висновок документа
ІПК містить «гарячу» десятку відповідей на запитання про оподаткування ПДВ операцій з програмною продукцією (ПП) і застосування ІТ-пільги за п. 261*
* Пункт 261 підрозд. 2 розд. ХХ ПКУ.
Дуже об’ємна індивідуальна консультація «за вагою» може претендувати на доповнення до відомої УПК № 536**, присвяченої особливостям оподаткування ПДВ операцій з постачання ПП (і навіть десь повторює її висновки). Хоча з часів останньої відбулося чимало змін, тому використовувати ІТ-«стареньку» ☺ податківці радять у частині, що не суперечить чинному законодавству.
** Узагальнююча податкова консультація, затверджена наказом Міндоходів від 07.10.2013 р. № 536.
У листі, що коментується, підіймається низка питань, як давніх, так і «свіжих», що виникли через новації-2018. Щоправда, окремі моменти залишилися за бортом. Мабуть, головний інтерес викликають послуги доступу і послуги техпідтримки.
Послуги доступу: коли є ІТ-пільга? Нагадаємо, що з 01.01.2018 р. до програмної продукції п. 261 став відносити і послуги доступу до інтернет-сайтів/онлайн-сервісів. Втім, на «широке» застосування ІТ-пільги можна не розраховувати. Оскільки контролери відразу обрубали: пільгується не будь-який доступ, а лише доступ до сайтів/сервісів/інтернет-платформ, скориставшись яким покупець отримує (!) програмну продукцію (її копію). Надання тільки такого доступу розцінюється операцією з постачання ПП і потрапляє під ІТ-пільгу (звільняється від ПДВ).
А ось будь-який інший «побічний» доступ до контенту сайту/сервісу/платформи (наприклад, що надається виключно з метою пошуку, обробки, отримання інформації, здійснення аналізу якості стільникового сигналу, збору статистичних даних за допомогою контенту) без фактичного постачання покупцеві програмної продукції (її копій/примірників) є постачанням послуг (а не ПП), а отже, як послуги з пошуку, обробки, отримання, аналізу, збору інформації, оподатковується 20 % ПДВ (пп. «в», «д» п. 186.3 ПКУ). Тобто, за версією податківців, важливо, яким є доступ: «програмним»/«непрограмним», тобто що отримують за допомогою доступу: ПП або послуги. Тому придивіться до формулювань у договорі.
Схоже, що тим самим контролери схвалюють ІТ-пільгу при доступі (використанні) ПП через хмарні сервіси. Оскільки звичайні «інтернетні» постачання ПП (примірників) пільгувалися і раніше, а ось за хмарними сервісами (неврегульованими «програмним» п. 261) «світив» 20 %-й ПДВ (детальніше про це див. «Податки та бухгалтерський облік», 2017, № 47, с. 6). Хоча, по правді, формулювання доступу в п. 261 ширше і все-таки дуже розлого говорить про звільнення «постачань інтернет-сайтів та/або онлайн-сервісів і доступу до них».
Послуги техпідтримки. Тут контролери (схрестивши ідеї УПК № 536 з недавніми своїми роз’ясненнями) тепер, схоже, визнають два «пільгові» випадки. І відмічають, що пільгуються:
— послуги техпідтримки (установка, налаштування, тестування, виявлення і усунення недоліків), якщо вони (як складова постачання ПП) включені у вартість ПП. Тобто у такому разі вони пільгуються у складі вартості ПП (причому їх вартість краще взагалі не виділяти);
— послуги/роботи, пов’язані з ПП (не важливо, входять/не входять у вартість), в ході яких здійснюються якісь зміни в ПП (тобто відбуваються будь-які оновлення, зміни, доповнення та/або розширення функціоналу комп’ютерних програм або права на їх отримання протягом якогось часу). Нагадаємо, що для змін/оновлень/доповнень з 01.01.2018 р. у «програмному» п. 261 прямо прописали ІТ-пільгу. До речі, податківці визнають ІТ-пільгу і за хостингом, який супроводжують зміни (лист ДФСУ від 20.03.2018 р. № 1103/6/99-99-15-03-02-15/ІПК).
Інакше: якщо послуги техпідтримки не включені у вартість ПП або якщо в ході робіт/послуг не відбувається жодних змін у ПП, то такі послуги (з установки, налаштування, тестування, виявлення/усунення недоліків, інформаційно-консультаційної підтримки) оподатковують 20 % ПДВ (за п.п. «в» п. 186.3 ПКУ).
Причому похвально, що податківці не роблять акцент на ІТ-пільзі лише у виробника. Адже при дотриманні зазначених умов пільгуватися повинна і техпідтримка від посередників. Тим паче що контролери самі неодноразово зазначали: режим звільнення встановлений для операцій, а не для окремих осіб, і тому повинен зберігатися на усіх етапах, усім ланцюгом постачань.
Постачання обладнання з ПП. Тут контролери слово в слово повторюють УПК № 536 — важливі умови постачання:
— якщо ПП поставляється разом із системою/обладнанням (як невід’ємна частина), то операції розглядають як постачання обладнання і оподатковують 20 % ПДВ (оскільки постачання обладнання не пільгуються);
— якщо ПП — самостійний окремий елемент постачання, то операція як постачання ПП звільняється від ПДВ (ІТ-пільга за п. 261).
Розробка ПП. У дусі УПК № 536 податківці, як і раніше, не визнають ІТ-пільгу у «безправних» розробників ПП. Тобто якщо за договором розробники не отримують права власності на створювану ПП (компоненти ПП), а право власності після закінчення робіт закріплене відразу за замовником. Тоді постачання таких послуг з розробки ПП підпадає під 20 % ПДВ (за п.п. «в» п. 186.3 ПКУ).
Втім, для цього важливі такі домовленості. Інакше в загальному випадку, якщо інше не визначили договором, майнові права інтелектуальної власності на об’єкт, створений за замовленням, належать творцеві і замовникові спільно (ч. 2 ст. 430 ЦКУ). А за таких умов у розробників-власників ПП є усі підстави застосувати ІТ-пільгу з ПДВ.
Щоправда, врахуйте, усе складеться інакше, якщо розробку ПП замовив нерезидент. Тоді послуги розробки (чи постачання ПП) замовникові нерезиденту взагалі не будуть об’єктом ПДВ (тобто це необ’єктні послуги, БЗ 101.13). Адже місце їх постачання буде «за межами» (оскільки за п. 186.3 ПКУ таке місце визначають за замовником, а він — нерезидент).
Чи можна відмовитися від ІТ-пільги? Ні, не можна. Податківці нагадують: відмовитися (навіть тимчасово) від ІТ-пільги не вийде. Відмова можлива, якщо пільга надається безпосередньо платникові. А в цьому випадку ІТ-пільга не «індивідуальна», а «загальна» і встановлена для окремих операцій (постачань ПП), а не для окремих осіб. Тому ні тимчасово, ні постійно відмовитися від неї не вийде.
Постачання примірників ПП. Постачання примірників ПП (з можливістю обмеженого використання ПП за функціональним призначенням) також пільгуються. Тим паче що нині про примірники прямо говориться в п. 261 і п.п. 14.1.225 ПКУ. Причому неважливо, реалізуються примірники кінцевим споживачам або для перепродажу — постачання примірників на усіх етапах звільняється від ПДВ.
Постачання ПП: варіанти. Ну і з огляду на те, що з 01.01.2018 р. у пільговому п. 261 узаконили операції-«нероялті» (з другого — сьомого абзаців п.п. 14.1.225 ПКУ), наприкінці листа контролери позначили ще ряд можливих випадків з ПП:
(а) звільняються від ПДВ — пільгуються (як операції-«нероялті»):
— купівля-продаж ПП як об’єкта права інтелектуальної власності, тобто постачання ПП з передачею права власності — виняткових майнових прав («нероялті» за абзацом шостим). Причому при будь-якому способі постачання: на матеріальних носіях, електронним способом, у тому числі через Інтернет, за допомогою електронної пошти або інших засобів передачі інформації;
— постачання ПП (компонентів/примірників) для використання кінцевим споживачем («нероялті» за абзацом третім);
— платежі за передачу прав на розповсюдження примірників ПП без права на їх відтворення або якщо відтворення обмежене використанням кінцевим споживачем («нероялті» за абзацом сьомим);
(б) не оподатковуються ПДВ — роялті (не об’єкт за п.п. 196.1.6 ПКУ), тобто платежі (винагорода) за передачу прав на використання ПП, не обмежене функціональним призначенням (у тому числі розповсюдження/відтворення/тиражування примірників ПП).
