «акцизної» декларації. А якщо є оподатковувані обсяги, то обчислена з них сума акцизу окремо відображається в рядку В5 розділу В декларації.
Оформи передплату та читай все Передплатити журнал
stop

Схоже, що ви використовуєте блокувальник реклами :(

Щоб користуватися всіма функціями сайту, додайте нас у винятку!

Як відключити
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Powered by
Factor Web Solutions
Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.
Дякуємо, що читаєте сайт Factor Увійдіть та читайте далі безкоштовно