На жаль, така працівниця втратить право на ПСП як одинока мати. Пояснимо.
Перелік пільг і категорій осіб, які мають право на такі ПСП, наведено в п. 169.1 ПКУ. Умовно усі ПСП, перераховані в п. 169.1 ПКУ, можна розділити на два види: (1) ПСП «на себе» (див. п.п. 169.1.1, пп. «в» — «е» п.п. 169.1.3 і пп. «а» — «г» п.п. 169.1.4 ПКУ), (2) ПСП «на дітей» (див. п.п. 169.1.2, пп. «а» і «б» п.п. 169.1.3 ПКУ).
Залежно від категорії, до якої належить працівник, він може претендувати на пільгу в звичайному (у 2018 році — 881 грн.), підвищеному (у 2018 році — 1321,50 грн.) або максимальному (у 2018 році — 1762 грн.) розмірі.
Важливо! Застосовують ПСП до доходу у вигляді зарплати, нарахованого роботодавцем на користь працівника протягом звітного податкового місяця, якщо розмір такого доходу не перевищує граничної суми, визначеної згідно з п.п. 169.4.1 ПКУ. У 2018 році такий граничний розмір доходу, що надає право на ПСП, дорівнює 2470 грн.
Таким чином, у 2018 році будь-який платник податку, заробітна плата якого у звітному місяці не перевищує 2470 грн., має право скористатися ПСП «на себе» в сумі 881 грн. на підставі п.п. 169.1.1 ПКУ.
Водночас для працівників із статусом одинока мати (батько), вдова (вдівець) або опікун, піклувальник п.п. «а» п.п. 169.1.3 ПКУ передбачена ПСП «на дітей» у підвищеному розмірі, що дорівнює у 2018 році 1321,50 грн. з розрахунку на кожну дитину у віці до 18 років. При цьому граничний розмір доходу, що надає право на отримання ПСП «на дітей» одному з батьків, обчислюють кратно кількості дітей (2470 грн. х кількість дітей у віці до 18 років, на яких надається пільга).
Хто ж вважається одинокою матір’ю для цілей застосування ПСП? Відповідь на це запитання наведена в п.п. 1 п. 5 Порядку подання документів для застосування ПСП, затвердженого постановою КМУ від 29.12.2010 р. № 1227 (ср. ). Так, одинокою матір’ю є особа, яка на момент застосування роботодавцем пільги, визначеної в п.п. «а» п.п. 169.1.3 ПКУ, маючи дитину (дітей) у віці до 18 років, не перебуває в шлюбі, зареєстрованому згідно із законом.
Повертаємося до запитання читача. Для працівниці вирішальним фактором, який визначить її право на ПСП «на дітей» за п.п. «а» п.п. 169.1.3 ПКУ (як одинока мати), є факт перебування в шлюбі, зареєстрованому згідно із законом.
Якщо така працівниця, що має дитину у віці до 18 років:
— не перебуває в шлюбі, то вона має право на ПСП як одинока мати (звичайно ж, при виконанні інших вимог ст. 169 ПКУ). При цьому факт отримання/неотримання аліментів від батька дитини значення не має;
— бере шлюб, то вона втрачає право на ПСП за п.п. «а» п.п. 169.1.3 ПКУ починаючи з податкового місяця, в якому відбулася така подія, незалежно від того, усиновив її новий чоловік дитину від першого шлюбу чи ні.
Водночас якщо зарплата працівниці за місяць не перевищує граничного розміру доходу, що надає право на ПСП (у 2018 році — 2470 грн.), вона може скористатися правом на ПСП «на себе» на підставі п.п. 169.1.1 ПКУ. Для цього працівниці треба буде подати нову заяву про застосування ПСП, оскільки змінюється підстава застосування пільги.
