Теми статей
Обрати теми

Декларація про валютні цінності

Нестеренко Максим, податковий експерт
У цій статті розглянемо, в яких випадках і яким чином заповнюється «валютна» декларація, а також у які строки вона подається.

Обов’язок декларувати свої валютні цінності та майно, що перебувають за межами України*, продиктовано ст. 1 Указу № 319 і ст. 9 Декрету № 15-93. Для цього є спеціальна «валютна» декларація. Вона подається за формою, затвердженою наказом № 207 (у редакції наказу № 524).

* Поки що не зрозуміло, чи потрібно резиденту України декларувати свої валютні цінності, які знаходяться у Криму. Фіскали із цим запитанням відсилають до НБУ (див. консультацію із БЗ, підкатегорія 114.04).

Хто і коли подає декларацію?

«Валютну» декларацію подають тільки ті особи, які вписуються в такі умови:

1) є суб’єктами господарювання — резидентами. Звичайні фізособи-непідприємці та «незалежні професіонали» не декларують закордонні цінності (див. консультацію із БЗ, підкатегорія 114.04). Порядок, умови подання та складання валютної декларації для всіх суб’єктів господарювання однакові. Тобто наказом № 207 не передбачено жодних особливостей, скажімо, для декларування валютних цінностей єдиноподатниками (див. лист ДФСУ від 22.08.2016 р. № 18151/6/99-99-12-02-03-15);

2) валютні цінності та майно повинні перебувати за межами України (рахунки в іноземних банках, внески до статутних фондів нерезидентів, придбання цінних паперів іноземних підприємств тощо). Якщо на звітну дату валютних цінностей/майна за кордоном немає, то складати і подавати «валютну» декларацію не потрібно. Якщо ж ідеться про валютний актив у вигляді заборгованості (наприклад, аванс імпортеру за товар), декларацію потрібно подавати тільки після того, як спливе 180-денний строк розрахунків;

3) валютні цінності та майно повинні належати суб’єктам господарювання — резидентам. Так, наприклад, у разі здійснення експортних операцій за договором комісії обов’язок відображення у «валютній» декларації такого товару покладається на комітента, оскільки саме за ним зберігається право власності на товар (ст. 1018 ЦКУ) (див. консультацію із БЗ, підкатегорія 114.04).

І ще:

«валютну» декларацію подають «за фактом» наявності валютних цінностей

Якщо таких цінностей немає, то і декларацію подавати не потрібно (див. консультацію із БЗ, підкатегорія 114.04). Ніякої довідки про відсутність валютних цінностей не потрібно (див. консультацію із БЗ, підкатегорія 114.03).

Строки подання декларації

Згідно зі ст. 1 Указу № 319 декларування валютних цінностей здійснюється щоквартально. Як зазначено у п. 3 наказу № 207, «валютну» декларацію подають щокварталу у строки, встановлені для подання квартальної та річної бухгалтерської звітності. Згадаємо, у які ж строки подають фінзвітність!

Згідно з п. 5 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою КМУ від 28.02.2000 р. № 419, фінзвітність подають:

а) до органів ДФСУ — у строки, передбачені для подання декларації з податку на прибуток підприємств;

б) до інших органів (наприклад, до органів статистики) — не пізніше 25 числа місяця, що настає за звітним кварталом, і не пізніше 28 лютого для річного звіту.

Тож строки подання фінансової звітності податковому органу та строки її подання решті отримувачів не збігаються. Тому фіскали наполягають: абсолютно всі суб’єкти господарювання повинні подавати «валютну» декларацію у строки декларації з податку на прибуток підприємств (див. листи ДФСУ від 12.03.2012 р. № 6994/7/22-3317 і від 22.08.2016 р. № 18151/6/99-99-12-02-03-15).

Тепер увага! Не потрапте у пастку! Як відомо, починаючи з 01.01.2018 р. навіть «квартальники» декларацію з податку на прибуток за чотири квартали (тобто річну) подають у «річні» строки (п.п. 49.18.6 ПКУ). Тож можна думати, що і при поданні «валютної» декларації за IV квартал можна орієнтуватися на «річні» строки. Ба, ні! Фіскали, як і раніше, наполягають, що при поданні «валютної» декларації йдеться про 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (консультація із БЗ, підкатегорія 114.04, див. також «Вісник. Офіційно про податки», 2018, № 15, с. 41). Тож усі декларанти повинні орієнтуватися на «квартальні» строки, незалежно від того, в які строки і за який звітний період вони подають декларацію з податку на прибуток.

Зауважте! Протягом 40 календарних днів після закінчення кварталу «валютна» декларація повинна потрапити не тільки до податкового органу, але ще й до НБУ. Тобто

«валютна» декларація подається у двох примірниках, до органу ДФСУ за місцезнаходженням суб’єкта господарювання

Один із примірників залишається у податковому органі, а другий — зі штампом контролюючого органу та підписом відповідальної особи суб’єкт господарювання забирає у фіскалів і подає до НБУ. Про це говорять консультація із БЗ, підкатегорія 114.04 і роз’яснення фахівців ДФСУ у «Вісник. Офіційно про податки», 2018, № 15, с. 43.

Заповнюємо декларацію

Перш за все зауважимо: у «валютній» декларації немає наростаючого підсумку. Виняток із цього правила — розділ V, який заповнюється наростаючим підсумком з початку року (див. «Вісник. Офіційно про податки», 2018, № 15, с. 42).

Декларування валютних цінностей, доходів і майна, що належать резиденту України та перебувають за кордоном, здійснюється окремо за кожним кварталом на звітну дату — 1 квітня, 1 липня, 1 жовтня, 1 січня. До «валютної» декларації слід вписувати тільки ті валютні цінності, доходи та майно, що належать суб’єкту господарювання — резиденту України, які на звітну дату знаходяться за її межами.

Показники заповнюються у валюті (у валюті вкладення та/або валюті контракту), а також у гривнях за курсом, встановленим НБУ на звітну дату — на 0 годин 1-го числа кварталу. Усі суми зазначаються в числовому форматі і прописом, причому як з копійками, так і без них (див. консультації з БЗ, підкатегорія 114.04).

Розділ ІІ «Фінансові вкладення»

Тут наводиться інформація виключно про грошові кошти резидента, що перебувають на рахунках за кордоном. Одразу зазначимо: кошти (проценти), що перераховуються нерезидентам за користування кредитами, позиками, у тому числі поворотною фіндопомогою, декларувати не потрібно (див. консультацію із БЗ, підкатегорія 114.04).

Наголошуємо! У цьому розділі відображаються не обороти фінансових вкладень за звітний період, а тільки їх залишки. Причому, як пояснюють податківці, відображати залишки валютних коштів на рахунках за кордоном слід на кінець останнього календарного дня звітного періоду (див. консультацію із БЗ, підкатегорія 114.04). Звертаємо увагу: тут ідеться не тільки про ті кошти, якими підприємство може вільно розпоряджатися, але й про заблоковані валютні цінності. Зокрема, як наголошує ДФСУ, необхідно подавати «валютну» декларацію щодо залишків коштів підприємства, заблокованих на рахунках Зовнішекономбанку СРСР (див. лист ДФСУ № 2098/6/99-99-14-06-02-15/ІПК від 11.05.2018 р.).

Таблиця 1. Заповнення розділу ІІ «валютної» декларації

Рядок 1

«На рахунках, відкритих в іноземних банках»

У цьому рядку відображаємо залишки іноземної валюти в розрізі банківських рахунків, із зазначенням країни, в якій знаходиться рахунок, коду, назви та адреси банку (підприємства), дат і номерів платіжних документів, що засвідчують факт перерахування коштів за межі України. Дані для заповнення необхідно брати з регістра бухобліку за субрахунком 314 «Інші рахунки в банку в іноземній валюті», відібравши з нього рахунки тільки в іноземних банках і без урахування депозитів. Також потрібно зазначити дату і номер ліцензії Нацбанку, виданої відповідно до Положення, затвердженого постановою Правління НБУ від 14.10.2004 р. № 485

Рядок 2

«Депозити та вклади в іноземні банки»

Відображаємо суму строкових депозитних вкладів у інвалюті. Дані беремо із субрахунку 314 «Інші рахунки в банку в іноземній валюті» (для депозитів в іноземних банках, договір за якими укладено на строк не більше ніж на 12 місяців) і з субрахунку 352 «Інші поточні фінансові інвестиції» (для короткострокових депозитів, оформлених ощадними (депозитними) сертифікатами).

Проценти, нараховані за депозитами, у цьому розділі не відображаються. Вони відображаються в розділі IV «валютної» декларації (в повній сумі нарахованих та отриманих доходів) і в рядку 1 розділу II (в розмірі їх залишку на банківському рахунку на кінець звітного кварталу)

Рядки 3, 4 і 6

«До статутних фондів іноземних підприємств/дочірніх підприємств/банків за кордоном»

У цих рядках відображають фактично здійснені прямі фінансові інвестиції — внесення коштів до статутного капіталу відповідних підприємств за кордоном в обмін на корпоративні права, емітовані такими підприємствами. Дані можна взяти з аналітики рахунків: 14 «Довгострокові фінансові інвестиції» або 35 «Поточні фінансові інвестиції».

Підтверджуючими документами будуть платіжні документи, що свідчать про перерахування грошових коштів до статутного капіталу в іноземній валюті, а також дата і номер ліцензії, виданої відповідно до Інструкції, затвердженої постановою Правління НБУ від 16.03.99 р. № 122

Рядок 5

«На рахунки філій (представництв) за кордоном»

У цьому рядку відображають дані про залишки іноземної валюти на рахунках філій в іноземних банках у розрізі банківських рахунків (див. консультацію із БЗ, підкатегорія 114.04). Із зазначенням країни, де знаходиться рахунок, коду валюти, назви та адреси банку (підприємства), дат і номерів платіжних документів, що засвідчують факт перерахування коштів за кордон. Підтверджуючими документами будуть платіжні документи, що свідчать про перерахування грошових коштів в іноземній валюті на рахунки філій, представництв та інших відокремлених підрозділів підприємства в іноземних банках

Рядки 7, 8 і 9

«На придбання іноземних державних цінних паперів/цінних паперів іноземних банків/цінних паперів іноземних підприємств — кількість акцій та їх вид»

У цих рядках відображають валютні операції, що передбачають придбання цінних паперів, їх похідних та фінансових активів за грошові кошти на фондовому ринку. Підтверджуючими документами будуть платіжні документи, що свідчать про перерахування грошових коштів на придбання цінних паперів іноземних держав, компаній і банків

Рядки 11 і 12

«На придбання нерухомого майна/прав інтелектуальної (промислової) власності»

У цих рядках відображають суму коштів в іноземній валюті, перераховану в оплату вартості нерухомого майна і прав інтелектуальної (промислової) власності, навіть якщо операція з придбання цих активів вже успішно відбулася. Якщо нерухоме майно та об’єкти інтелектуальної власності надходять на умовах наступної оплати (після звітного періоду), то такі операції в цих рядках не відображаються, оскільки фінансові вкладення ще не відбулися

Рядок 13

«Сума коштів, перерахованих за кордон, та виставлених векселів по імпортних контрактах, по яких на звітну дату перевищено встановлені законодавством терміни здійснення цих контрактів»

У цьому рядку відображають валютні кошти, що перебувають за межами України з порушенням строків розрахунків за імпортними операціями, тобто суми передоплат за імпортними контрактами, за якими в установлений строк не надійшов товар (послуга) до України. Якщо ж строки розрахунків подовжено (є відповідний висновок Мінекономрозкитку), валютні кошти декларуванню не підлягають, бо вважається, що розрахунки проведені вчасно (див. консультацію із БЗ, підкатегорія 114.04).

Важливо! Суми передоплат за імпортними контрактами, за якими не порушено законодавчо встановлені строки розрахунків (з 26.05.2017 р. — 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу згідно з Законом №185 і постановою Правління НБУ від 25.05.2017 р. № 41), у цьому розділі не відображаються. За бажанням платник може записати їх до розділу V.

А ось дебіторську заборгованість за імпортними операціями слід показувати в декларації починаючи з дня порушення граничних строків розрахунку в інвалюті. Причому декларувати прострочену заборгованість нерезидента слід незалежно від строку її позовної давності, тобто навіть після його закінчення (див. лист ДФСУ від 22.02.2018 р. № 719/6/99-99-15-02-02-15/ІПК і консультацію із БЗ, підкатегорія 114.04). І якщо нерезидента-боржника визнано банкрутом, валютні цінності теж декларуються (див. іншу консультацію із БЗ, підкатегорія 114.04). Обов’язок подавати декларацію не зникає навіть після того, як фіскали проведуть перевірку і суб’єкт господарювання сплатить ЗЕД-пеню (див. лист ГУ ДФС в Одеській обл. від 13.10.2017 р. № 2239/ІПК/15-32-14-02-03)

Рядок 14

«Перераховано на інші цілі (пояснити, на які саме)»

Тут відображаються фінансові вкладення у вигляді валютних цінностей, що не увійшли до решти 13 рядків. Як варіант, резидент придбаває в нерезидента облігації зовнішньої державної позики України (а не іноземних держав) і зберігає на рахунках в іноземних банках. Такі цінні папери також є валютними цінностями і підлягають обов’язковому декларуванню у рядку 14 розділу II декларації (БЗ, підкатегорія, 114.04, наразі втратила чинність)

Розділ ІІІ «Майно та товари за кордоном»

Відображається інформація про майно та товари, що знаходяться за кордоном. Дані вносимо в розрізі валюти із зазначенням країни об’єкта вкладення, його назви та адреси, переліку майна, цифрового коду валюти, вартості у валюті та у гривневому еквіваленті (числом і прописом).

Таблиця 2. Заповнення розділу ІІІ валютної декларації

Рядки 1, 2, 4

«До статутних фондів іноземних підприємств/дочірніх підприємств/банків за кордоном»

Заповнюють резиденти, які оформили індивідуальну ліцензію НБУ на здійснення інвестиції, передбачену вже згаданою Інструкцією № 122, та зробили таку інвестицію. Документами, що підтверджують внесення майна до статутних капіталів (фондів) іноземних підприємств і банків (у тому числі спільних), а також власних дочірніх підприємств, розташованих за кордоном, є митні декларації, копії яких обов’язково додаються до валютної декларації

Рядок 3

«До філій (представництв) за кордоном»

Відображають товари та майно, передані філіям (представництвам) за кордоном. Наприклад, тут відображають обладнання, придбання якого здійснювалось як імпортування товарів без увезення на територію України та яке використовується філією за кордоном для виробництва товарів (див. консультацію із БЗ, підкатегорія 114.04)

Рядки 5 — 7

«Товари (роботи, послуги), що вивезені резидентом за межі України: (1) з оплатою в іноземній валюті (2) за бартерною угодою (3) як давальницька сировина)»

Заповнюють резиденти у випадках, коли в установлений законодавством строк з моменту експорту товарів, робіт або послуг (з 26.05.2017 р. — 180 календарних днів) не надійшла оплата в іноземній валюті (товари, роботи, послуги за бартерним контрактом або зворотне постачання за контрактом на переробку давальницької сировини), тобто за «простроченим» (у сенсі строків розрахунку) товаром. Таку дебіторську заборгованість слід показувати в декларації починаючи з дня порушення граничних строків розрахунку в інвалюті. Причому декларувати прострочену дебіторську заборгованість нерезидента слід незалежно від строку її позовної давності, тобто навіть після його закінчення (див. лист ДФСУ від 22.02.2018 р. № 719/6/99-99-15-02-02-15/ІПК і консультацію із БЗ, підкатегорія 114.04). І якщо нерезидента-боржника визнано банкрутом, валютні цінності теж декларуються (див. іншу консультацію із БЗ, підкатегорія 114.04). Обов’язок подавати декларацію не зникає навіть після того, як фіскали проведуть перевірку і суб’єкт господарювання сплатить ЗЕД-пеню (див. лист ГУ ДФС в Одеській обл. від 13.10.2017 р. № 2239/ІПК/15-32-14-02-03)

Рядок 8

«Інше майно за кордоном, у тому числі нерухоме майно (пояснити, на яких підставах)»

У цьому рядку відображають вартість майна, що не увійшло до попередніх 7 рядків. Сюди слід вписувати майно, що перебуває за кордоном на підставі договорів операційної оренди або з метою технічного обслуговування та ремонту (див. лист НБУ від 17.09.2013 р. № 28-309/13255). А податківці радять відображати тут і вартість обладнання, що тимчасово вивозиться за межі території України з метою ремонту в режимі переробки або для надання послуг нерезиденту (з наданням відповідних пояснень). У тому числі якщо строк повернення такого обладнання не порушено (БЗ, підкатегорія 114.04)

Розділ IV «Доходи (дивіденди) в іноземній валюті, одержані за межами України»

Незважаючи на назву, у цьому розділі відображаються не тільки доходи, отримані у вигляді дивідендів, а й інші доходи, отримані за межами України. Це можуть бути, наприклад, дохід за облігаціями, емітованими нерезидентом, або проценти за строковими вкладами резидента в іноземній валюті.

Зокрема, дохід від придбаних облігацій нерезидента відображається у рядку 4 розділу IV декларації (див. консультацію із БЗ, підкатегорія 114.04). Також тут відображається дохід від продажу корпоративних прав (частки у статутному фонді нерезидента) (див. іншу консультацію із БЗ, підкатегорія 114.04).

Порядок декларування

Донедавна суб’єкти господарювання, які мають за межами України валютні цінності, зобов’язані були не тільки їх задекларувати, а й отримати довідку про таке декларування. Але

наказ № 524 вніс зміни до наказу № 207, зокрема прибрав з нього додаток, в якому містилася форма цієї довідки, а також усі інші згадки про неї

Тож наразі довідка більше не є підставою для: прийняття до митного оформлення експортно-імпортних вантажів; проведення суб’єктами підприємницької діяльності розрахунків за ЗЕД-договорами через уповноважені банки України; здійснення іншої ЗЕД-діяльності. Про це ми вже повідомляли у «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 57, с. 2.

Фіскали у своїй консультації із БЗ, підкатегорія 114.04, не виключають електронний варіант «валютного» декларування, але наголошують, що один примірник «валютної» декларації подається до НБУ зі штампом контролюючого органу та підписом відповідальної особи, що передбачає наявність паперової декларації.

Тож доцільніше все-таки подавати вашому територіальному органу ДФСУ два примірники паперової декларації. Один із них фіскали вам повернуть, і його ви подасте до НБУ. Але можна вчинити інакше. А саме подати «валютну» декларацію фіскалам в електронному вигляді, а потім роздрукувати її і з паперовим варіантом піти з ДФСУ за штампом і підписом. Тоді вам знадобиться всього лише один паперовий примірник — для Нацбанку. І останнє:

фіскали продовжують наполягати, що до «валютної» декларації немає механізму подання уточнюючого розрахунку

Тобто якщо ви подали цю декларацію з неправильними показниками — це вже непоправно (див. консультацію із БЗ, підкатегорія 114.04, і лист Міндоходів від 27.09.2013 р. № 12104/6/99-99-17-03-03-15). Тож будьте уважні при складанні цієї декларації.

Санкції за неподання

Недотримання порядку і строків декларування валютних цінностей та іншого майна загрожує суб’єкту господарювання штрафами (п. 2.7 Положення про валютний контроль, затвердженого постановою Правління НБУ від 08.02.2000 р. № 49).

Якщо ви порушили строки подання валютної декларації — доведеться сплатити штраф у розмірі 170 грн., причому за кожен (!) «прострочений» звітний період. А якщо порушили власне порядок декларування (зазначили у «валютній» декларації недостовірну інформацію або допустили перекручення даних, що призвело до приховування валютних цінностей і майна, що знаходиться за кордоном) — отримаєте штраф у розмірі 340 грн.

Рішення про застосування штрафних санкцій за порушення валютного законодавства належить до компетенції органів ДФСУ.

У тому числі це стосується і санкцій за порушення порядку і строків декларування валютних цінностей і майна, що знаходиться за кордоном.

висновки

  • «Валютну» декларацію подають суб’єкти господарювання, які мають валютні кошти за межами України.
  • Декларація подається щоквартально без наростаючого підсумку до органів ДФСУ за місцезнаходженням суб’єкта господарювання і до НБУ.
  • До декларації уключається навіть безнадійна «нерезидентська» заборгованість.
  • Довідка про декларування наразі більше не є підтвердженням для митного оформлення вантажів та здійснення іншої ЗЕД-діяльності.
  • Фіскали наполягають, що механізму подання уточнюючої «валютної» декларації наразі не існує.
App
Завантажуйте наш мобільний додаток Factor

© Factor.Media, 1995 -
Всі права захищені

Використання матеріалів без узгодження з редакцією заборонено

Ознайомитись з договором-офертою

Приєднуйтесь
Адреса
м. Харків, 61002, вул. Сумська, 106а
Ми приймаємо
ic-privat ic-visa ic-visa

Ми використовуємо cookie-файли, щоб зробити сайт максимально зручним для вас та аналізувати використання наших продуктів та послуг, щоб збільшити якість рекламних та маркетингових активностей. Дізнатися більше про те, як ми використовуємо ці файли можна тут.

Дякуємо, що читаєте нас Увійдіть і читайте далі