Вам, напевно, відомо, що відповідної заборони в розд. XIV ПКУ не існує.
Проте у поле нашого зору потрапляє заборона переходу на спрощенку суб’єктові-платникові, який має
податковий борг, окрім безнадійного податкового боргу, що виник унаслідок форс-мажорних обставин
відповідно на дату:
— подання заяви про перехід на ЄП — якщо вашим підприємством обрана третя група (п.п. 291.5.8 ПКУ);
— 1 січня базового (звітного) року — якщо обрана четверта група (п.п. 291.51.3 ПКУ).
Це виглядає так, що несплачена вами пеня за порушення 180-денного строку розрахунків, набувши статусу податкового боргу (114.10 БЗ) і виявившись приуроченою до зазначеної дати, може ввімкнути «червоне світло» вашому рухові на ЄП... ☹ Увага! Ідеться саме про факт несплати вами пені, а не про сам факт ненадходження у встановлений строк валютної виручки від нерезидента за товар за вашим експортним постачанням. Фактом, який, власне, і накликав на вас застосування податківцями санкції (нехай і з чужої вини).
Але давайте поглянемо на ситуацію правильно.
Одна з функцій податківців — це контроль за строками розрахунків в інвалюті (п.п. 191.1.4 ПКУ), і саме податківці мають право за результатами документальних перевірок стягувати з резидентів пеню (частина шоста ст. 4 Закону № 185).
Податковий борг — це сума погодженого грошового зобов’язання платника, не сплаченого ним у строк, установлений ПКУ (п.п. 14.1.175 ПКУ); грошове зобов’язання — це, зокрема, «санкції за порушення законодавства у сфері ЗЕД» (п.п. 14.1.39 ПКУ), тобто та ж пеня за порушення ЗЕД-строку розрахунків; нараховувати таку пеню уповноважений податковий орган (п.п. 54.3.3 ПКУ); нараховане податківцями за такими підставами грошове зобов’язання платника у вигляді пені підлягає сплаті (п. 57.3 ПКУ) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання ППР за формою «С», встановленою Порядком № 1204* (при оскарженні — у ті ж 10 календарних, але за днем погодження), а при простроченні сплати — воно перетворюється на податковий борг (чому? — читайте цей абзац спочатку)... ☹
* Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затверджений наказом Мінфіну від 28.12.2015 р. № 1204.
Визначимося з часовими межами «вікна можливостей» для заборони: (1) після закінчення встановлених 180 днів банк повідомляє вашу податкову про ненадходження у встановлений строк на ваші поточні рахунки валютної виручки за експортним контрактом (п. 5.9 Інструкції № 136); (2) податківці проводять позапланову документальну перевірку, за результатами якої нараховують пеню і направляють вам ППР за формою «С»; (3) якщо ви не сплачуєте пеню протягом 10 календарних днів, така сума стає вашим податковим боргом.
Як бачите, підстава відмовити підприємству в переході на ЄП з’явиться в податківців не раніше, ніж закінчиться строк (3). А оскільки підприємство як юрособа націлилося напевно на третю групу — спрацювати ця підстава може при поданні вами заяви про перехід на ЄП саме в цей час... ☹
Нарешті, ми зобов’язані нагадати вам про можливість відстрочити застосування до вас санкції (пені) — адже фактично в ненадходженні виручки винен нерезидент. Для цього потрібно звернутися з позовом про стягнення боргу до одного з компетентних органів — суду / Міжнародного комерційного арбітражного суду / Морської арбітражної комісії при ТПП / Експортно-кредитного агентства (ст. 4 Закону № 185). Варіанти уникнення ЗЕД-пені див. у «Податки та бухгалтерський облік», 2018, № 28, с. 45.
