Погляд у валютне майбутнє

* Див.: http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=63668.

Деякі ЗМІ вже встигли схарактеризувати законопроект № 8152 як революційний, як такий, що скасовує більшість звичних нам валютних правил і надає небувалу свободу у здійсненні валютних операцій. Насправді це не зовсім так. Точніше, зовсім не так. Давайте подивимося, чому саме.

Свобода валютних розрахунків?

Преамбула, а також ст. 1 майбутнього Закону про валюту декларативно проголошують принцип «вільного здійснення валютних операцій на території України». Однак уже ст. 4 трохи охолоджує оптимізм прихильників вільних інвалютних розрахунків. Ця стаття хоча й носить назву «Свобода здійснення валютних операцій», насправді говорить перш за все про валютні обмеження.

Згідно з ч. 1 ст. 4 майбутнього Закону валютні операції здійснюються без обмежень, крім випадків запровадження НБУ заходів захисту відповідно до цього Закону. Що ж це за заходи захисту? Відповідь на це запитання знаходимо у ст. 12 майбутнього Закону. Отже, до можливих заходів захисту віднесено:

— обов’язковий продаж частини надходжень в іноземній валюті;

— установлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту продукції та транспортних послуг;

— установлення особливостей здійснення операцій, пов’язаних із рухом фінансового капіталу;

— запровадження спеціальних дозволів на проведення окремих валютних операцій;

— резервування коштів за валютними операціями;

— інші заходи, що випливають зі ст. 7¹ Закону про НБУ*.

* У цій статті прописано право НБУ обмежувати або тимчасово забороняти проведення валютних операцій на території України, зокрема операцій з вивезення, переказування і пересилання за межі України валютних цінностей.

Тобто фактично заходи захисту НБУ — це здебільшого наші «старі добрі знайомі» валютні обмеження. Запроваджувати такі заходи захисту НБУ матиме право за наявності ознак нестійкого фінансового стану банківської системи і значного тиску на платіжний баланс. Тобто за сучасних реалій фактично будь-коли ☺.

Ну, а остаточно «добиває» ст. 5 майбутнього Закону. Вона вже відверто проголошує, що порядок проведення інвалютних розрахунків буде встановлювати НБУ (ч. 4 ст. 5 Закону). Більше того, у категоричній формі прописано, що всі розрахунки на території України проводяться виключно в гривні (ч. 2 ст. 5 Закону). Виняток зробили тільки для:

— операцій зі здійснення іноземних інвестицій** та виплати іноземному інвестору дивідендів, частини прибутку та інших коштів, одержаних на законних підставах у результаті здійснення іноземних інвестицій***;

** Такі інвестиції можна буде здійснювати без ліцензії НБУ.

*** Під здійсненням іноземних інвестицій слід розуміти придбання за кордоном нерухомості чи акцій або корпоративних прав у іноземних компаніях. Так іноземні інвестиції визначає Інструкція про порядок видачі індивідуальних ліцензій на здійснення інвестицій за кордон, затверджена постановою правління НБУ від 16.03.99 р. № 122.

— фінансових послуг, які надають банки та небанківські фінустанови;

— інших операцій, визначених нормативно-правовими актами НБУ.

Як бачимо, особливої свободи у здійсненні валютних операцій на території України у резидентів не буде. Здебільшого обмеження залишаться такими ж, як і зараз. Порядок інвалютних розрахунків встановлюватиме НБУ, перелік «дозволених» операцій на інвалютний розрахунок встановлюватиме НБУ, заходи захисту (валютні обмеження) запроваджуватиме НБУ. Як-то кажуть, «така свобода, як собаці на прив’язі» ☺.

Строки ЗЕД-розрахунків

Деякі ЗМІ вже поспішили написати про те, що з ухваленням законопроекту № 8152 граничні строки розрахунків за експортно-імпортними операціями зникнуть. Із прочитаного вище ви вже, мабуть, зрозуміли, що такі заяви — щонайменше передчасні і перебільшені. А по суті вони не відповідають дійсності.

Наразі граничні строки для ЗЕД-розрахунків встановлено Законом № 185 (читайте про це у статті на с. 13). У законопроекті № 8152 таких конкретних строків дійсно не прописано. Але прописано право НБУ встановлювати граничні строки на розрахунки за операціями з експорту та імпорту продукції та транспортних послуг (п.п. 2 ч. 1 ст. 12 майбутнього Закону).

Тобто НБУ фактично отримує право одноосібно обмежувати ЗЕД-розрахунки. Зрештою, ми донедавна мали ситуацію, коли нацбанківська постанова № 410 мала вищу силу, ніж Закон № 185, і встановлювала граничний строк для ЗЕД-розрахунків у 120 днів замість 180 днів, передбачених Законом № 185. Якщо законопроект № 8152 стане законом, Нацбанку вже нічого не заважатиме одноосібно встановлювати граничні строки.

Тож граничні строки навряд чи кудись зникнуть. Дійсно, у ст. 13 майбутнього Закону прописано, що валютна виручка експортера зараховується на його рахунок у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах. Але цей строк не може бути більшим, ніж строк, установлений НБУ. А імпортери-резиденти не можуть установлювати відстрочення постачання, що перевищує строк, установлений НБУ. На цьому тлі зрозуміло, чому і ЗЕД-пеня нікуди не поділася (ч. 4 ст. 13 майбутнього Закону).

Тож бути вільними від граничних строків ЗЕД-розрахунків експортери та імпортери можуть у єдиному випадку. Якщо НБУ буде такий ласкавий і не встановить цей «захід захисту».

«Статистика» про валютні операції

Зазначена новація законопроекту № 8152 — ще одне свідчення про те, що жодної особливої свободи у здійсненні інвалютних операцій цей законопроект не передбачає.

Чому? Та хоча б тому, що ч. 2 ст. 10 майбутнього Закону зобов’язує усіх суб’єктів валютних операцій (як резидентів, так і нерезидентів) надавати інформацію про свої операції банкам та іншим установам, через які вони здійснюють ці операції.

У свою чергу, НБУ збирає інформацію про валютні операції з банків (ч. 1 ст. 10 майбутнього Закону), з інших періодичних статистичних даних (ч. 3 ст. 10 Закону) та обмінюється інформацією про такі операції з іншими органами державної влади (ч. 5 ст. 10 Закону).

І, у якості «вишеньки на тортику», НБУ визначає спосіб, порядок, зміст, форми, періодичність та строки, у які буде надаватися інформація про валютні операції (ч. 4 ст. 10 майбутнього Закону).

Прощавайте, ЗЕД-санкції і ліцензії?!

Законопроект № 8152 скасовує ст. 37 Закону про ЗЕД. Тим самим скасовуються каральні засоби за порушення Закону про ЗЕД або інших пов’язаних з ним законів. Нагадаємо, до таких заходів належать:

— штрафи у випадках несвоєчасного виконання/невиконання ЗЕД-суб’єктами своїх обов’язків;

— індивідуальний режим ліцензування;

— тимчасове зупинення права займатися ЗЕД.

Те, що пропонується скасувати ст. 37 Закону про ЗЕД і прибрати з цього Закону всі згадки про неї, — це чи не найпозитивніша новація законопроекту № 8152 (ср. ). Але не поспішаймо радіти! Тим більше, серед НБУшних «заходів захисту» є запровадження спеціальних дозволів на проведення окремих валютних операцій (п.п. 4 ч. 1 ст. 12 майбутнього Закону). Така норма цілком може призвести до того, що «каральні» індивідуальні ліцензії можуть реанімувати, навіть якщо ст. 37 Закону про ЗЕД дійсно буде скасовано.

Тож заяви деяких ЗМІ про те, що законопроект № 8152 повністю скасовує індивідуальні ліцензії, теж не відповідають дійсності. Так, ст. 9 майбутнього Закону говорить про «валютні» ліцензії лише для банків, небанківських фінустанов та «Укрпошти». Утім, і «звичайні» суб’єкти валютних операцій за певних умов можуть «попасти» на ліцензування своїх інвалютних операцій — якщо НБУ запровадить такий «захід захисту» персонально для них. Крім того, Камбіну доручено ще до введення в дію (!) майбутнього Закону про валюту (ним має стати законопроект № 8152) внести до парламенту законопроект щодо ліцензування діяльності зі здійснення валютних операцій на території України (ч. 5 ст. 15 майбутнього Закону). Тож не прощаймося з інвалютними ліцензіями.

«Валютна» декларація

У статті на с. 17 сьогоднішнього номера ви вже читали про «валютну» декларацію. Якою буде її доля, якщо законопроект № 8152 стане законом? Звісно, хотілося б вірити, що «валютне» декларування буде скасовано. Адже втратить чинність Декрет № 15-93, у тому числі і ст. 9 цього Декрету, яка вимагає подавати «валютну» декларацію.

Але залишається ще вимога, прописана у ст. 1 Указу № 319. Крім того, цілком можливо, що збір інформації про валютні операції, про який говорить ст. 10 майбутнього Закону, — це і є видозмінене валютне декларування. Тому, швидше за все, навіть якщо законопроект № 8152 ухвалять в цілому як закон, це автоматично не скасує «валютне» декларування. Можливо, замість НБУ звітувати про свої валютні операції ви будете перед вашим банком. А вже він — перед НБУ.